Язлівчик
село Язлівчик | |
---|---|
Церква св. Михіїла | |
Країна | Україна |
Область | Львівська |
Район | Золочівський |
Громада | Бродівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46040010510097982 |
Основні дані | |
Засноване | 1565 |
Населення | 391 |
Площа | 1,383 км² |
Густота населення | 282,72 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80623[1] |
Телефонний код | +380 3266 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°07′03″ пн. ш. 25°07′46″ сх. д. / 50.11750° пн. ш. 25.12944° сх. д.Координати: 50°07′03″ пн. ш. 25°07′46″ сх. д. / 50.11750° пн. ш. 25.12944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
223 м |
Відстань до обласного центру |
108 км |
Відстань до районного центру |
5 км |
Найближча залізнична станція | Броди |
Відстань до залізничної станції |
5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80624, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Язлівчик[2] |
Сільський голова | Фещук Михайло Васильович[2] |
Карта | |
Мапа | |
|
Язлі́вчик — село в Україні у Золочівському районі Львівської області. Язлівчик разом з селами Берлин, Конюшків, Лагодів та Мідне раніше були підпорядковані Язлівчицькій сільській раді. Населення становить 391 особа.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване 5 км на північ від центру громади і на таку саму відстань від найближчої залізничної станції Броди.
Історія[ред. | ред. код]
У 1920-х-1930-х роках в селі діяв осередок руханково-пожарного товариства «Луг», яким керував Микола Войтович, згодом вояк УПА, керівник окружної боївки СБ — «Россоха». Одним з головних натхненників національного життя села був Петро Радкевич — інструктор товариства «Просвіта» на Брідщині.
Нині в селі діють початкова школа, ФАП, Народний дім.
Населення[ред. | ред. код]
На 2001 рік, 391 осіб
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,49% |
російська | 0,51% |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Церква святого архангела Михаїла. Давня дерев’яна церква святого Архістратига Михаїла була збудована на цьому місці ще у 1744 році. Під час першої світової війни її було знищено. У 1920-х роках віряни звели тимчасову каплицю святого Михайла, а у 1936 році на цьому місці збудовано мурований храм.[4] Нині церква знаходиться в користуванні релігійної громади УПЦ КП[5].
- Римо-католицька каплиця (костелик), збудована у 1936—1937 роках у стилі модерн на замовлення та коштом Павла Голіновського та інших вірян римо-католицької парафії Бродів, яка на той час об'єднувала близько двадцяти сіл Бродського повіту та за сприяння Курії будівництва каплиць та Народних домів, згідно з проєктом, виконаним Будівельним урядом Тернопільського Воєводства 7 березня 1933 року. Плани затверджені урядом Тернопільського Воєводства 29 квітня 1933 року. Згідно з матеріалами Архіву Механічної Документації (ADM) у Варшаві, автором проєкту був інженер Стефан Зассовський[6]. Храм являв собою однонавну зрубну дерев'яну споруду з двома відсіками біля вівтарної частини та двома відсіками з боку головного входу. Дерев’яний головний вівтар зроблений у формі порталу з колонами коринфського ордеру[7], на нижній частині якого вирізблено прізвище фундатора Павла Голіновського та дату «1936» (пол. FUNDATOR PAWEŁ GOLINOWSKI I W R. 1936).[6] Після другої світової війни костелик не використовувався за призначенням — тут був сільмаг, з часом склад і врешті архів, що призвело до часткової руйнації споруди. В роки незалежності він стояв пусткою, а у 2002 році був пошкоджений — трактор, що працював поблизу, випадково зачепив нижню частину громовідводу, потягнув його разом з шатровою вежею та завалив її на землю. У 2007—2008 роках було проведено паспортизацію костелу, але до реєстру пам’яток його так і не було внесено.[7] Тривалий час костелик стояв пусткою та поступово руйнувався, й до 2009 року дійшов до повної руїни. Восени 2012 року костел був розібраний групою польських студентів на чолі з професором, завідувачкою кафедри екологічного дизайну Гданської Політехніки Романою Цєльонтковською та перевезений до Львова[8]. Влітку 2013 року, польські реставратори зібрали його на новому місці — у Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького[9], а на місці, де стояв костел мають намір збудувати капличку.[10] Виконання всіх робіт профінансувало Міністерство культури Республіки Польща[11]. На сьогодні ця римо-католицька каплиця, яку ще називають «костеликом», є одним з найяскравіших представників малочисленної нині групи дерев'яних костелів Львівщини першої половини ХХ століття. Він є унікальним зразком застосування стилю модерн до дерев'яної сакральної архітектури і не має аналогів на теренах України[7].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Римо-католицька каплиця (перенесена до Шевченківського гаю у Львові)
-
Радянським військовим (демонтований в рамках декомунізації)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район
- ↑ а б Язлівчицька сільська рада
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- ↑ Язлівчик
- ↑ Конфесійні громади Бродівського району. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ а б Gałuszczak I. Jak pod Lwowem uratowano unikatowy kościół (пол.)
- ↑ а б в Язлівчик
- ↑ Львів (музей просто неба «Шевченківський гай»)
- ↑ До Шевченківського гаю перевезли столітній костел
- ↑ На Львівщині на місці костелу в Язлівчику спорудять капличку. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ Храми Музею — Костел 1936 року із с. Язлівчик Бродівського р-ну Львівської області. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Унікальний дерев'яний костелик в Язлівчику буде відреставровано
- Замки та храми України. Язлівчик
- Бродівський район, с. Язлівчик
- ЯЗЛІВЧИК. Колишній костел без титулу (1936—1937). Львівська обл., Бродівський р-н
Джерела[ред. | ред. код]
- Jazłowczyk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 537. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |