Стиборівка
| село Стиборівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район | Золочівський |
| Громада | Підкамінська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA46040110250015839 |
| Основні дані | |
| Населення | 419[1] |
| Площа | 0,918 км² |
| Густота населення | 456,43 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80670[2] |
| Телефонний код | +380 3266[3] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°54′02″ пн. ш. 25°18′38″ сх. д. / 49.90056° пн. ш. 25.31056° сх. д.Координати: 49°54′02″ пн. ш. 25°18′38″ сх. д. / 49.90056° пн. ш. 25.31056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
353 м[4] |
| Водойми | р. Самець |
| Відстань до обласного центру |
[5] км120 |
| Відстань до районного центру |
[5] км30 |
| Найближча залізнична станція | Броди |
| Відстань до залізничної станції |
30 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80673, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Вербівчик[6] |
| Сільський голова | Саква Василь Васильович[6] |
| Карта | |
  Стиборівка | |
 Стиборівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Сти́борівка (до 1989 року — Стибирівка) — село в Україні, у Підкамінській селищній громаді Золочівського району Львівської області. Село Стиборівка, а також Вербівчик та Орихівчик раніше були підпорядковані Вербівчицькій сільській раді[6]. Населення становить 419 осіб[1].
Географія[ред. | ред. код]
Відстань до колишнього райцентру становить 30 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 30 км[5].
У Стиборівці бере початок річка Самець, ліва притока Серету.
Урочища:
- Вертиби
- Мирова
- Радеччина
- Соколова яма
- Сугунова
Населення[ред. | ред. код]
У 1880 році в селі мешкало 486 осіб та 7 осіб — на панському дворі. У 1931 році в селі було 154 домогосподарства, де мешкало 803 особи, 1935 року — 871 особа.
Назва[ред. | ред. код]
За радянської влади село мало назву «Стибирівка». 1989 року селу надали сучасну назву[7].
Назву села пов'язують з словами степи і бори, які колись були у цій місцевості[8].
Бродівський краєзнавець Дмитро Чобіт припускає, що назва села походить від готського слова «stube», тобто — однокімнатний будинок. Слов'яни називали готські будинки «стебами», а само поселення, де були готські будиночки місцеве населення називало Стеборівка[9].
Історія[ред. | ред. код]
У 1528 році село було у власності Марціна Кам'янецького. Цього ж року польський король Сигізмунд І надав право володіння Марціну Кам'янецькому селами підкамінського ключа, коди входила й Стиборівка. У 1626 році село перебувало під владою нащадків Марціна Кам'янецького. Цього ж року польський король Сигізмунд ІІІ підтверджує за нащадками Кам'янецького привілей Сигізмунда І від 1528 року на володіння селами підкамінського ключа[10].
У 1661—1711 роках село було у власності родини Цетнерів[11].
1865 році в селі засновано філіальну українську школу.
Радянські репресії та діяльність УПА (1944—1953)[ред. | ред. код]
20 серпня 1947 року місцевий дільничий Круков спільно з прокурором Бараненком та підрозділом МДБ за сфабрикованими звинуваченнями, у нібито не зданому провіанті на користь держави, забрали у Івана Фігуна всю домашню худобу та січкарню[12]. 31 серпня 1948 року більшовиками під час проведення так званої «ревізії», у місцевого жителя Петра Кутняка було забрано речі особистого вжитку (годинники, срібні ложки, плащ дощовик, браслет, рушники, декілька носовиків та дві пари чоловічої білизни). Під час проведення цієї ж «ревізії» в одній з хат місцевим дільничим Круковим було побито до втрати свідомості Марію Дзвінник[13].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[14]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 100% |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці з дзвіницею, за усними переказами і записами у Богослужбових книгах с. Загір'я та «Шематизму» 1935—1936 років, збудована у 1702 році в с. Загір'я та 1827 року продана та перевезена до Стиборівки. За іншими джерелами церква збудована у 1605 році[15]. На південний схід від церкви збереглася дерев'яна двоярусна дзвіниця накрита пірамідальним дахом, збудована у 1878 році місцевими майстрами Грицьком Саганом та Степаном Дубиною[16]. Церква та дзвіниця внесені до Реєстру пам'яток архітектури Бродівського району Львівської області під охоронними № 1340/1 та № 1340/2 відповідно. У 1839 році парохом місцевої греко-католицької церкви був отець Павло Струменський, уродженець Підкаменя[17].
- Мурована церква, збудована у 1937—1990-х роках будівничим Василем Хоміцьким за проєктом архітектора Олександра Лушпинського. Розташована на схід від дерев'яної церкви Собору Пресвятої Богородиці[16].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Михайло Павлінський (псевда — «Верба», «Бродяга»; загинув 2 грудня 1950, Стиборівка) — районний провідник ОУН Підкаменеччини та Олещини[18].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Повний перелік населених пунктів Бродівщини. brody.lviv.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 2 січня 2021.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ Прогноз погоди в селі Стиборівка. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 11 січня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Відстані від села Стиборівка. della.com.ua. Процитовано 11 січня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Вербівчицька сільська рада. rada.info. Процитовано 11 січня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Рішення виконкому Львівської обласної ради народних депутатів «Щодо уточнення назв населених пунктів в окремих районах Львівської області» від 19 вересня 1989 року. rada.gov.ua. Верховна рада Української РСР. Процитовано 11 січня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам'яток історії та культури) / Стрільчук В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — 152 с. — ISBN 966-7544-29-3.
- ↑ Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 6. (Матеріали сьомої краєзнавчої конференції, присвяченої 70-ій річниці створення української дивізії «Галичина» 19 квітня 2013 року) / Стрільчук В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2013. — С. 82—87. — ISBN 966-7544-57-7.
- ↑ Podkamień 1528 i 1626 // Dodatek Tygodniowy do Gazety Lwowskiej. — 1857. — nr 47. — 21 listopada. — S. 194. (пол.)
- ↑ Смерека Б. В. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст.: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Київ : Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 2016. — С. 340.
- ↑ Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 313.
- ↑ Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 689.
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- ↑ Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Чумак Я. — Торонто, Онтаріо, 1988. — 671 с.
- ↑ а б Церква Собору Пр. Богородиці (1702). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви. Процитовано 11 січня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco-Catholicae Leopoliensis. 1839 — Leopoli: Impressum in typographia Petri Piller, 1839. — 174 s. (лат.), (пол.)
- ↑ Василь Стрільчук (1 січня 2020). Краєзнавчий календар Брідщини 2020. brodyhistory.org.ua. Історична спадщина Бродів. Процитовано 11 січня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Золочівська округа ОУН: Організаційні документи (1941—1952) / П. Й. Потічний (головний редактор), М. Романюк (редактор), Г. Папакін, П. Й. Потічний, Г. Боряк, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, С. Кокін, М. Посівнич (редколегія). — Київ — Торонто : Літопис УПА, 2014. — Т. 24. — 1400 с. — ISBN 978-966-2105-57-5.
- Styberówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 514. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Підкамінський деканат. Храм Собору Пресвятої Богородиці с. Стиборівка
- філія Стиборівська загальноосвітня школа І ступеня Бродівської районної ради Львівської області
- Комунальна установа фельдшерсько-акушерський пункт с. Стиборівка Вербівчицької сільської ради Бродівського району Львівської області
- Львівська область, Бродівський район, с. Стиборівка
- Львівська область, Бродівський район, с. Стиборівка
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
.png){kind=small}