Голосковичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Голосковичі
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Бродівський район
Рада/громада Пониковицька
Код КОАТУУ 4620385803
Основні дані
Засноване 600 рік
Населення 0.530 тис.осіб
Площа 1993 (тис.кв.м) км²
Густота населення 265.930 осіб/км²
Поштовий індекс 80642[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 50°01′24″ пн. ш. 25°04′32″ сх. д. / 50.02333° пн. ш. 25.07556° сх. д. / 50.02333; 25.07556Координати: 50°01′24″ пн. ш. 25°04′32″ сх. д. / 50.02333° пн. ш. 25.07556° сх. д. / 50.02333; 25.07556
Місцева влада
Адреса ради с.Пониковиця, Тел: 33-4-48
Карта
Голосковичі. Карта розташування: Україна
Голосковичі
Голосковичі
Голосковичі. Карта розташування: Львівська область
Голосковичі
Голосковичі

Голоско́вичі (також на пол. Hołoskowice, лат. Holoskovychy) — село Бродівського району Львівської області. Розташоване на лівому березі річки Стир, за 10 км на пд. зах. від райцентру та на відстані 100 км на схід від областного центру м. Львів. Найближча траса — М-06. Рік заснування села — 600-й.

Раніше вважалося існування давньоруського городища, але після археологічних досліджень під керівництвом Ігоря Кириловича Свєшнікова (1915—1995; відомий український археолог, доктор історичних наук) в селі знаходять залишки пізньофеодального замчища.

В селі лишилось також урочище під назвою «Дзиґарова брама», яке можна пов'язати з укріпленням.

Походження назви села[ред. | ред. код]

Землі на південь і південний захід від Бродів належали шляхтичу Петру Сененському. Згодом він подарував їх своїй дочці Ядвізі, котра була заміжня за шляхтичем Ковіцою. Так в 1515 році владна пані назвала село, котре знаходилося ближче до Бродів — Паніковіца (пані + Ковіца), а значно менше село — Галас, котре польською мовою вимовлялось як Глос, назвала Голосковіци (Глос + Ковіци). У процесі вимови звук «ц» трансформувався в «ч»: Голосковичі — хоч у церковних книгах XVIII ст. зустрічається назва Голосковиці.

Уродженці села[ред. | ред. код]

  • Дацюк Михайло Федорович (нар. 18 квітня 1930 р.) — автор пісень. Закінчив Бродівське педучилище, вчителював у селах Рава-Руського, Олеського і Бродівського районів Львівської області та в місті Борисполі під Києвом. Окрім віршів та текстів пісень, видрукував на сторінках різних періодичних видань ряд краєзнавчих та літературно-мистецьких статей. Перша поетична збірка «Мить нашої вічності» вийшла в 2003 році.
  • Дудин Андрій Степанович — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.
  • Шуневич Богдан Іванович (нар. 24 квітня 1949 р.) — доктор наук (у 2008 р. захистив докторську дисертацію). З 1991 р по 1996 р. займав посаду директора Лінгвістичного центру Міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації кадрів при НУ «Львівська політехніка». Працює завідувачем кафедри іноземних мов та технічного перекладу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Загальна кількість публікацій — більше 250[2] .
  • Шуневич Мар'ян Васильович (нар. 9 вересня 1946 р.) — український естрадний співак, народний артист України (2010).

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]