Даніеле Де Россі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Даніеле де Россі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Де Россі.
Ф
Даніеле Де Россі
Даніеле Де Россі
Даніеле Де Россі
Особисті дані
Народження 24 липня 1983(1983-07-24) (41 рік)
  Рим, Італія
Зріст 184 см
Вага 78 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1997–2000
2000–2003 		Італія «Остія Маре»
Італія «Рома»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001–2019 Італія «Рома» 459 (43)
2019–2020 Аргентина «Бока Хуніорс» 5 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001 Італія Італія U-19 3 (0)
2002 Італія Італія U-20 4 (0)
2003–2004 Італія Італія U-21 16 (3)
2004–2017 Італія Італія 117 (21)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2021–2022 Італія Італія (асист.)
2022–2023 Італія СПАЛ
2024– Італія «Рома»
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»
Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Даніеле Де Россі (італ. Daniele De Rossi, нар. 24 липня 1983, Рим) — італійський футбольний тренер і колишній футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Майже всю кар'єру провів в італійській «Ромі», з якою двічі виграв Кубок Італії в 2007 і 2008 роках, а також Суперкубок Італії в 2007 році. Він був названий найкращим молодим футболістом Серії А в 2006 році[2] та найкращим футболістом італійського року Серії А в 2009 році. Де Россі став капітаном «Роми» на початку сезону 2017/18 років після завершення кар'єри Франческо Тотті. Наприкінці сезону 2018/19 він покинув «Рому» після 18 сезонів у команді. Маючи 616 матчів за римлян у всіх турнірах, він є другим гравцем клубу за кількістю матчів за всю історію після Тотті. Згодом він приєднався до аргентинського клубу «Бока Хуніорс» влітку 2019 року та завершив кар'єру в січні наступного року.

Де Россі представляв Італію на юнацькому і молодіжному, вигравши молодіжний чемпіонат Європи 2004 року, а також здобувши бронзові медалі на Олімпійських іграх 2004 року. Також грав за національну збірну Італії, за яку протягом 2004—2017 років провів 117 матчів і є п'ятим гравцем за кількістю проведених матчів за всю історію збірної Італії та півзахисником з найбільшою кількістю матчів за всю історію. З 21 голом він є найрезультативнішим півзахисником збірної Італії після Другої світової війни та другим найрезультативнішим півзахисником Італії за всю історію Адольфо Балонч'єрі. Де Россі був з командою переможцем чемпіонату світу 2006 року, а також брав участь у Євро-2008, Кубку Конфедерацій 2009 року, чемпіонаті світу 2010, Євро-2012, де став віцечемпіоном і був включений до символічної збірної, Кубку Конфедерацій 2013 року, здобувши бронзові медалі, чемпіонаті світу 2014 року та Євро-2016.

По завершенні ігрової кар'єри став тренером і обіймав посаду помічника головного тренера у штабі Роберто Манчіні в збірній Італії, а також працював головним тренером у СПАЛі. У січні 2024 року очолив рідну «Рому».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець юнацької футбольної команди «Остія Маре». 2000 року продовжив займатися футболом у молодіжній команді клубу «Рома».

У дорослому футболі дебютував за «Рому» 2001 року, з того часу незмінно захищав її кольори протягом вісімнадцяти сезонів. Провів загалом у складі «вовків» 616 офіційних матчів, забивши 63 голи, двічі ставав володарем Кубка Італії. За кількістю ігор за римську команду поступається лише своєму багаторічному партнерові по футбольному полю Франческо Тотті[3][4].

У травні 2019 року було офіційно оголошено, що клуб не має наміри подовжувати контракт із наддосвідченим півзахисником, який добігав до завершення[5]. За 12 днів Де Россі провів свою останню гру за «Рому», після чого вирішив не завершувати ігрову кар'єру.

26 липня 2019 року гравець, якому щойно виповнилося 36 років, уклав однорічну угоду з аргентинським «Бока Хуніорс»[6][7], де спортивним директором працював багаторічний одноклубник Де Россі по «Ромі» Ніколас Бурдіссо[8]. 13 серпня 2019 року Де Россі дебютував за «Боку» проти «Альмагро» (1:1) у Кубку Аргентини, забивш свій перший і єдиний гол за клуб, але його команда вилетіла зі змагань після поразки в серії пенальті[9]. Загалом до кінця року він зіграв 7 ігор в усіх турнірах за клуб і 6 січня 2020 року оголосив про завершення кар'єр, пославшись на сімейні причини[10][11][12].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]
Де Россі (ліворуч) проти Альваро Арбелоа у фіналі Євро-2012.

2001 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні.

Протягом 2002—2004 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 20 офіційних матчах, забив 3 голи. Був учасником футбольного турніру на Літніх Олімпійських іграх 2004 року, де разом з командою виборов бронзові олімпійські нагороди.

2004 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. На наступні 13 років став гравцем основного складу італійської команди. За ці роки був учасником фінальних частин трьох чемпіонатів Європи і трьох чемпіонатів світу, включаючи переможний для італійців чемпіонат світу 2006 року у Німеччині.

У листопаді 2014 року провів свою соту гру за збірну, а за три роки завершив кар'єру в національній команді, маючи в активі 117 ігор у її складі, що на той момент стало четвертим показником в історії «сквадри адзурри». Попри амплуа півзахисника регулярно відзначався забитими голами і на момент припинення виступів за національну команду мав в активі 21 забитий гол, посідаючи на той час 12-те місце серед її найкращих в історії бомбардирів.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

18 березня 2021 року Де Россі було представлено як нового помічника Роберто Манчіні у національній збірній Італії[13][14]. 11 липня 2021 року Італія виграла Євро-2020 після перемоги у фіналі у серії пенальті проти Англії[15]. 13 серпня він залишив італійську команду, щоб завершити свій тренерський курс, а 23 листопада повернувся до роботи в Італійській федерації футболу, цього разу на посаду технічного співробітника для юнацьких команд віком від 15 до 20 років[16]. У січні 2022 року він погодився повернутися тренерського штабу Роберто Манчіні, щоб допомогти у збірній плей-оф кваліфікації до чемпіонату світу 2022 року[17], але італійцям не вдалось вийти на «мундіаль».

11 жовтня 2022 року Де Россі був призначений новим тренером команди Серії B СПАЛ[18][19]. На момент призначення Де Россі команда посідала 14-е місце у турнірній таблиці, здобувши лише дві перемоги за 8 турів. Однак покращити результати команди тренеру-початківцю не вдалося, і команда при ньому здобула лише 3 перемоги у 17 матчах, через що вже 14 лютого 2023 року він, не доопрацювавши до кінця сезону, залишив посаду, опустивши команду на 18 місце[20].

16 січня 2024 року Де Россі був призначений головним тренером «Роми» до кінця сезону, змінивши на цій посаді Жозе Моурінью[21].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2001-02 Італія «Рома» A 0 0 КІ 3 0 ЛЧ 1 0 — — 4 0
2002-03 A 4 2 КІ 2 0 ЛЧ 0 0 — — 6 2
2003-04 A 17 0 КІ 4 0 КУЄФА 6 1 — — 27 1
2004-05 A 30 2 КІ 5 1 ЛЧ 2 1 — — 37 4
2005-06 A 34 6 КІ 4 0 КУЄФА 7 0 — — 45 6
2006-07 A 36 2 КІ 8 2 ЛЧ 10 2 СІ 1 0 55 6
2007-08 A 34 5 КІ 6 0 ЛЧ 10 0 СІ 1 1 51 6
2008-09 A 33 3 КІ 2 0 ЛЧ 7 0 СІ 1 1 43 4
2009-10 A 33 7 КІ 4 1 ЛЄ 12 3 49 11
2010-11 A 28 2 КІ 4 0 ЛЧ 7 1 СІ 1 0 40 3
2011–12 A 32 4 КІ 0 0 ЛЄ 0 0 - - - 32 4
2012–13 A 25 0 КІ 4 0 - - - - - - 29 0
2013–14 A 32 1 КІ 4 0 - - - - - - 36 1
2014–15 A 26 2 КІ 1 1 ЛЧ+ЛЄ 3+4 0 - - - 34 3
2015–16 A 24 1 КІ 1 0 ЛЧ 6 2 - - - 31 3
2016–17 A 31 4 КІ 1 0 ЛЧ+ЛЄ 2[22]+6 0+1 - - - 40 5
2017–18 A 22 1 КІ 0 0 ЛЧ 10 1 - - - 32 2
2018–19 A 18 1 КІ 1 0 ЛЧ 4 1 - - - 23 2
Усього за «Рому» 459 43 55 5 98 13 4 2 616 63
2019–20 Аргентина «Бока Хуніорс» ПД 5 0 КА 1 1 КЛ 1 0 - - - 7 1
Усього за кар'єру 464 43 56 6 99 13 4 2 623 64

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
04/09/2004 Палермо Італія Італія 2 – 1 Норвегія Норвегія Відбір до ЧС 2006 1
09/10/2004 Цельє Словенія Словенія 1 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 -
13/10/2004 Парма Італія Італія 4 – 3 Білорусь Білорусь Відбір до ЧС 2006 1
17/11/2004 Мессіна Італія Італія 1 – 0 Фінляндія Фінляндія товариський матч -
09/02/2005 Кальярі Італія Італія 2 – 0 Росія Росія товариський матч -
26/03/2005 Мілан Італія Італія 2 – 0 Шотландія Шотландія Відбір до ЧС 2006 -
30/03/2005 Падуя Італія Італія 0 – 0 Ісландія Ісландія товариський матч -
04/06/2005 Осло Норвегія Норвегія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 -
17/08/2005 Дублін Ірландія Ірландія 1 – 2 Італія Італія товариський матч -
03/09/2005 Глазго Шотландія Шотландія 1 – 1 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 -
08/10/2005 Палермо Італія Італія 1 – 0 Словенія Словенія Відбір до ЧС 2006 -
12/10/2005 Лечче Італія Італія 2 – 1 Молдова Молдова Відбір до ЧС 2006 -
12/11/2005 Амстердам Нідерланди Нідерланди 1 – 3 Італія Італія товариський матч -
16/11/2005 Женева Італія Італія 1 – 1 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар товариський матч -
01/03/2006 Флоренція Італія Італія 4 – 1 Німеччина Німеччина товариський матч 1
31/05/2006 Женева Швейцарія Швейцарія 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
02/06/2006 Лозанна Італія Італія 0 – 0 Україна Україна товариський матч -
12/06/2006 Ганновер Італія Італія 2 – 0 Гана Гана ЧС 2006 - 1-й етап -
17/06/2006 Кайзерслаутерн Італія Італія 1 – 1 США США ЧС 2006 - 1-й етап -
09/07/2006 Берлін Італія Італія 1 – 1 д.ч.
(5-3 п.п.)		 Франція Франція ЧС 2006 - Фінал - Чемпіони світу
02/09/2006 Неаполь Італія Італія 1 – 1 Литва Литва Відбір до ЧЄ 2008 -
06/09/2006 Париж Франція Франція 3 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2008 -
07/10/2006 Рим Італія Італія 2 – 0 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2008 -
11/10/2006 Тбілісі Грузія Грузія 1 – 3 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2008 1
15/11/2006 Бергамо Італія Італія 1 – 1 Туреччина Туреччина товариський матч -
28/03/2007 Барі Італія Італія 2 – 0 Шотландія Шотландія Відбір до ЧЄ 2008 -
06/06/2007 Каунас Литва Литва 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2008 -
08/09/2007 Мілан Італія Італія 0 – 0 Франція Франція Відбір до ЧЄ 2008 -
17/10/2007 Сієна Італія Італія 2 – 0 ПАР ПАР товариський матч -
17/11/2007 Глазго Шотландія Шотландія 1 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2008 -
21/11/2007 Модена Італія Італія 3 – 1 Фарерські острови Фарерські острови Відбір до ЧЄ 2008 -
06/02/2008 Цюрих Італія Італія 3 – 1 Португалія Португалія товариський матч -
26/03/2008 Ельче Іспанія Іспанія 1 – 0 Італія Італія товариський матч -
13/06/2008 Цюрих Італія Італія 1 – 1 Румунія Румунія ЧЄ 2008 - 1-й етап -
17/06/2008 Цюрих Франція Франція 0 – 2 Італія Італія ЧЄ 2008 - 1-й етап 1
22/06/2008 Відень Іспанія Іспанія 0 – 0 д.ч.
(4-2 п.п.)		 Італія Італія ЧЄ 2008 - чвертьфінал -
20/08/2008 Ніцца Італія Італія 2 – 2 Австрія Австрія товариський матч -
06/09/2008 Ларнака Кіпр Кіпр 1 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
10/09/2008 Удіне Італія Італія 2 – 0 Грузія Грузія Відбір до ЧС 2010 2
11/10/2008 Софія Болгарія Болгарія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
15/10/2008 Лечче Італія Італія 2 – 1 Чорногорія Чорногорія Відбір до ЧС 2010 -
19/11/2008 Афіни Греція Греція 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
10/02/2009 Лондон Бразилія Бразилія 2 – 0 Італія Італія товариський матч -
28/03/2009 Подгориця Чорногорія Чорногорія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
01/04/2009 Барі Італія Італія 1 – 1 Ірландія Ірландія Відбір до ЧС 2010 -
15/06/2009 Преторія США США 1 – 3 Італія Італія Кубок Конфедерацій 1
18/06/2009 Йоганнесбург Єгипет Єгипет 1 – 0 Італія Італія Кубок Конфедерацій -
21/06/2009 Преторія Італія Італія 0 – 3 Бразилія Бразилія Кубок Конфедерацій -
09/09/2009 Турин Італія Італія 2 – 0 Болгарія Болгарія Відбір до ЧС 2010 -
10/10/2009 Дублін Ірландія Ірландія 2 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 -
14/10/2009 Парма Італія Італія 3 – 2 Кіпр Кіпр Відбір до ЧС 2010 -
03/03/2010 Монако Італія Італія 0 – 0 Камерун Камерун товариський матч -
03/06/2010 Брюссель Італія Італія 1 – 2 Мексика Мексика товариський матч -
05/06/2010 Женева Швейцарія Швейцарія 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
14/06/2010 Кейптаун Італія Італія 1 – 1 Парагвай Парагвай ЧС 2010 - 1-й етап 1
20/06/2010 Мбомбела Італія Італія 1 – 1 Нова Зеландія Нова Зеландія ЧС 2010 - 1-й етап -
24/06/2010 Йоганнесбург Словаччина Словаччина 3 – 2 Італія Італія ЧС 2010 - 1-й етап -
10/08/2010 Лондон Італія Італія 0 – 1 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар товариський матч -
03/09/2010 Таллінн Естонія Естонія 1 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2012 -
07/09/2010 Флоренція Італія Італія 5 – 0 Фарерські острови Фарерські острови Відбір до ЧЄ 2012 1
08/10/2010 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2012 -
17/11/2010 Клагенфурт Румунія Румунія 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
09/02/2011 Дортмунд Німеччина Німеччина 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
10/08/2011 Барі Італія Італія 2 – 1 Іспанія Іспанія товариський матч -
02/09/2011 Торсгавн Фарерські острови Фарерські острови 0 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2012 -
06/09/2011 Флоренція Італія Італія 1 – 0 Словенія Словенія Відбір до ЧЄ 2012 -
07/10/2011 Белград Сербія Сербія 1 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2012 -
11/10/2011 Пескара Італія Італія 3 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія Відбір до ЧЄ 2012 -
11/11/2011 Вроцлав Польща Польща 0 – 2 Італія Італія товариський матч -
15/11/2011 Рим Італія Італія 0 – 1 Уругвай Уругвай товариський матч -
29-2-2012 Генуя Італія Італія 0 – 1 США США товариський матч - Вийшов на заміну на 70-ій хвилині 70'
1-6-2012 Цюрих Італія Італія 0 – 3 Росія Росія товариський матч - Замінений на 60-ій хвилині 60'
10-6-2012 Гданськ Іспанія Іспанія 1 – 1 Італія Італія ЧЄ 2012 - 1-й етап -
14-6-2012 Познань Італія Італія 1 – 1 Хорватія Хорватія ЧЄ 2012 - 1-й етап -
18-6-2012 Познань Італія Італія 2 – 0 Ірландія Ірландія ЧЄ 2012 - 1-й етап -
24-6-2012 Київ Англія Англія 0 – 0 д.ч.
(2 - 4 п.п.)		 Італія Італія ЧЄ 2012 - чвертьфінал - Замінений на 80-ій хвилині 80'
28-6-2012 Варшава Німеччина Німеччина 1 – 2 Італія Італія ЧЄ 2012 - півфінал -
1-7-2012 Київ Іспанія Іспанія 4 – 0 Італія Італія ЧЄ 2012 - Фінал -
15-8-2012 Берн Італія Італія 1 – 2 Англія Англія товариський матч 1 кап.
7-9-2012 Софія (місто) Болгарія Болгарія 2 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2014 -
12-10-2012 Єреван Вірменія Вірменія 1 – 3 Італія Італія Відбір до ЧС 2014 1
16-10-2012 Мілан Італія Італія 3 – 1 Данія Данія Відбір до ЧС 2014 1
6-2-2013 Амстердам Нідерланди Нідерланди 1 – 1 Італія Італія товариський матч - Замінений на 61-ій хвилині 61'
21-3-2013 Женева Італія Італія 2 – 2 Бразилія Бразилія товариський матч 1 Замінений на 81-ій хвилині 81'
7-6-2013 Прага Чехія Чехія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2014 -
11-6-2013 Ріо-де-Жанейро Італія Італія 2 – 2 Гаїті Гаїті товариський матч - Вийшов на заміну на 55-ій хвилині 55'
16-6-2013 Ріо-де-Жанейро Мексика Мексика 1 – 2 Італія Італія Кубок Конфедерацій -
19-6-2013 Ресіфі Італія Італія 4 – 3 Японія Японія Кубок Конфедерацій 1
27-6-2013 Форталеза Іспанія Іспанія 0 – 0 д.ч.
(7 - 6 п.п.)		 Італія Італія Кубок Конфедерацій -
30-6-2013 Сальвадор Італія Італія 2 – 2 д.ч.
(3 - 2 п.п.)		 Уругвай Уругвай Кубок Конфедерацій - Замінений на 70-ій хвилині 70'
14-8-2013 Рим Італія Італія 1 – 2 Аргентина Аргентина товариський матч -
6-9-2013 Палермо Італія Італія 1 – 0 Болгарія Болгарія Відбір до ЧС 2014 -
10-9-2013 Турин Італія Італія 2 – 1 Чехія Чехія Відбір до ЧС 2014 -
31-5-2014 Лондон Італія Італія 0 – 0 Ірландія Ірландія товариський матч - Вийшов на заміну на 62-ій хвилині 62'
4-6-2014 Перуджа Італія Італія 1 – 1 Люксембург Люксембург товариський матч -
14-6-2014 Манаус Англія Англія 1 – 2 Італія Італія ЧС 2014 - 1-й етап -
20-6-2014 Ресіфі Італія Італія 0 – 1 Коста-Рика Коста-Рика ЧС 2014 - 1-й етап -
4-9-2014 Барі Італія Італія 2 – 0 Нідерланди Нідерланди товариський матч 1 кап. Замінений на 67-ій хвилині 67'
9-9-2014 Осло Норвегія Норвегія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2016 -
16-11-2014 Мілан Італія Італія 1 – 1 Хорватія Хорватія Відбір до ЧЄ 2016 - [23]
6-9-2015 Палермо Італія Італія 1 – 0 Болгарія Болгарія Відбір до ЧЄ 2016 1 RK 55'
29-5-2016 Та-Калі Італія Італія 1 – 0 Шотландія Шотландія товариський матч - Замінений на 67-ій хвилині 67'
6-6-2016 Верона Італія Італія 2 – 0 Фінляндія Фінляндія товариський матч 1 Вийшов на заміну на 63-ій хвилині 63'
13-6-2016 Ліон Бельгія Бельгія 0 – 2 Італія Італія ЧЄ 2016 - 1-й етап - Замінений на 78-ій хвилині 78'
17-6-2016 Тулуза Італія Італія 1 – 0 Швеція Швеція ЧЄ 2016 - 1-й етап - ЖК 69' Замінений на 74-ій хвилині 74'
27-6-2016 Сен-Дені Італія Італія 2 – 0 Іспанія Іспанія ЧЄ 2016 - 1/8 фіналу - Замінений на 54-ій хвилині 54'
1-9-2016 Барі Італія Італія 1 – 3 Франція Франція товариський матч - Замінений на 46-ій хвилині 46'
6-10-2016 Турин Італія Італія 1 – 1 Іспанія Іспанія Відбір до ЧС 2018 1
12-11-2016 Вадуц Ліхтенштейн Ліхтенштейн 0 – 4 Італія Італія Відбір до ЧС 2018 -
15-11-2016 Мілан Італія Італія 0 – 0 Німеччина Німеччина товариський матч -
24-3-2017 Палермо Італія Італія 2 – 0 Албанія Албанія Відбір до ЧС 2018 1
28-3-2017 Амстердам Нідерланди Нідерланди 1 – 2 Італія Італія товариський матч - кап. Замінений на 37-ій хвилині 37'
7-6-2017 Ніцца Італія Італія 3 – 0 Уругвай Уругвай товариський матч 1 кап.
11-6-2017 Удіне Італія Італія 5 – 0 Ліхтенштейн Ліхтенштейн Відбір до ЧС 2018 -
2-9-2017 Мадрид Іспанія Іспанія 3 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2018 -
5-9-2017 Реджо-нель-Емілія Італія Італія 1 – 0 Ізраїль Ізраїль Відбір до ЧС 2018 -
10-11-2017 Стокгольм Швеція Швеція 1 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2018 -
Усього Матчів (4 місце) 117 Голів (12 місце) 21

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
Футболка Даніеле Де Россі у Музеї ліги Європи.

«Рома»

[ред. | ред. код]

Збірна Італії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://web.archive.org/web/20180827142407/https://www.asroma.com/en/team/players-and-staff/daniele-de-rossi
  2. ↑ Oscar Aic, Cannavaro cannibale [AIC Oscars, "cannibal" Cannavaro] (італ.). La Gazzetta dello Sport. 29 січня 2007. Процитовано 16 грудня 2015.
  3. ↑ Daniele De Rossi bids emotional farewell as Roma defeat Parma. Eurosport.com. 26 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  4. ↑ Claudio Ranieri and Daniele de Rossi bid farewell to Roma. BBC Sport. 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  5. ↑ OFFICIAL: De Rossi to leave Roma. Football Italia. 14 травня 2019.
  6. ↑ Daniele ya jugó en La Boca [Daniele already played in La Boca] (ісп.). Olé. 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  7. ↑ Bienvenido Daniele. bocajuniors.com.ar. 26 липня 2019.
  8. ↑ ¿Por qué De Rossi eligió Boca? [Why De Rossi chose Boca?] (ісп.). Olé. 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  9. ↑ Daniele De Rossi Scores In Boca Juniors Debut. www.beinsports.com. 13 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  10. ↑ Daniele De Rossi si ritira: addio al Boca, torna in Italia. sport.sky.it (італ.). 6 січня 2020. Процитовано 6 січня 2020.
  11. ↑ De Rossi: 'I am retiring'. Football Italia. 6 січня 2019.
  12. ↑ Daniele de Rossi: Italy World Cup winner and Roma legend retires aged 36. BBC Sport (брит.). 6 січня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  13. ↑ De Rossi ritrova l'Azzurro: "Orgoglioso di entrare nello staff di Mancini, grazie per la fiducia" (Italian) . La Gazzetta dello Sport. 18 березня 2021. Процитовано 18 березня 2021.
  14. ↑ De Rossi joins Mancini's staff at Italy. Football Italia. 18 березня 2021.
  15. ↑ England lose shootout in Euro 2020 final. BBC Sport (брит.). Процитовано 11 липня 2021.
  16. ↑ De Rossi, ufficiale il nuovo ruolo con l'Italia: sarà assistente delle giovanili (італ.). La Gazzetta dello Sport. 23 листопада 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  17. ↑ De Rossi ritorna nello staff della Nazionale: all'Italia serve la magia di Wembley (італ.). La Gazzetta dello Sport. 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  18. ↑ Daniele De Rossi nouvel entraîneur de la SPAL [Daniele De Rossi new SPAL coach] (фр.). L'Équipe. 11 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
  19. ↑ DANIELE DE ROSSI È IL NUOVO ALLENATORE DELLA SPAL (італ.). СПАЛ (футбольний клуб). 11 жовтня 2022. Архів оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
  20. ↑ Daniele De Rossi sollevato dall'incarico di allenatore della SPAL (Italian) . СПАЛ (футбольний клуб). 14 лютого 2023. Процитовано 14 лютого 2023.
  21. ↑ ROMA APPOINT DE ROSSI AS NEW HEAD COACH. AS Roma. 16 січня 2024. Процитовано 16 січня 2024.
  22. ↑ У плей-оф.
  23. ↑ 100-та гра

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Даніеле Де Россі
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даніеле Де Россі
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Даніеле_Де_Россі&oldid=43685606