Голосковичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Голосковичі
Церква Богоявлення Господнього
Церква Богоявлення Господнього
Церква Богоявлення Господнього
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Бродівська міська громада
Облікова картка [2] 
Основні дані
Населення 469[1]
Площа 1,993 км²
Густота населення 235,32 осіб/км²
Поштовий індекс 80642[3]
Телефонний код +380 3266[4]
Географічні дані
Географічні координати 50°01′24″ пн. ш. 25°04′32″ сх. д. / 50.02333° пн. ш. 25.07556° сх. д. / 50.02333; 25.07556Координати: 50°01′24″ пн. ш. 25°04′32″ сх. д. / 50.02333° пн. ш. 25.07556° сх. д. / 50.02333; 25.07556
Середня висота
над рівнем моря
236[5] м
Водойми р. Стир
Відстань до
обласного центру
97 км
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Пониковиця
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 80640, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Пониковиця[6]
Сільський голова Бенедик Галина Миколаївна[7]
Карта
Голосковичі. Карта розташування: Україна
Голосковичі
Голосковичі
Голосковичі. Карта розташування: Львівська область
Голосковичі
Голосковичі
Мапа
Мапа

Голоско́вичі — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Населення становить 469 осіб.[1]

Села Голосковичі, Пониковиця, Глушин, Ковпин Ставок, Косарщина, Суходоли були підпорядковані Пониковицькій сільській раді.[6]

Назва[ред. | ред. код]

Землі на південь і південний захід від Бродів належали польському шляхтичу Петрові Сененському. Згодом він подарував їх своїй дочці Ядвізі, котра була одружена з шляхтичем Ковіцою. Так у 1515 році владна пані назвала село, котре знаходилося ближче до Бродів — Паніковіца (пані + Ковіца), а значно менше село — Глосковіци (Глос + Ковіци). У процесі вимови звук «ц» трансформувався в «ч»: Голосковичі — хоч у церковних книгах XVIII століття зустрічається назва Голосковиці.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Стир, за 14 км на південний захід від центру громади та на відстані 97 км на схід від обласного центру, що проходить автомобільними шляхами — міжнародного М06 та місцевого значень. Відстань до найближчої залізничної станції Пониковиця становить 5 км.

Історія[ред. | ред. код]

Раніше вважалося існування давньоруського городища, але після археологічних досліджень під керівництвом відомого українського археолога Ігоря Свєшнікова в селі було виявлено залишки пізньофеодального замчища.

В селі лишилось також урочище під назвою «Дзиґарова брама» або ж «Годинникова брама». Сама назва говорить про існування тут укріплення — «города», при якому була брама.[8]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

За переказами більше двох століть тому над панськими сінокосами діти-пастушки побачили образ Матері Божої, а коли прибігли до цього дивовижного місця — то помітили як із землі вирує джерело. Сьогодні біля джерела встановлено каплицю явлення Матері Божої.[9]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Повний перелік населених пунктів Бродівщини. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 28 січня 2019.
  2. Село Голосковичі. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 17 січня 2010.
  3. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  4. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 28 січня 2019.
  5. Прогноз погоди в с. Голосковичі. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  6. а б Пониковицька сільська рада. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 28 січня 2019.
  7. ЦВК. Обрані на посаду сільського голови. Львівська область. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 28 січня 2019.
  8. Археологія Бродівського району Львівської області: Городище у Голосковичах. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 28 січня 2019.
  9. На межі територій та епох... — У село Голосковичі, до місця об’яви Матері Божої (З циклу «Подорожі навколо Бродів»). www.namezhi.com.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]