Паулу Соуза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Паулу Соуза
Football against poverty 2014 - Paulo Sousa (cropped) - 2.jpg
Особові дані
Повне ім'я Паулу Мануел Карвалью
де Соуза
Народження 30 серпня 1970(1970-08-30) (48 років)
  Візеу, Португалія
Зріст 177 см
Вага 76 кг
Громадянство Flag of Portugal.svg Португалія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1987–1989 Португалія «Бенфіка»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1989–1993 Португалія «Бенфіка» 47 (2)
1993–1994 Португалія «Спортінг» 31 (2)
1994–1996 Італія «Ювентус» 54 (2)
1996–1998 Німеччина «Боруссія» Д 27 (1)
1998–1999 Італія «Інтернаціонале» 31 (0)
2000 Італія «Парма» 8 (0)
2000–2001 Греція «Панатінаїкос» 10 (1)
2002 Іспанія «Еспаньйол» 9 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1991–2002 Португалія Португалія 51 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2005–2008 Португалія Португалія (помічник)
2008–2009 Англія КПР
2009–2010 Англія «Свонсі Сіті»
2010 Англія «Лестер Сіті»
2011–2013 Угорщина «Відеотон»
2013-2014 Ізраїль «Маккабі» (Тель-Авів)
2014–2015 Швейцарія «Базель»
2015–2017 Італія «Фіорентина»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Паулу Соуза (порт. Paulo Sousa, МФА[ˈpawlu ˈsowzɐ], * 30 серпня 1970, Візеу) — португальський футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер, останньою командою якого була італійська команда «Фіорентина».

Як гравець насамперед відомий виступами за «Бенфіку», вихованцем якої Соуза і є, вигравши з нею чемпіонат. і Кубок Португалії, «Ювентус», з яким став чемпіоном Італії, володар Кубка та Суперкубка Італії, а також переможцем Ліги чемпіонів УЄФА, та «Боруссію» (Дортмунд) з якою виграв Лігу чемпіонів УЄФА та Міжконтинентальний кубок.

Як тренер ставав чемпіоном Ізраїлю з «Маккабі» (Тель-Авів) та чемпіоном Швейцарії з «Базелем».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи клубу «Бенфіка». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1989 року в основній команді того ж клубу. Вже у другому своєму сезоні, Соуза виграв чемпіонат Португалії. В команді Соуза грав зі своїми партнерами по португальській збірній Руєм Коштою, Паулу Футре і Жоао Вієйра. У 1993 році у матчі з «Боавіштою», голкіпер «Бенфіки» за «фол останньої надії» був вилучений з поля, а клуб вже зробив всі три заміни, після чого Соуза став у ворота, і хоч пропустив м'яч з пенальті, який став результатом дій видаленого голкіпера, все ж кілька разів врятував команду, яка «вирвала» у цьому матчі перемогу 3:2. По закінченні цього сезону, Паулу Соуза, разом з партнером по команді Антоніу Пашеку перейшов у клуб «Спортинг» (Лісабон), в якому він грав з Луїшем Фігу і Красимиром Балаковим.

Після одного сезону в «Спортінгу», Паулу Соуза поїхав у італійський «Ювентус», з якоим Соуза виграв у сезоні 1994/1995 чемпіонат і кубок Італії, зробивши переможний «дубль». А наступному сезоні клуб виграв суперкубок Італії, і виграв у фіналі ліги чемпіонів, де італійці зіграли внічию 1:1 в основний час, а в серії пенальті перемогли 4:2, правда Паулу Соуза вже був до того моменту замінений, його змінив Анджело Ді Лівіо на 57-й хвилині матчу, але в чемпіонаті Італії клуб став лише другим.

У 1996 році Паулу Соуза перейшов у німецьку «Боруссію» (Дортмунд), з якою він повторив успіх однорічної давнини, вигравши у фіналі у свого колишнього клубу, «Ювентуса», 3:1, а сам Соуза провів на полі всю гру. Правда дортмундський період кар'єри Соузи був затьмарений важкими травмами гравця, «завдяки» яким він провів на полі в першому сезону 11 матчів у чемпіонаті, а в другому — 16. В середині сезону 1997/98 за 7,6 млн євро Паулу Соуза був проданий міланському «Інтеру», за який провів близько року.

У січні 2000 року Паулу Соуза перейшов в «Парму», де більшу частину матчів провів на лаві запасних, потім близько 6-ти місяців був без клубу, поки не перейшов в грецький «Панатінаїкос», де також задовольнявся роллю запасного гравця. А останнім клубом для Паулу Соуза став «Еспаньйол», в якому він не зміг вийти на колишній рівень гри і завершив свою кар'єру 2002 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Паулу Соуза був з того «Золотого» покоління португальських гравців, які виграли молодіжні чемпіонати світу 1989 і 1991 рр., у фіналі 1991 року Португалія перемогла збірної Бразилії, кілька гравців із складу якої будуть грати на наступних, вже «дорослих» чемпіонатах світу.

16 січня 1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Португалії в товариській грі зі збірною Іспанії, яка завершилася внічию 1:1.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1996 року в Англії, чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, на якому команда здобула бронзові нагороди, а також чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, на якому, щоправда, на поле не виходив..

Свій останній матч у складі національної команди Паулу Соуза провів 2002 року у товариській грі проти збірної Китаю. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 51 матч.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2005 року, увійшовши до тренерського штабу національної збірної Португалії. Свою тренерську кар'єру Паулу Соуза почав з ролі помічника у збірній Португалії віком до 15 років. З липня 2007 по листопад 2008 року Паулу Соуза був помічником Луїса Філіпе Сколарі і Карлуша Кейруша у першій збірній Португалії.

В подальшому, протягом 2008–2010 років, працював на Британських островах, де очолював команди клубів «Квінс Парк Рейнджерс», «Свонсі Сіті» та «Лестер Сіті».

З 2011 до 2013 року очолював тренерський штаб угорської команди «Відеотон», після чого в 2013–2014 роках був тренером ізраїльського «Маккабі» з міста Тель-Авів, з яким виграв національний чемпіонат.

З 28 травня 2014 року — головний тренер швейцарського клубу «Базель»[1][2], з яким виграв чемпіонат Швейцарії. 17 червня 2015 розірвав контракт з «Базелем» за обопільною згодою[3].

21 червня 2015 року став головним тренером італійської «Фіорентини».[4][5] На цій посаді пропрацював два роки, поки 6 червня 2017 року не було оголошено, що новим тренером «фіалок» призначено Стефано Піолі.[6]

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравець[ред. | ред. код]

«Бенфіка»: 1990-91
«Бенфіка»: 1992–93
«Ювентус»: 1994-95
«Ювентус»: 1994-95
«Ювентус»: 1995
«Ювентус»: 1995-96
«Боруссія» (Дортмунд): 1996-97
«Боруссія» (Дортмунд): 1997

Як тренер[ред. | ред. код]

«Дебрецен»: 2012
«Маккабі» (Тель-Авів): 2013-14
«Базель»: 2014-15

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Paulo Sousa wird neuer Cheftrainer beim FC Basel 1893 (de). Offizielle Website des FC Basel 1893. 28.05.2014. Процитовано 20 June 2015. 
  2. Паулу Соуза очолив "Базель". Sports.ru/lang=/date=29.05.2014/accessdate=20 June 2015. 
  3. FCB und Paulo Sousa beschliessen sofortige einvernehmliche Trennung (de). Offizielle Website des FC Basel 1893. 17.06.2015. Процитовано 21 June 2015. 
  4. Paulo Sousa nuovo allenatore della Fiorentina. Domani alle 19.00 la presentazione (it). Sito ufficiale-ACF Fiorentina. 21.06.2015. Процитовано 21 Червня 2015. 
  5. "Фіорентина" оголосила про призначення Паулу Соуза на пост головного тренера. Чемпіонат.com. 21.06.2015. Процитовано 21 June 2015. 
  6. Офіційно: Стефано Піолі - головний тренер Фіорентини (uk). Процитовано 2017-06-07. 

Посилання[ред. | ред. код]