Широке (Широківська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Широке
Герб Прапор
Стела при в'їзді в селище з боку Кривого Рогу
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Криворізький район
Громада Широківська селищна громада
Рада Широківська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1787
Статус із 2024 року
Населення 9 623 (01.01.2022)[1]
Поштовий індекс 53700 — 53704
Телефонний код +380 5657
Географічні координати 47°41′04″ пн. ш. 33°16′22″ сх. д. / 47.68444° пн. ш. 33.27278° сх. д. / 47.68444; 33.27278Координати: 47°41′04″ пн. ш. 33°16′22″ сх. д. / 47.68444° пн. ш. 33.27278° сх. д. / 47.68444; 33.27278
Висота над рівнем моря 42 м
Водойма р. Інгулець, р.Бакаєць


Відстань
Найближча залізнична станція: Інгулець
До станції: 12 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 178 км
Селищна влада
Карта
Широке. Карта розташування: Україна
Широке
Широке
Широке. Карта розташування: Дніпропетровська область
Широке
Широке
Мапа

Широке у Вікісховищі

Широ́ке — селище в Україні, центр Широківської селищної громади Криворізького району Дніпропетровської області.

Колишній центр Широківського району. Населення — 11,6 тис. мешканців (1984).

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище міського типу Широке розташоване на лівому березі річки Інгулець, вище за течією на відстані 2 км лежить село Інгулець, нижче за течією на відстані 2 км село Радевичеве, на протилежному березі — місто Інгулець (з 2002 року — район міста Кривий Ріг). Через селище проходить автомобільна дорога Т 0411.

Археологічні відомості[ред. | ред. код]

Курган на лівому березі річки Інгулець, розкопаний Л. П. Криловою в 1966 році. В похованні 18 виявлено антропоморфну статуетку серезліївського типу. Трипілля СІІ.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Сучасне поселення виникло у XVIII ст. на землях Інгульської паланки Нової Січі як запорозький зимівник.

Станом на 1886 рік у містечку, центрі Широківської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 4976 осіб, налічувалось 779 дворів, працювали православна церква, судовий пристав та з'їзд мирових судей, школа, аптека, 9 лавок, винний склад, трактир, відбувалось 4 ярмарки на рік та базари по неділях[2].

У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання та подальших репресій[3] (у приміщенні колишньої колгоспної конюшні утримувалось 340 євреїв).

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 92,8 %
російська 6,44 %
інші/не вказали 0,76 %

Релігія[ред. | ред. код]

Храм Покрови Пресвятої Богородиці

Саме біля криниці була перша церква тоді ще зимівника. Була вона дерев'яною і як всі козацькі церкви — Покровською. Запорізькі козаки вважали Покрову своєю заступницею. Наша церква будувалась на народні кошти, розміри її були скромними. Вона мала лише один купол. Над нею не височіла дзвіниця. Стояла вона окремо поруч з церквою. В церкві було четверо великих та двоє малих дверей, 8 великих та 16 малих вікон з ажурними ґратами.

Ось що написано в «Хронологіко-історичному описі церков єпархій херсонської і таврійської губерній», виданого в Одесі 1848 року: «Село Широкое, церковь Покровская, деревянная, Бобринського уезда. Когда основана, не известно, но освячена действительно 1792 года, ее тепер уже нет, а существует вместе одной другая, каменная, построенная в 1833 году».

27 липня 1997 року на місці старої аптеки було заплановано збудувати храм. У 2005 році відбулася Хресна хода, було освячено місце та закладено перший камінь. Храм знаходиться за адресою вул. Соборна, 101.

Наразі в селищі Широке знаходяться наступні сакральні споруди релігійних громад:

  • Зал Царства Свідків Єгови (вул. Покровська, 45-Б).

Економіка[ред. | ред. код]

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • 2 школи.
  • 4 дитячих садки.
  • ДЮСШ.
  • Будинок дитячої творчості.
  • Школа мистецтв.
  • Будинок культури.
  • Районна бібліотека
  • Протяжність водопроводів по смт. Широке 226,8 км

Екологія[ред. | ред. код]

  • На відстані 1 км від села розташований Інгулецький кар'єр, у якому видобуток залізної руди відкритим способом.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література[ред. | ред. код]

  • Дишлов М.Я. Широ́ке // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.881-891