Чабер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чабер
Satureja hortensis Prague 2011 3.jpg
Чабер садовий (Satureja hortensis)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Ряд: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Nepetoideae
Триба: Mentheae
Рід: Чабер (Satureja)
L., 1753
Типовий вид
Satureja hortensis
(L., 1753)
Commons-logo.svg Вікісховище: Satureja

Чабе́р (Satureja) — рід ароматичних одно- та багаторічних трав чи напівкущів родини глухокропивових. Населяють Середземномор'я, західну й центральну Азію. Відомо понад 40 видів, з них в Україні два: чабер кримський і чабер садовий. Деякі види культивують як декоративні, пряні, ефіроолійні, лікарські рослини[1].

Чабер садовий[ред. | ред. код]

Ботанічні характеристики

  • Коренева система — дуже розвинена.
  • Стебло прямовисне, при основі часто здерев'яніле, запушене короткими волосками, до 65 см заввишки.
  • Листки супротивні, майже сидячі, ланцетні, цілокраї, крапчастозалозисті.
  • Квітки двостатеві, неправильні, дрібні, світло-фіолетові чи лілового кольору.
  • Плід — горішок, що складається з чотирьох однонасінних часток.
  • Насіння дрібне, темно-коричневого забарвлення, маса 1000 насінин — 0,35–0,40г.

Активні речовини

Трава містить ефірну олію (до 2 %), дубильні (до 9 %) і слизисті речовини, смолу тощо. В олії найбільше карвакролу, тимолу.

Напрями використання

В медицині надземну частину застосовують як бактерицидний, спазмолітичний, потогінний, протигнильний, глистогінний засіб. Зовнішньо ефективний при дерматитах, від укусів комах (місця змащують свіжим соком). Великі дози чеберу діють абортивно.

В харчовій промисловості застосовують при солінні огірків і томатів, як приправу до супів, м'ясних, грибних, рибних страв та салатів, що ароматизує страву. У Болгарії як пряність використовується у формі суміші з солі, паприки, чорного перцю та пажитника.

В парфумерно-косметичній промисловості використовують олію, яка входить до композицій одеколонів і духів.

У бджільництві вважається добрим медоносом.

Біологічні особливості

Однорічна, рідше дворічна, трав'яниста теплолюбна і світлолюбна рослина. Цвіте в липні–серпні. Розмножується насінням.

Технічні параметри вирощування

  • Загальні особливості й місце в сівозміні. Площу під посіви культури вибирають в овочево-лікарських сівозмінах із легкими супіщаними ґрунтами.
  • Основний і передпосівний період. Основний обробіток, ґрунту, залежно від його типу, стану та забур'яненості, передбачає звичайну, напівпарову або поліпшену систему. Передпосівний обробіток полягає в подрібненні грудок, вирівнюванні, передпосівній культивації та боронуванні площі.
  • Посівний період.
    • Строки посіву — ранньовесняні при прогріванні ґрунту до 10 °С.
    • Спосіб посіву — широкорядний із шириною міжрядь 45 см.
    • Норма висіву насіння — 3–4 кг/га.
    • Глибина загортання насіння — 1,0–1,5 см.
    • Період проростання насіння — 15–20 днів.
  • Догляд за посівами передбачає регулярні міжрядні культивації з метою поліпшення аерації ґрунту та знищення бур'янів, прополювання їх. У рядках після появи сходів та формування густоти травостою з розрахунку 10–15 рослин на 1 пог. м (120–140 тис./га).
  • Збирання врожаю.
    • Заготовлювана сировина — надземна маса.
    • Строки збирання — фаза цвітіння рослин та в суху погоду.
    • Спосіб збирання — косарками або зрізування ножицями, серпами на висоті 15–20 см від поверхні ґрунту.
    • Урожайність зеленої маси — 80–120 ц/га.

Переробка

  • Сушіння сировини проводять у затінених, провітрюваних місцях, не допускаючи зіпрівання. Для отримання ефірної олії зелену масу зразу ж переробляють.
  • Зберігають готову сировину в сухих, добре провітрюваних приміщеннях у мішкотарі або зв'язаною в тюки.

Види[ред. | ред. код]

Рід містить 42 види[1]:

  1. Satureja adamovicii Šilić
  2. Satureja aintabensis P.H.Davis
  3. Satureja amani P.H.Davis
  4. Satureja atropatana Bunge
  5. Satureja avromanica Maroofi
  6. Satureja bachtiarica Bunge
  7. Satureja boissieri Hausskn. ex Boiss.
  8. Satureja bzybica Woronow
  9. Satureja cilicica P.H.Davis
  10. Satureja coerulea Janka
  11. Satureja cuneifolia Ten.
  12. Satureja edmondii Briq.
  13. Satureja fukarekii Šilić
  14. Satureja hellenica Halácsy
  15. Satureja hortensis L.
  16. Satureja horvatii Šilić
  17. Satureja icarica P.H.Davis
  18. Satureja innota (Pau) Font Quer
  19. Satureja intermedia C.A.Mey.
  20. Satureja intricata Lange
  21. Satureja isophylla Rech.f.
  22. Satureja kermanshahensis Jamzad
  23. Satureja khuzistanica Jamzad
  24. Satureja kitaibelii Wierzb. ex Heuff.
  25. Satureja laxiflora K.Koch
  26. Satureja macrantha C.A.Mey.
  27. Satureja metastasiantha Rech.f.
  28. Satureja montana L.
  29. Satureja mutica Fisch. & C.A.Mey.
  30. Satureja pallaryi J.Thiébaut
  31. Satureja parnassica Heldr. & Sart. ex Boiss.
  32. Satureja pilosa Velen.
  33. Satureja rumelica Velen.
  34. Satureja sahendica Bornm.
  35. Satureja salzmannii (Kuntze) P.W.Ball
  36. Satureja spicigera (K.Koch) Boiss.
  37. Satureja spinosa L.
  38. Satureja subspicata Bartl. ex Vis.
  39. Satureja taurica Velen.
  40. Satureja thymbra L.
  41. Satureja visianii Šilić
  42. Satureja wiedemanniana (Avé-Lall.) Velen.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Satureja. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 01.07.2021.  (англ.)

Література[ред. | ред. код]