Референдум у Данії (2022)
| Референдум у Данії | |
| Назва |
дан. Stemmer du ja eller nej til, at Danmark kan deltage i det europæiske samarbejde om sikkerhed og forsvar ved at afskaffe EU-forsvarsforbeholdet? англ. Do you vote yes or no on Denmark being able to participate in the European defence and security co-operation by abolishing the EU defence opt-out? рос. Голосуете ли вы за или против участия Дании в европейском сотрудничестве в области безопасности и обороны путём отмены исключения от участия в обороне ЕС? італ. Voterà sì o no alla partecipazione della Danimarca alla cooperazione europea in materia di sicurezza e difesa, abolendo la riserva di difesa dell'UE? кат. Vota a favor o en contra de la participació de Dinamarca en la cooperació europea en matèria de defensa i seguretat mitjançant l'abolició de l'exclusió voluntària de la UE en matèria de defensa? |
|---|---|
| Країна |
 Данія |
| Юрисдикція | Данія |
| Головний предмет твору | Q112147952? |
| Попередник | Danish European Union opt-out referendum, 2015d |
| Дата й час | 1 червня 2022 |
| Безпосередньою причиною є | російське вторгнення в Україну (з 2022) |
| Кількість виборців | 4 260 944[1] |
| Кількість поданих бюлетенів | 2 802 517[1] |
| Кількість недійсних бюлетенів | 5819[1] |
| Всього дійсних голосів | 2 763 959[1] |
| Кількість незаповнених бюлетенів | 32 739[1] |
 | |
| Голосів проти | 915 717[1] |
| Голосів за | 1 848 242[1] |
 Референдум у Данії у Вікісховищі | |
1 червня 2022 року в Данії відбувся референдум щодо скасування права на неучасть щодо оборонної політики ЄС, одного з аспектів права на неучасть Данії. Референдум було оголошено на 6 березня 2022 року після широкої багатосторонньої оборонної угоди, досягнутої під час російського вторгнення в Україну 2022 року[2]. У результаті референдуму перемогла сторона «Так» із приблизно двома третинами голосів.
Передумови[ред. | ред. код]
Після відхилення Маастрихтського договору на референдумі 1992 року було досягнуто Единбурзької угоди, яка дала Данії чотири вихідні з Європейського Союзу (ЄС), один з яких стосувався питань оборони. Згодом Маастрихтський договір був ратифікований у 1993 році. Відмова від оборони означав, що Данія не брала участі в Спільній політиці безпеки та оборони або військових операціях ЄС[3]. Крім того, відмова означала, що Данія не брала участі в процесах прийняття рішень в ЄС, пов'язаних з військовими операціями[4].
Це вже третій референдум, який буде проведено у зв'язку з вилученням країни. У 2000 році данський електорат відхилив прийняття євро як національну валюту, а у 2015 році також було відхилено пропозицію змінити режим відмови від правосуддя. Щоб референдум був відхилений, більшість виборців, які беруть участь у голосуванні, мають проголосувати проти, а виборці, які голосують проти, повинні представляти щонайменше 30 % виборців; однак сторони, які стояли за угодою про оборону, погодилися, що результати референдуму залишаються в силі незалежно від явки виборців[5].
Кампанія[ред. | ред. код]
Угоду про оборону підписали та представили лідери соціал-демократів, Венстре, Соціалістичної народної партії, Соціал-ліберальної партії та Консервативної народної партії[2][6]. Сторони схвалили угоду, яка також передбачала збільшення видатків на оборону та метою припинення залежності країни від російського газу. Ліберальний альянс і Християнські демократи також підтримали варіант «Так»[7], тоді як Незалежні Зелені проголосували «Так», але не рекомендували виборцям, за що вони мають голосувати.[8] Данська народна партія, нові праві, молоді консерватори та Червоно-зелений альянс виступили проти скасування відмови, рекомендуючи електорату проголосувати «ні»[7].
30 березня Міністерство закордонних справ Данії оприлюднило два законопроєкти щодо організації референдуму та приєднання до Спільної політики безпеки та оборони (CSDP)[9]. Після цього формулювання питання референдуму, в якому не згадувалося ні про Європейський Союз, ні про відмову, було розкритиковано Данькою народною партією та Червоно-зеленим альянсом[10]. Єппе Кофод, міністр закордонних справ Данії, захистив формулювання, підкресливши, що голосування йшлося про приєднання до інших 26 країн-членів ЄС. Після критики Кофод оголосив про зміну формулювання 7 квітня, яке звучало: «Ви голосуєте за чи проти участі Данії в європейському співробітництві з питань оборони та безпеки шляхом скасування відмови від оборони ЄС?»[11].
Було висловлено занепокоєння, що скасування відмови та участь у CSDP може в кінцевому підсумку призвести до того, що Данії доведеться приєднатися до європейської армії, якщо вона буде створена в майбутньому. Міністр закордонних справ Кофод пообіцяв, що будь-яка така зміна вимагатиме перегляду договору, який буде представлений данському народу для затвердження на новому референдумі[12].
Телевізійні дебати[ред. | ред. код]
Було проведено чотири великі теледебати за участю лідерів партій, представлених у Фолькетинґу[13][14][15].
Громадська думка[ред. | ред. код]
| Дати | Аґенції | Зразок | Так | Ні | Не визначилися | Невідомо |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 30 травня 2022 | Epinion | 44 % | 28 % | 19 % | 16 % | |
| 27—30 травня 2022 | Voxmeter | 1,091 | 53 % | 28 % | 19 % | 25 % |
| 23—27 травня 2022 | Voxmeter | 2,008 | 51 % | 27 % | 22 % | 24 % |
| 16—22 травня 2022 | Voxmeter | 45,5 % | 30 % | 24,6 % | 15,5 % | |
| 9 травня 2022 | Epinion | 38 % | 27 % | 35 % | 11 % | |
| 6 травня 2022 | Megafon | 1,009 | 39 % | 26 % | 35 % | 13 % |
| 20—27 квітня 2022 | Epinion | 2,090 | 39 % | 26 % | 35 % | 13 % |
| 18—24 квітня 2022 | Voxmeter | 39,5 % | 32,1 % | 28,4 % | 7,4 % | |
| 4—10 квітня 2022 | Voxmeter/Ritzau | 38,8 % | 32,4 % | 28,8 % | 6,4 % | |
| 31 березня — 7 квітня 2022 | Epinion | 2,102 | 36 % | 27 % | 37 % | 9 % |
| 28 березня — 3 квітня 2022 | Voxmeter/Ritzau | 1,007 | 39,2 % | 35,8 % | 25 % | 3,4 % |
| 22—28 березня 2022 | Voxmeter | 1,000 | 40,3 % | 35,4 % | 24,3 % | 4,9 % |
| 14—20 березня 2022 | Voxmeter | 1,509 | 38,2 % | 30,9 % | 30,9 % | 7,3 % |
| 6—20 березня 2022 | Wilke | 1,000 | 42 % | 30 % | 28 % | 12 % |
| 8—15 березня 2022 | Epinion | 1,020 | 38 % | 23 % | 39 % | 15 % |
| 7—11 березня 2022 | Voxmeter | 1,509 | 44,2 % | 28,7 % | 27,1 % | 15,5 % |
| 7—8 березня 2022 | Megafon | 2,054 | 55 % | 23 % | 22 % | 32 % |
| 6 березня: Уряд прем'єр-міністра Метте Фредеріксен оголошує референдум щодо відмови Данії від політики оборони, який відбудеться 1 червня.[6] | ||||||
| 3—4 березня 2022[a] | Megafon | 1,092 | 49 % | 27 % | 23 % | 22 % |
Результати[ред. | ред. код]
| Вибір | Голоси | Відсоток (%) |
|---|---|---|
| За | 1 848 242 | 66,87 |
| Проти | 915 717 | 33,13 |
| Усього | 2 763 959 | 100,00 |
| Дійсно | 2 763 959 | 98,62 |
| Недійсно | 5 819 | 0,21 |
| Незаповнено | 32 739 | 1,17 |
| Усього голосів | 2 802 517 | 100,00 |
| Явка | 4 260 944 | 65,77 |
Результат означав, що 43,38 % зареєстрованих виборців проголосували за пропозицію, а 21,49 % проголосували проти.
Реакції[ред. | ред. код]
Екзит-поли, опубліковані національними телерадіокомпаніями DR і TV 2 відразу після закриття виборчих дільниць о 20:00 CEST (18:00 UTC), показали, що переважна більшість електорату проголосувала «Так»[16][17]. Це був перший випадок, коли Данія скасувала один зі своїх виключень з ЄС[18]. Це була найбільша частка голосів, яку коли-небудь отримала сторона «Так» на референдумі в ЄС, причому результат дехто назвав переконливим[17]. Явка на рівні 65,8 % була відзначена як одна з найнижчих серед усіх референдумів ЄС, при цьому лише референдум про членство в Єдиному патентному суді Данії у 2014 році мав нижчу явку[19]. Науковці з питань виборів висловили занепокоєння та пояснили низьку явку тим, що деякі партії не наважаться проводити передвиборчу кампанію, а також опитування громадської думки перед виборами, які показали, що сторона «Так» має велику перевагу.
Прем'єр-міністр Метте Фредеріксен прокоментувала, що вона «дуже-дуже рада» результату, і сказала, що Данія надіслала дуже важливий сигнал своїм союзникам і чіткий сигнал Володимиру Путіну[18]. Вона також високо оцінила співпрацю з іншими партіями, які виступали за проведення референдуму. Фредеріксен підкреслив, що не планується скасувати решту відмови Данії, пообіцявши, що референдум був «про відмову від оборони і нічого іншого». Лідер Venstre Якоб Еллеманн-Йенсен заявив, що голосування дало чіткий результат, що інші країни можуть розраховувати на Данію. Потім він зосередився на наступних загальних виборах у Данії, заявивши, що правим крилам країни слід працювати разом, щоб дати Данії новий уряд[20].
Мортен Мессершмідт прокоментував, що результат показав, що Данська народна партія жива[20]. Він сказав, що на голоси багатьох людей «вплинула війна проти України». Політичний речник Червоно-зеленого альянсу Май Вілладсен заявила, що вона «дуже поважає» результат виборів[21]. Вона зазначила, що багато виборців партії проголосували «за», і пообіцяла, що партія продовжуватиме займатися оборонною політикою.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала результат і сказала, що Данії та ЄС «отримають користь від цього рішення»[22]. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що це «фантастична новина для нашої Європи» і що «разом ми сильніші»[23]. Після референдуму Міністерство закордонних справ Данії заявило, що планує офіційно ратифікувати рішення та вчасно повідомити ЄС про свою участь, щоб воно набуло чинності з 1 липня[24].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The wording of the question differs from the referendum: "Drop the defence opt-out and join a joint EU army?"
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж https://dst.dk/valg/Valg1962294/valgopg/valgopgHL.htm
- ↑ а б Nationalt kompromis om dansk sikkerhedspolitik [National compromise on Danish security policy] (PDF). Regeringen (дан.). 6 березня 2022. Архів оригіналу (PDF) за 6 March 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- ↑ Danmark og EU. Forsvarsministeriet (дан.). Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- ↑ Hvad betyder det, om det bliver et ja eller et nej til forsvarsforbeholdet? – TV 2. TV2 (da-DK) . 6 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- ↑ Endeligt udkast til forslag til Lov om Danmarks deltagelse i det europæiske samarbejde om sikkerhed og forsvar (PDF). 30 березня 2022. с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 31 March 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ а б Forsvarsforbeholdet skal til folkeafstemning 1. juni, og Forsvaret skal styrkes (дан.). DR. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- ↑ а б Her er de stærkeste argumenter for og imod forsvarsforbeholdet – TV 2. TV2 (da-DK) . 8 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- ↑ Vi stemmer JA – Hvad stemmer du?. Independent Greens. 2022-05-11.05.2024. Архів оригіналу за 2022-05-25.05.2024. Процитовано 2022-06-01.05.2024.
- ↑ Høring om to lovforslag vedrørende folkeafstemning om Danmarks deltagelse i det europæiske samarbejde om sikkerhed og forsvar. via.ritzau.dk. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Formulering på stemmeseddel ved folkeafstemning minder om direkte snyderi, mener Enhedslisten – TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 30 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Ordlyden på stemmesedlen om forsvarsforbeholdet ændres – TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 7 квітня 2022. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
- ↑ Kofod forsøger at berolige EU-skeptikere: Lover ny afstemning, hvis fælles EU-hær bliver realitet. DR. 20 квітня 2022. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ Sådan dækker DR folkeafstemningen om forsvarsforbeholdet. DR (дан.). 5 травня 2022. Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ Folkeafstemning om forsvarsforbeholdet: TV 2 NEWS og Radio4 samler politikere og eksperter til stor debat i Aarhus. omtv2.tv2.dk (дан.). Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ Ja eller nej til forsvarsforbeholdet? TV 2 skruer op for dækningen på alle platforme. omtv2.tv2.dk (дан.). Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ Exitpoll: Stort flertal stemmer 'ja' til at afskaffe forsvarsforbeholdet | Seneste nyt. DR (дан.). Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ а б Exitpoll: Flertal stemmer ja – TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 1 червня 2022. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ а б Danskerne stemmer ja til at afskaffe forsvarsforbeholdet – TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 1 червня 2022. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Lav valgdeltagelse bekymrer: 'Det er et nederlag for demokratiet'. DR (дан.). 2 червня 2022. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ а б Ellemann glæder sig over ja – og ser frem mod næste valg – TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 1 червня 2022. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Mai Villadsen: Mange af vores vælgere har stemt ja – TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 1 червня 2022. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Resten af Europa omfavner Danmark efter historisk resultat – TV 2. nyheder.tv2.dk (da-DK) . 1 червня 2022. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Macron, Emmanuel (1 червня 2022). Aujourd'hui, le peuple danois a voté pour rejoindre la politique européenne de défense. C'est une excellente nouvelle pour notre Europe ! Nous sommes plus forts ensemble. Twitter (фр.). Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- ↑ Danes vote yes to abolish EU defence opt-out – here are the next steps. Ministry of Foreign Affairs (Denmark). 2 червня 2022. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
Подальше читання[ред. | ред. код]
- Butler, Graham (2020). The European Defence Union and Denmark's Defence Opt-out: A Legal Appraisal. European Foreign Affairs Review. 25 (1): 117—150. doi:10.54648/EERR2020008.
