Орихівчик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Орихівчик
Церква Св. Дмитрія (1775)
Церква Св. Дмитрія (1775)
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада/громада Вербівчицька сільська рада
Код КОАТУУ 4620380703
Основні дані
Засноване 800[1]
Населення 315
Територія 766 км²
Густота населення 411,230 осіб/км²
Поштовий індекс 80674[2]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 49°51′39″ пн. ш. 25°18′55″ сх. д.H G O
Водойми Серет, джерело у вигляді Хреста
Відстань до
обласного центру
116 км
Відстань до
районного центру
35 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції
35 км
Місцева влада
Адреса ради 80673, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Вербівчик; тел. 3-86-34
Сільський голова Саква Василь Васильович[3]
Карта
Орихівчик. Карта розташування: Україна
Орихівчик
Орихівчик
Орихівчик. Карта розташування: Львівська область
Орихівчик
Орихівчик

Орихівчик у Вікісховищі?

Ори́хівчик — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Відстань до райцентру становить 35 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 35 км.

Село Орихівчик, а також Вербівчик та Стиборівка підпорядковані Вербівчицькій сільській раді.[3] Населення становить 315 осіб.[4]

Географія[ред. | ред. код]

Поселення розташоване на межі Подільської височини — Вороняків і Малого Полісся. Село розташоване на висоті 350 м над рівнем моря. Розташоване на правому березі річки Серет Лівий, за винятком декількох дворів на лівому березі. Згідно з індоєвропейськими діалектами «Сер» — означає текти, проливатися, литися. Тут у неї впадає дві притоки Самітка та Гребелька. Село лежить у межах Західно-Української лісостепової фізико-геграфічної провінції.

На північному сході Орихівчик межує з с. Вербівчик, на заході — з с. Маркопіль, на півдні — з с. Межигори, на південному заході — з с. Ратище, на південному сході — з с. Підберізці та на сході — з с. Яснище.

Клімат[ред. | ред. код]

Орихівчик розташований у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні. Середня температура січня -4,4°C, липня +18,6°C. Період з температурою понад +10°C становить 160 днів. Вітер західний. Опадів 640 мм на рік, максимум — у червні — липні. Висота снігового покриву 14 см.

Топоніми[ред. | ред. код]

Вважається, що назва села походить від заростів орішини, якої в минулому росло багато у даній місцевості, але й існує ще декілька версій щодо походження назви села:

  • через велике скупчення кущів горішнику у тій місцевості, де було засноване село.
  • територія на якій оселилися перші поселенці була надзвичайно багатою на рослинність, серед якої переважала рослина, яку в народі називають «Горішина». Від неї й пішла назва Гожиївчик, яка з часом трансформувалася у Орихівчик.
  • Старі люди розповідають, що колись давно помер один чоловік і несподівано ожив. З того часу люди почали називати село Оживчик, пізніше воно трансформувалось в Ожиївчик, а наприкінці XIX початку — ХХ ст. укорінилась назва Орихівчик.
  • під час боротьби з ворогами село не раз були спалене чи зруйноване, та мешканці ніколи не кидали своїх домівок, вони завжди відбудовували їх. Після численних руйнувань село відбудовувалося звідси й постає назва Ожиївчик, яка перетворилась на Орихівчик.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка датується до XVII ст.[5]

У Географічному словнику Королівства Польського подаються відомості, що згідно документа виданого польським королем Сигізмундом І у 1524 року, село Орихівчик та Підкамінь були у королівській власності, але були віддані на правах застави Вінцентію Цебровському.

Інтенсивне заселення території розпочалось ще у добу палеоліту про що свідчать численні знахідки в околицях села. Поблизу села знаходиться великий кам'яний хрест. Виходячи з конструктивних характеристик хреста та технології обробки каменю хрест можна віднести до XIV-XV століть.

Народ оповідає, що в сиву давнину село було розташоване за три кілометри на північний захід від сучасного, в урочищі Баранівка. Назва його була Мельнів. Старожили розповідають, що село Мельнів з часом стало заболочуватись, навіть церква опустилась під землю.

Давнє село та церква, за переказами, були засновані за річкою над так званою «Безоднею». Стара церква під час великої бурі опустилася в «Безодню» і на цьому місці стоїть кам’яний хрест.

Біля Орихівчика відкрито поселення Висоцької культури початку періоду Залізної доби (VII–VI ст. до н. е.).

Школу було засновано ще у 1866 році та проіснувала вона короткий час. У 1880 році в селі було 365 мешканців, з них — 339 греко-католиків та 26 римо-католиків. У 1909 році в селі було 380 греко-католиків та 6 юдеїв, а також діяла читальня «Просвіти» та працювала церковна крамниця. У 1935 р. в Орихівчику було 635 греко-католиків та 5 римо-католиків, проте однокласова школа була з польською мовою навчання, де навчалося 89 дітей.

Під час другої світової війни через активну партизанську діяльність в регіоні село практично вщент було спалене радянською владою, а залишилося не більше п'яти хат.

Нині в Орихівчику є дві церкви — дерев’яна і мурована. Дерев'яну церкву, за переказами, збудував надвірний майстер панів Собеських, що в сусідньому селі Маркополі мали власний маєток. Датування церкви неоднозначне приблизно XVI-XVII ст.. На початку 1990-х роки дах церкви перекрили бляхою.

На північний захід від церкви розташована мурована дзвіниця. На північ від цієї церкви стоїть нова мурована церква, яку було освячено 25 серпня 2001 р.[6] Церква належить релігійній громаді УГКЦ (парох о. Ярослав Войтів).[7]

В селі також діють ФАП, сільськогосподарське ТОВ «Орихівчик», Народний дім[8] та Орихівчицький навчально-виховний комплекс.[9], [10] 2016 р. на базі Орихівчицького НВК відкрився дошкільний навчальний заклад.[11]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Церква Святого Великомученика Дмитрія
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1559-м
Дерев'яна церква споруджена у 1775 р.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]