Новозибківська під'їзна колія
| Статус | історична (нині у складі → Московської та Південно-Західної залізниць) |
|---|---|
| Штаб-квартира | Новозибків, Сіверщина |
| Роки функціонування | з 1901—1902 |
| Країна | Українські губернії → .svg){kind=small} УНР →  УРСР / .svg){kind=small} Білоруська РСР → УРСР / .svg){kind=small} РРФСР →  Україна /  Росія |
| Експлуатаційна довжина колій | ~120 км |
| Ширина колії | 1520 мм |
Новозибківська під'їзна колія[1] (Н. п. колія, біл. Навазыбкаўскі пад'язной шлях, рос. дореф. Новозыбковскій подъѣздной путь) — ширококолійна залізнична лінія Новозибків — Семенівка — Новгород-Сіверський, що побудована у 1901—1902 роках, яка сполучила два повіти Чернігівської губернії: Новозибківський та Новгород-Сіверський, практично перетинаючи його[2]завдожки 116 верст (~120 км)[3].
У 1885 році через Новозибків пройшла Брянсько-Гомельська залізниця[4].
У січні 1901 року відкрито рух дільницею Новозибків — Семенівка завдовжки 56 верст 73 саженів[5], завдяки чому станція Новозибків стала вузловою.
У січні 1902 року відкрито рух дільницею Семенівка — Новгород-Сіверський завдожки 56 верст 279 саженів[6].
У період між 1917 та 1922 роками Новозибківська під'їзна колія увійшла до складу Західних залізниць[7].
В газетах того часу «Вил. Вѣсти» та «Двинскій листокъ» писали, що планується довести лінію до міста Могильов[8].
За часів радянської влади річка Десна поділила лінію на дві окремі гілки між Новгород-Сіверськом та Пирогівкою.
Управління підприємством було розташоване в будинку Певзнера, цей будинок і досі є «визитівкою» Новозибкова[9] міста Новозибків.
- Новозыбковъ (Поліські залізниці)
- Карховка
- Покровск. монаст. пл.
- Климовъ
- Ново-Ропскъ
- Карновичи
- Семіоновка (Чернігівська губернія)
- Костобобръ
- Углы-Завод
- Узруй-Завод
- Демидово
- Новг.-Сѣверск
Примітка:
— на станції присутній пункт харчування (кав'ярня / ресторація).
Лінія пролягає до правого берега річки Десна[3]. На лівому березі Десни розташована станція Пирогівка, до неї була прокладена поромна переправа через річку, якою, поки не став лід, пасажири і вантажі потрапляли на вузькоколійну гілку Конотоп — Пирогівка Києво-Воронезької залізниці[3].
Завдяки продовженню гілки під'їзної колії до станції Терещенська (у 1976—2007 роках — Воронізька[10]), та коли у 1995 році зі сторони Новгорода-Сіверського через річку Десну був наново побудований залізничний міст[11], дільниця перестала бути тупиковою. Таким чином колишні Поліські залізниці були з'єднані з колишньою Києво-Воронезькою (з гілкою Конотоп — Пирогівка) вже без парому.
До 2009 року на перегоні Новгород-Сіверський — Семенівка діяло обмеження швидкості руху поїздів до 15 км/год, але після ремонту 13,8 км колії на цій ділянці, рух поїздів прискорився до 60 км/год[12].
- ↑ Временныя правила для служащих Новозыбковского подъездного пути. – Гомель: Тип. Л. Д. Захарина, 1899. – 8 с.(рос. дореф.)
- ↑ Новгород-Северск // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (рос. дореф.)
- ↑ а б в Пути, примыкающие к Киеву, и линии северной части области. Глава IX. В. В. Морачевского, Б. Г, Карпова и И. М. Малышевой. [Архівовано 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Полное географическое описаніе нашего Отечества. Настольная и дорожная книга для русскихъ людей. Авторы: П. П. Семенов, академик В. И. Ламанский. Том 7 Малороссія — СПб.: Изд. В. И. Давріена, 1903 (рос. дореф.)
- ↑ Новозыбков // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос. дореф.)
- ↑ Афонина, 1996, с. 63.
- ↑ Афонина, 1996, с. 65.
- ↑ Афонина, 1996, с. 94—95.
- ↑ "Двинскій листокъ" № 102 від 18.04.1901 (рос. дореф.)
- ↑ Достопримечательности Новозыбкова. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 30 жовтня 2019.
- ↑ Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. II. — М. : Транспорт, 1981. — С. 257. — 100 000 прим.(рос.)
- ↑ Станція Новгород-Сіверський. railwayz.info. (рос.)
- ↑ На залізничному перегоні Новгород-Сіверський — Семенівка поїзди рухатимуться швидше. Південно-Західна залізниця. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 8 грудня 2016.
- Краткие сведения о развитии отечественных железных дорог с 1838 по 1990 г / Сост. Афонина Г. М.. — М., 1996. — 223 с.
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про залізниці. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |