Деніс Муквеге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Деніс Муквеге
фр. Denis Mukwege
Denis Mukwege par Claude Truong-Ngoc novembre 2014.jpg
Ім'я при народженні фр. Denis Mukengere Mukwege
Народився 1 березня 1955(1955-03-01) (63 роки)
Костерманвіль, Бельгійське Конго
Громадянство
(підданство)
Flag of the Democratic Republic of the Congo.svg ДР Конго
Діяльність Правозахисник, лікар
Alma mater Університет Анже, Université libre de Bruxelles[d] і Університет Бурунді
Науковий ступінь докторський ступінь[d][1]
Заклад Panzi Hospital[d][2]
Конфесія П'ятидесятництво
Родичі Mushaga Bakenga[d][3][4]
Нагороди
Премії Премія Андрія Сахарова (2014)
Нобелівська премія миру (2018)

Деніс Муквеге (фр. Denis Mukwege, нар. 1 березня 1955, Костерманвіль, Бельгійське Конго) — конголезький лікар-гінеколог і правозахисник, відомий тим, що надав допомогу тисячам жінкам-жертвам сексуального насилля, скоєного під час Другої конголезької війни. Лауреат численних премій і нагород за свою діяльність, зокрема, премії імені Андрія Сахарова 2014 року та Нобелівської премії миру 2018 року спільно з Надею Мурад. 2016 року увійшов до переліку 100 найбільш впливових осіб світу журналу Time[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Деніс Муквеге народився 1 березня 1955 року у місті Костерманвіль у Бельгійському Конго (сучасне місто Букаву у ДРК), він став третьою (з п'яти) дитиною у родині пастора-п'ятидесятника[6]. У дитинстві батько долучав Деніса до своєї проповідницької діяльності, зокрема, відвідуючи хворих, що вплинуло на вибір фаху лікаря його сином у майбутньому[7]. Вивчав медицину в Університеті Бурунді, після чого повернувся до Конго, де працював педіатром у лікарні селища Лемера.

Пізніше Муквеге вирішив змінити медичну спеціалізацію. Здобувши стипендію на навчання в Університеті Анже, він вивчав акушерство і гінекологію, після чого протягом нетривалого часу практикує у Франції. 1989 року Муквеге повертається до Лемера, де у лікарні організовує акушерсько-генікологічне відділення, де працює аж до моменту знищення лікарні у 1996 року в ході громадянської війни.

Того ж року Муквеге повертається до рідного Букау, де 1999 року засновує госпіталь Панзі. У своєму госпіталі він планував проводити стандартні гінекологічні процедури, зокрема, приймати пологи, проте з його відкриттям до госпіталю почали звертатися сотні жінок і дівчат, які зазнали сексуального насильства у ході війни. За час існування госпіталю десятки тисяч жінок і дівчат стали пацієнтками доктора Муквеге, а його робота з надання допомоги жертвам сексуальних злочинів була визнана світовим співтовариством.

Надаючи допомогу постраждалим, Деніс Муквеге почав привертати увагу міжнародних організацій та урядів країн до проблеми використання сексуального насилля як зброї під час війн.

У жовтні 2012 року на будинок Деніса Муквеге було скоєно напад. Охорона Муквеге змогла ліквідували зловмисників, проте не минулося без жертв: один з охоронців лікаря загинув у перестрілці. Сам Мугвеге врятувався тільки через те, що як тільки нападники почали стріляти, він впав на землю, отримавши легке вогнепальне поранення[8]. Після замаху він разом із родиною виїхав до Європи — спочатку до Швеції, згодом до Бельгії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Університетські відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1046715771 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. https://psmag.com/social-justice/one-doctors-fight-for-the-rights-of-rape-victims
  3. Mushaga Bakenga om onkel Denis: – Jeg er sjokkert og rørt. Det er en fantastisk følelse
  4. Fredsprisvinneren er onkelen til norsk Eliteserie-profil
  5. Jill Biden (21 квітня 2016). Denis Mukwege. Time. Процитовано 3 жовтня 2018. (англ.)
  6. а б 2010, Denis Mukwege. Wallenberg Commitee. 16 листопада 2010. Процитовано 14 жовтня 2018. (англ.)
  7. а б Denis Mukwege. Honorary Doctorate. University of Winnipeg. Процитовано 14 жовтня 2018. (англ.)
  8. DR Congo must investigate assassination attempt on activist Dr Denis Mukwege. Amnesty International. 26 жовтня 2012. Процитовано 14 жовтня 2018. (англ.)
  9. Honorary doctors. Umeå Unversity. Процитовано 14 жовтня 2018. (англ.)
  10. Docteurs honoris causa depuis 1951. UCLouven. Процитовано 14 жовтня 2018. (фр.)

Посилання[ред. | ред. код]