Національний музей «Київська картинна галерея»

Національний музей російського мистецтва
50°26′31″ пн. ш. 30°30′53″ сх. д.
Тип	художній музей
Країна	Україна
Розташування	Київ, Україна
Адреса	вул. Терещенківська, 9
Архітектор	Володимир Ніколаєв, Андрій Гун
Засновано	1922
Відкрито	12 листопада 1922
Режим роботи	вт., ср., пт., сб., нд.: 10:00—18:00; пн., чт. — вихідні
Вартість	35 грн (дорослий)
Фонд	12 000
Директор	Юрій Вакуленко
Сайт	www.kmrm.com.ua
Національний музей «Київська картинна галерея» (Україна)
Національний музей «Київська картинна галерея» у Вікісховищі

Національний музей російського мистецтва — музей російського мистецтва у м. Києві, Україна. Розміщується у приміщеннях особняка Федора Терещенка (кін. XIX—поч. XX ст.; архітектори — Володимир Ніколаєв, Андрій Гун).

Музей володіє найбільшою колекцію російського мистецтва в Україні. У фондах нараховується понад 12 000 експонатів, від ікон XIII століття до картин та скульптури XIX—XX ст., лишається єдиним подібним музеєм російського мистецтва на території колишнього Радянського Союзу поза межами Росії.

Філіал музею — Дитяча картинна галерея, що розміщується у Шоколадному будиночку (вул. Шовковична 17/2).

Історія

Музей відкрився в 1922 році, як Київська картинна галерея. Основу музейного фонду склали художні колекції київських промисловців та меценатів Терещенків. Київський музей російського мистецтва володіє зразками майстрів російського мистецтва, серед яких — Брюллов Карл Павлович, Левицький Дмитро Григорович, Шишкін Іван Іванович, Ґе Микола Миколайович, Врубель Михайло Олександрович, Левітан Ісаак Ілліч, Нестеров Михайло Васильович, Рєпін Ілля Юхимович, Сєров Валентин Олександрович, Верещагін Василь Васильович, Антокольський Марко Матвійович, Саврасов Олексій Кіндратович, Коровін Костянтин Олексійович

25 січня 2017 року на засіданні комісії з питань культури КМДА ухвалили рішення про зміну назви Національний музей російського мистецтва на Національний музей «Київська галерея». Водночас комісія відмовилася присвоювати закладу ім'я засновника музею Федора Терещенка, мотивуючи це небажанням трудового колективу.

Колекції

Первинна експозиція музею становила близько 200 творів, зараз — розміщується більш ніж в 30 залах. Побудована за хронологічним принципом, вона відображає майже всі основні етапи розвитку російського живопису, з XII століття — до сьогодення. Музей знайомить глядача з давньоруським іконописом, портретним мистецтвом XVIII століття, багатою і різнобічною колекцією другої половини XIX століття, творами передвижників, мистецтвом реалізму, академізму, модерну та символізму, роботами художників періоду революції та соціалістичного реалізму.

XIII–XVII століття

Музей володіє невеликим, але дуже цінним зібранням зразків давньоруського мистецтва ХIII—ХVII століть. В основному це ікони та твори декоративно-ужиткового мистецтва. Головним джерелом формування колекції ікон музею стало зібрання стародавнього живопису Богдана і Варвари Ханенків, відомих київських меценатів і колекціонерів, які на рубежі XIX—XX ст. зібрали підбірку іконопису. Серед найвідоміших експонатів у колекції виділяються:

• «Борис і Гліб», ХIII ст. Новгород (?).
• «Тайна вечеря», остання чверть XIV ст.—поч. ХVI ст. Середня Русь.
• «Усікновення голови Іоанна Предтечі», 2-а пол. ХVI ст. Середня Русь.
• «Архангел Михаїл і архидиакон Стефан», кін. ХV ст. Новгород.
• «Чудо Святого Георгія про змія» (Юрій-Змієборець), сер. XVI ст. Середня Русь.
• «Вогняне сходження пророка Іллі», XV ст. Новгород (провінція?).
• Деісусний чин (13 фігур), святковий чин (12 клейм), XVI ст. Середня Русь.
• «Страшний суд», XVI ст. Новгород (північна провінція).
• Царські врата зі стовпчиком і покровом, ХVI ст.—ХVII ст. Середня Русь.
• Богоматір Тихвінська зі святами (у 24 клеймах) та вибраними святими, кін ХVI ст.— поч. ХVII ст. Новгород.
• Тріодь пісна (3 двостороннні таблетки), ХVII ст. Строгановська школа.

• 
  «Борис і Гліб», ХIII ст. Новгород (?)
• 
  «Тайна вечеря», остання чверть XIV ст.—поч. ХVI ст. Середня Русь.
• 
  «Усікновення голови Іоанна Предтечі», 2-а пол. ХVI ст. Середня Русь.

Галерея

Врубель Михайло Олександрович. «Демон на тлі гір», 1891 р., чорна акварель. Национальний музей російського мистецтва, Київ.

• 
  Боровиковський Володимир Лукич. « К. Лобанова-Ростовська». початок 19 ст.
• 
  Ґе Микола Миколайович, портрет хлопчика-українця
• 
  Ґе Микола Миколайович, «Голова Христа до композиції Голгофа»
• 
  Шишкін, «На півночі дикій»
• 
  Ілля Рєпін, «Хата», 1880
• 
  Полєнов Василь Дмитрович. «Бейрут», 1882 р.
• 
  «Рання весна (картина Саврасова)»
• 
  Куїнджі Архип Іванович, «Вечір», до 1890
• 
  Костянтин Коровін. «Черемшина», 1912

Джерела та література

• Р. В. Маньковська. Київський музей російського мистецтва // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 259. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• К. І. Ладиженська. Київський національний музей російського мистецтва // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національний музей «Київська картинна галерея»
• Офіційний сайт (укр.) (рос.) (англ.)