Емілі Грін Болч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Емілі Грін Болч
EmilyGreeneBalch.jpg
Народилася 8 січня 1867(1867-01-08)
Jamaica Plaind, Бостон, США[1]
Померла 9 січня 1961(1961-01-09) (94 роки)
Кембридж, Англія, Велика Британія
Країна США США
Діяльність економістка, педагог, викладачка університету, соціологиня, профспілкова діячка, журналістка, антивоєнна активістка, пацифістка, письменниця
Alma mater Коледж Брін Мар (1889), Чиказький університет і Коледж Веллслі
Галузь економіка
Заклад Коледж Веллслі
Членство Міжнародна жіноча ліга за мир та свободу
Батько Francis Vergnies Balchd
Брати, сестри Francis N. Balchd
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія миру (1946)
Автограф AIJJR-FG-F-1-22-1925-E Balch-signature.jpg

CMNS: Емілі Грін Болч у Вікісховищі

Емілі Грін Болч (англ. Emily Greene Balch, 8 січня 1867, Бостон, Массачусетс, США — 9 січня 1961) — американська економістка, пацифістка, суфражистка, лауреатка Нобелівської премії миру за 1946 рік.

Життєпис[ред. | ред. код]

Емілі Грін Болч була другою дитиною в сім'ї адвоката і педагога Френсіса Вернье Болч. У 1889 році закінчила коледж Брін Мар, після чого два роки вчилася в Сорбонні, де представила дослідження, присвячене підтримці бідних верств Франції. Повернувшись до США, Болч продовжила навчання в Гарварді та університеті Чикаго. Завершила освіту в 1896 році в Берлінському університеті.

Діяльність[ред. | ред. код]

У 1896 році Бенч почала викладати в коледжі Веллслі, де в 1913 році здобула звання професора економіки і соціології. Будучи яскравою викладачкою, справляла враження на аудиторію простотою викладу, глибиною життєвого досвіду, енергійністю і співчуттям до знедолених. Болч була активною учасницею рухів за надання жінкам виборчих прав, за расову рівність, за контроль дитячої праці і за підвищення заробітної плати трудящим.

У 1910 році опублікувала книгу «Наші співгромадяни — слов'яни» (англ. Our Slavic Felow — Citizens) — дослідження, присвячене слов'янським іммігрантам в США. У 1915 році, через рік після початку Першої світової, Болч у складі американської делегації відвідала Міжнародний жіночий конгрес в Гаазі.

З 1918 по 1922 рік працювала секретаркою-скарбницею Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу. У 1926 році займалася вивченням соціальних умов в окупованому Гаїті, рекомендувавши американському уряду вивести війська і надати землі у власність місцевому населенню. Під час Другої світової допомагала біженцям. Атака на Перл-Гарбор 1941 змінила думку Болч з приводу нейтралітету США, і вона підтримала вступ країни у війну. Після бомбардування Хіросіми і Нагасакі висловлювалася за заборону ядерної зброї.

У 1946 році «за свою багаторічну, невтомну працю на благо світу» Емілі Грін Болч удостоєна Нобелівської премії миру, розділивши цю нагороду з Джоном Моттом.

Померла 9 січня 1961 на 95-му році життя.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]