Жовта зірка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Yellow star Jude Jew.svg Bundesarchiv Bild 101I-138-1083-20, Russland, Mogilew, Zwangsarbeit von Juden.jpg
Жовта зірка Давида Євреї Могильова, 1941 рік

Жовта зірка або Лата (також «жовтий знак» або «знак ганьби»[1]) — особливий відмітний знак, який за наказом нацистів повинні були носити євреї на підконтрольній владі Німеччини території в період Голокосту[2]. Лати служили для того, щоб відрізняти євреїв в громадських місцях[3].

Знаки для сегрегації євреїв[ред. | ред. код]

Відмітні знаки для євреїв існували в середні віки в мусульманських та християнських країнах і були частиною політики антисемітизму за релігійною ознакою[1]. У 1933 році нацисти, прийшовши до влади в Німеччині і окупувавши в ході Другої світової війни низку інших країн і територій, відродили практику сегрегації євреїв, але вже на основі расових критеріїв.

Вимоги нацистів[ред. | ред. код]

Уперше нацисти ввели обов'язкове носіння жовтої зірки у 1939 році для євреїв окупованої Польщі. Влада вказала, що євреїв, які порушили вимогу носити на одязі спереду і ззаду жовту зірку, чекає суворе покарання[4]. Першим, не чекаючи вказівок вищого керівництва, такий наказ видав 24 жовтня 1939 року комендант міста Влоцлавек оберфюрер Крамер. Цей наказ торкався усіх євреїв незалежно від віку і статі. Такий же порядок був швидко прийнятий іншими німецькими командувачами на окупованих територіях і отримав офіційне схвалення, з урахуванням антисемітських настроїв, що переважали серед місцевого польського населення, яке з ентузіазмом підтримало цю ідею. З 1 грудня 1939 року носіння жовтої зірки було введене у всьому генерал-губернаторстві[5].

Найчастіше лата робилася зі шматка тканини жовтого кольору, преважно у вигляді шестикінечної зірки[6].

Лати треба було носити спереду і ззаду на верхньому одязі для того, щоб відповідно до расової політики нацистів можна було відрізнити єврея від будь-якої людини іншого етнічного походження.

Окрім латів нацисти часто вимагали від євреїв носити білі нарукавні пов'язки з шестикінечною зіркою[6], іноді також нашивку з номером будинку і квартири[7].

Радянський військовополонений-єврей з жовтою зіркою, 1941

На сході введення носіння жовтої зірки було майже повсюдним і одним з перших обмежень, яким піддавалися євреї. Так, в Білорусі, згідно з наказом № 1 від 7 липня 1941 року командувача тилом групи армій «Центр» генерала Максиміліана фон Шенкендорфа, вводилися обов'язкові для носіння євреями з 10-річного віку нарукавні пов'язки білого кольору з намальованою жовтою зіркою[6]. У Латвії наказ про носіння жовтої зірки був виданий окупаційною владою 13 серпня 1941 року[8], в Естонії — 11 вересня 1941 року[9].

Проте в Третьому Рейху і окупованих країнах Західної Європи, на відміну від Східної Європи і СРСР, ця вимога вводилася після цілого ряду інших, м'якіших дискримінаційних заходів. Наприклад, в Голландії нацисти ввели жовту зірку тільки 9 травня 1942 року[10], в окупованій зоні Франції — 29 травня 1942 року[11].

У Білорусі нацисти не робили особливого наголосу на форму нашивки, і часто вона була не у вигляді зірки, а у вигляді кружала[12].

Союзники нацистів також використали жовту зірку як відмітний дискримінаційний знак. Зокрема, 22 травня 1941 року припис носити жовту зірку отримали євреї Хорватії[13], в липні 1941 року таку вимогу отримали євреї Румунії[14].

Жовта зірка була також відмітним знаком для військовополонених єврейського походження.

Окрім жовтої зірки часто використовувалися інші додаткові позначення. Наприклад, вводилися спеціальні нарукавні пов'язки із зіркою Давида або нашивки на грудях з номером будинку, де живе цей єврей.

Міська легенда[ред. | ред. код]

Існує міська легенда, згідно якої після окупації Данії нацистами, коли король Данії Кристіан X дізнавшись про наказ щодо обов'язкового носіння данськими євреями жовтої зірки, він нашивав цей знак собі на одяг, сказавши, що усі данці рівні, і після цього наказ був скасований. Легенда з'явилася у зв'язку з висловлюванням короля після відвідування синагоги в 1942 році. Він сказав, що «якщо євреїв Данії змусять носити символ, що відрізняє їх від інших співгромадян, то я і моя сім'я теж носитимемо цей символ»[15][16][17].

Легенда стала широко відомою частково завдяки згадці в книзі Леона Юріса «Вихід», написаної в 1958 році[18]. Легенді також присвячений один з епізодів художнього фільму Ельдара Рязанова «Андерсен. Життя без любові». За фантастичного сюжету фільму, Г. Х. Андерсен на якийсь час переноситься в окуповану нацистами Данію і опиняється на місці Кристіана X. Бачачи приниження, яким піддаються євреї, Андерсен, — Крістіан X просить королеву Александріну прикріпити до його одягу жовту зірку Давида на знак солідарності з ними. Із зіркою Давида на грудях він здійснює кінні прогулянки Копенгагеном. Приклад короля наслідують прості данці, прикріплюючи до свого одягу, будівель і машин жовті зірки.

Насправді Данія була єдиною підконтрольною нацистам країною, де носіння жовтої зірки не вводилося[15][19].

Використання ісламістами[ред. | ред. код]

В період правління ісламістського режиму талібів в Афганістані у 2001 році уряд зажадав щоб індуїстська меншина в «Ісламському Еміраті Афганістан» носила жовті знаки в громадських місцях. Це було частиною плану талібів по відділенню і ідентифікації представників релігійних меншин від мусульманської общини[20].

Ці вимоги викликали протест і засудження в Індії і США як грубе порушення свободи віросповідання[21]. Голова Антидифамаційної ліги Аврам Фоксман порівняв указ талібів з практикою нацистської Німеччини відносно євреїв[22]. У США деякі конгресмени і сенатори носили жовті значки в ході дискусії з цієї проблеми як демонстрацію солідарності з індуїстською меншістю в Афганістані[23][24].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б D'Ancona, Jacob (2003). The City Of Light. New York: Citadel. с. 23–24. ISBN 0-8065-2463-4. «But the wearing of a badge or outward sign — whose effect, intended or otherwise, successful or not, was to shame and to make vulnerable as well as to distinguish the wearer…» 
  2. Альтман И. А. Нацистский оккупационный режим на территории СССР. § 3. Правовое и социально-экономическое положение евреев // Холокост и еврейское сопротивление на оккупированной территории СССР/ Под ред. проф. А. Г. Асмолова. — М. : Фонд «Холокост», 2002. — 320 с. — ISBN ISBN 5-83636-007-7.
  3. Jennifer Rosenberg. Yellow Star (en). About.com. Процитовано 2014-7-19. 
  4. Jewish Badges during the Holocaust. Jewish Virtual Library (en). American-Israeli cooperative Enterprise. Архів оригіналу за 2012-10-25. Процитовано 2014-7-19. 
  5. Encyclopaedia Judaica, 2007, с. 48
  6. а б в Черноглазова В. А. Уничтожение евреев Белоруссии в годы немецко-фашистской оккупации // Трагедия евреев Белоруссии в 1941— 1944 гг. : сборник материалов и документов. — 1997. — Вип. 2. — С. 17-29. — ISBN 985627902X.
  7. Видео. Жизнь и смерть в Минском гетто. «Война. Известная и неизвестная». Фильм одиннадцатый. Столичное телевидение. 07.05.2009. Архів оригіналу за 2011-08-20. Процитовано 2010-09-01. 
  8. Залманович М. Катастрофа евреев Латвии (обзорная лекция) // Уничтожение евреев Латвии 1941-1945 : сборник. — Рига : Шамир, 2008. — С. 59-61. — ISBN 978-9984-9835-6-1.
  9. Каталог Еврейского музея Эстонии. Процитовано 2014-7-19. , стр. 6
  10. Нідерланди // Электронная еврейская энциклопедия(рос.)
  11. Bernhard Blumenkranz. Histoire des juifs en France. — Privat, 1972. — Т. 1. — P. 397-398. — 478 p. — (Collection Franco-judaïca)
  12. Винница Г. К вопросу о дискриминации еврейского населения на оккупированной территории Восточной Беларуси // Уроки Холокоста: история и современность : сборник научных работ. — Мн. : Ковчег, 2009. — Вип. 1. — ISBN 978-985-6756-81-1.
  13. Chronology of Jewish Persecution: 1941 (en). Jewish Virtual Library. Архів оригіналу за 2011-08-20. Процитовано 2011-05-21. 
  14. Евреи в Румынии 1941 года. Radio Romania International. 29.11.2010. Архів оригіналу за 2012-05-06. Процитовано 2012-2-4. 
  15. а б Кардаш А. А. Датская пастораль, или последняя сказка Андерсена // Лехаим : журнал. — Январь 2004. — № 1 (141).
  16. Anne Wolden-Ræthinge (1990) Queen in Denmark, Copenhagen: Gyldendal, ISBN 8701086235
  17. King Christian X of Denmark (en). UNITED STATES HOLOCAUST MEMORIAL MUSEUM. Процитовано 2014-7-17. 
  18. A Star Is Borne.
  19. Gunnar S. Paulsson. The 'Bridge over the Øresund': The Historiography on the Expulsion of the Jews from Nazi-Occupied Denmark // Journal of Contemporary History. — July 1995. — No. 30. — P. 431-464. — DOI:10.1177/002200949503000304.
  20. Taleban to mark Afghan Hindus (en). CNN. May 22, 2001. Процитовано 2014-7-17. 
  21. India deplores Taleban decree against Hindus,Rediff.com
  22. Taliban: Hindus Must Wear Identity Labels,People's Daily
  23. US Lawmakers Condemn Taliban Treatment Of Hindus
  24. US lawmakers say: We are Hindus,Rediff.com

Література[ред. | ред. код]

  • BADGE, JEWISH // Encyclopaedia Judaica / ed. Fred Skolnik, Michael Berenbaum. — 2. — Detroit : Macmillan Reference USA, 2007. — Т. 3. — P. 45-48. — 842 p. — ISBN 9780028659312.

Посилання[ред. | ред. код]