Автомобільна промисловість у Білорусі

Автомобільна промисловість Білорусі — галузь економіки Білорусі.

МАЗ — найбільший виробник авто в Білорусі

Прохідна заводу МЗКТ (Мінський Завод Колісних Тягачів)

Історія

За радянських часів Білоруська РСР була третьою республікою з річним показником виробництва близько 40 000 автомобілів. З тих пір Білорусь спеціалізується на випуску вантажівок, тягачів власної розробки, а також автобусів, тролейбусів та трамваїв розроблених в пострадянський час. Автозаводи в Білорусі включають МАЗ, БелАЗ, МЗКТ, МоАЗ, Неман, Unison та BelGee.

Автозаводи

БелАЗ

БелАЗ-75214

Будівництво поблизу міста Жодіно під Мінськом заводу торф'яного машинобудування почалося в 1947 році. У 1958 році в Жодіно передали з Мінського автозаводу виробництво 25-тонних самоскидів МАЗ-525. Згодом, підприємство було перейменоване в Білоруський автомобільний завод. Перша самостійно розроблена ним модель — 27-тонний БелАЗ-540 — з'явилася в 1961 році. До 1986 року завод міг випускати до 6000 одиниць такої техніки на рік, що становило половину їх світового виробництва. До складу ВАТ «Белаз» включені такі підприємства як ВАТ «Кузлитмаш», СЗАТ «Могилівський вагонобудівний завод», РУП «Стародорожський механічний завод», СЗАТ «Могилівський вагонобудівний завод». За більш ніж півстолітню історію підприємства тут випущено понад 130 тисяч одиниць кар'єрної техніки — це набагато більше його основного конкурента — компанії Caterpillar. БєлАЗи — найбільші автомобілі на просторі колишнього Радянського Союзу — працюють майже в 50 країнах світу. Продукція заводу неодноразово нагороджувалася призами за якість на різних міжнародних виставках.

МАЗ

МАЗ-5551

Самоскид МАЗ-MAN

Низькопідлогові міські автобуси МАЗ-203 і МАЗ-206

Офіційне народження Мінського автомобільного заводу — 9 серпня 1944 року. У цей день Державний Комітет Оборони СРСР прийняв постанову про організацію в Мінську автоскладального заводу. Закінчувалася страшна війна, і вся Європа чекала перемоги над фашизмом, а індустрія Радянського Союзу свого відновлення. І найголовніше, для відновлення зруйнованого народного господарства потрібна техніка, автомобільна техніка, багато вантажної автомобільної техніки. Так, до кінця війни залишалося ще дев'ять місяців. Ще багато буде смертей, навіть у день перемоги 9 травня 1945 року і після. Однак треба було жити далі, наново будувати. У тому числі і повністю зруйнований Мінськ, столицю радянської Білорусі і столицю наймогутнішого партизанського руху.

З 1944 по 1946 рр. в Мінську почалася підготовка автоскладального виробництва, яке займалося складанням важких американських вантажівок МАК з вузлів і деталей, що поставлялися по ленд-лізу.

А з 1946 по 1949 рр. складальний завод припинив випуск вантажівок іноземних моделей і розпочав підготовку до виробництва автомобілів сімейства МАЗ-200.

Його базовою моделлю став ЯАЗ-200, виготовлення якого передали до Мінська з Ярославля, де після цього ще деякий час випускалися тривісні ЯАЗ-210, надалі перетворилися в КрАЗи. Сам же Ярославський завод зберіг виробництво силових установок — двотактних дизелів ЯАЗ-204 для МАЗів і ЯАЗ-206 для КрАЗів. Восени 1947 р. п'ять перших білоруських вантажівок-самоскидів МАЗ-205 виїхали з воріт нового автоскладального виробництва і пройшли у святковій колоні на Жовтневій демонстрації.

Сьогодні не варто лукавити, що всі перші будівельники МАЗу, можна сказати, самі по собі вже були героями. Післявоєнний ентузіазм всіх радянських людей не можна скидати з рахунків відновлюваної промисловості держави. Але конкретні керівники багатьох підприємств завжди знаходилися в той час під прицілом репресій Батька всіх народів Йосипа Віссаріоновича Сталіна.

Незважаючи на це, колектив направив всі свої сили на подальше будівництво автозаводу і розширення модельного ряду вантажівок. Перші самоскиди МАЗ-205 «поважчали» з 5 т до 6 і далі до 7. На конвеєрі стали збирати бортові вантажівки МАЗ-200, один з яких досі перебуває на «службі» в музеї автозаводу.

На шасі серії МАЗ-200 були створені повнопривідні МАЗ-502 і лісовоз МАЗ-501, на яких вже обкатувалися і відпрацьовувалися самостійні конструкції і агрегати автомобілів наступного покоління. Керував в цей час підприємством Сергій Михайлович Кишкин (1955–1959 рр.). Тоді ж з Новосибірська на МАЗ був переведений спеціалізований конструкторський відділ, який очолював Борис Львович Шапошник, що став згодом Героєм Соціалістичної Праці. У завдання його спеціального конструкторського бюро МАЗа входило створення важких 25-тонних самоскидів, і в 1950 р. такий самоскид був створений — МАЗ-525. А в 1957 р. відправився на приймальні випробування 40-тонний самоскид МАЗ-530.

В 150-160 рр., велася підготовка постановки на конвеєр абсолютно нової серії мінських вантажівок МАЗ-500.

Серія МАЗ-500, що встала на конвеєр в квітні 1965 р., стала першою в Радянському Союзі конструкцією вантажівки з безкапотною кабіною, тобто розташованої над мотором і яка відкидається вперед. Зміна моделі проводилася без зупинки конвеєра, паралельно з виробництвом капотного самоскида МАЗ-205, який був знятий з конвеєра лише 31 грудня 1965 18 років у виробництві — рекорд довголіття моделі.

За створення конструкції уніфікованого сімейства великовантажних автомобілів, автопоїздів і самоскидів МАЗ-500 група працівників Мінського автозаводу удостоїлася Державної премії СРСР.

Тим не менш, у 1969 р. сімейство пройшло модернізацію, і у вересні 1970 р. на конвеєр встали МАЗ-500А. Ще одній модернізації сімейство «п'ятисот» піддалося в 1976 р., а в 1977 р. почався випуск вдосконалених автомобілів вже під маркою МАЗ-5335.

У ці часи головним конструктором Мінського автозаводу і всього ПО «БелавтоМАЗ» став Михайло Степанович Висоцький, що володіє високими технічними знаннями, комунікабельний і, найголовніше, що досконало знає всю конструкцію продукції МАЗу. Темпи модернізації модельного ряду мінських вантажівок, в порівнянні з іншими радянськими автовиробниками, були просто «реактивними».

Ті чи інші конструкції агрегатів або деталей з КБ відразу відправлялися в експериментальний цех, а після виготовлення в Випробувальний центр, де встановлювалися для випробувань на стенди або на експериментальні автомобілі у відділ дорожніх випробувань.

МЗКТ

Сідельний тягач 8×8 МЗКТ-7401

25 липня 1954 постановою Ради Міністрів СРСР на Мінському автомобільному заводі було створено спеціальне конструкторське бюро по розробці багатовісних автомобілів високої прохідності для потреб Міністерства оборони країни.

Мінський завод колісних тягачів був створений в 1991 рік у на базі виробництва колісної техніки спеціального призначення МАЗ а - РК «Тополь-М», ЗРК «Печора», С-300.

У 2005 році на технічне переозброєння підприємства планувалося витратити 2 мільярди 650 мільйонів білоруських рублів (близько 1,2 млн $), з них 1,7 мільярда рублів були отримані підприємством у вигляді субсидій згідно з Указом Президента Білорусі «Про заходи державної підтримки Виробничого республіканського унітарного підприємства "Мінський завод колісних тягачів"». Був розроблений і затверджений план технічного переозброєння підприємства на 2006-2010 роки, що передбачає закупівлю нового високоефективного технологічного обладнання.

На підприємстві використовуються преси з тиском до 2000 тонн виробництва фірми LVD (Бельгія). Також запущено комплекс лазерного розкрою LVD Impuls 12030, що дозволяє різати листовий метал з високою швидкістю.

Чисельність працюючих на підприємстві - більше 4,5 тис. Чоловік. На підприємстві є дві столові. Протяжність підземних доріг під цехами - близько 15 км. В наявності чинне бомбосховище.

МоАЗ

Скрепер Д 357 (ДЗ-11) з одноосьовим тягачем МоАЗ-6014

Підприємство було засноване в 1935 році як авторемонтне. У 1941 році завод був евакуйований в Куйбишев, де освоїв виробництво двигунів для штурмовиків Іл-2.

Після Другої світової війни завод був повернений в Могилів і випускав локомобілі, парові установки, мостові крани і маслозаправщики на шасі ГАЗ-51. У 1958 році на завод підйомно-транспортного устаткування імені С. М. Кірова Мінважмашу СРСР в м Могильові було передано виробництво одноосьових тягачів МАЗ-529, розроблених на Мінському автомобільному заводі. У 1960 році в Могилів з Мінського автомобільного заводу була переведена група конструкторів, що стала основою технічних служб заводу. З цього часу МоАЗ став одним з найбільших виробників землерийно-транспортної техніки в СРСР. У 1966 році завод перейменовано в автомобільний.

У 2006 році завод став філією ВАТ «БелАЗ». З 2012 року - філія ВАТ «БелАЗ» - керуючої компанії холдингу «БелАЗ-ХОЛДИНГ». Підприємство в основному працює на експорт - понад 85% продукції поставляється в країни СНД.

Є інформація про виробництво заводом (з 2007 року) деяких деталей Audi і Volkswagen.

Неман

Неман-52012

Завод був заснований 11 травня 1984 року і повністю введений в експлуатацію в грудні 1990 року. Він створювався як підприємство Міністерства радіопромисловості СРСР з випуску рухомих систем управління. Завод повинен був забезпечувати складання і гарантійне обслуговування різноманітної військової ракетної техніки на колісному ходу. В 1992 року в рамках програми конверсії підприємство перейшло на випуск продукції цивільного профілю почавши збірку автобусів типу ЛіАЗ-5256. 24 грудень 2010р. ППВП "Дослідний завод" Неман "реорганізовано в ВАТ" Лідський автобуси "Німан". 01 квітня 2014 р. став філією ВАТ "МЗКТ".

Сучасний стан

BelGee

Geely Emgrand EC7

Див. також

• Автомобільна промисловість
• Автомобільна промисловість в Україні
• Автомобільна промисловість в Радянському Союзі

Посилання

• Офіційний сайт БєЛАЗ
• Офіційний сайт МАЗу
• Офіційний сайт МЗКТ
• Офіційний сайт МоАЗ
• Офіційний сайт Неман