Золотоворітський сквер

Золотоворітський сквер
Золотоворітський сквер
	вид на Золоті ворота із скверу
	50°26′55″ пн. ш. 30°30′48″ сх. д. / 50.44861° пн. ш. 30.51333° сх. д.
Тип	сквер
Статус	державна пам'ятка природи місцевого значення
Відкрито	друга половина XIX століття
Площа	0,57 га
Розташування	Київ
	Золотоворітський сквер Золотоворітський сквер (Київ)
	Золотоворітський сквер у Вікісховищі

Золотоворі́тський сквер — сквер та ботанічна пам'ятка природи місцевого значення^[1] у Шевченківському районі Києва. Загальна площа — 0,57 га.

Розташування[ред. | ред. код]

Сквер розташований навколо реконструйованих Золотих воріт між вулицями Володимирською, Ярославів Вал, Лисенка та Золотоворітським проїздом, поблизу від виходу станції метро «Золоті ворота».

Історія[ред. | ред. код]

Утворений у другій половині XIX століття навколо руїн Золотих Воріт. Між руїнами воріт та вулицею Володимирською 1899 року встановлено парковий фонтан —— один із фонтанів Термена.

Після Другої світової війни у сквері на лавочках збиралися київські шахісти й шашкісти. Однак 1962 року у зв'язку із будівництвом довкола посольств їм заборонили збиратися у сквері й вони перебралися до парка імені Тараса Шевченка.^[2]

1972 року через своєрідну ландшафтну форму, різновидності дерев і чагарників оголошений пам'яткою природи місцевого значення^[1].

У 1982 році відкрито збудований над руїнами воріт павільйон-музей, у 1997 — відкрито пам'ятник Ярославу Мудрому (біля павільйону, з боку вулиці Лисенка та реконструйовано планування скверу (вхідні групи, доріжки, лави).

У 1998 році у сквері з'явилася паркова скульптура бронзового кота, яка користується значною увагою відвідувачів. Також у сквері є скульптури ще двох котів:

дерев'яного — на товстій обрізаній гілці дерева на вулиці Лисенка;
із пластикових одноразових виделок — на дереві біля виходу із скверу на вулицю Володимирську. Це роботи київського скульптора Костянтина Скретуцького^[3].