Язлівчик
село Язлівчик | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Львівська |
Район | Золочівський |
Тер. громада | Бродівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46040010510097982 |
Основні дані | |
Засноване | 1565 |
Населення | 358 |
Площа | 1,383 км² |
Густота населення | 282,72 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80623[1] |
Телефонний код | +380 3266[2] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°7′3″ пн. ш. 25°7′46″ сх. д. / 50.11750° пн. ш. 25.12944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
223 м[3] |
Відстань до обласного центру |
113 км[4] |
Відстань до районного центру |
46 км[4] |
Найближча залізнична станція | Броди |
Відстань до залізничної станції |
5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80600, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Броди, пл. Ринок, 20 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Язлі́вчик — село в Україні, у Бродівській міській громаді Золочівського району Львівської області. Язлівчик разом з селами Берлин, Конюшків, Лагодів та Мідне раніше були підпорядковані Язлівчицькій сільській раді[5]. Населення становить 358 осіб (станом на 2024 рік)[6].
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкала 391 особа[7]. У 2024 році — 358 осіб[6].
- Мова
Згідно з даними всеукраїнського перепису населення 2001 року розподіл населення за рідною мовою був наступним:
Мовний склад населення с. Язлівчик[7] | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
українська | 389 | 99,48 | ||||||||||||
російська | 2 | 0,52 |
Село розташоване за 113 км від обласного центру, за 46 км від районного центру, за 5 км на північ від центру громади і на таку саму відстань від найближчої залізничної станції Броди.
У 1920-х-1930-х роках в селі діяв осередок руханково-пожарного товариства «Луг», яким керував Микола Войтович, згодом вояк УПА, керівник окружної боївки СБ — «Россоха». Одним з головних натхненників національного життя села був Петро Радкевич — інструктор товариства «Просвіта» на Брідщині.
Нині в селі діють початкова школа, ФАП, Народний дім.
Давня дерев'яна церква святого Архістратига Михаїла була збудована на цьому місці ще у 1744 році. Під час першої світової війни її було знищено. У 1920-х роках віряни звели тимчасову каплицю святого Михайла, а у 1936 році на цьому місці збудовано мурований храм[8]. Нині церква перебуває в користуванні релігійної громади Львівсько-Сокальської єпархії Православної церкви України парафії Святого Архістратига Михаїла.
Каплиця збудована у 1936-1937 роках у стилі модерн на замовлення та коштом Павла Голіновського та інших вірян римо-католицької парафії Бродів, яка на той час об'єднувала близько двадцяти сіл Бродського повіту та за сприяння Курії будівництва каплиць та Народних домів, згідно з проєктом, виконаним Будівельним урядом Тернопільського Воєводства 7 березня 1933 року. Плани затверджені урядом Тернопільського Воєводства 29 квітня 1933 року. Згідно з матеріалами Архіву механічної документації у Варшаві, автором проєкту був інженер Стефан Зассовський[9]. Храм являв собою однонавну зрубну дерев'яну споруду з двома відсіками біля вівтарної частини та двома відсіками з боку головного входу. Дерев'яний головний вівтар зроблений у формі порталу з колонами коринфського ордеру[10], на нижній частині якого вирізблено прізвище фундатора Павла Голіновського та дату «1936» (пол. FUNDATOR PAWEŁ GOLINOWSKI I W R. 1936)[9]. Після другої світової війни костелик не використовувався за призначенням — тут був сільмаг, з часом склад і врешті архів, що призвело до часткової руйнації споруди. В роки незалежності він стояв пусткою, а у 2002 році був пошкоджений — трактор, що працював поблизу, випадково зачепив нижню частину громовідводу, потягнув його разом з шатровою вежею та завалив її на землю. У 2007—2008 роках було проведено паспортизацію костелу, але до реєстру пам'яток його так і не було внесено[10]. Тривалий час костел стояв пусткою та поступово руйнувався, й до 2009 року дійшов до повної руїни. Восени 2012 року костел був розібраний групою польських студентів на чолі з професором, завідувачкою кафедри екологічного дизайну Гданської політехніки Романою Цєльонтковською та перевезений до Львова[11]. Влітку 2013 року, польські реставратори зібрали його на новому місці — у Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького[12], а на місці, де стояв костел мають намір збудувати капличку[13]. Виконання всіх робіт профінансувало Міністерство культури Республіки Польща[14]. На сьогодні ця римо-католицька каплиця, яку ще називають «костеликом», є одним з найяскравіших представників малочисельної нині групи дерев'яних костелів Львівщини першої половини XX століття. Він є унікальним зразком застосування стилю модерн до дерев'яної сакральної архітектури і не має аналогів на теренах України[10].
-
Римо-католицька каплиця (перенесена до Шевченківського гаю у Львові)
-
Пам'ятник радянським військовим (демонтований в рамках декомунізації)
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 10 квітня 2025.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 10 квітня 2025.
- ↑ Прогноз погоди в селі Язлівчик. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 10 квітня 2025.
- ↑ а б Відстані від села Язлівчик. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 10 квітня 2025.
- ↑ Язлівчицька сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 10 квітня 2025.
- ↑ а б Звіт старости Язлівчицького старостинського округу Заяць М. Й. за 2024 рік. mrbrody.dosvit.org.ua. Процитовано 10 квітня 2025.
- ↑ а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Бродівська міська громада, Золочівський район, Львівська область, с. Язлівчик. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 10 квітня 2025.
- ↑ Язлівчик. travelua.com.ua. 28 грудня 2011. Архів оригіналу за 25 червня 2022. Процитовано 10 квітня 2025.
- ↑ а б Jak pod Lwowem uratowano unikatowy kościół. slowopolskie.org (пол.). 1 грудня 2011. Архів оригіналу за 25 червня 2022. Процитовано 10 квітня 2025.
- ↑ а б в Костел в Язлівчику. Інтер'єр та архівні фото. koscioly.livejournal.com. 1 грудня 2011. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 11 квітня 2025.
- ↑ Олена Крушинська. Львів (музей просто неба «Шевченківський гай»). derev.org.ua. Дерев'яні храми України. Архів оригіналу за 21 січня 2025. Процитовано 11 квітня 2025.
- ↑ Оксана Панчишин (10 вересня 2013). До Шевченківського гаю перевезли столітній костел. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 11 квітня 2025.
- ↑ На Львівщині на місці костелу в Язлівчику спорудять капличку. zik.ua. ZIK. 29 жовтня 2012. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 11 квітня 2025.
- ↑ Костел зі с. Язлівчик Золочівського р-ну (1936 р.). lvivskansen.org. Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Архів оригіналу за 17 січня 2025. Процитовано 11 квітня 2025.
- Jazłowczyk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 537. (пол.)
- Село Язлівчик, Львівська область, Золочівський район, Бродівська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 10 квітня 2025.
- Унікальний дерев'яний костелик в Язлівчику буде відреставровано завдяки спонсорській допомозі. risu.ua. Релігійно-інформаційна служба України. 15 січня 2010. Архів оригіналу за 9 грудня 2024. Процитовано 11 квітня 2025.
- Язлівчик. castles.com.ua. Замки та храми України. Архів оригіналу за 3 жовтня 2024. Процитовано 11 квітня 2025.
- Бродівський район, с. Язлівчик. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 11 квітня 2025.
- Язлівчик. Колишній костел без титулу (1936—1937). Львівська обл., Бродівський р-н. rkc.in.ua. Костели і каплиці України. 14 березня 2019. Процитовано 11 квітня 2025.
![]() |
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |