Кобзар (збірка)

Кобзар, виданий 2002 року

«Кобза́р» — назва збірки поетичних творів Тараса Шевченка

В наш час під назвою «Кобзар» розуміють усі віршовані твори Шевченка, однак перші «Кобзарі» містили тільки деякі його поезії.

Уперше «Кобзар» видано 1840 у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. У збірку ввійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», що написана спеціально для цього збірника і є своєрідним епіграфом не тільки до цього видання, але і до усієї творчості Тараса Шевченка.

Після видання цієї збірки й самого Тараса Шевченка почали називати кобзарем. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей починав підписуватись «Кобзар Дармограй».

Прижиттєві видання

Перше видання

Форзац першого видання

До першого видання «Кобзаря» ввійшло вісім творів: «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».

Зі всіх прижиттєвих видань творів перший «Кобзар» мав найпривабливіший вигляд: хороший папір, зручний формат, чіткий шрифт. Примітна особливість цього «Кобзаря» — офорт на початку книги за малюнком Василя Штернберга: народний співак — кобзар із хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці. Вихід цього «Кобзаря», навіть урізаного царською цензурою, — подія величезного літературного і національного значення. В світі збереглося лише кілька екземплярів «Кобзаря» Т. Г. Шевченка 1840 року.

Перше видання «Кобзаря» надруковане російською транслітерацією української мови.

…

Бо васъ лыхо на свитъ на смихъ породыло,

Полывалы сліозы… чомъ не затопылы,

Не вынеслы въ море, не розмылы в поли?…

Не пыталы бъ, люды—що в мене болыть?

…

Друге видання

1844 року під назвою «Чигиринський Кобзар» вийшов передрук першого видання «Кобзаря» з додатком поеми «Гайдамаки».

Третє видання

«Кобзар» 1860 року був надрукований коштами Платона Симиренка, з яким Тарас Шевченко познайомився під час своєї останньої подорожі Україною в 1859 році в Млієві. Платон Симиренко — відомий в Україні цукрозаводчик і меценат виділив для видання «Кобзаря» 1100 рублів. Це видання було значно повніше попередніх: сюди увійшло 17 творів і портрет Тараса Шевченка.

Того ж 1860 року вийшов «Кобзарь» у перекладі російських поетів (СПБ, 1860; переклад російською мовою за редакцією М. Гербеля). Це останнє видання «Кобзаря» за життя автора.

Видання в журналі «Основа»

Четверте видання «Кобзаря» з'явилося в 1861 році. Збірка Шевченкових віршів, друкована під заголовком «Кобзар», опублікована на сторінках щомісячного журналу «Основа» за редакцією Василя Білозерського, книги I—XII. Текст надрукований кулішівкою і має наголоси на словах із кількома складами (за винятком букви «і», на якій не завжди друкарня могла позначити наголоси з технічних причин). Книга I з'явилася за життя Шевченка, а у книзі II був опублікований некролог поета.

На відзначення 100-річчя видання Видання «Кобзаря» в «Основі» 1861 року і сторіччя смерті Шевченка це видання вперше було передруковане окремою книжкою за редакцією Ярослава-Богдана Рудницького в 1961 році у Вінніпезі. Видання здійснила Українська вільна академія наук, Інститут шевченкознавства. Профінансував видання український діловик (підприємець) з Вінніпега Степан Дурбак.

Інші видання

Кобзар виданий 1911 року в Санкт-Петербурзі

У 1867 році видано «Кобзар», до якого, окрім згаданих вище поезій, входила більша частина творів періоду заслання.

Ще більш розширеним (вміщувало більшість позацензурних творів поета) було празьке видання «Кобзаря» 1876. Порівняно повне видання «Кобзаря» в Росії вперше було здійснено лише у 1907 році, потім у 1908 та 1910 роках.

Перше радянське «канонічне» видання збірки було в 1925 році за редакцією Яреми Айзенштока і Миколи Плеваки.

Станом на 1985 рік в Україні збірка виходила 124 рази загальним накладом понад 8 мільйонів примірників. Низка творів із «Кобзаря» перекладено на понад 100 іноземних мов.

У 2006 році видавництво «Корбуш» створило три «Кобзаря». Перший — колекційне видання: шкіряна оправа із золотим тисненням. Друге — більш доступне, але теж вишукане. А третє — перекладене англійською. Усі три видання мають малюнки Тараса Григоровича, слайди яких надані Національним музеєм Т. Шевченка, та всі твори.

У 2009 році київські видавництва «Дух і Літера» та «Оранта» випустили видання «Кобзаря» Т. Шевченка зі всіма (в тому числі, з 18 кольоровими) ілюстраціями Василя Седляра (1899—1937).

Інтерпретації

У 2001 році Видавництвом імені Олени Теліги було здійснено видання книги «Кобзар» - Євангеліє українців» Віктора Щербини. Автором проведено дослідження збірки Т. Г. Шевченка через призму віковічних християнських цінностей та подальшого впливу постулатів поета на формування свідомості українців .

Музей

У Черкасах існує єдиний в світі музей однієї книги — «Кобзаря» Т. Г. Шевченка відкритий у травні 1989 року в меморіальній будівлі, в якій із 18 по 22 липня 1859 року жив у сім'ї Цибульських Т. Г. Шевченко, про що свідчить меморіальна дошка на будівлі музею.

Джерела

Література

• Сарана Ф. К. «Кобзар» // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 302—304.
• Історія української літератури. — К.: Наукова думка, 1987. — Т. 1. — С. 285—303.
• Український радянський енциклопедичний словник. У 3-х т. Т. 2. — 2-ге вид. — К., 1987. — С. 101.

Посилання

• Тарас Шевченко. Кобзар
• Тарас Шевченко. Зібрання творів у шести томах
• Музей "Кобзаря" Т.Г. Шевченка (рос.)
• Музей "Кобзаря" Т.Г. Шевченка(укр.)
• Енциклопедія України(англ.)
• Артур Рудзицкий. Уникальные фото иллюстраций "Кобзаря" Василия Седляра. Українська правда, 28.05.2009(рос.)
• «Кобзар» Шевченка переклали румунською // ZAXID.NET, 20.05.2011.