Адміністративний устрій Одеської області: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
→Історія: найменування… |
Jphwra (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{оновити}} |
|||
'''Адміністративний поділ Одеської області''' |
'''Адміністративний поділ Одеської області''' |
||
[[Одеська область]] має площу {{Formatnum:33310}} км<sup>2</sup>, населення станом на [[1 травня]] [[2013]] складає {{Formatnum:2393739}} мешканців. Одеська область складається з 26 сільських районів і 7 міст обласного (у т.ч. 1 місто з [[Район у місті|районним]] поділом) та 12 [[Місто районного значення|міст районного значення]], 33 смт. До складу області входить 1 177 населених пунктів (на 01.01.2012). Область було утворено у складі [[УСРР]] [[27 лютого]] [[1932]] року. |
[[Одеська область]] має площу {{Formatnum:33310}} км<sup>2</sup>, населення станом на [[1 травня]] [[2013]] складає {{Formatnum:2393739}} мешканців. Одеська область складається з 26 сільських районів і 7 міст обласного (у т.ч. 1 місто з [[Район у місті|районним]] поділом) та 12 [[Місто районного значення|міст районного значення]], 33 смт. До складу області входить 1 177 населених пунктів (на 01.01.2012). Область було утворено у складі [[УСРР]] [[27 лютого]] [[1932]] року. |
||
== Історія == |
|||
Спочатку Одеська область була утворена в складі 50 адміністративних одиниць: міст, безпосередньо підпорядкованих області<ref>Назви міст і районів подані відповідно до постанови IV Позачергової сесії ВУЦВК XII скликання від 9 лютого 1932 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1932/5/Про утворення областей на території УСРР|Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР]]» (Зб. Уз. УСРР, 1932, № 5, ст. 28)</ref>: [[Одеса]], [[Кропивницький|Зінов'ївське]], [[Миколаїв]], [[Херсон]] та 46 районів: Анатолівський ([[Тилігуло-Березанський район|Тилігуло-Березанський]]), [[Андрієво-Іванівський район|Андріїво-Іванівський]], [[Антоно-Кодинцівський район|Антоно-Кодинцівський]], [[Арбузинський район|Арбузинський]], [[Баштанський район|Баштанський]], [[Березівський район|Березівський]], [[Бериславський район|Бериславський]], [[Біляївський район|Біляївський]], Благоївський, [[Бобринецький район|Бобринецький]], Велико-Висківський, [[Великоолександрівський район|Великоолександрівський]], [[Вільшанський район|Вільшанський]], [[Вознесенський район|Вознесенський]], [[Голованівський район|Голованівський]], [[Голопристанський район|Голопристанський]], [[Гросулівський район|Гросулівський]], [[Грушківський район|Грушківський]], [[Добровеличківський район|Добровеличківський]], [[Доманівський район|Доманівський]], [[Жовтневий район (Одеська область)|Жовтневий]], [[Зельцький район|Зельцський]], [[Знам'янський район|Знам'янський]], [[Калініндорфський єврейський район|Калініндорфський]], [[Карл-Лібкнехтівський німецький район|Карл-Лібкнехтівський]], [[Каховський район|Каховський]], [[Кривоозерський район|Кривоозерський]], [[Любашівський район|Любашівський]], [[Новоархангельський район|Новоархангельський]], [[Новобузький район|Новобузький]], [[Новомиргородський район|Новомиргородський]], [[Новоодеський район|Новоодеський]], [[Новоукраїнський район|Новоукраїнський]], [[Очаківський район|Очаківський]], [[Первомайський район (Миколаївська область)|Первомайський]], [[Роздільнянський район|Роздільнянський]], [[Скадовський район|Скадовський]], [[Снігурівський район|Снігурівський]], {{не перекладено|Спартаківський район|Спартаківський|ru|Спартаковский район}}, [[Троїцький район (Одеська область)|Троїцький]], [[Устинівський район|Устинівський]], [[Захарівський район|Захарівський]], Хмельовський, Хорлівський, [[Цебриківський район|Цебриківський]], [[Цюрупинський район|Цюрупинський]]. |
|||
* 27 лютого 1932 р. Біляївський район був ліквідований, а його територію повністю приєднано до території Одеської міськради. З частини Бобринецького району було утворено [[Братський район|Братський]], а з частини Любашівського — [[Велико-Врадіївський район]].<ref>Постанова ВУЦВК № 36-40 (236) від 27 лютого 1932 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1932/36-40/Про розформування Біляївського району Одеської области й утворення в складі … Братського та Велико-Врадіївського районів|Про розформування Біляївського району Одеської области й утворення Братського та Велико-Врадіївського районів]]»</ref> |
|||
* 11 лютого 1933 р. було відновлено [[Савранський район]].<ref>{{Стаття|автор= |назва= Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.|посилання= http://resource.history.org.ua/item/0008355|видання= |номер= 7|сторінки= 3}}</ref> 4 липня того року було утворено [[Компаніївський район|Компаніївський]] (з частини Зінов'євської міськради) та Рівнянський (з частини Новоукраїнського) райони.<ref>{{Стаття|автор= |назва= Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.|посилання= http://resource.history.org.ua/item/0008355|видання= |номер= 36|сторінки= 2–3}}</ref> на кін. 1933 р. — територія 68,917 тис. км², населення 3411,4 тис. чол.{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 01.12.1933)|1933|с=6–7}} |
|||
* Постановами ВУЦВК від 22 січня та 17 лютого 1935 р. було створено ще 20 районів: Афіамський, Біляївський, [[Благодатнівський район|Благодатнівський]], [[Березнегуватський район|Березнегуватський]], Володимирівський, [[Варварівський район|Варваровський]], Витязівський, [[Горностаївський район|Горностаївський]], [[Гайворонський район|Гайворонський]], [[Єланецький район|Єланецький]], [[Єлисаветградський район|Єлизаветградський]], Мостовський, [[Маловисківський район|Маловисківський]], [[Нововоронцовський район|Нововоронцовський]], [[Привільнянський район|Привольнянський]], Піщано-Бродський, Тишківський, [[Чаплинський район|Чаплинський]], [[Ширяївський район|Ширяївський]], [[Іванівський район (Одеська область)|Янівський]].<ref>Постанова Президії ВУЦВК № 3 від 22 січня 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/3/Про розукрупнення районів УСРР|Про розукрупнення районів УСРР]]»</ref><ref>Постанова Президії ВУЦВК № 5 від 17 лютого 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/5/Про склад нових адміністративних районів Одеської області|Про склад нових адміністративних районів Одеської області]]»</ref> Після цього кількість районів Одеської області зросла до 70-ти.<ref>{{книга|автор = |заголовок = Административно-территориальное деление союзных республик 1937 г. |посилання = http://resource.history.org.ua/item/0010023 |відповідальний= Отв. ред. П. В. Туманов |місце = М. |видавництво = Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК |рік = 1937 |сторінки= I–XV, 118–142, 193–256 |сторінок = 1200}} {{ref-ru}}</ref> |
|||
* У 1935 р. було перейменовано Антоно-Кодинцівський на ''[[Комінтернівський район]]''.<ref>Постанова ЦВК УРСР № 24 від 31 серпня 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/24/Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР|Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР]]»</ref> |
|||
на кін. 1935 р. — територія 69,182 тис. км², населення 3324,9 тис. чол.{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 15.12.1935)|1936|с=6–7}} |
|||
* 20 червня 1937 року село [[Нова Григорівка (Захарівський район)|Ново-Григор'ївку]] [[Никомаврівка|Ново-Маврівської]] сільської ради Ширяївського району перечислено до складу [[Затишанська селищна рада|Затишанської сільської ради]] Фрунзівського району.<ref>Постанова Президії ЦВК УРСР № 49 (172) від 20 червня 1937 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1937/49/Про часткові зміни районних меж Київської та Одеської областей|Про часткові зміни районних меж Київської та Одеської областей]]»</ref> |
|||
* У 1937 р. на території приміської зони Одеської міськради було створено [[Одеський район]].<ref>Постанова Президії ЦВК УРСР № 50 (177) від 29 серпня 1937 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1937/50/Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради|Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради]]»</ref> |
|||
* Постановою [[ЦВК СРСР]] від [[22 вересня]] [[1937]] р. з Одеської була виділена [[Миколаївська область]] у складі 3 міст обласного підпорядкування: Миколаїв, Херсон, [[Кропивницький|Кірове]] та 29 районів:<ref>[[s:ru:Постановление ЦИК СССР от 22.09.1937 о разделении Харьковской области … и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области]]{{ref-ru}}</ref> Анатолівського, Афіамського, Баштанського, Березнегуватського, Бериславського, Бобринецького, Варваровського, Великоолександрівського, Витязівського, Володимирівського, Голопристанського, Горностоївського, Єланецького, Єлизаветградського, Знам'янського, Калініндорфського, Каховського, Компаніївського, Новобузького, Нововоронцовського, Новоодеського, Очаківського, Привольнянського, Скадовського, Снігурівського, Устинівського, Хорлівського, Чаплинського, Цюрупинського. |
|||
* У 1938 р. було ліквідовано Благоївський (болгарський), Зельцський, Карл-Лібкнехтовський, Спартаківський (німецькі) національні райони. |
|||
* На підставі Указу [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від 10 січня 1939 р. до [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]] відійшли 10 районів: Велико-Висківський, Добровеличківський, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Новоукраїнський, Піщано-Бродський, Ровнянський, Тишківський, Хмельовський.<ref>Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «[[s:Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР|Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі УРСР]]»</ref> |
|||
* У 1940 р. після того, як до [[СРСР]] було [[Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР|приєднано Бессарабію]], більша частина її території увійшла до новоствореної [[Молдавська РСР|Молдавської РСР]]<ref>[[s:ru:Закон СССР от 02.08.1940 об образовании Союзной Молдавской Советской Социалистической Республики]]{{ref-ru}}</ref>, а 3 повіти — [[Аккерманський повіт|Аккерманський]], [[Ізмаїльський повіт|Ізмаїльський]] і [[Хотинський повіт|Хотинський]] — до складу [[УРСР]] (перші два утворили в 1940 р. [[Ізмаїльська область|Ізмаїльську область]]). |
|||
* Тоді ж у серпні 1940 р. до Одеської області було приєднано 8 районів: [[Ананьївський район|Ананьївський]], [[Балтський район|Балтський]], [[Валегоцулівський район|Валегоцуловський]], [[Кодимський район|Кодимський]], [[Котовський район|Котовський]], [[Красноокнянський район|Красноокнянський]], [[Піщанський район (Одеська область)|Піщанський]], [[Чорнянський район|Чорнянський]], які із 12 жовтня 1924 р. належали [[Молдавська АРСР|Молдавській АРСР]]. |
|||
* У березні 1944 р. до [[Миколаївська область|Миколаївської області]] відійшли Арбузинський, Благодатнівський, Братський, Веселинівський та Вознесенський райони.<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29.03.1944 «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29.03.1944 «Про утворення Херсонської області в складі Української РСР»|Про утворення Херсонської області в складі Української РСР]]»</ref> |
|||
* 25 травня 1945 р. із Андріїво-Іванівського було виділено новий [[Миколаївський район (Одеська область)|Миколаївський район]].<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1945 — № 14–15 — с. 23.</ref>{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946)|1947|с=887, 900, 908, 965, 976, 1038, 383}} |
|||
* 15 грудня 1945 р. Гросуловський район був перейменований на ''[[Великомихайлівський район|Великомихайлівський]]'', Валегоцуловський — на ''[[Долинський район (Одеська область)|Долинський]]'', а Янівський — на ''[[Іванівський район (Одеська область)|Іванівський]]''.<ref>[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15.12.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області»]]</ref>{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946)|1947|с=887, 900, 908, 965, 976, 1038, 383}} |
|||
** 1 лютого 1945 та 7 вересня 1946 була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.02.1945 «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області»|Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області]]»</ref><ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.09.1946 «[[s:Указ ПВР УРСР від 7.9.1946 «Про збереження … Дніпропетровської, Одеської, Ровенської, Сумської, Тернопільської і Херсонської областей»|Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дніпропетровської, Одеської, Ровенської, Сумської, Тернопільської і Херсонської областей]]»</ref>{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946)|1947|с=880–958, 959–1040}} |
|||
на 1946 рік — територія 27,9 тис. км² |
|||
* 5 травня 1949 р. Грушківський район було перейменовано в ''Ульяновський''.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1949 — № 3 — с. 5.</ref> |
|||
* [[15 лютого]] [[1954]] р. Президія Верховної Ради СРСР своїм Указом затвердила подання [[Президія Верховної Ради УРСР|Президії Верховної Ради УРСР]] про ліквідацію Ізмаїльської області і передачу її території до складу Одеської.<ref>[[s:ru:Указ Президиума ВС СССР от 15.02.1954 об упразднении Измаильской области Украинской ССР]]{{ref-ru}}</ref> Отже, приєднувалось 13 районів: [[Арцизький район|Арцизький]], [[Болградський район|Болградський]], [[Бородінський район (Одеська область)|Бородинський]], [[Кілійський район|Кілійський]], [[Лиманський район (Ізмаїльська область)|Лиманський]], Новоіванівський, [[Ренійський район|Ренійський]], [[Саратський район|Саратський]], Старокозацький, [[Суворовський район (Ізмаїльська область)|Суворівський]], [[Тарутинський район|Тарутинський]], [[Татарбунарський район|Татарбунарський]], [[Тузлівський район|Тузлівський]] та міста Ізмаїл, Білгород-Дністровський, [[Вилкове]]. |
|||
* У лютому 1954 р. від Одеської області до Миколаївської відійшли м. [[Первомайськ (Миколаївська область)]], [[Велико-Врадіївський район|Велико-Врадіївський]], Доманівський, Кривоозерський, Мостовський, Первомайський райони, а до Кіровоградської — Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Ульянівський райони.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1954 — № 2 — с. 48–49.</ref> |
|||
* [[22 травня]] [[1957]] передано [[Івашківська сільська рада (Кодимський район)|Івашківську]] та [[Пиріжнянська сільська рада|Пиріжнянську]] сільські Ради Чечельницького р-ну Вінницької обл. до складу Кодимського району Одеської обл.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 4 — с. 112.</ref> |
|||
* 07 червня 1957 р. [[Чорнянський район|Чорнянський]] та Красноокнянський були об'єднані в один [[Красноокнянський район]]{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.01.1962)|1962|с=141–149, '''411''', 416}}, тим же Указом Президії ВР УРСР місто Вилкове віднесено до категорії міст районного підпорядкування з включенням його до складу Кілійського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 5 — с. 124.</ref> |
|||
* 28 листопада 1957 р. було ліквідовано [[Долинський район (Одеська область)|Долинський]] (до Ананьївського та Котовського), [[Піщанський район (Одеська область)|Піщанський]] (до Балтського та Савранського) та [[Троїцький район (Одеська область)|Троїцький]] райони (до Ананьївського, Любашівського та Ширяївського р-нів).{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.01.1962)|1962|с=141–149, '''411''', 416}}<ref name="ADM" /> Лиманський район у відповідності з назвою його [[Білгород-Дністровський|центра]] перейменовано на ''[[Білгород-Дністровський район]]''.<ref name="ADM">Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 10 — с. 202.</ref> |
|||
* 15 січня 1958 р. [[Петрівська сільська рада (Подільський район)|Петрівську сільраду]] Ананьївського р-ну передано до Котовського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1958 — № 2 — с. 45.</ref> |
|||
* 7 березня 1958 року [[Криничківська сільська рада|Криничківська]] та [[Ухожанська сільська рада|Ухожанська]] сільради Савранського р-ну перейшли до складу Балтського району.<br/> 26 березня 1958 [[Деленська сільська рада|Деленську сільраду]] Новоіванівського р-ну передано до Арцизького району.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1958 — № 3 — с. 67.</ref> |
|||
* 21 січня 1959 р. було [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1959)|ліквідовано]] [[Андрієво-Іванівський район|Андріїво-Іванівський]] (до Миколаївського), [[Жовтневий район (Одеська область)|Жовтневий]] (до Березівського, Цебриківського та Ширяївського) та [[Тузлівський район]]и (до Білгород-Дністровського, Саратського та Татарбунарського р-нів){{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.01.1962)|1962|с=141–149, '''411''', 416}}, тоді ж райцентр Суворівського району був перенесений у м. Ізмаїл і район отримав відповідну назву ''[[Ізмаїльський район|Ізмаїльського]]''<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/8 від 21 січня 1959 р. «[[s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про зміни в складі районів Одеської області»|Про зміни в складі районів Одеської області]]»</ref>; у цьому ж році було передано Волівську сільську Раду (с. [[Волова (Балтський район)|Волова]]) до складу Балтського р-ну Одеської області.<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/39 від 30 грудня 1959 р. «[[s:Указ Президії ВР УРСР від 30.12.1959 «Про передачу Волівської сільської ради Вінницької області до складу Одеської області»|Про передачу Волівської сільської ради Вінницької області до складу Одеської області]]»</ref> |
|||
[[Файл:Odesa obl-adm ustr.jpg|thumb|250px|Адміністративно-територіальний поділ Одеської області станом на 2006 рік]] |
|||
* 12 червня 1961 року [[Новоандріївська сільська рада (Ширяївський район)|Новоандріївська]] та [[Червонокутська сільська рада (Ширяївський район)|Чернокутська]] сільські ради Миколаївського району передані до складу Ширяївського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1961 — № 29 — с. 635.</ref> на 1962 рік — територія 33,1 тис. км², населення 2083 тис. чол. |
|||
* 28 квітня 1962 р. [[Андріївська сільська рада (Білгород-Дністровський район)|Андріївська сільрада]] Старокозацького р-ну передана до складу [[Білгород-Дністровський район|Білгород-Дністровського району]].<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1962 — № 20 — с. 439.</ref> |
|||
* У грудні 1962 р. загальна кількість районів [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1962)|скоротилася]] з 31 існуючих до 14<br/> (у правій частині після дефісу першим у списку переліку районів (якщо їх 2–3) іде район, до якого приєднано колишній райцентр скасованого району):<ref name="Указ">Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»|Про укрупнення сільських районів Української РСР]]»</ref>{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ. Дод. до довідника вид. 1962 р.|1964|с=3–6, 46–48}}<ref>{{книга|автор = |заголовок = Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 |посилання = |місце = М. |видавництво = Известия |рік = 1964 |сторінки= 116–118 |сторінок= 179}}{{ref-ru}}</ref> |
|||
# [[Бородінський район (Одеська область)|Бородинський район]] увійшов до складу Тарутинського, |
|||
# [[Арцизький район|Арцизький]] — до Тарутинського та Татарбунарського районів (м. Арциз в адмін. підпорядкування Білгород-Дністровської міськради), |
|||
# [[Великомихайлівський район|Великомихайлівський]] — до Фрунзівського та Роздільнянського районів, |
|||
# [[Іванівський район (Одеська область)|Іванівський]] — до Комінтернівського та Роздільнянського, |
|||
# [[Кілійський район|Кілійський]] — до Ізмаїльського (Кілія — місто обл. підпорядкування, Вилково в адмін. підпорядкування Кілійської міськради) |
|||
# [[Кодимський район|Кодимський]] — до Балтського, |
|||
# [[Красноокнянський район|Красноокнянський]] — до Котовського, |
|||
# [[Миколаївський район (Одеська область)|Миколаївський]] — до Березівського та Любашівського, |
|||
# Новоіванівський — до Болградського та Ізмаїльського, |
|||
# [[Овідіопольський район|Овідіопольський]] — до Біляївського, |
|||
# [[Одеський район|Одеський]] — до Біляївського та Комінтернівського, |
|||
# [[Ренійський район|Ренійський]] — до Болградського, |
|||
# [[Савранський район|Савранський]] — до Любашівського та Балтського, |
|||
# [[Саратський район|Саратський]] — до Татарбунарського, Білгород-Дністровського та Тарутинського районів, |
|||
# Старокозацький — до Білгород-Дністровського, |
|||
# [[Цебриківський район|Цебриківський]] — до Роздільнянського, Березівського та Фрунзівського районів, |
|||
# [[Ширяївський район|Ширяївський]] — до Ананьївського, Березівського та Фрунзівського районів. |
|||
:* [[Каланчацька сільська рада|Каланчацьку сільраду]] Болградського р-ну передано до складу Ізмаїльського р-ну;<br/> [[Баннівська сільська рада|Баннівську сільраду]] Ізмаїльського р-ну передано до складу Болградського району.<ref name="Указ" /> |
|||
* Зміна меж районів в період між реформами [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1962)|1962]] та [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1965–1966)|1965]] рр.{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ. Дод. до довідника вид. 1962 р.|1964|с=3–6, 46–48}}: |
|||
** 4 січня 1963 р. с. [[Вільне (Тарутинський район)|Вільне]] [[Дмитрівська сільська рада (Болградський район)|Дмитрівської сільради]] Болградського району в підпорядкування [[Рівненська сільська рада (Тарутинський район)|Рівнянській сільраді]] Тарутинського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 6 — с. 215.</ref> |
|||
** 29 березня 1963 року [[Качурівська сільська рада|Качурівська]] та [[Петрівська сільська рада (Подільський район)|Петрівська сільська рада]] Ананьївського р-ну передані до складу Котовського р-ну (30.12.1962 були передані до Ананьївського р-ну<ref name="Указ" />); [[Карабанівська сільська рада|Карабанівська]] та [[Мар'янівська сільська рада (Захарівський район)|Мар'янівська сільська рада]] Котовського р-ну — до складу Фрунзівського р-ну.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 17 — с. 461.</ref> |
|||
** 17 травня 1963 року передані населені пункти: села Верхня [[Юрківка (Великомихайлівський район)|Юрківка]] та [[Новосавицьке (Великомихайлівський район)|Новосавицьке]] і селища Багнет (нині у смузі с. Юрківка) та Зелений Садок (околиці с. Новосавицьке) [[Тростянецька сільська рада (Великомихайлівський район)|Тростянецької сільради]] Фрунзівського р-ну — до складу Роздільнянського р-ну, с. Гор'єве (нині в смузі с. [[Розкішне (Ширяївський район)|Розкішне]]) [[Чапаєвська сільська рада (Великомихайлівський район)|Чапаєвської сільради]] Роздільнянського р-ну — до складу Фрунзівського р-ну.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 22 — с. 567.</ref> |
|||
** 25 квітня 1964 р. с. [[Прямобалка]] [[Кам'янська сільська рада (Арцизький район)|Кам'янської сільради]] Татарбунарського р-ну передано до складу [[Теплицька сільська рада|Теплицької сільради]] Тарутинського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964 — № 21 — с. 310.</ref> |
|||
* У січні–лютому 1965 р. у зв'язку з розукрупненням районів Президія Верховної Ради УРСР своїм Указом відновила діяльність 6 районів: [[Великомихайлівський район|Великомихайлівський]], [[Кілійський район|Кілійський]], [[Кодимський район|Кодимський]], [[Миколаївський район (Одеська область)|Миколаївський]], [[Саратський район|Саратський]] та [[Ширяївський район|Ширяївський]] райони.<ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «[[s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР#По Одеській області|Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР]]»</ref><ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3н-06 Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»]</ref> |
|||
** [[Баштанківська сільська рада|Баштанківську]] та [[Загнітківська сільська рада|Загнітківську]]<ref>[http://etomesto.com/map-ukraine_odessa_administrativnaya-1958/?x=28.888206&y=48.044120 Административная карта Одесской области, 1958]{{ref-ru}}</ref> сільради Крижопільського району Вінницької обл. передано до складу Кодимського району Одеської області; |
|||
** [[Яснопільська сільська рада|Яснопільську сільраду]]<ref>[http://etomesto.com/map-ukraine_odessa_administrativnaya-1958/?x=30.815963&y=47.354878 Административная карта Одесской области, 1958]{{ref-ru}}</ref> Доманівського району Миколаївської обл. до складу Березівського району Одеської області; |
|||
** с. [[Копи]]<ref>[http://etomesto.com/map-ukraine_odessa_administrativnaya-1958/?x=30.807037&y=47.556835 Административная карта Одесской области, 1958]{{ref-ru}}</ref> [[Миколаївська селищна рада (Миколаївський район)|Миколаївської сільради]] Миколаївського району Одеської обл. передано до складу [[Доманівський район|Доманівського району]] [[Миколаївська область|Миколаївської області]] з підпорядкуванням села [[Володимирівська сільська рада (Доманівський район)|Володимирівській сільській Раді]]. |
|||
* На 1965 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2192,8 тис. чол. |
|||
* Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів Української РСР» від 8 грудня 1966 р. були [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1965–1966)|утворені]] 5 нових районів: [[Арцизький район|Арцизький]], [[Іванівський район (Одеська область)|Іванівський]], [[Красноокнянський район|Красноокнянський]], [[Овідіопольський район|Овідіопольський]] та [[Савранський район|Савранський]] райони.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 516–517.</ref> |
|||
* 20 грудня 1966 року змінено межі районів<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1967 — № 1 — с. 27.</ref>: |
|||
** [[Троїцька сільська рада (Любашівський район)|Троїцьку сільраду]] Ананьївського р-ну передано до складу Любашівського р-ну |
|||
** [[Забарівська сільська рада (Саратський район)|Забарівську]], [[Ройлянська сільська рада|Ройлянську]] та [[Фараонівська сільська рада|Фараонівську]] сільради Білгород-Дністровського р-ну, [[Михайлівська сільська рада (Саратський район)|Михайлівську]] та [[Сергіївська сільська рада (Саратський район)|Сергіївську]] сільради Татарбунарського р-ну, село [[Введенка (село)|Введенка]] [[Вознесенська Перша сільська рада|Вознесенської Першої сільради]] Арцизького р-ну — до складу Саратського району (з підпорядкуванням с. Введенка [[Світлодолинська сільська рада (Саратський район)|Світлодолинській сільраді]]) |
|||
** [[Каланчацька сільська рада|Каланчацьку сільраду]] Болградського р-ну — до складу Ізмаїльського р-ну |
|||
** [[Приозерненська сільська рада|Приозерненську]] та [[Старотроянівська сільська рада|Старотроянівську]] сільські ради Ізмаїльського р-ну — до складу Кілійського р-ну |
|||
** [[Нерушайська сільська рада|Нерушайську]] та [[Струмківська сільська рада|Струмківську]] сільради Кілійського р-ну — до складу Татарбунарського р-ну |
|||
** [[Новоандріївська сільська рада (Ширяївський район)|Новоандріївську]] та [[Червонокутська сільська рада (Ширяївський район)|Червонокутську]] сільради Миколаївського р-ну — до складу Ширяївського р-ну |
|||
** села [[Бочманівка]], Тимотинівка<ref>[http://etomesto.com/map-rkka_l-35-b-g/?x=29.559917&y=47.640873 Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941]{{ref-ru}}</ref> (12.09.1967 р. об'єднане з с. Бочманівка) [[Ставрівська сільська рада|Ставрівської сільради]] Красноокнянського р-ну — до складу Котовського р-ну (з підпорядкуванням [[Новоселівська сільська рада (Подільський район)|Новоселівській сільраді]]) |
|||
** село [[Долинівка (Арцизький район)|Долинівка]] [[Новоселівська сільська рада (Саратський район)|Новоселівської сільради]] Саратського р-ну — до складу Арцизького р-ну (з підпорядкуванням [[Павлівська сільська рада (Арцизький район)|Павлівській сільраді]]) на 1967 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2282,1 тис. чол. |
|||
* 17 березня 1969 р. відновився [[Ренійський район]] (з 10.12.1966 існував як Ренійська міська рада обласного підпорядкування<br/> з 7 підпорядкованими сільськими радами<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 49 — с. 532.</ref>{{sfn|Од. обл.: адм.-тер. поділ (на 01.05.1967)|1967|с=10}}).<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1969 — № 13 — с. 118.</ref>{{sfn|Од. обл.: адм.-тер. поділ (на 01.05.1973)|1973|с=28}} |
|||
* 22 квітня 1969 року [[Новокапланівська сільська рада|Новокапланівську сільраду]] Тарутинського р-ну передано до складу Арцизького р-ну.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1969 — № 19 — с. 179.</ref> |
|||
* 18 січня 1971 р. [[Петропавлівська сільська рада (Саратський район)|Петропавлівську сільраду]] Тарутинського р-ну передано до складу Саратського р-ну.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1971 — № 4 — с. 44.</ref> |
|||
* На 1972 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2444,9 тис. чол. |
|||
* 19 жовтня 1976 р. села [[Богнатове]] та [[Бурдівка]] Іванівського р-ну передані в підпорядкування [[Єгорівська сільська рада (Роздільнянський район)|Єгорівської сільради]] Роздільнянського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1976 — № 45 — с. 527.</ref> |
|||
* 22 березня 1977 року [[Олександрівка (Іллічівська міська рада)|Олександрівська]] селищна Рада із складу Овідіопольського р-ну передана в підпорядкування [[Іллічівська міська рада|Іллічівській міській раді]].<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1977 — № 15 — с. 194–195.</ref> |
|||
* На 1979 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2544 тис. чол. |
|||
* 25 лютого 1981 року смт [[Южне]] [[Комінтернівський район|Комінтернівського району]] було підпорядковане [[Суворовський район (Одеса)|Суворовській районній раді]] міста [[Одеса|Одеси]].<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1981 — № 11 — с. 188.</ref> |
|||
* 3 вересня 1985 р. смт [[Теплодар]] [[Біляївський район|Біляївського району]] передано в підпорядкування [[Центральний район (Одеса)|Центральній районній]] Раді м. Одеси.<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1985 — № 40 — с. 1071.</ref> |
|||
* На 1987 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2612 тис. чол. |
|||
* 16 січня 1992 року [[Міняйлівська сільська рада|Міняйлівську]] і [[Старосільська сільська рада (Саратський район)|Старосільську сільради]] Тарутинського району передані до складу Саратського району.<ref name="Odessa">[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A035?rdat=21.08.2019&letter=9473 Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої Одеської області України (з 1986 р.)]</ref> |
|||
* 13 вересня 1994 року [[Мардарівська сільська рада|Мардарівську сільраду]] Ананьївського району<ref>[http://etomesto.com/map-ukraine_odessa_administrativnaya-1958/?x=29.740162&y=47.533889 Административная карта Одесской области, 1958]{{ref-ru}}</ref> передано до складу Котовського району.<ref name="Odessa" /> |
|||
* У серпні 1999 року до складу [[Молдова|Молдови]] (згідно з Додатковим протоколом до Договору з Україною) передана прибл. 400-метрова берегова лінія території Одеської області прилеглої до селища [[Джурджулешти]] під будівництво [[Порт Джурджулешти|порту]]. |
|||
* 7 лютого 2002 року змінено межі міста Одеси за рахунок земель [[Усатівська сільська рада|Усатівської сільради]] Біляївського району, [[Красносільська сільська рада (Лиманський район)|Красносільської]] і [[Крижанівська сільська рада (Лиманський район)|Крижанівської сільради]] Комінтернівського району, [[Авангардівська селищна рада|Авангардівської селищної]] та [[Таїровська селищна рада|Таїровської селищної ради]] Овідіопольського району.<ref>Постанова Веховної Ради України № 3064-III від 07.02.2002 р. «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3064-iii Про зміну меж міста Одеси Одеської області]»</ref> |
|||
* На 2005 рік — територія 33,3 тис. км², населення (на 2001) 2455,6 тис. чол. |
|||
* У червні 2011 року ([[de jure]] з 2001 р.) зі складу Молдови (згідно з Додатковим протоколом до Договору з Україною) [[Територіальна суперечка між Молдовою і Україною|передано]] семикілометрову ділянку дороги Одеса — Рені {{Автошлях E|87}} ({{Автошлях М|15}}) в районі села [[Паланка (Штефан-Водський район)|Паланка]], що з'єднує південну і північну частини Одеської області (в північний обхід [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]]). |
|||
* На 2012 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2388,3 тис. чол. |
|||
* 12.05.2016 р. [[Котовський район|Котовський]] перейменовано на ''Подільський район'' |
|||
* 19.05.2016 р. перейменовано два райони — [[Красноокнянський район|Красноокнянський]] на ''Окнянський'' та [[Фрунзівський район|Фрунзівський]] на ''Захарівський''.<ref>[http://odessamedia.net/news/parlamentarii-pereimenovali-dva-raiona-v-odesskoi-oblasti/ Парламентарии переименовали два района в Одесской области // Одесса-медиа]{{ref-ru}}</ref> |
|||
* 14.07.2016 р. [[Комінтернівський район]] Одеської області перейменовано на ''Лиманський район''.<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A034?rdat=24.06.2018&letter=2016 Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України за 2016 р.]</ref> |
|||
== Склад області == |
== Склад області == |
||
Рядок 380: | Рядок 471: | ||
|+ |
|+ |
||
|} |
|} |
||
== Історія == |
|||
Спочатку Одеська область була утворена в складі 50 адміністративних одиниць: міст, безпосередньо підпорядкованих області<ref>Назви міст і районів подані відповідно до постанови IV Позачергової сесії ВУЦВК XII скликання від 9 лютого 1932 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1932/5/Про утворення областей на території УСРР|Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР]]» (Зб. Уз. УСРР, 1932, № 5, ст. 28)</ref>: [[Одеса]], [[Кропивницький|Зінов'ївське]], [[Миколаїв]], [[Херсон]] та 46 районів: Анатолівський ([[Тилігуло-Березанський район|Тилігуло-Березанський]]), [[Андрієво-Іванівський район|Андріїво-Іванівський]], [[Антоно-Кодинцівський район|Антоно-Кодинцівський]], [[Арбузинський район|Арбузинський]], [[Баштанський район|Баштанський]], [[Березівський район|Березівський]], [[Бериславський район|Бериславський]], [[Біляївський район|Біляївський]], Благоївський, [[Бобринецький район|Бобринецький]], Велико-Висківський, [[Великоолександрівський район|Великоолександрівський]], [[Вільшанський район|Вільшанський]], [[Вознесенський район|Вознесенський]], [[Голованівський район|Голованівський]], [[Голопристанський район|Голопристанський]], [[Гросулівський район|Гросулівський]], [[Грушківський район|Грушківський]], [[Добровеличківський район|Добровеличківський]], [[Доманівський район|Доманівський]], [[Жовтневий район (Одеська область)|Жовтневий]], [[Зельцький район|Зельцський]], [[Знам'янський район|Знам'янський]], [[Калініндорфський єврейський район|Калініндорфський]], [[Карл-Лібкнехтівський німецький район|Карл-Лібкнехтівський]], [[Каховський район|Каховський]], [[Кривоозерський район|Кривоозерський]], [[Любашівський район|Любашівський]], [[Новоархангельський район|Новоархангельський]], [[Новобузький район|Новобузький]], [[Новомиргородський район|Новомиргородський]], [[Новоодеський район|Новоодеський]], [[Новоукраїнський район|Новоукраїнський]], [[Очаківський район|Очаківський]], [[Первомайський район (Миколаївська область)|Первомайський]], [[Роздільнянський район|Роздільнянський]], [[Скадовський район|Скадовський]], [[Снігурівський район|Снігурівський]], {{не перекладено|Спартаківський район|Спартаківський|ru|Спартаковский район}}, [[Троїцький район (Одеська область)|Троїцький]], [[Устинівський район|Устинівський]], [[Захарівський район|Захарівський]], Хмельовський, Хорлівський, [[Цебриківський район|Цебриківський]], [[Цюрупинський район|Цюрупинський]]. |
|||
* 27 лютого 1932 р. Біляївський район був ліквідований, а його територію повністю приєднано до території Одеської міськради. З частини Бобринецького району було утворено [[Братський район|Братський]], а з частини Любашівського — [[Велико-Врадіївський район]].<ref>Постанова ВУЦВК № 36-40 (236) від 27 лютого 1932 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1932/36-40/Про розформування Біляївського району Одеської области й утворення в складі … Братського та Велико-Врадіївського районів|Про розформування Біляївського району Одеської области й утворення Братського та Велико-Врадіївського районів]]»</ref> |
|||
* 11 лютого 1933 р. було відновлено [[Савранський район]].<ref>{{Стаття|автор= |назва= Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.|посилання= http://resource.history.org.ua/item/0008355|видання= |номер= 7|сторінки= 3}}</ref> 4 липня того року було утворено [[Компаніївський район|Компаніївський]] (з частини Зінов'євської міськради) та Рівнянський (з частини Новоукраїнського) райони.<ref>{{Стаття|автор= |назва= Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.|посилання= http://resource.history.org.ua/item/0008355|видання= |номер= 36|сторінки= 2–3}}</ref> |
|||
на кін. 1933 р. — територія 68,917 тис. км², населення 3411,4 тис. чол.{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 01.12.1933)|1933|с=6–7}} |
|||
* Постановами ВУЦВК від 22 січня та 17 лютого 1935 р. було створено ще 20 районів: Афіамський, Біляївський, [[Благодатнівський район|Благодатнівський]], [[Березнегуватський район|Березнегуватський]], Володимирівський, [[Варварівський район|Варваровський]], Витязівський, [[Горностаївський район|Горностаївський]], [[Гайворонський район|Гайворонський]], [[Єланецький район|Єланецький]], [[Єлисаветградський район|Єлизаветградський]], Мостовський, [[Маловисківський район|Маловисківський]], [[Нововоронцовський район|Нововоронцовський]], [[Привільнянський район|Привольнянський]], Піщано-Бродський, Тишківський, [[Чаплинський район|Чаплинський]], [[Ширяївський район|Ширяївський]], [[Іванівський район (Одеська область)|Янівський]].<ref>Постанова Президії ВУЦВК № 3 від 22 січня 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/3/Про розукрупнення районів УСРР|Про розукрупнення районів УСРР]]»</ref><ref>Постанова Президії ВУЦВК № 5 від 17 лютого 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/5/Про склад нових адміністративних районів Одеської області|Про склад нових адміністративних районів Одеської області]]»</ref> Після цього кількість районів Одеської області зросла до 70-ти.<ref>{{книга|автор = |заголовок = Административно-территориальное деление союзных республик 1937 г. |посилання = http://resource.history.org.ua/item/0010023 |відповідальний= Отв. ред. П. В. Туманов |місце = М. |видавництво = Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК |рік = 1937 |сторінки= I–XV, 118–142, 193–256 |сторінок = 1200}} {{ref-ru}}</ref> |
|||
* У 1935 р. було перейменовано Антоно-Кодинцівський на ''[[Комінтернівський район]]''.<ref>Постанова ЦВК УРСР № 24 від 31 серпня 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/24/Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР|Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР]]»</ref> |
|||
на кін. 1935 р. — територія 69,182 тис. км², населення 3324,9 тис. чол.{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 15.12.1935)|1936|с=6–7}} |
|||
* 20 червня 1937 року село [[Нова Григорівка (Захарівський район)|Ново-Григор'ївку]] [[Никомаврівка|Ново-Маврівської]] сільської ради Ширяївського району перечислено до складу [[Затишанська селищна рада|Затишанської сільської ради]] Фрунзівського району.<ref>Постанова Президії ЦВК УРСР № 49 (172) від 20 червня 1937 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1937/49/Про часткові зміни районних меж Київської та Одеської областей|Про часткові зміни районних меж Київської та Одеської областей]]»</ref> |
|||
* У 1937 р. на території приміської зони Одеської міськради було створено [[Одеський район]].<ref>Постанова Президії ЦВК УРСР № 50 (177) від 29 серпня 1937 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1937/50/Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради|Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради]]»</ref> |
|||
* Постановою [[ЦВК СРСР]] від [[22 вересня]] [[1937]] р. з Одеської була виділена [[Миколаївська область]] у складі 3 міст обласного підпорядкування: Миколаїв, Херсон, [[Кропивницький|Кірове]] та 29 районів:<ref>[[s:ru:Постановление ЦИК СССР от 22.09.1937 о разделении Харьковской области … и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области]]{{ref-ru}}</ref> Анатолівського, Афіамського, Баштанського, Березнегуватського, Бериславського, Бобринецького, Варваровського, Великоолександрівського, Витязівського, Володимирівського, Голопристанського, Горностоївського, Єланецького, Єлизаветградського, Знам'янського, Калініндорфського, Каховського, Компаніївського, Новобузького, Нововоронцовського, Новоодеського, Очаківського, Привольнянського, Скадовського, Снігурівського, Устинівського, Хорлівського, Чаплинського, Цюрупинського. |
|||
* У 1938 р. було ліквідовано Благоївський (болгарський), Зельцський, Карл-Лібкнехтовський, Спартаківський (німецькі) національні райони. |
|||
* На підставі Указу [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від 10 січня 1939 р. до [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]] відійшли 10 районів: Велико-Висківський, Добровеличківський, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Новоукраїнський, Піщано-Бродський, Ровнянський, Тишківський, Хмельовський.<ref>Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «[[s:Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР|Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі УРСР]]»</ref> |
|||
* У 1940 р. після того, як до [[СРСР]] було [[Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР|приєднано Бессарабію]], більша частина її території увійшла до новоствореної [[Молдавська РСР|Молдавської РСР]]<ref>[[s:ru:Закон СССР от 02.08.1940 об образовании Союзной Молдавской Советской Социалистической Республики]]{{ref-ru}}</ref>, а 3 повіти — [[Аккерманський повіт|Аккерманський]], [[Ізмаїльський повіт|Ізмаїльський]] і [[Хотинський повіт|Хотинський]] — до складу [[УРСР]] (перші два утворили в 1940 р. [[Ізмаїльська область|Ізмаїльську область]]). |
|||
* Тоді ж у серпні 1940 р. до Одеської області було приєднано 8 районів: [[Ананьївський район|Ананьївський]], [[Балтський район|Балтський]], [[Валегоцулівський район|Валегоцуловський]], [[Кодимський район|Кодимський]], [[Котовський район|Котовський]], [[Красноокнянський район|Красноокнянський]], [[Піщанський район (Одеська область)|Піщанський]], [[Чорнянський район|Чорнянський]], які із 12 жовтня 1924 р. належали [[Молдавська АРСР|Молдавській АРСР]]. |
|||
* У березні 1944 р. до [[Миколаївська область|Миколаївської області]] відійшли Арбузинський, Благодатнівський, Братський, Веселинівський та Вознесенський райони.<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29.03.1944 «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29.03.1944 «Про утворення Херсонської області в складі Української РСР»|Про утворення Херсонської області в складі Української РСР]]»</ref> |
|||
* 25 травня 1945 р. із Андріїво-Іванівського було виділено новий [[Миколаївський район (Одеська область)|Миколаївський район]].<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1945 — № 14–15 — с. 23.</ref>{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946)|1947|с=887, 900, 908, 965, 976, 1038, 383}} |
|||
* 15 грудня 1945 р. Гросуловський район був перейменований на ''[[Великомихайлівський район|Великомихайлівський]]'', Валегоцуловський — на ''[[Долинський район (Одеська область)|Долинський]]'', а Янівський — на ''[[Іванівський район (Одеська область)|Іванівський]]''.<ref>[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15.12.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області»]]</ref>{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946)|1947|с=887, 900, 908, 965, 976, 1038, 383}} |
|||
** 1 лютого 1945 та 7 вересня 1946 була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.02.1945 «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області»|Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області]]»</ref><ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.09.1946 «[[s:Указ ПВР УРСР від 7.9.1946 «Про збереження … Дніпропетровської, Одеської, Ровенської, Сумської, Тернопільської і Херсонської областей»|Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дніпропетровської, Одеської, Ровенської, Сумської, Тернопільської і Херсонської областей]]»</ref>{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946)|1947|с=880–958, 959–1040}} |
|||
на 1946 рік — територія 27,9 тис. км² |
|||
* 5 травня 1949 р. Грушківський район було перейменовано в ''Ульяновський''.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1949 — № 3 — с. 5.</ref> |
|||
* [[15 лютого]] [[1954]] р. Президія Верховної Ради СРСР своїм Указом затвердила подання [[Президія Верховної Ради УРСР|Президії Верховної Ради УРСР]] про ліквідацію Ізмаїльської області і передачу її території до складу Одеської.<ref>[[s:ru:Указ Президиума ВС СССР от 15.02.1954 об упразднении Измаильской области Украинской ССР]]{{ref-ru}}</ref> Отже, приєднувалось 13 районів: [[Арцизький район|Арцизький]], [[Болградський район|Болградський]], [[Бородінський район (Одеська область)|Бородинський]], [[Кілійський район|Кілійський]], [[Лиманський район (Ізмаїльська область)|Лиманський]], Новоіванівський, [[Ренійський район|Ренійський]], [[Саратський район|Саратський]], Старокозацький, [[Суворовський район (Ізмаїльська область)|Суворівський]], [[Тарутинський район|Тарутинський]], [[Татарбунарський район|Татарбунарський]], [[Тузлівський район|Тузлівський]] та міста Ізмаїл, Білгород-Дністровський, [[Вилкове]]. |
|||
* У лютому 1954 р. від Одеської області до Миколаївської відійшли м. [[Первомайськ (Миколаївська область)]], [[Велико-Врадіївський район|Велико-Врадіївський]], Доманівський, Кривоозерський, Мостовський, Первомайський райони, а до Кіровоградської — Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Ульянівський райони.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1954 — № 2 — с. 48–49.</ref> |
|||
* [[22 травня]] [[1957]] передано [[Івашківська сільська рада (Кодимський район)|Івашківську]] та [[Пиріжнянська сільська рада|Пиріжнянську]] сільські Ради Чечельницького р-ну Вінницької обл. до складу Кодимського району Одеської обл.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 4 — с. 112.</ref> |
|||
* 07 червня 1957 р. [[Чорнянський район|Чорнянський]] та Красноокнянський були об'єднані в один [[Красноокнянський район]]{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.01.1962)|1962|с=141–149, '''411''', 416}}, тим же Указом Президії ВР УРСР місто Вилкове віднесено до категорії міст районного підпорядкування з включенням його до складу Кілійського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 5 — с. 124.</ref> |
|||
* 28 листопада 1957 р. було ліквідовано [[Долинський район (Одеська область)|Долинський]] (до Ананьївського та Котовського), [[Піщанський район (Одеська область)|Піщанський]] (до Балтського та Савранського) та [[Троїцький район (Одеська область)|Троїцький]] райони (до Ананьївського, Любашівського та Ширяївського р-нів).{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.01.1962)|1962|с=141–149, '''411''', 416}}<ref name="ADM" /> Лиманський район у відповідності з назвою його [[Білгород-Дністровський|центра]] перейменовано на ''[[Білгород-Дністровський район]]''.<ref name="ADM">Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 10 — с. 202.</ref> |
|||
* 15 січня 1958 р. [[Петрівська сільська рада (Подільський район)|Петрівську сільраду]] Ананьївського р-ну передано до Котовського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1958 — № 2 — с. 45.</ref> |
|||
* 7 березня 1958 року [[Криничківська сільська рада|Криничківська]] та [[Ухожанська сільська рада|Ухожанська]] сільради Савранського р-ну перейшли до складу Балтського району.<br/> 26 березня 1958 [[Деленська сільська рада|Деленську сільраду]] Новоіванівського р-ну передано до Арцизького району.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1958 — № 3 — с. 67.</ref> |
|||
* 21 січня 1959 р. було [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1959)|ліквідовано]] [[Андрієво-Іванівський район|Андріїво-Іванівський]] (до Миколаївського), [[Жовтневий район (Одеська область)|Жовтневий]] (до Березівського, Цебриківського та Ширяївського) та [[Тузлівський район]]и (до Білгород-Дністровського, Саратського та Татарбунарського р-нів){{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.01.1962)|1962|с=141–149, '''411''', 416}}, тоді ж райцентр Суворівського району був перенесений у м. Ізмаїл і район отримав відповідну назву ''[[Ізмаїльський район|Ізмаїльського]]''<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/8 від 21 січня 1959 р. «[[s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про зміни в складі районів Одеської області»|Про зміни в складі районів Одеської області]]»</ref>; у цьому ж році було передано Волівську сільську Раду (с. [[Волова (Балтський район)|Волова]]) до складу Балтського р-ну Одеської області.<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/39 від 30 грудня 1959 р. «[[s:Указ Президії ВР УРСР від 30.12.1959 «Про передачу Волівської сільської ради Вінницької області до складу Одеської області»|Про передачу Волівської сільської ради Вінницької області до складу Одеської області]]»</ref> |
|||
[[Файл:Odesa obl-adm ustr.jpg|thumb|250px|Адміністративно-територіальний поділ Одеської області станом на 2006 рік]] |
|||
* 12 червня 1961 року [[Новоандріївська сільська рада (Ширяївський район)|Новоандріївська]] та [[Червонокутська сільська рада (Ширяївський район)|Чернокутська]] сільські ради Миколаївського району передані до складу Ширяївського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1961 — № 29 — с. 635.</ref> |
|||
на 1962 рік — територія 33,1 тис. км², населення 2083 тис. чол. |
|||
* 28 квітня 1962 р. [[Андріївська сільська рада (Білгород-Дністровський район)|Андріївська сільрада]] Старокозацького р-ну передана до складу [[Білгород-Дністровський район|Білгород-Дністровського району]].<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1962 — № 20 — с. 439.</ref> |
|||
* У грудні 1962 р. загальна кількість районів [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1962)|скоротилася]] з 31 існуючих до 14<br/> (у правій частині після дефісу першим у списку переліку районів (якщо їх 2–3) іде район, до якого приєднано колишній райцентр скасованого району):<ref name="Указ">Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»|Про укрупнення сільських районів Української РСР]]»</ref>{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ. Дод. до довідника вид. 1962 р.|1964|с=3–6, 46–48}}<ref>{{книга|автор = |заголовок = Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 |посилання = |місце = М. |видавництво = Известия |рік = 1964 |сторінки= 116–118 |сторінок= 179}}{{ref-ru}}</ref> |
|||
# [[Бородінський район (Одеська область)|Бородинський район]] увійшов до складу Тарутинського, |
|||
# [[Арцизький район|Арцизький]] — до Тарутинського та Татарбунарського районів (м. Арциз в адмін. підпорядкування Білгород-Дністровської міськради), |
|||
# [[Великомихайлівський район|Великомихайлівський]] — до Фрунзівського та Роздільнянського районів, |
|||
# [[Іванівський район (Одеська область)|Іванівський]] — до Комінтернівського та Роздільнянського, |
|||
# [[Кілійський район|Кілійський]] — до Ізмаїльського (Кілія — місто обл. підпорядкування, Вилково в адмін. підпорядкування Кілійської міськради) |
|||
# [[Кодимський район|Кодимський]] — до Балтського, |
|||
# [[Красноокнянський район|Красноокнянський]] — до Котовського, |
|||
# [[Миколаївський район (Одеська область)|Миколаївський]] — до Березівського та Любашівського, |
|||
# Новоіванівський — до Болградського та Ізмаїльського, |
|||
# [[Овідіопольський район|Овідіопольський]] — до Біляївського, |
|||
# [[Одеський район|Одеський]] — до Біляївського та Комінтернівського, |
|||
# [[Ренійський район|Ренійський]] — до Болградського, |
|||
# [[Савранський район|Савранський]] — до Любашівського та Балтського, |
|||
# [[Саратський район|Саратський]] — до Татарбунарського, Білгород-Дністровського та Тарутинського районів, |
|||
# Старокозацький — до Білгород-Дністровського, |
|||
# [[Цебриківський район|Цебриківський]] — до Роздільнянського, Березівського та Фрунзівського районів, |
|||
# [[Ширяївський район|Ширяївський]] — до Ананьївського, Березівського та Фрунзівського районів. |
|||
:* [[Каланчацька сільська рада|Каланчацьку сільраду]] Болградського р-ну передано до складу Ізмаїльського р-ну;<br/> [[Баннівська сільська рада|Баннівську сільраду]] Ізмаїльського р-ну передано до складу Болградського району.<ref name="Указ" /> |
|||
* Зміна меж районів в період між реформами [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1962)|1962]] та [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1965–1966)|1965]] рр.{{sfn|УРСР: Адм.-тер. поділ. Дод. до довідника вид. 1962 р.|1964|с=3–6, 46–48}}: |
|||
** 4 січня 1963 р. с. [[Вільне (Тарутинський район)|Вільне]] [[Дмитрівська сільська рада (Болградський район)|Дмитрівської сільради]] Болградського району в підпорядкування [[Рівненська сільська рада (Тарутинський район)|Рівнянській сільраді]] Тарутинського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 6 — с. 215.</ref> |
|||
** 29 березня 1963 року [[Качурівська сільська рада|Качурівська]] та [[Петрівська сільська рада (Подільський район)|Петрівська сільська рада]] Ананьївського р-ну передані до складу Котовського р-ну (30.12.1962 були передані до Ананьївського р-ну<ref name="Указ" />); [[Карабанівська сільська рада|Карабанівська]] та [[Мар'янівська сільська рада (Захарівський район)|Мар'янівська сільська рада]] Котовського р-ну — до складу Фрунзівського р-ну.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 17 — с. 461.</ref> |
|||
** 17 травня 1963 року передані населені пункти: села Верхня [[Юрківка (Великомихайлівський район)|Юрківка]] та [[Новосавицьке (Великомихайлівський район)|Новосавицьке]] і селища Багнет (нині у смузі с. Юрківка) та Зелений Садок (околиці с. Новосавицьке) [[Тростянецька сільська рада (Великомихайлівський район)|Тростянецької сільради]] Фрунзівського р-ну — до складу Роздільнянського р-ну, с. Гор'єве (нині в смузі с. [[Розкішне (Ширяївський район)|Розкішне]]) [[Чапаєвська сільська рада (Великомихайлівський район)|Чапаєвської сільради]] Роздільнянського р-ну — до складу Фрунзівського р-ну.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 22 — с. 567.</ref> |
|||
** 25 квітня 1964 р. с. [[Прямобалка]] [[Кам'янська сільська рада (Арцизький район)|Кам'янської сільради]] Татарбунарського р-ну передано до складу [[Теплицька сільська рада|Теплицької сільради]] Тарутинського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964 — № 21 — с. 310.</ref> |
|||
* У січні–лютому 1965 р. у зв'язку з розукрупненням районів Президія Верховної Ради УРСР своїм Указом відновила діяльність 6 районів: [[Великомихайлівський район|Великомихайлівський]], [[Кілійський район|Кілійський]], [[Кодимський район|Кодимський]], [[Миколаївський район (Одеська область)|Миколаївський]], [[Саратський район|Саратський]] та [[Ширяївський район|Ширяївський]] райони.<ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «[[s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР#По Одеській області|Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР]]»</ref><ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3н-06 Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»]</ref> |
|||
** [[Баштанківська сільська рада|Баштанківську]] та [[Загнітківська сільська рада|Загнітківську]]<ref>[http://etomesto.com/map-ukraine_odessa_administrativnaya-1958/?x=28.888206&y=48.044120 Административная карта Одесской области, 1958]{{ref-ru}}</ref> сільради Крижопільського району Вінницької обл. передано до складу Кодимського району Одеської області; |
|||
** [[Яснопільська сільська рада|Яснопільську сільраду]]<ref>[http://etomesto.com/map-ukraine_odessa_administrativnaya-1958/?x=30.815963&y=47.354878 Административная карта Одесской области, 1958]{{ref-ru}}</ref> Доманівського району Миколаївської обл. до складу Березівського району Одеської області; |
|||
** с. [[Копи]]<ref>[http://etomesto.com/map-ukraine_odessa_administrativnaya-1958/?x=30.807037&y=47.556835 Административная карта Одесской области, 1958]{{ref-ru}}</ref> [[Миколаївська селищна рада (Миколаївський район)|Миколаївської сільради]] Миколаївського району Одеської обл. передано до складу [[Доманівський район|Доманівського району]] [[Миколаївська область|Миколаївської області]] з підпорядкуванням села [[Володимирівська сільська рада (Доманівський район)|Володимирівській сільській Раді]]. |
|||
на 1965 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2192,8 тис. чол. |
|||
* Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів Української РСР» від 8 грудня 1966 р. були [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1965–1966)|утворені]] 5 нових районів: [[Арцизький район|Арцизький]], [[Іванівський район (Одеська область)|Іванівський]], [[Красноокнянський район|Красноокнянський]], [[Овідіопольський район|Овідіопольський]] та [[Савранський район|Савранський]] райони.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 516–517.</ref> |
|||
* 20 грудня 1966 року змінено межі районів<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1967 — № 1 — с. 27.</ref>: |
|||
** [[Троїцька сільська рада (Любашівський район)|Троїцьку сільраду]] Ананьївського р-ну передано до складу Любашівського р-ну |
|||
** [[Забарівська сільська рада (Саратський район)|Забарівську]], [[Ройлянська сільська рада|Ройлянську]] та [[Фараонівська сільська рада|Фараонівську]] сільради Білгород-Дністровського р-ну, [[Михайлівська сільська рада (Саратський район)|Михайлівську]] та [[Сергіївська сільська рада (Саратський район)|Сергіївську]] сільради Татарбунарського р-ну, село [[Введенка (село)|Введенка]] [[Вознесенська Перша сільська рада|Вознесенської Першої сільради]] Арцизького р-ну — до складу Саратського району (з підпорядкуванням с. Введенка [[Світлодолинська сільська рада (Саратський район)|Світлодолинській сільраді]]) |
|||
** [[Каланчацька сільська рада|Каланчацьку сільраду]] Болградського р-ну — до складу Ізмаїльського р-ну |
|||
** [[Приозерненська сільська рада|Приозерненську]] та [[Старотроянівська сільська рада|Старотроянівську]] сільські ради Ізмаїльського р-ну — до складу Кілійського р-ну |
|||
** [[Нерушайська сільська рада|Нерушайську]] та [[Струмківська сільська рада|Струмківську]] сільради Кілійського р-ну — до складу Татарбунарського р-ну |
|||
** [[Новоандріївська сільська рада (Ширяївський район)|Новоандріївську]] та [[Червонокутська сільська рада (Ширяївський район)|Червонокутську]] сільради Миколаївського р-ну — до складу Ширяївського р-ну |
|||
** села [[Бочманівка]], Тимотинівка<ref>[http://etomesto.com/map-rkka_l-35-b-g/?x=29.559917&y=47.640873 Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941]{{ref-ru}}</ref> (12.09.1967 р. об'єднане з с. Бочманівка) [[Ставрівська сільська рада|Ставрівської сільради]] Красноокнянського р-ну — до складу Котовського р-ну (з підпорядкуванням [[Новоселівська сільська рада (Подільський район)|Новоселівській сільраді]]) |
|||
** село [[Долинівка (Арцизький район)|Долинівка]] [[Новоселівська сільська рада (Саратський район)|Новоселівської сільради]] Саратського р-ну — до складу Арцизького р-ну (з підпорядкуванням [[Павлівська сільська рада (Арцизький район)|Павлівській сільраді]]) |
|||
на 1967 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2282,1 тис. чол. |
|||
* 17 березня 1969 р. відновився [[Ренійський район]] (з 10.12.1966 існував як Ренійська міська рада обласного підпорядкування<br/> з 7 підпорядкованими сільськими радами<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 49 — с. 532.</ref>{{sfn|Од. обл.: адм.-тер. поділ (на 01.05.1967)|1967|с=10}}).<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1969 — № 13 — с. 118.</ref>{{sfn|Од. обл.: адм.-тер. поділ (на 01.05.1973)|1973|с=28}} |
|||
* 22 квітня 1969 року [[Новокапланівська сільська рада|Новокапланівську сільраду]] Тарутинського р-ну передано до складу Арцизького р-ну.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1969 — № 19 — с. 179.</ref> |
|||
* 18 січня 1971 р. [[Петропавлівська сільська рада (Саратський район)|Петропавлівську сільраду]] Тарутинського р-ну передано до складу Саратського р-ну.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1971 — № 4 — с. 44.</ref> |
|||
на 1972 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2444,9 тис. чол. |
|||
* 19 жовтня 1976 р. села [[Богнатове]] та [[Бурдівка]] Іванівського р-ну передані в підпорядкування [[Єгорівська сільська рада (Роздільнянський район)|Єгорівської сільради]] Роздільнянського району.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1976 — № 45 — с. 527.</ref> |
|||
* 22 березня 1977 року [[Олександрівка (Іллічівська міська рада)|Олександрівська]] селищна Рада із складу Овідіопольського р-ну передана в підпорядкування [[Іллічівська міська рада|Іллічівській міській раді]].<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1977 — № 15 — с. 194–195.</ref> |
|||
на 1979 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2544 тис. чол. |
|||
* 25 лютого 1981 року смт [[Южне]] [[Комінтернівський район|Комінтернівського району]] було підпорядковане [[Суворовський район (Одеса)|Суворовській районній раді]] міста [[Одеса|Одеси]].<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1981 — № 11 — с. 188.</ref> |
|||
* 3 вересня 1985 р. смт [[Теплодар]] [[Біляївський район|Біляївського району]] передано в підпорядкування [[Центральний район (Одеса)|Центральній районній]] Раді м. Одеси.<ref>Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1985 — № 40 — с. 1071.</ref> |
|||
на 1987 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2612 тис. чол. |
|||
* 16 січня 1992 року [[Міняйлівська сільська рада|Міняйлівську]] і [[Старосільська сільська рада (Саратський район)|Старосільську сільради]] Тарутинського району передані до складу Саратського району.<ref name="Odessa">[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A035?rdat=21.08.2019&letter=9473 Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої Одеської області України (з 1986 р.)]</ref> |
|||
* 13 вересня 1994 року [[Мардарівська сільська рада|Мардарівську сільраду]] Ананьївського району<ref>[http://etomesto.com/map-ukraine_odessa_administrativnaya-1958/?x=29.740162&y=47.533889 Административная карта Одесской области, 1958]{{ref-ru}}</ref> передано до складу Котовського району.<ref name="Odessa" /> |
|||
* У серпні 1999 року до складу [[Молдова|Молдови]] (згідно з Додатковим протоколом до Договору з Україною) передана прибл. 400-метрова берегова лінія території Одеської області прилеглої до селища [[Джурджулешти]] під будівництво [[Порт Джурджулешти|порту]]. |
|||
* 7 лютого 2002 року змінено межі міста Одеси за рахунок земель [[Усатівська сільська рада|Усатівської сільради]] Біляївського району, [[Красносільська сільська рада (Лиманський район)|Красносільської]] і [[Крижанівська сільська рада (Лиманський район)|Крижанівської сільради]] Комінтернівського району, [[Авангардівська селищна рада|Авангардівської селищної]] та [[Таїровська селищна рада|Таїровської селищної ради]] Овідіопольського району.<ref>Постанова Веховної Ради України № 3064-III від 07.02.2002 р. «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3064-iii Про зміну меж міста Одеси Одеської області]»</ref> |
|||
на 2005 рік — територія 33,3 тис. км², населення (на 2001) 2455,6 тис. чол. |
|||
* У червні 2011 року ([[de jure]] з 2001 р.) зі складу Молдови (згідно з Додатковим протоколом до Договору з Україною) [[Територіальна суперечка між Молдовою і Україною|передано]] семикілометрову ділянку дороги Одеса — Рені {{Автошлях E|87}} ({{Автошлях М|15}}) в районі села [[Паланка (Штефан-Водський район)|Паланка]], що з'єднує південну і північну частини Одеської області (в північний обхід [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]]). |
|||
на 2012 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2388,3 тис. чол. |
|||
* 12.05.2016 р. [[Котовський район|Котовський]] перейменовано на ''Подільський район'' |
|||
* 19.05.2016 р. перейменовано два райони — [[Красноокнянський район|Красноокнянський]] на ''Окнянський'' та [[Фрунзівський район|Фрунзівський]] на ''Захарівський''.<ref>[http://odessamedia.net/news/parlamentarii-pereimenovali-dva-raiona-v-odesskoi-oblasti/ Парламентарии переименовали два района в Одесской области // Одесса-медиа]{{ref-ru}}</ref> |
|||
* 14.07.2016 р. [[Комінтернівський район]] Одеської області перейменовано на ''Лиманський район''.<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A034?rdat=24.06.2018&letter=2016 Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України за 2016 р.]</ref> |
|||
<gallery widths="180" heights="180"> |
<gallery widths="180" heights="180"> |
Версія за 08:28, 1 вересня 2019
Адміністративний поділ Одеської області
Одеська область має площу 33 310 км2, населення станом на 1 травня 2013 складає 2 393 739 мешканців. Одеська область складається з 26 сільських районів і 7 міст обласного (у т.ч. 1 місто з районним поділом) та 12 міст районного значення, 33 смт. До складу області входить 1 177 населених пунктів (на 01.01.2012). Область було утворено у складі УСРР 27 лютого 1932 року.
Історія
Спочатку Одеська область була утворена в складі 50 адміністративних одиниць: міст, безпосередньо підпорядкованих області[1]: Одеса, Зінов'ївське, Миколаїв, Херсон та 46 районів: Анатолівський (Тилігуло-Березанський), Андріїво-Іванівський, Антоно-Кодинцівський, Арбузинський, Баштанський, Березівський, Бериславський, Біляївський, Благоївський, Бобринецький, Велико-Висківський, Великоолександрівський, Вільшанський, Вознесенський, Голованівський, Голопристанський, Гросулівський, Грушківський, Добровеличківський, Доманівський, Жовтневий, Зельцський, Знам'янський, Калініндорфський, Карл-Лібкнехтівський, Каховський, Кривоозерський, Любашівський, Новоархангельський, Новобузький, Новомиргородський, Новоодеський, Новоукраїнський, Очаківський, Первомайський, Роздільнянський, Скадовський, Снігурівський, Спартаківський , Троїцький, Устинівський, Захарівський, Хмельовський, Хорлівський, Цебриківський, Цюрупинський.
- 27 лютого 1932 р. Біляївський район був ліквідований, а його територію повністю приєднано до території Одеської міськради. З частини Бобринецького району було утворено Братський, а з частини Любашівського — Велико-Врадіївський район.[2]
- 11 лютого 1933 р. було відновлено Савранський район.[3] 4 липня того року було утворено Компаніївський (з частини Зінов'євської міськради) та Рівнянський (з частини Новоукраїнського) райони.[4] на кін. 1933 р. — територія 68,917 тис. км², населення 3411,4 тис. чол.[5]
- Постановами ВУЦВК від 22 січня та 17 лютого 1935 р. було створено ще 20 районів: Афіамський, Біляївський, Благодатнівський, Березнегуватський, Володимирівський, Варваровський, Витязівський, Горностаївський, Гайворонський, Єланецький, Єлизаветградський, Мостовський, Маловисківський, Нововоронцовський, Привольнянський, Піщано-Бродський, Тишківський, Чаплинський, Ширяївський, Янівський.[6][7] Після цього кількість районів Одеської області зросла до 70-ти.[8]
- У 1935 р. було перейменовано Антоно-Кодинцівський на Комінтернівський район.[9]
на кін. 1935 р. — територія 69,182 тис. км², населення 3324,9 тис. чол.[10]
- 20 червня 1937 року село Ново-Григор'ївку Ново-Маврівської сільської ради Ширяївського району перечислено до складу Затишанської сільської ради Фрунзівського району.[11]
- У 1937 р. на території приміської зони Одеської міськради було створено Одеський район.[12]
- Постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р. з Одеської була виділена Миколаївська область у складі 3 міст обласного підпорядкування: Миколаїв, Херсон, Кірове та 29 районів:[13] Анатолівського, Афіамського, Баштанського, Березнегуватського, Бериславського, Бобринецького, Варваровського, Великоолександрівського, Витязівського, Володимирівського, Голопристанського, Горностоївського, Єланецького, Єлизаветградського, Знам'янського, Калініндорфського, Каховського, Компаніївського, Новобузького, Нововоронцовського, Новоодеського, Очаківського, Привольнянського, Скадовського, Снігурівського, Устинівського, Хорлівського, Чаплинського, Цюрупинського.
- У 1938 р. було ліквідовано Благоївський (болгарський), Зельцський, Карл-Лібкнехтовський, Спартаківський (німецькі) національні райони.
- На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 р. до Кіровоградської області відійшли 10 районів: Велико-Висківський, Добровеличківський, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Новоукраїнський, Піщано-Бродський, Ровнянський, Тишківський, Хмельовський.[14]
- У 1940 р. після того, як до СРСР було приєднано Бессарабію, більша частина її території увійшла до новоствореної Молдавської РСР[15], а 3 повіти — Аккерманський, Ізмаїльський і Хотинський — до складу УРСР (перші два утворили в 1940 р. Ізмаїльську область).
- Тоді ж у серпні 1940 р. до Одеської області було приєднано 8 районів: Ананьївський, Балтський, Валегоцуловський, Кодимський, Котовський, Красноокнянський, Піщанський, Чорнянський, які із 12 жовтня 1924 р. належали Молдавській АРСР.
- У березні 1944 р. до Миколаївської області відійшли Арбузинський, Благодатнівський, Братський, Веселинівський та Вознесенський райони.[16]
- 25 травня 1945 р. із Андріїво-Іванівського було виділено новий Миколаївський район.[17][18]
- 15 грудня 1945 р. Гросуловський район був перейменований на Великомихайлівський, Валегоцуловський — на Долинський, а Янівський — на Іванівський.[19][18]
на 1946 рік — територія 27,9 тис. км²
- 5 травня 1949 р. Грушківський район було перейменовано в Ульяновський.[23]
- 15 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР своїм Указом затвердила подання Президії Верховної Ради УРСР про ліквідацію Ізмаїльської області і передачу її території до складу Одеської.[24] Отже, приєднувалось 13 районів: Арцизький, Болградський, Бородинський, Кілійський, Лиманський, Новоіванівський, Ренійський, Саратський, Старокозацький, Суворівський, Тарутинський, Татарбунарський, Тузлівський та міста Ізмаїл, Білгород-Дністровський, Вилкове.
- У лютому 1954 р. від Одеської області до Миколаївської відійшли м. Первомайськ (Миколаївська область), Велико-Врадіївський, Доманівський, Кривоозерський, Мостовський, Первомайський райони, а до Кіровоградської — Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Ульянівський райони.[25]
- 22 травня 1957 передано Івашківську та Пиріжнянську сільські Ради Чечельницького р-ну Вінницької обл. до складу Кодимського району Одеської обл.[26]
- 07 червня 1957 р. Чорнянський та Красноокнянський були об'єднані в один Красноокнянський район[27], тим же Указом Президії ВР УРСР місто Вилкове віднесено до категорії міст районного підпорядкування з включенням його до складу Кілійського району.[28]
- 28 листопада 1957 р. було ліквідовано Долинський (до Ананьївського та Котовського), Піщанський (до Балтського та Савранського) та Троїцький райони (до Ананьївського, Любашівського та Ширяївського р-нів).[27][29] Лиманський район у відповідності з назвою його центра перейменовано на Білгород-Дністровський район.[29]
- 15 січня 1958 р. Петрівську сільраду Ананьївського р-ну передано до Котовського району.[30]
- 7 березня 1958 року Криничківська та Ухожанська сільради Савранського р-ну перейшли до складу Балтського району.
26 березня 1958 Деленську сільраду Новоіванівського р-ну передано до Арцизького району.[31] - 21 січня 1959 р. було ліквідовано Андріїво-Іванівський (до Миколаївського), Жовтневий (до Березівського, Цебриківського та Ширяївського) та Тузлівський райони (до Білгород-Дністровського, Саратського та Татарбунарського р-нів)[27], тоді ж райцентр Суворівського району був перенесений у м. Ізмаїл і район отримав відповідну назву Ізмаїльського[32]; у цьому ж році було передано Волівську сільську Раду (с. Волова) до складу Балтського р-ну Одеської області.[33]
- 12 червня 1961 року Новоандріївська та Чернокутська сільські ради Миколаївського району передані до складу Ширяївського району.[34] на 1962 рік — територія 33,1 тис. км², населення 2083 тис. чол.
- 28 квітня 1962 р. Андріївська сільрада Старокозацького р-ну передана до складу Білгород-Дністровського району.[35]
- У грудні 1962 р. загальна кількість районів скоротилася з 31 існуючих до 14
(у правій частині після дефісу першим у списку переліку районів (якщо їх 2–3) іде район, до якого приєднано колишній райцентр скасованого району):[36][37][38]
- Бородинський район увійшов до складу Тарутинського,
- Арцизький — до Тарутинського та Татарбунарського районів (м. Арциз в адмін. підпорядкування Білгород-Дністровської міськради),
- Великомихайлівський — до Фрунзівського та Роздільнянського районів,
- Іванівський — до Комінтернівського та Роздільнянського,
- Кілійський — до Ізмаїльського (Кілія — місто обл. підпорядкування, Вилково в адмін. підпорядкування Кілійської міськради)
- Кодимський — до Балтського,
- Красноокнянський — до Котовського,
- Миколаївський — до Березівського та Любашівського,
- Новоіванівський — до Болградського та Ізмаїльського,
- Овідіопольський — до Біляївського,
- Одеський — до Біляївського та Комінтернівського,
- Ренійський — до Болградського,
- Савранський — до Любашівського та Балтського,
- Саратський — до Татарбунарського, Білгород-Дністровського та Тарутинського районів,
- Старокозацький — до Білгород-Дністровського,
- Цебриківський — до Роздільнянського, Березівського та Фрунзівського районів,
- Ширяївський — до Ананьївського, Березівського та Фрунзівського районів.
- Каланчацьку сільраду Болградського р-ну передано до складу Ізмаїльського р-ну;
Баннівську сільраду Ізмаїльського р-ну передано до складу Болградського району.[36]
- Каланчацьку сільраду Болградського р-ну передано до складу Ізмаїльського р-ну;
- Зміна меж районів в період між реформами 1962 та 1965 рр.[37]:
- 4 січня 1963 р. с. Вільне Дмитрівської сільради Болградського району в підпорядкування Рівнянській сільраді Тарутинського району.[39]
- 29 березня 1963 року Качурівська та Петрівська сільська рада Ананьївського р-ну передані до складу Котовського р-ну (30.12.1962 були передані до Ананьївського р-ну[36]); Карабанівська та Мар'янівська сільська рада Котовського р-ну — до складу Фрунзівського р-ну.[40]
- 17 травня 1963 року передані населені пункти: села Верхня Юрківка та Новосавицьке і селища Багнет (нині у смузі с. Юрківка) та Зелений Садок (околиці с. Новосавицьке) Тростянецької сільради Фрунзівського р-ну — до складу Роздільнянського р-ну, с. Гор'єве (нині в смузі с. Розкішне) Чапаєвської сільради Роздільнянського р-ну — до складу Фрунзівського р-ну.[41]
- 25 квітня 1964 р. с. Прямобалка Кам'янської сільради Татарбунарського р-ну передано до складу Теплицької сільради Тарутинського району.[42]
- У січні–лютому 1965 р. у зв'язку з розукрупненням районів Президія Верховної Ради УРСР своїм Указом відновила діяльність 6 районів: Великомихайлівський, Кілійський, Кодимський, Миколаївський, Саратський та Ширяївський райони.[43][44]
- Баштанківську та Загнітківську[45] сільради Крижопільського району Вінницької обл. передано до складу Кодимського району Одеської області;
- Яснопільську сільраду[46] Доманівського району Миколаївської обл. до складу Березівського району Одеської області;
- с. Копи[47] Миколаївської сільради Миколаївського району Одеської обл. передано до складу Доманівського району Миколаївської області з підпорядкуванням села Володимирівській сільській Раді.
- На 1965 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2192,8 тис. чол.
- Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів Української РСР» від 8 грудня 1966 р. були утворені 5 нових районів: Арцизький, Іванівський, Красноокнянський, Овідіопольський та Савранський райони.[48]
- 20 грудня 1966 року змінено межі районів[49]:
- Троїцьку сільраду Ананьївського р-ну передано до складу Любашівського р-ну
- Забарівську, Ройлянську та Фараонівську сільради Білгород-Дністровського р-ну, Михайлівську та Сергіївську сільради Татарбунарського р-ну, село Введенка Вознесенської Першої сільради Арцизького р-ну — до складу Саратського району (з підпорядкуванням с. Введенка Світлодолинській сільраді)
- Каланчацьку сільраду Болградського р-ну — до складу Ізмаїльського р-ну
- Приозерненську та Старотроянівську сільські ради Ізмаїльського р-ну — до складу Кілійського р-ну
- Нерушайську та Струмківську сільради Кілійського р-ну — до складу Татарбунарського р-ну
- Новоандріївську та Червонокутську сільради Миколаївського р-ну — до складу Ширяївського р-ну
- села Бочманівка, Тимотинівка[50] (12.09.1967 р. об'єднане з с. Бочманівка) Ставрівської сільради Красноокнянського р-ну — до складу Котовського р-ну (з підпорядкуванням Новоселівській сільраді)
- село Долинівка Новоселівської сільради Саратського р-ну — до складу Арцизького р-ну (з підпорядкуванням Павлівській сільраді) на 1967 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2282,1 тис. чол.
- 17 березня 1969 р. відновився Ренійський район (з 10.12.1966 існував як Ренійська міська рада обласного підпорядкування
з 7 підпорядкованими сільськими радами[51][52]).[53][54] - 22 квітня 1969 року Новокапланівську сільраду Тарутинського р-ну передано до складу Арцизького р-ну.[55]
- 18 січня 1971 р. Петропавлівську сільраду Тарутинського р-ну передано до складу Саратського р-ну.[56]
- На 1972 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2444,9 тис. чол.
- 19 жовтня 1976 р. села Богнатове та Бурдівка Іванівського р-ну передані в підпорядкування Єгорівської сільради Роздільнянського району.[57]
- 22 березня 1977 року Олександрівська селищна Рада із складу Овідіопольського р-ну передана в підпорядкування Іллічівській міській раді.[58]
- На 1979 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2544 тис. чол.
- 25 лютого 1981 року смт Южне Комінтернівського району було підпорядковане Суворовській районній раді міста Одеси.[59]
- 3 вересня 1985 р. смт Теплодар Біляївського району передано в підпорядкування Центральній районній Раді м. Одеси.[60]
- На 1987 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2612 тис. чол.
- 16 січня 1992 року Міняйлівську і Старосільську сільради Тарутинського району передані до складу Саратського району.[61]
- 13 вересня 1994 року Мардарівську сільраду Ананьївського району[62] передано до складу Котовського району.[61]
- У серпні 1999 року до складу Молдови (згідно з Додатковим протоколом до Договору з Україною) передана прибл. 400-метрова берегова лінія території Одеської області прилеглої до селища Джурджулешти під будівництво порту.
- 7 лютого 2002 року змінено межі міста Одеси за рахунок земель Усатівської сільради Біляївського району, Красносільської і Крижанівської сільради Комінтернівського району, Авангардівської селищної та Таїровської селищної ради Овідіопольського району.[63]
- На 2005 рік — територія 33,3 тис. км², населення (на 2001) 2455,6 тис. чол.
- У червні 2011 року (de jure з 2001 р.) зі складу Молдови (згідно з Додатковим протоколом до Договору з Україною) передано семикілометрову ділянку дороги Одеса — Рені E87 (М15) в районі села Паланка, що з'єднує південну і північну частини Одеської області (в північний обхід Дністровського лиману).
- На 2012 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2388,3 тис. чол.
- 12.05.2016 р. Котовський перейменовано на Подільський район
- 19.05.2016 р. перейменовано два райони — Красноокнянський на Окнянський та Фрунзівський на Захарівський.[64]
- 14.07.2016 р. Комінтернівський район Одеської області перейменовано на Лиманський район.[65]
Склад області
-
Карта Одеської та Миколаївської губерній, 1921
-
Карта Одеської та Миколаївської губерній, 1921
-
Карта Одеської та Миколаївської губерній, 1922
-
Карта Одеської губернії, 1923
-
Територія колишньої Одеської губернії на карті Української СРР, адміністративний поділ від 12 квітня 1925
-
Територія колишньої Одеської губернії на карті Української СРР, адміністративний поділ від 1 березня 1927
-
Територія майбутньої Одеської області, адміністративний поділ від 1 січня 1932 року
-
Карта Одеської області, адміністративний поділ від 20 березня 1932 року
-
Карта Одеської області, адміністративний поділ від 15 січня 1937 року
-
Карта Одеської області, 1938 рік
-
Карта Одеської області, 1947 рік
Примітки
- ↑ Назви міст і районів подані відповідно до постанови IV Позачергової сесії ВУЦВК XII скликання від 9 лютого 1932 року «Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР» (Зб. Уз. УСРР, 1932, № 5, ст. 28)
- ↑ Постанова ВУЦВК № 36-40 (236) від 27 лютого 1932 року «Про розформування Біляївського району Одеської области й утворення Братського та Велико-Врадіївського районів»
- ↑ Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.. — № 7. — С. 3.
- ↑ Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.. — № 36. — С. 2–3.
- ↑ Адм.-тер. поділ УСРР (на 01.12.1933), 1933, с. 6–7.
- ↑ Постанова Президії ВУЦВК № 3 від 22 січня 1935 р. «Про розукрупнення районів УСРР»
- ↑ Постанова Президії ВУЦВК № 5 від 17 лютого 1935 р. «Про склад нових адміністративних районів Одеської області»
- ↑ Административно-территориальное деление союзных республик 1937 г / Отв. ред. П. В. Туманов. — М. : Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК, 1937. — С. I–XV, 118–142, 193–256. (рос.)
- ↑ Постанова ЦВК УРСР № 24 від 31 серпня 1935 р. «Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР»
- ↑ Адм.-тер. поділ УСРР (на 15.12.1935), 1936, с. 6–7.
- ↑ Постанова Президії ЦВК УРСР № 49 (172) від 20 червня 1937 року «Про часткові зміни районних меж Київської та Одеської областей»
- ↑ Постанова Президії ЦВК УРСР № 50 (177) від 29 серпня 1937 року «Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради»
- ↑ s:ru:Постановление ЦИК СССР от 22.09.1937 о разделении Харьковской области … и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области(рос.)
- ↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі УРСР»
- ↑ s:ru:Закон СССР от 02.08.1940 об образовании Союзной Молдавской Советской Социалистической Республики(рос.)
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29.03.1944 «Про утворення Херсонської області в складі Української РСР»
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1945 — № 14–15 — с. 23.
- ↑ а б УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 887, 900, 908, 965, 976, 1038, 383.
- ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15.12.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.02.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.09.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дніпропетровської, Одеської, Ровенської, Сумської, Тернопільської і Херсонської областей»
- ↑ УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1949 — № 3 — с. 5.
- ↑ s:ru:Указ Президиума ВС СССР от 15.02.1954 об упразднении Измаильской области Украинской ССР(рос.)
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1954 — № 2 — с. 48–49.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 4 — с. 112.
- ↑ а б в УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.01.1962), 1962, с. 141–149, 411, 416.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 5 — с. 124.
- ↑ а б Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 10 — с. 202.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1958 — № 2 — с. 45.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1958 — № 3 — с. 67.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/8 від 21 січня 1959 р. «Про зміни в складі районів Одеської області»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/39 від 30 грудня 1959 р. «Про передачу Волівської сільської ради Вінницької області до складу Одеської області»
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1961 — № 29 — с. 635.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1962 — № 20 — с. 439.
- ↑ а б в Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- ↑ а б УРСР: Адм.-тер. поділ. Дод. до довідника вид. 1962 р., 1964, с. 3–6, 46–48.
- ↑ Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963. — М. : Известия, 1964. — С. 116–118.(рос.)
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 6 — с. 215.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 17 — с. 461.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 22 — с. 567.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964 — № 21 — с. 310.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Административная карта Одесской области, 1958(рос.)
- ↑ Административная карта Одесской области, 1958(рос.)
- ↑ Административная карта Одесской области, 1958(рос.)
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 516–517.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1967 — № 1 — с. 27.
- ↑ Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 49 — с. 532.
- ↑ Од. обл.: адм.-тер. поділ (на 01.05.1967), 1967, с. 10.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1969 — № 13 — с. 118.
- ↑ Од. обл.: адм.-тер. поділ (на 01.05.1973), 1973, с. 28.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1969 — № 19 — с. 179.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1971 — № 4 — с. 44.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1976 — № 45 — с. 527.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1977 — № 15 — с. 194–195.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1981 — № 11 — с. 188.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1985 — № 40 — с. 1071.
- ↑ а б Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої Одеської області України (з 1986 р.)
- ↑ Административная карта Одесской области, 1958(рос.)
- ↑ Постанова Веховної Ради України № 3064-III від 07.02.2002 р. «Про зміну меж міста Одеси Одеської області»
- ↑ Парламентарии переименовали два района в Одесской области // Одесса-медиа(рос.)
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України за 2016 р.
- ↑ 2.15. Адміністративно-територіальний устрій Одеської області. Відомості про райони, міста і селища міського типу Одеської області
Література
- Адміністративно-територіальний поділ УСРР (за станом на 1 грудня 1933 року) / Центральна Адмін.-Територіальна Комісія при Президії ВУЦВК. За ред. Г. К. Фартушного. — Х. : Вид-во ВУЦВК «Радянське будівництво і право», 1933. — 176 с.
- Довідник адмінтерподілу УСРР (за станом на 15 грудня 1935 року) / За ред. Г. К. Фартушного. — К. : Вид-во ЦВК УСРР «Радянське будівництво і право», 1936. — 228 с.
- Райони УСРР. Статистичний довідник / Управління народногосподарського обліку УСРР. За ред. О. М. Асаткіна. — К. : Вид-во «Народне господарство та облік», 1936. — Т. 1. — 1245 с.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 366–391.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 141–149, 411, 416.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — 72 с.
- Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963. — М. : Известия, 1964. — С. 116–118.(рос.)
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 липня 1965 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1965. — С. 150–159.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. I. — С. 301–321.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 188–316, 414–421, 558–561, 616–620.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1972 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1973. — С. 318–339, 758–760, 767–770, 783–784, 804–805.
- Украинская ССР: Административно-территориальное деление (на 1 января 1979 года) / В. И. Кирненко (ред. коллегия). — К. : Гл. ред. Укр. Сов. энциклопедии, 1979. — С. 215–229, 485–486, 491, 505.(рос.)
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1987 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), П. М. Гринюк (упорядник). — К. : Гол. ред. Укр. Рад. енциклопедії, 1987. — С. 201–214, 456–457, 463, 482–483, 501.
- Довідник адміністративно-територіального поділу Одеської області (за станом на 1 січня 1960 р.). — Одеса : Кн. вид-во, 1960. — 103 с.
- Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — 124 с.
- Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1973 р.) / Виконком Одеської обл. Ради депутатів трудящих; П. Ф. Руденко (відп.), В. М. Єгоренкова, М. С. Тищенко (упоряд.). — Одеса : Маяк, 1973. — 116 с.
- Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1978 р.). Довідник / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради народних депутатів; П. Ф. Руденко (відп.), П. П. Гонта, М. С. Тищенко (упорядники). — Одеса : Маяк, 1978. — 146 с.
- Одеська область: адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1984 р.). Довідник / Виконком Одеської обл. Ради народних депутатів; П. Ф. Руденко (відп.), П. П. Гонта, С. І. Антінескул, В. А. Алтухов (упорядники). — Одеса : Маяк, 1984. — 120 с.
- Одеська область: адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1990 р.). Довідник / Виконком Одеської обласної Ради народних депутатів; Б. М. Стречень (відп.), М. О. Богоявленський та ін. (упоряд.). — Одеса : Маяк, 1990. — 152 с. — ISBN 5-7760-0360-1.
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 401–429, 712.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
(див. геопортал «Адміністративно-територіальний устрій України» — Одеська область)
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 245–260, 556–582, 586, 599–600, 611–641, 717–724. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
Посилання
- Одеська область // Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
- Адміністративно-територіальний устрій Одеської області на сайті Верховної Ради
- Адміністративно–територіальний устрій (Одеська обласна рада)
- Головне управління статистики в Одеській області
- World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Одесской области(рос.)
- Как менялись границы Одесской области // «Одесская жизнь»(рос.)
- Административная карта Украинской СРР, 1932(укр.)