Почапи (Золочівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Почапи
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Почапівська сільська рада
Код КОАТУУ 4621885801
Основні дані
Засноване 1457
Населення 339[1]
Поштовий індекс 80714[2]
Телефонний код +380 3265[3]
Географічні дані
Географічні координати 49°51′00″ пн. ш. 24°49′48″ сх. д. / 49.85000° пн. ш. 24.83000° сх. д. / 49.85000; 24.83000Координати: 49°51′00″ пн. ш. 24°49′48″ сх. д. / 49.85000° пн. ш. 24.83000° сх. д. / 49.85000; 24.83000
Середня висота
над рівнем моря
247 м[4]
Водойми р. Золочівка
Відстань до
обласного центру
72 км[5]
Відстань до
районного центру
9 км[5]
Найближча залізнична станція Золочів
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 80714, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Почапи, тел. 5-47-18[1]
Сільський голова Купреєв Володимир Андрійович[1]
Карта
Почапи. Карта розташування: Україна
Почапи
Почапи
Почапи. Карта розташування: Львівська область
Почапи
Почапи

CMNS: Почапи у Вікісховищі

Почапи — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Почапівська сільська рада. Населення становить 339 осіб[1].

Назва[ред. | ред. код]

Назва села походить від того, що неподалік села були болота і люди завжди казали, що болота там по чапи.

Історія[ред. | ред. код]

Село було засноване у 1457 році.

Поховання загиблих пасажирів літака Ту-134А на місцевому цвинтарі

3 травня 1985 року в небі сталося лобове зіткнення двох літаків: пасажирського Ту-134А, що виконував рейс Таллінн-Львів-Кишинів, і військово-транспортного Ан-26, що летів зі Львова до Москви. В результаті зіткнення загинули всі 94 пасажири та члени екіпажів обох літаків. Уламки літаків впали у полі поблизу сіл Почапи та Хильчиці[6].

На місцевому цвинтарі знаходяться поховання загиблих пасажирів пасажирського літака Ту-134А[6]. В центрі села, навпроти сільської ради розташована церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована у 1889 році. Відбудована 1991 року за стараннями парафіян та безпосереднього керівництва Почапського Володимира Йосиповича.

Археологічні дослідження[ред. | ред. код]

На території села археологи виявили крем'яні знаряддя праці, які належать до періоду пізнього палеоліту. Знахідку виявлено в урочищі «Дубина»[7].

На території села у 1931 році археологом Ярославом Пастернаком були знайдені бронзові прикраси. Знахідки він відносив до нової археологічної культури, яку називав «почапською». Всього таких поховань на території села археолог виявив три[8][9].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися
  • Анчарський Юзеф — польський релігійний діяч, теолог, публіцист.
  • Квас Богдан Якимович (псевда — «Байрак», «Блакитний», «Сокіл», «Скоб», «64»; 1912, с. Почапи — 6 липня 1950, с. Бонишин Золочівський район Львівська область — учасник збройного підпілля ОУН. Заступник референта СБ Золочівського окружного проводу ОУН (1944), організаційний референт Золочівського окружного проводу ОУН (1944—1945), керівник Золочівського окружного (весна 1945—літо 1947), Городоцького окружного (04.1948—06.1949) та знову Золочівського окружного (06.1949—6.07.1950) проводів ОУН. Загинув у селі Бонишин, наскочивши на засідку емгебистів[10].
Перебували

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Почапівська сільська рада. rada.info. Процитовано 9 квітня 2020. 
  2. Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: ВПЗ с. Почапи. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 9 квітня 2020. 
  3. Коди автоматичного мiжмiського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Процитовано 9 квітня 2020. 
  4. Прогноз погоди в с. Почапи. weather.in.ua. Процитовано 9 квітня 2020. 
  5. а б Відстані від села Почапи. della.com.ua. Процитовано 9 квітня 2020. 
  6. а б Виповнюється 30 років з дня страшної авіакатастрофи на території Золочівщини (відео). zolochiv.net. Процитовано 5 серпня 2016. 
  7. Археологія України, 1961, с. 83
  8. Бандрівський М. Поховання прото- і ранньоунєтицького типу на Верхньому Придністер'ї і проблема верхньодунайських впливів на захід Українського Лісостепу впродовж періодів BrA1–BrA2 // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 15. — Львів: Ін-т українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, 2011. — С. 78—108.
  9. Археологія України, 1961, с. 259
  10. Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах. Львівська область. Книга друга: м. Борислав, Бродівський район / обласна редакційна комісія: Підлісний Ю. Т. (голова); Савчак В. М., Литвин М. Р., Посипанко Д. І. (заступники голови); Кизик І. В. (відповідальний секретар) та інші. — Львів : Астролябія, 2014. — С. 145. — ISBN 978-617-664-039-4.
  11. Золочівська округа ОУН: Документи і матеріали референтури СБ (1941-1952) / П. Й. Потічний (головний редактор), М. Романюк (редактор), Г. Папакін, П. Й. Потічний, Г. Боряк, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, С. Кокін, М. Посівнич (редколегія). — Київ — Торонто : Літопис УПА, 2013. — Т. 23. — С. 1139. — ISBN 978-966-2105-52-0.
  12. Романюк М. Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937—1953): монографія / М. Романюк. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій, 2016. — С. 418.

Джерела[ред. | ред. код]