Надія Мурад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надія Мурад
курд. نادیە موراد
Nadia Murad in Washington - 2018 (42733243785) (cropped).jpg
Народилася 1993(1993)
Кочо, Ірак
Громадянство
(підданство)
Flag of Iraq.svg Ірак[1]
Національність Єзидка
Діяльність Правозахисник
Magnum opus The Last Girl: My Story of Captivity, and My Fight Against the Islamic Stated
Посада посол доброї воліd[2] і Islamic Republic of Iran Navy active shipsd
Нагороди
Премії Премія Вацлава Гавела
Премія Андрія Сахарова
Nobel prize medal.svg Нобелівська премія миру (2018)
Сторінка в Інтернеті nadiasinitiative.org

Надія Мурад Басі Таха (курд. نادیە موراد, араб. نادية مراد‎‎‎, нар. 1993, Кочо, Ірак) — іракська правозахисниця єзидського походження, Посол доброї волі управління ООН з наркотиків і злочинності[3], лауреат премії Вацлава Гавела з прав людини[4], премії Андрія Сахарова за свободу думки спільно з Ламією Аджи Башар[5], лауреат Нобелівської премії миру 2018 року разом з конголезьким лікарем Денісом Муквеге[6].

Включена журналом Time до 100 найвпливовіших людей світу 2016 року[7]. Іракський уряд, відзначивши роль Надії Мурад у донесенні до світового співтовариства інформації про загрозливе становище єзидських жінок на території, контрольованій Ісламською державою, номінував її на здобуття Нобелівської премії миру 2016 року[8].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Надія Мурад народилася у 1993 році у селищі Кочо неподалік міста Синджар на півночі Іраку у регіоні компактного проживання єзидів. Родина займалася сільським господарством; окрім Надії, сім'я мала ще 10 дітей: 8 синів та 2 дочок. У 2003 році Надія залишилася без батька[9].

Освіту здобувала у місцевій школі. У дитинстві цікавилася історією та хотіла стати педагогом. Після здобуття середньої освіти планувала вступити до університету, однак, через захоплення селища бойовиками ІДІЛ року не змогла довчитися останній рік[9].

Рабство[ред. | ред. код]

Після захоплення Кочо Ісламською державою у серпні 2014 року Надія стала жертвою переслідування єзидів ісламістами. Разом із групою молодих жінок, серед яких у тому числі були 3 її племінниці, була вивезена та навернена у сексуальне рабство[9]. Утримувалася у місті Мосул, звідки здійснила невдалу спробу втечі, через що зазнала тортур. Була перепродана у рабство кілька разів[10]. Опинившись у місті Бахдіда, у листопаді 2014 року змогла втекти від рабовласників після трьох місяців полону.

Завдяки допомозі випадкової родини Надія змогла виїхати до Кіркука до свого брата, який перебував у таборі біженців. Пізніше потрапила до табору у місті Дахук, звідки разом з 1000 іншими біженцями дісталася до Німеччини, де мешкає зараз з однією зі своїх сестер[11].

Родина[ред. | ред. код]

Після смерті батька у 2003 році мешкала з матір'ю, 8 братами та 2 сестрами. Після захоплення Кочо джихадисти вбили матір, 6 її рідних та 3 двоюрідних братів за відмову прийняти іслам. Сестри також продані у рабство[9].

З родини Надії змогли вижити 2 її брати та 2 сестри. Брати та одна з сестер нині перебувають у таборі біженців в Іракському Курдистані, ще одна сестра — у Німеччині. Сестри Надії були викуплені родичами з рабства, крім того, одній з її племінниць також вдалося здійснити втечу від рабовласників, доля інших двох лишається невідомою[9].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Who is the Nobel Peace Prize 2018 winner Nadia Murad?
  2. Human trafficking survivor Nadia Murad named UNODC Goodwill Ambassador
  3. Надя Мурад, ставшая объектом торговли людьми, назначена Послом доброй воли УНП ООН. UNODOC. 16 вересня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016. (рос.)
  4. а б Václav Havel Human Rights Prize 2016 awarded to Nadia Murad. PACE. 10 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016. (англ.)
  5. а б Премію Сахарова дали двом активісткам з Близького Сходу. Українська правда. 27 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016. 
  6. а б Nobel Peace Prize 2018. Nobelprize.org url=http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/peace/laureates/2018/.  (англ.)
  7. The 100 Most Influential People. TIME. 16 квітня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016. (англ.)
  8. Yezidi woman nominee for Nobel Peace Prize. Kurdistan24. 6 січня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016. (англ.)
  9. а б в г д Елена Костюченко, Анна Артемьева (10 січня 2016). «Нас берут напрокат, покупают, получают в подарок». Новая газета. Процитовано 27 жовтня 2016. (рос.)
  10. Caroline Mortimer (16 вересня 2016). Escaped Isis sex slave Nadia Murad becomes UN goodwill ambassador. The Independant. Процитовано 27 жовтня 2016. (англ.)
  11. Everything about Nadia Murad – The Yazidi Woman Who Escaped ISIS Slavery!. National Views. 16 вересня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016. (англ.)