Музей-майстерня Івана Кавалерідзе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Музей-майстерня Івана Кавалерідзе
Музей Майстерня Кавалерідзе.jpg
Тип музей
Розташування Київ, Андріївський узвіз, 21
Засновано 1993 рік
Фонд понад 5000 експонатів

CMNS: Музей-майстерня Івана Кавалерідзе на Вікісховищі

Музей-майстерню Івана Кавалерідзе було засновано у 1993 році на Андріївському узвозі, в будинку № 21, де у 1911 році митець працював над пам'ятником княгині Ользі.

Іван Петрович Кавалерідзе (1887—1978) — український скульптор, кінорежисер, драматург, народний артист України.

Історія[ред.ред. код]

Музей-майстерня відкритий 15 листопада 1993. Засновниками музею є Нонна Капельгородська — племінниця Івана Кавалерідзе, кінознавець, науковий працівник, автор багатьох творів та досліджень про творчість І.П.Кавалерідзе та Ростислав Синько (1933—2010) — український кінорежисер, скульптор, сценарист, заслужений працівник культури України, учень, чоловік Н. Капельгородської, спадкоємець Івана Кавалерідзе. Ростислав Синько був і директором музею-майстерні до 2008 року.[1] Музей відкрито за розпорядженням Представника Президента України в м. Києві п. Леоніда Косаківського та за ініціативи багатьох видадтних діячів культури, політиків.

Експозиція[ред.ред. код]

У музеї зберігається понад 5000 експонатів, присвячених життю і творчості майстра. Серед них

  • скульптурні роботи, моделі та проекти, фрагменти проектів пам'ятників, ескізи до проектів пам'ятників, створених художником:
    • першого в Україні пам'ятника Тарасу Шевченку (1918, в Ромнах),
    • пам'ятників Шевченку в Сумах, Полтаві, Каневі і Ленінграді
    • пам'ятника Григорію Сковороді в селі Лохвиці (1926), Києві і Харкові,
    • пам'ятників Артему у Біхмуті і Слав'яногорську
  • багато оригіналів його станкових скульптур, меморіальні речі,
  • рідкісні прижиттєві фотографії,
  • рукописи сценаріїв до фільмів «Коліївщина», «Прометей»,
  • архівні матеріали,
  • відеокасети та DVD з фільмами «Перекоп», «Штурмові ночі», «Коліївщина», «Прометей», «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Григорій Сковорода», «Повія»,
  • фотографії з кінофільмів, афіші кінофільмів,
  • стрічки про Івана Кавалерідзе:
    • «Грані таланту» (1970, М. Ліничук),
    • «Іван Кавалерідзе. На зламах часу» (1988, т/ф Р. Синька),
    • «Княжий пам'ятник» (1992, Л. Борисової),
    • «Від Подолу до Золотих воріт» (1997, відео, Р. Єфіменка),
    • «Шлях Івана Кавалерідзе» (1999, Г. Десятника),
    • «Майстер і музи» (2007, з циклу «Гра долі», реж. В. Образ)[2].
  • книги та видання про нього.

Біля музею у маленькому саду виставлено декілька робіт скульптора, які не помістилися в всередині музею, зокрема, оригінал першого монумента княгині Ользі, що був обезголовлений більшовиками.

Облаштовується меморіальна кімната митця, до якої входять меблі, особисті речі, що були передані Ростиславом Синьком.[1]

Власні твори подарували музею сучасні митці, серед яких Іван Марчук, Василій Гурін, Валерій Франчук, Віктор Григоров, Віктор Зарецький, Борис Плаксій, Евген Лученко, Олександр Бородай, Теміш Лящук, Віра Томашевська, Лейла Шалабі, Захаринка, Петро Вишняк, Анатолій Зозін, Мухамед Алі, Гражина Михаляк-Базилевич, Здіслав Базилевич, Микола Сліпченко, Костянтин Козловський, Володимир Гурін, Олександр Масик, Андрій Гук, Андрій Серєбряков, С. Шапіро,Олександр Павлов, Акбар Хурасані, Валентин Фещенко, Руслан Пушкаш.[1]

Діяльність[ред.ред. код]

При музеї діє творча майстерня, яка зняла кілька фільмів про художника, займається втіленням в життя задумів, які він не зміг здійснити.

Відеозал та галерея «В домі Івана Кавалерідзе» популяризують найкращих діячів національного мистецтва та обдаровану молодь.

У музеї постійно проводяться художні виставки. Щороку, з 1999 року на День Незалежності України відкривається виставка «Творці Незалежності» за ідеєю Ростислава Синька, здійсненою у співпраці із художником Борисом Плаксієм (1937—2012).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в 20 років Музею-майстерні І. П. Кавалерідзе. / Галина Синько. 2013
  2. Студія ВІАТЕЛ — перелік фільмів з циклу «Гра долі»

Посилання[ред.ред. код]