Музей української діаспори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей української діаспори
Портал:Музеї
Museum of Cultural Heritage in Kyiv-front.jpg
(044) 280 64 18
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування м. Київ
Адреса вул. Московська, 40-Б
Засновано 29 травня 1999
Режим роботи вт.-нд. з 10:00 до 18:00, вихідний - понеділок.
Музей української діаспори. Карта розташування: Україна
Музей української діаспори
Музей української діаспори (Україна)

Музей української діаспори (філія Музею історії Києва) знайомить відвідувачів із творчою спадщиною українських митців, які працювали або працюють в еміграції.

Історія заснування музею[ред. | ред. код]

Музей було засновано 29 травня 1999 року. Він розмістився у реконструйованій садибі кінця ХVІІІ століття по вулиці Московській, що на Печерську.

Робота Музею ведеться на виконання державної програми «Закордонне українство», затвердженої указом Президента України від 24 вересня 2001 року № 892/2001.[1]

Постійна експозиція Музею української діаспори[2][3][4][ред. | ред. код]

Постійна експозиція Музею української діаспори розповідає про життя та творчість відомих українців (художників, скульпторів, письменників, хореографів), які народилися й навчалися переважно в Києві, але потім з різних причин були змушені покинути Батьківщину.

Файл:Булавицький Хата з криницею.jpg
Олекса Булавицький «Хата з криницею» (Канада, 1975 рік). Експозиція Музею української діаспори

У першому залі відвідувачі мають змогу дізнатися про один із найстаріших районів Києва — Печерськ, історію заснування вулиці Московської та про старовинну садибу, в якій розташований музей.

У наступних залах глядачі знайомляться з творчістю художників-діаспорян, зокрема, з картинами української американки Людмили Морозової, учениці Федора Кричевського, одного із засновників Української академії мистецтв (тепер НАОМА), та з полотнами Олекси Булавицького, митця, котрий у роки Другої світової війни емігрував до Америки.

Картинна галерея Кричевських в Музеї української діаспори

Окрема зала музею присвячена творчості відомої української мистецької родини Кричевських, представників якої доля розкидала по різних куточках світу (США, Венесуела, Франція). Тут можна побачити картини Василя Григоровича, його синів — Василя Васильовича та Миколи Васильовича, а також його онуки Катерини Кричевської-Росандіч, яка зараз проживає в США й активно листується з музеєм.

У Музеї української діаспори представлена творчість українських письменників-емігрантів. Зокрема, тут можна ознайомитися з літературним доробком Уласа Самчука (емігрував до Канади), Ганни Черінь (виїхала до США), Олекси Гай-Головка (емігрував до Канади), Докії Гуменної (виїхала до США) та ін.

Також у музеї є меморіальний зал, присвячений творчості відомого українського й французького балетмейстера Сержа Лифаря. Кімната насичені рідкісними світлинами (зокрема, відвідувачів зацікавить спільне фото Сержа Лифаря та Шарля де Голя) та документами, які розповідають про київське життя митця та його закордонну діяльність.

Виставкові проекти Музею української діаспори[ред. | ред. код]

Виставковий проект «Філософія міграції»[5][6][7]

Учасники проекту: Мирослав Вайда, Марія Куліковська (за участі Жаклін Шабо), Роман Михайлов, Анна Надуда, Сергій Петлюк, Руслан Тремба.

Файл:Відео-інсталяція "Без назви" Романа Петлюка. Проект "Філософія міграції".jpg
Відео-інсталяція «Без назви» Сергія Петлюка. Проект «Філософія міграції». 2015 рік

Проект тривав із 9 липня по 9 жовтня 2015 року.

Це унікальний виставковий проект за участю сучасних українських художників у взаємодії з постійною експозицією музею, його концепцією та простором. Молоді, однак вже добре знані в Україні та за її межами митці встановили діалог із персоналіями та експонатами музею, намагаючись  осмислити феномен міграції з точки зору сучасної людини та сучасного митця.

Міграція — це зміни, що можуть привести до руйнації особистості, чи це нові можливості та виклики, які спонукають людину піднятися на новий щабель розвитку? Що переживає людина, змінюючи місце проживання? Як вона змінюється? Сьогоднішні драматичні події в Україні — війна, часткова окупація території країни та системна криза, а також загальні процеси світової глобалізації  особливо актуалізують ці питання. Тож основна мета проекту була привернути увагу до теми  міграції, її причин та наслідків.

Художня виставка «Двічі через океан»[8][9][10]

Файл:Олена Овчиннікова "Троїсті музики".jpg
Олена Овчиннікова «Троїста музика» (1962 рік). На виставці «Двічі через океан». 2015 рік

Проект тривав із 5 листопада 2015 року до 18 січня 2016 року.

Серед найбільш значущих виставковий проектів музею — художня виставка «Двічі через океан», на якій були представлені понад 60 визначних зразків українського живопису та графіки, подаровані Катериною Кричевською-Росандич та Оленою Овчинніковою. Деякі з представлених творів митців Кричевських дивом пережили лихоліття Другої світової війни, довгі дороги зруйнованою Європою та далекі подорожі за океан. Врешті, через понад 70 років, вони повернулись на рідну землю. Зокрема, серед експонованих творів київські мистецькі «гурмани» могли оцінити витончені пейзажі Миколи Кричевського, написані в Парижі та Венеції ще в 30-і роки минулого століття.

В окремій залі експозиції було представлено 21 роботу київської художниці Олени Овчиннікової (нар. 1 жовтня 1935 р.), що нині мешкає в Пітсбурзі, Пенсильванії, США. Олена Овчиннікова також походить з відомої київської мистецької династії. Її батько Василь Овчинніков — талановитий художник та музейник, який впродовж 42 років очолював Київський музей західного та східного мистецтва. Музею української діаспори Олена подарувала твори, написані в 60-80-х роках минулого століття в Україні. Це зразки станкової, книжкової графіки та акварелі, що мають виразний національний колорит з характерною для майстрині «фресково-монументальною» стилістикою.

Історико-меморіальний виставковий проект «Наш Сікорський»[11][12][13]

Відтворений куточок київського помешкання Сікорських. Експозиція виставки «Наш Сікорський» в Музеї української діаспори. 2016 рік

Проект було відкрито 12 травня 2016 року. Зараз він продовжує діяти на постійній основі.

Це перший, створений в незалежній Україні, історико-меморіальний виставковий проект, присвячений творчості видатного українського й американського авіаконструктора Ігоря Сікорського. У двох виставкових залах відвідувачі мають змогу побачити унікальні експонати й документи, віднайдені в київських архівах та передані Музею української діаспори Igor I. Sikorsky Histоrical Archive, а також створені спеціально для проекту та надані найкращими українськими авіамоделістами моделі літальних апаратів Сікорського, зокрема, модель його першого гелікоптера H-2, створеного у дворі батьківського будинку в Києві, та модель літака БіС-2 (саме на такому літальному апараті авіаконструктор вперше піднявся у київське небо). В експозиції відтворені куточки київського помешкання та майстерні геніального киянина. Тут демонструються рідкісні фото його родини, книги батька, лікаря-психіатра, Івана Олексійовича, американські й французькі плакати на авіатематику та розкривається сучасна діяльність компанії Сікорського. Відвідувачі також мають змогу переглянути унікальний короткометражний фільм з голосом самого авіаконструктора за кадром, переданий музею Igor I. Sikorsky Histоrical Archive.

Виставка отримала надзвичайно широкий резонанс, стала поштовхом до обговорення ідеї про створення музею Сікорського у Києві, в його будинку на вул. Ярославів Вал[14][15][16].

Файл:Експозиція виставкового проекту "LIBERTY".jpg
Фрагмент експозиції виставкового проекту «LIBERTY». 2016 рік

Художня виставка «LIBERTY» (до 90-річчя Катерини Кричевської-Росандіч)[17][18]

Проект тривав з 7 грудня 2016 року до 15 січня 2017 року.

Меморіально-мистецький проект «LIBERTY» ширше познайомив киян із життям та творчістю видатної мисткині Катерини Кричевської-Росандіч, а також оприлюднив унікальні історичні артефакти та вибрані роботи усіх представників художньої династії Кричевських. На виставці  демонструвалися експонати з фондів Музею української діаспори, а також твори, світлини та родинні пам'ятки, які нещодавно були передані художницею на Батьківщину.

Велику історичну та мистецьку цінність мають ранні замальовки України, створені мисткинею 1943 року в Києві, ще до еміграції родини Кричевських. Її європейські та американські акварелі 1940-80-их років дають змогу прослідкувати життєвий та творчий шлях художниці — географію долі та становлення індивідуального мистецького стилю Катерини Кричевської-Росандіч. Для показу були відібрані взірцеві акварельні пейзажі — краєвиди Парижа, Венеції, Нью-Йорка, Чикаго, в яких найбільш яскраво проступає вишуканий, багатий на нюанси почерк Кричевської-Росандіч. Зрілий період творчості мисткині був представлений роботами 1990-их років, створених під враженням відвідин України в 1993 році, повернення художниці на Батьківщину після 50-річної розлуки.

Серед меморіальних експонатів, що демонструвалися на виставці, особливе місце посідають унікальні світлини різних поколінь Кричевських та родинні реліквії — валіза, з якою Катерина подорожувала Європою, а також етюдник, подарований другу дитинства Георгію Малакову перед від'їздом до еміграції в далекому 1943 році.

Виставковий проект «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана» (до 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Австралією і Україною та 70-річчя поселення українців в Австралії)[19][20][21][22]

Файл:С.Хвиля "Останній абориген".jpg
Степан Хвиля «Останній абориген» (1987 рік). Картина представлена на виставці «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана». 2017 рік

Проект тривав з 21 червня по 24 вересня 2017 року.

Вперше в Україні експонуювалося понад 60 творів живопису та графіки шести українсько-австралійських художників. Cеред них представники третьої хвилі еміграції — Володимир Савчак, Тимофій Мессак, Петро Кравченко, Степан Хвиля, Леонід Денисенко та сучасна австралійська художниця українського походження Світлана Солдатова. 

Усі вони привезли з собою на Зелений континент українську культуру, познайомивши місцеве населення Австралії з традиціями та мистецтвом своєї Батьківщини. В проекті були представлені роботи різних періодів творчості митців — від ранніх творів 1940-их років, створених в повоєнній Європі, до пізніх, написаних на зламі ХХ-ХХІ століть.

Далеко від рідної землі українські австралійці плекали національну ідею в своїй творчості, зберігали та відтворювали архетипні для української культури сюжети, мріяли про створення незалежної держави. Поміж інших робіт на виставці було представлене полотно Володимира Савчака «Мій іконостас», створене в 1983 році та підписане автором: «Тут спочивають ті, які життя віддали в боротьбі за волю України».

На виставці також експонувалися картини, в яких митці відобразили незвичайну культуру й унікальну природу Австралії: залиті сонцем місцеві пейзажі, екзотичні поселення аборигенів, портрети корінних жителів Зеленого континенту. Серед них — «Останній абориген» Степана Хвилі, що вдивляється в червоне безмежжя всесвіту.

Особливу атмосферу проекту створювали унікальні архівні відео: сюжети з відкриттів ретроспективних виставок художників та інтерв'ю, відзняті у їхніх помешканнях в Австралії. З екранів лунали голоси митців, створюючи ілюзію їхньої присутності у стінах музею.

Художня виставка "Марія Примаченко. Від Болотні до Парижа"

Проект тривав з 14 грудня 2017 року по 14 березня 2018 року.

У спільному виставковому проекті Музею української діаспори, Національного музею українського народного декоративного мистецтва та Всеукраїнського благодійного фонду Марії Приймаченко було представлено вибрані твори видатної української художниці, які отримали широке міжнародне визнання, експонувалися в різних куточках світу на персональних та групових виставках. 

Файл:Музей української діаспори .jpg
Фрагмент експозиції виставки "Марія Примаченко. Від Болотні до Парижа". Музей української діаспори. 2017 рік

У тихому селі Болотня неподалік Києва художниця створювала «мистецький космос», який визнав і полюбив увесь світ. Він став візитівкою українського народу далеко за межами країни. Вперше роботи художниці були представлені світовому загалу на Всесвітній виставці в Парижі 1937 року. Серед найвідоміших міжнародних проектів, в яких брали участь твори Примаченко, - також і Всесвітня виставка 1967 року (Монреаль, Канада), визнана однією з найуспішніших в історії ХХ століття. В 2005 році твори мисткині відвідали Японію, а в 2007 були презентовані на персональній виставці Примаченко в Хорватському музеї наївного мистецтва (м. Загреб).

На виставці було представлено 14 робіт Примаченко (1930-1980-их років) із фондів Національного музею українського народного декоративного мистецтва, які поцінував світ і які доволі рідко виставлялись в Україні. Серед них - «Фантастичний звір» та «Коричневий звір» 1936 року. Вперше глядачі змогли побачити 7 малюнків Примаченко до книжки «Ой коники сиваші», яка видавалася англійською та іспанською мовами та розповсюджувалася за кордоном. Усього в проекті експонувалося понад 30 робіт Примаченко, а також унікальні світлини та документальне відео.

Файл:Музей української діаспори. Виставка "Дарую Києву. Серж Лифар".jpg
Голограма "Руки Сержа Лифаря та Ліліан Алефельд", виконана Музеєм Гревен в Парижі. Експозиція виставки "Дарую Києву. Серж Лифар". 2017 рік

Виставковий проект "Дарую Києву. Серж Лифар" [23]

Проект тривав з 21 грудня 2017 року до 25 березня 2018 року.

Один із найвидатніших танцівників і хореографів XX століття Сергій Михайлович Лифар, який народився у Києві, завжди мріяв повернутися до рідного міста. І це повернення відбулося через унікальні подарунки. Так, завдяки спільним зусиллям Міністерства культури України, Міністерства закордонних справ України (зокрема, Посольства України в Швейцарській Конфедерації), Департаменту культури Київської міської державної адміністрації та відповідно до заповіту вдови Сержа Лифаря графині Ліліан Алефельд місто Київ отримало близько 1700 різних книг, аркушів та зошитів з особистого архіву хореографа (14 скринь).

Вагому долю зібрання склали книги і рукописи унікальної історичної та мистецької ваги, які ввійшли у золотий фонд культурної спадщини України. Це, зокрема, видання з особистої колекції Сержа Лифаря: стародруки ХVII–XVIII століть, прижиттєві видання класиків світової літератури, а також рукописи творів його сучасників. Один із найцікавіших експонатів - рідкісна книга «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки», видана в 1844 році в Петербурзі, – друге прижиттєве видання творів Т.Шевченка. Ще одна окраса колекції - паризькі видання праць самого Сержа Лифаря різних років, а також авторський примірник автобіографічної книги Сержа Лифаря «Страдные годы» у трьох томах та два авторські макети книг «Дягилев» і «С Дягилевым». 

Виставковий проект "Микола Кричевський. Мистець і світ"[24][25]

Відкриття проекту відбулося 22 листопада 2018 року. Триватиме - до 20 січня 2019 року.

Виставковий проект "Микола Кричевський. Мистець і світ" приурочений до 120-річчя з дня народження видатного українсько-французького художника, майстра акварелі, представника знаменитої художньої династії Кричевських, чий ювілей згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році»[26] відзначається на державному рівні.

Микола Кричевський. Вид на собор Сан-Джорджо-Маджоре. 1949 рік. З колекції Музею української діаспори

Масштабна експозиція робіт мистця із колекцій Музею української діаспори, Національного художнього музею України та кількох приватних збірок охоплює всі періоди творчості художника, різні напрями й жанри його мистецької діяльності. На виставці представлені найбільш ранні та рідкісні роботи майстра – пастелі, створені в 1920-их роках в Ужгороді й Празі, зокрема, «Базар в Ужгороді» (1923-1924), «Стара з гарбузами» (1924) та «Біля колодязя. Ужгород» (1928). До виставки увійшли акварелі 1930-их років, написані художником у різних куточках Франції, –  у Котеретсі, Ментоні, Ніцці, Версалі, на узбережжі Лакано. В цих роботах простежується пошук індивідуального стилю мистця, формування характерної для нього техніки та палітри. Зрілий етап творчості Кричевського (1940-1950-ті роки) представлений взірцевими паризькими та венеційськими пейзажами, серед яких особливе місце належить краєвидам Пон-Неф (Новий міст) - сюжету, до якого автор повертався впродовж багатьох років. Про ще одну сторінку життєвих подорожей Кричевського «розказують» рідкісні американські акварелі, написані мистцем у Нью-Йорку.

Деякі з творів, що увійшли до експозиції, були нещодавно передані зі США племінницею Миколи КричевськогоКатериною Кричевською-Росандіч, і в Україні демонструються вперше. Поміж них – рисунки, створені мистцем до книги Миколи Гоголя «Тарас Бульба», виданої 1945 року в Парижі французькою мовою.

Мистецька добірка експозиції доповнена документами та світлинами з колекції Музею української діаспори та приватних архівів із різних країн, які відкривають донедавна невідомі факти з біографії мистця. Серед них – паспорт, виданий Миколі Кричевському як громадянину Франції в Парижі 1954 року, а також унікальні фото художника періоду Другої світової війни.

У рамках виставкового проекту було представлено альбом «Мистець і світ», перше масштабне видання про Миколу Кричевського, авторами якого є мистецтвознавці Оксана Підсуха та Ганна Лексіна. Представлена в альбомі ретроспектива робіт художника дає змогу простежити розвиток індивідуального стилю Миколи Кричевського, дослідити етапи його творчого шляху, ознайомитися з різними напрямами мистецької діяльності мистця. До видання увійшли роботи з колекцій Музею української діаспори, Національного художнього музею України, Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського, Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького, Лебединського міського художнього музею ім. Б. К. Руднєва та Центрального державного архіву зарубіжної україніки, доповнені рідкісними творами Кричевського із приватних збірок колекціонерів із США й України. Усього – 181 робота (акварелі, твори живопису та дереворити) Миколи Кричевського, багато з яких до сьогодні були невідомі широкому загалу.

У статтях директора Музею української діаспори, мистецтвознавця Оксани Підсухи та провідного наукового співробітника Музею української діаспори, мистецтвознавця Ганни Лексіної, досліджено творчість Кричевського та його життєвий шлях. Документи і світлини, які знайшли науковці в Україні, США та Франції, допомогли відновити основні віхи життя художника, заповнити чимало прогалин у його біографії та мистецькій діяльності, подивитись на творчість Кричевського в контексті європейського мистецтва того часу, а саме українського мистецького «крила» Ecole de Paris.

Уперше в альбомі побачили світ спогади племінниці мистця – Катерини Кричевської-Росандіч. До видання увійшли також статті про художника, які написали його друзі та сучасники – лікар і колекціонер Володимир Попович (1922-2015) та письменник-драматург Шарль де Пейре-Шаппюї (1912-1995).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Президент України. Про Національну програму "Закордонне українство" на період до 2005 року. Указ, Програма від 24.09.2001 № 892/2001. Процитовано 11 August 2014. 
  2. спадщини, Музей культурної. Музей культурної спадщини – мистецька скарбниця світового українства. Стожари. Процитовано 2016-07-08. 
  3. ТОП-5 українських емігрантів, котрі зробили відомою Україну (фото). ukr.segodnya.ua. Процитовано 2016-07-08. 
  4. Про найперших українських емігрантів: музейні скарби. Процитовано 2016-07-08. 
  5. Митці розкриють «Філософію міграції». Процитовано 2016-07-08. 
  6. «Філософія міграції». «Філософія міграції». Процитовано 2016-07-08. 
  7. Открытие выставки "Філософія міграції". Процитовано 2016-07-08. 
  8. Подорож за океан і назад. Club-tourist. Процитовано 2016-07-08. 
  9. Відкриття виставки "Двічі через океан" у Києві. photo.unian.net. Процитовано 2016-07-08. 
  10. За участю Ганни Старостенко у Музеї української діаспори відкрилася виставка «Двічі через океан». kievcity.gov.ua. Процитовано 2016-07-08. 
  11. Зустріч з «містером Гелікоптером». Зустріч з «містером Гелікоптером». Процитовано 2016-07-08. 
  12. У Києві відкрили виставку про видатного авіаконструктора (ua-UA). Процитовано 2016-07-08. 
  13. Виставка "Наш Сікорський" в Музеї української діаспори у Києві. photo.unian.net. Процитовано 2016-07-08. 
  14. Під Києвом активісти влаштували "Авіамайдан" (uk-UA). Процитовано 2016-07-08. 
  15. Під Києвом відбувся «Авіамайдан» на підтримку будинку Сікорського. Радіо Свобода. Процитовано 2016-07-08. 
  16. Під Києвом влаштували «Авіамайдан» через стан будинку Сікорського. hromadske.ua. Процитовано 2016-07-08. 
  17. Відкриття виставки LIBERTY в Музеї української діаспори / Музейний простір. Музеї України та світу. prostir.museum. Процитовано 2016-12-10. 
  18. UACulture (2016-12-07). картини та ососбисті речі Катерини Кричевсько-Росанджі презентували у музеї української .... Процитовано 2016-12-10. 
  19. UATV Russian (2017-06-23). В Киеве открылась выставка картин "Украинская Австралиана". Процитовано 2017-06-27. 
  20. UACulture (2017-06-21). Виставка Амбасадори. Українська Австраліана. Процитовано 2017-06-27. 
  21. В Києві за підтримки Посольства Австралії відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана». OUTLOOK (uk-UA). 2017-06-22. Процитовано 2017-06-27. 
  22. UATV English (2017-09-18). Art Exhibition Celebrates Ukrainian-Australian Diaspora. Процитовано 2017-09-25. 
  23. Вечірній Київ (2017-12-22). Виставка "Дарую Києву. Серж Лифар". Процитовано 2018-01-03. 
  24. Микола Кричевський. Мистець і світ. ART Ukraine. Процитовано 2018-11-23. 
  25. Виставка. Микола Кричевський. Мистець і світ. • Французький Інститут в Україні. institutfrancais-ukraine.com. Процитовано 2018-11-23. 
  26. Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році. Законодавство України (uk). Процитовано 2018-11-23. 

Джерела[ред. | ред. код]