Золотоворітський сквер

Золотоворітський сквер
Золотоворітський сквер
	вид на західну частину скверу з Золотих воріт
	50°26′55″ пн. ш. 30°30′48″ сх. д. / 50.44861° пн. ш. 30.51333° сх. д.
Тип	сквер
Статус	державна пам'ятка природи місцевого значення
Відкрито	друга половина XIX століття
Площа	0,57 га
Керівна установа	КП УЗН Шевченківського району
Країна	Україна
Розташування	Київ
	Золотоворітський сквер Золотоворітський сквер (Київ)
	Золотоворітський сквер у Вікісховищі

Золотоворі́тський сквер — сквер та ботанічна пам'ятка природи місцевого значення^[1] у Шевченківському районі Києва загальною площею — 0,57 га.

Розташування[ред. | ред. код]

Сквер розташований навколо реконструйованих Золотих воріт між вулицями Володимирською, Ярославів Вал, Лисенка та Золотоворітським проїздом, поблизу від виходу станції метро «Золоті ворота».

Історія[ред. | ред. код]

Утворений у другій половині XIX століття навколо руїн Золотих Воріт. Між руїнами воріт та вулицею Володимирською 1899 року встановлено парковий фонтан —— один із фонтанів Термена.

Після Другої світової війни у сквері на лавочках збиралися київські шахісти й шашкісти. Однак 1962 року у зв'язку із будівництвом довкола посольств їм заборонили збиратися у сквері й вони перебралися до парка імені Тараса Шевченка.^[2]

1972 року через своєрідну ландшафтну форму, різновидності дерев і чагарників оголошений пам'яткою природи місцевого значення^[1].

У 1982 році відкрито збудований над руїнами воріт павільйон-музей, у 1997 — відкрито пам'ятник Ярославу Мудрому (біля павільйону, з боку вулиці Лисенка та реконструйовано планування скверу (вхідні групи, доріжки, лави).

У 1998 році у сквері з'явилася паркова скульптура бронзового кота, яка користується значною увагою відвідувачів. Також у сквері є скульптури ще двох котів:

дерев'яного — на товстій обрізаній гілці дерева на вулиці Лисенка;
із пластикових одноразових виделок — на дереві біля виходу із скверу на вулицю Володимирську. Це роботи київського скульптора Костянтина Скретуцького^[3].