Дзвінкий зубний проривний

Voiced dental stop
d̪

Дзвінкий зубний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d̪⟩ («d» із діактриком дентальної артикуляції). В українській мові цей звук передається на письмі літерою д.

Назва[ред. | ред. код]

Дзвінкий дентальний зімкнено-проривний
Дзвінкий дентальний проривний
Дзвінкий зубний зімкнено-проривний
Дзвінкий зубний проривний

Властивості[ред. | ред. код]

Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
Спосіб творення — проривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
Місце творення — зубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред. | ред. код]

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
баскська	diru	[d̪iɾu]	гроші	Ламінальний зубно-ясенний.
бенгальська	দাম	[d̪am]	ціна	Ламінальний зубно-ясенний. Див. бенгальська фонетика
білоруська^[1]	падарожжа	[päd̪äˈroʐʐä]	подорож	Ламінальний зубно-ясенний. Див. білоруська фонетика
гінді^[2]	दूध	[d̪uːd̪ʱ]	молоко	Ламінальний зубно-ясенний. Див. фонетика гінді
грузинська^[3]	კუდი	[ˈkʼud̪i]	хвіст	Ламінальний зубно-ясенний.
ірландська	dorcha	[ˈd̪ˠɔɾˠəxə]	темрява	Ламінальний зубно-ясенний. Див. ірландська фонетика
іспанська^[4]	hundido	[ũn̪ˈd̪ið̞o̞]	потонулий	Ламінальний зубно-ясенний. Див. іспанська фонетика
італійська^[5]	dare	[ˈd̪äːre]	давати	Ламінальний зубно-ясенний. Див. італійська фонетика
каталанська^[6]	dit	[ˈd̪it̪]	палець	Ламінальний зубно-ясенний. Див. каталанська фонетика
киргизька^[7]	дос	[d̪os̪]	друг	Ламінальний зубно-ясенний.
латвійська^[8]	drudzis	[ˈd̪rud̪͡z̪is̪]	жар	Ламінальний зубно-ясенний. Див. латвійська фонетика
маратхі	दगड	[d̪əɡəɖ]	камінь	Ламінальний зубно-ясенний. Див. фонетика маратхі
польська^[9]	dom	[d̪ɔm]	дім	Ламінальний зубно-ясенний. Див. польська фонетика
пенджабська	ਦਾਲ	[d̪ɑːl]	сочевиця	Ламінальний зубно-ясенний.
російська^[10]	дышать	[d̪ɨ̞ˈʂätʲ]	дихати	Див. російська фонетика
словенська^[11]	danes	[ˈd̪àːnəs̪]	сьогодні	Ламінальний зубно-ясенний.
турецька	dal	[d̪äɫ]	гілочка	Ламінальний зубно-ясенний. Див. турецька фонетика
українська^[12]	дерево	[ˈd̪ɛrɛβ̞ɔ]	—	Ламінальний зубно-ясенний. Див. українська фонетика
французька^[13]	dais	[d̪ɛ]	навіс	Ламінальний зубно-ясенний. Див. французька фонетика

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Padluzhny, (1989), p. 47.
↑ Ladefoged, (2005), p. 141.
↑ Shosted та Chikovani, (2006), p. 255.
↑ Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), p. 255.
↑ Rogers та d'Arcangeli, (2004), p. 117.
↑ Carbonell та Llisterri, (1992), p. 53.
↑ Kara, (2003), p. 11.
↑ Nau, (1998), p. 6.
↑ Jassem, (2003), p. 103.
↑ Jones та Ward, (1969), p. 99.
↑ Pretnar та Tokarz, (1980), p. 21.
↑ S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system. Процитовано 19 квітня 2013.
↑ Fougeron та Smith, (1993), p. 73.

Джерела[ред. | ред. код]

Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8.
Chew, Peter A. (2003). A computational phonology of Russian. Universal Publishers.
Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 17 березня 2016.
Gimson, Alfred Charles (2014). У Cruttenden, Alan. Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th). Routledge. ISBN 9781444183092.
Hualde, José (1992). Catalan. Routledge. ISBN 0-415-05498-2.
Kozintseva, Natalia (1995). Modern Eastern Armenian. Lincom Europa. с. 52. ISBN 3895860352.
Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7.
Lewis jr., Robert Eugene (2013). Complementizer Agreement in Najdi Arabic. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 17 березня 2016.
Lunt, Horace G. (1952). Grammar of the Macedonian Literary Language. Skopje.
Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2.
Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7.
Palková, Zdena (1994). Fonetika a fonologie češtiny. ISBN 978-8070668436.
Peters, Jörg (2010). The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven. Journal of the International Phonetic Association 40 (2): 239–246. doi:10.1017/S0025100310000083.
Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj.
Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski.
Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977). A handbook of Polish pronunciation for English learners. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 17 березня 2016.
Rocławski, Bronisław (1976). Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego. Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego.
Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659.
Šewc-Schuster, Hinc (1984). Gramatika hornjo-serbskeje rěče. Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina.
Szende, Tamás (1999). Hungarian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 104–107. ISBN 0-521-65236-7.
Wells, John C. (1982a). Accents of English 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 17 березня 2016.
Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24225-8.

[FOOTNOTEPadluzhny198947-1] Padluzhny, (1989), p. 47.

[FOOTNOTELadefoged2005141-2] Ladefoged, (2005), p. 141.

[FOOTNOTEShostedChikovani2006255-3] Shosted та Chikovani, (2006), p. 255.

[FOOTNOTEMartínez-CeldránFernández-PlanasCarrera-Sabaté2003255-4] Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), p. 255.

[FOOTNOTERogersd'Arcangeli2004117-5] Rogers та d'Arcangeli, (2004), p. 117.

[FOOTNOTECarbonellLlisterri199253-6] Carbonell та Llisterri, (1992), p. 53.

[FOOTNOTEKara200311-7] Kara, (2003), p. 11.

[FOOTNOTENau19986-8] Nau, (1998), p. 6.

[FOOTNOTEJassem2003103-9] Jassem, (2003), p. 103.

[FOOTNOTEJonesWard196999-10] Jones та Ward, (1969), p. 99.

[FOOTNOTEPretnarTokarz198021-11] Pretnar та Tokarz, (1980), p. 21.

[12] S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system. Процитовано 19 квітня 2013.

[FOOTNOTEFougeronSmith199373-13] Fougeron та Smith, (1993), p. 73.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]