Філіп Ноель-Бейкер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіп Ноель-Бейкер
англ. Philip Noel-Baker
Philip Noel-Baker 1942.jpg
Народився 1 листопада 1889(1889-11-01)[1][2][…]
Лондон, Сполучене Королівство
Помер 8 жовтня 1982(1982-10-08)[2][3][…] (92 роки) або 9 жовтня 1982(1982-10-09)[5] (92 роки)
Лондон, Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність парамедик, політик, легкоатлет, дипломат, антивоєнний активіст
Галузь міжнародні відносини
Alma mater Гаверфордський коледжd, Королівський коледж, Кембрідж і Bootham Schoold
Знання мов англійська
Заклад Лондонська школа економіки та політичних наук
Посада Міністр у справах Співдружності Наційd, член Палати лордiв[d], Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 44-го парламенту Сполученого королівстваd[6], Член 43-го парламенту Сполученого королівстваd[6], Член 42-го парламенту Сполученого королівстваd[6], Член 41-го парламенту Сполученого королівстваd[6], Член 40-го парламенту Сполученого королівстваd[6], Член 39-го парламенту Сполученого королівстваd[6], Член 38-го парламенту Сполученого королівстваd[6], Член 37-го парламенту Сполученого королівстваd[6], Член 35-го парламенту Сполученого королівстваd[6] і Представник Парламентської Асамблеї Ради Європиd[7]
Партія Лейбористська партія
Батько Joseph Allen Bakerd[3][8]
Мати Elizabeth Balmer Moscripd[3][8]
У шлюбі з Lady Megan Arfon Lloyd Georged[8]
Діти Francis Noel-Bakerd[3]
Нагороди

Філіп Ноель-Бейкер (англ. Philip Noel-Baker, Baron Noel-Baker; 1889—1982) — британський пацифіст і дипломат, довічний пер. Лауреат Нобелівської премії миру за 1959 рік, за діяльність з стимулювання роззброєння.

Був блискучим студентом і атлетом, брав участь в трьох олімпійських іграх. На Олімпіаді 1920 року в Антверпені був прапороносцем збірної і завоював срібну медаль.

До 1922 року співпрацював з Фрітьйофом Нансеном. Багаторічний депутат Палати Громад. Його електоральна кар'єра в Лейбористської партії почалася в 1924 році, коли він вперше безуспішно брав участь у виборах. У 1929—1931 роках був лейбористським депутатом Палати Громад від Ковентрі, з 1936 року представляв в парламенті Дербі. З 1937 року входив до керівництва Лейбористської партії; в 1946—1947 роках був її головою.

Міністр без портфеля в уряді 1945 року, в 1945—1946 роках державний міністр закордонних справ Великої Британії. Відповідав в уряді за проведення Олімпіади 1948 року. У 1950 році переведений на посаду міністра палива та енергетики. Активно виступав проти ядерної зброї, мілітаризму.

Стояв біля витоків створення організації «Міжнародна Амністія».

За віросповіданням був квакером[9].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]