Перейти до вмісту

Язлівчик

Координати: 50°7′3″ пн. ш. 25°7′46″ сх. д. / 50.11750° пн. ш. 25.12944° сх. д. / 50.11750; 25.12944
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Язлівчик
Церква святого Михаїла
Церква святого Михаїла
Церква святого Михаїла
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Тер. громада Бродівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46040010510097982
Основні дані
Засноване 1565
Населення 358
Площа 1,383 км²
Густота населення 282,72 осіб/км²
Поштовий індекс 80623[1]
Телефонний код +380 3266[2]
Географічні дані
Географічні координати 50°7′3″ пн. ш. 25°7′46″ сх. д. / 50.11750° пн. ш. 25.12944° сх. д. / 50.11750; 25.12944
Середня висота
над рівнем моря
223 м[3]
Відстань до
обласного центру
113 км[4]
Відстань до
районного центру
46 км[4]
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 80600, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Броди, пл. Ринок, 20
Карта
Язлівчик. Карта розташування: Україна
Язлівчик
Язлівчик
Язлівчик. Карта розташування: Львівська область
Язлівчик
Язлівчик
Мапа
Мапа

CMNS: Язлівчик у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Язлі́вчик — село в Україні, у Бродівській міській громаді Золочівського району Львівської області. Язлівчик разом з селами Берлин, Конюшків, Лагодів та Мідне раніше були підпорядковані Язлівчицькій сільській раді[5]. Населення становить 358 осіб (станом на 2024 рік)[6].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкала 391 особа[7]. У 2024 році — 358 осіб[6].

Мова

Згідно з даними всеукраїнського перепису населення 2001 року розподіл населення за рідною мовою був наступним:

Мовний склад населення с. Язлівчик[7]
Мова Число ос. Відсоток
українська 389 99,48
російська 2 0,52

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване за 113 км від обласного центру, за 46 км від районного центру, за 5 км на північ від центру громади і на таку саму відстань від найближчої залізничної станції Броди.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1920-х-1930-х роках в селі діяв осередок руханково-пожарного товариства «Луг», яким керував Микола Войтович, згодом вояк УПА, керівник окружної боївки СБ — «Россоха». Одним з головних натхненників національного життя села був Петро Радкевич — інструктор товариства «Просвіта» на Брідщині.

Нині в селі діють початкова школа, ФАП, Народний дім.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Церква святого архангела Михаїла

[ред. | ред. код]

Давня дерев'яна церква святого Архістратига Михаїла була збудована на цьому місці ще у 1744 році. Під час першої світової війни її було знищено. У 1920-х роках віряни звели тимчасову каплицю святого Михайла, а у 1936 році на цьому місці збудовано мурований храм[8]. Нині церква перебуває в користуванні релігійної громади Львівсько-Сокальської єпархії Православної церкви України парафії Святого Архістратига Михаїла.

Римо-католицька каплиця (костелик)

[ред. | ред. код]

Каплиця збудована у 1936-1937 роках у стилі модерн на замовлення та коштом Павла Голіновського та інших вірян римо-католицької парафії Бродів, яка на той час об'єднувала близько двадцяти сіл Бродського повіту та за сприяння Курії будівництва каплиць та Народних домів, згідно з проєктом, виконаним Будівельним урядом Тернопільського Воєводства 7 березня 1933 року. Плани затверджені урядом Тернопільського Воєводства 29 квітня 1933 року. Згідно з матеріалами Архіву механічної документації у Варшаві, автором проєкту був інженер Стефан Зассовський[9]. Храм являв собою однонавну зрубну дерев'яну споруду з двома відсіками біля вівтарної частини та двома відсіками з боку головного входу. Дерев'яний головний вівтар зроблений у формі порталу з колонами коринфського ордеру[10], на нижній частині якого вирізблено прізвище фундатора Павла Голіновського та дату «1936» (пол. FUNDATOR PAWEŁ GOLINOWSKI I W R. 1936)[9]. Після другої світової війни костелик не використовувався за призначенням — тут був сільмаг, з часом склад і врешті архів, що призвело до часткової руйнації споруди. В роки незалежності він стояв пусткою, а у 2002 році був пошкоджений — трактор, що працював поблизу, випадково зачепив нижню частину громовідводу, потягнув його разом з шатровою вежею та завалив її на землю. У 2007—2008 роках було проведено паспортизацію костелу, але до реєстру пам'яток його так і не було внесено[10]. Тривалий час костел стояв пусткою та поступово руйнувався, й до 2009 року дійшов до повної руїни. Восени 2012 року костел був розібраний групою польських студентів на чолі з професором, завідувачкою кафедри екологічного дизайну Гданської політехніки Романою Цєльонтковською та перевезений до Львова[11]. Влітку 2013 року, польські реставратори зібрали його на новому місці — у Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького[12], а на місці, де стояв костел мають намір збудувати капличку[13]. Виконання всіх робіт профінансувало Міністерство культури Республіки Польща[14]. На сьогодні ця римо-католицька каплиця, яку ще називають «костеликом», є одним з найяскравіших представників малочисельної нині групи дерев'яних костелів Львівщини першої половини XX століття. Він є унікальним зразком застосування стилю модерн до дерев'яної сакральної архітектури і не має аналогів на теренах України[10].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 10 квітня 2025.
  2. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 10 квітня 2025.
  3. Прогноз погоди в селі Язлівчик. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 10 квітня 2025.
  4. а б Відстані від села Язлівчик. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 10 квітня 2025.
  5. Язлівчицька сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 10 квітня 2025.
  6. а б Звіт старости Язлівчицького старостинського округу Заяць М. Й. за 2024 рік. mrbrody.dosvit.org.ua. Процитовано 10 квітня 2025.
  7. а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Бродівська міська громада, Золочівський район, Львівська область, с. Язлівчик. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 10 квітня 2025.
  8. Язлівчик. travelua.com.ua. 28 грудня 2011. Архів оригіналу за 25 червня 2022. Процитовано 10 квітня 2025.
  9. а б Jak pod Lwowem uratowano unikatowy kościół. slowopolskie.org (пол.). 1 грудня 2011. Архів оригіналу за 25 червня 2022. Процитовано 10 квітня 2025.
  10. а б в Костел в Язлівчику. Інтер'єр та архівні фото. koscioly.livejournal.com. 1 грудня 2011. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 11 квітня 2025.
  11. Олена Крушинська. Львів (музей просто неба «Шевченківський гай»). derev.org.ua. Дерев'яні храми України. Архів оригіналу за 21 січня 2025. Процитовано 11 квітня 2025.
  12. Оксана Панчишин (10 вересня 2013). До Шевченківського гаю перевезли столітній костел. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 11 квітня 2025.
  13. На Львівщині на місці костелу в Язлівчику спорудять капличку. zik.ua. ZIK. 29 жовтня 2012. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 11 квітня 2025.
  14. Костел зі с. Язлівчик Золочівського р-ну (1936 р.). lvivskansen.org. Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Архів оригіналу за 17 січня 2025. Процитовано 11 квітня 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]