Повстання Мухи 1490—1492
Повстання під проводом Мухи — одне з найбільших повстань 15 століття українських і молдовських селян, штучно спровоковане[1] господарем Молдовського князівства[2] Штефаном ІІІ, який перебував у конфронтації з Польщею і Литвою-Руссю і намагався поширити свої впливи на західноукраїнських землях. Відбулось у 1490–1492 роках на чолі з селянином Мухою, яке почалося у Молдові і охопило Галичину і Буковину. Повстанці нападали на маєтки феодалів, забирали коней, зброю, виганяли і вбивали панів.
Тогочасний перемиський єпископ РКЦ Ян з Торговиська, автор польського літопису, пише:
-
«Якийсь Муха з Волощини, в короткому часі, зібрав 9000 війська з селян, впав у ту частину Руси, де лежить Снятин, узяв його й пограбив, потім нападав на різні міста й села, а інші підбив собі, аж до Галича».
Польський король Казимир IV Ягеллончик закликав до походу проти повстанців шляхту і найняв пруські війська (Тевтонський орден). Влітку 1490 року біля міста Рогатина основні сили повстанців були розбиті королівськими військами, а залишки їх на чолі з Мухою відступили на Покуття в райони Коломиї і Снятина, а потім у ліси Північної Буковини.
Навесні і влітку 1491 року знову з'явилися повстанські загони, які очолював Андрій Боруля (вважають, що це той же Муха). Біля Галича вони зазнали поразки. Борулю схопили пани і стратили — скинули із стін Хотинської фортеці.
Але повстання тривало. У 1492 році селянські загони, ватажок яких також називався Мухою, оволоділи значною частиною Галичини. Вони нападали на маєтки феодалів, палили їхнє майно, убивали панів. Недалеко від Галича група українських шляхтичів уночі напала на загін повстанців, знищила його, а Муху захопила і видала польським військам. Його перевезли у Краківську в'язницю, де він незабаром і помер від катувань.
Примітки[ред. • ред. код]
Джерела та література[ред. • ред. код]
- О. І. Гуржій. Мухи повстання 1490—1492 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 139. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Література[ред. • ред. код]
- М. Грушевський. України-Руси
- І. К. Рибалка. Історія Української РСР. Дорадянський період. — К.: Вища школа, 1978. — С. 75.
- Історія Української РСР. Том 1. Книга 2. — К.: Наукова думка, 1979. — С. 114 — 115.
- Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Це незавершена стаття з української історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Це незавершена стаття про Молдову. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
