Бібщани
| село Бібщани | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Золочівський район |
| Рада | Бібщанська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 4621880801 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1421 |
| Населення | 370[1] |
| Площа | 1,252 км² |
| Густота населення | 295,53 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80762[2] |
| Телефонний код | +380 3265[3] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°37′46″ пн. ш. 24°53′42″ сх. д. / 49.62944° пн. ш. 24.89500° сх. д.Координати: 49°37′46″ пн. ш. 24°53′42″ сх. д. / 49.62944° пн. ш. 24.89500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
297 м[4] |
| Водойми | р. Золота Липа |
| Відстань до обласного центру |
85 км[5] |
| Відстань до районного центру |
28 км[5] |
| Найближча залізнична станція | Золочів |
| Відстань до залізничної станції |
27 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80762, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Бібщани[6] |
| Сільський голова | Заяць Орест Омелянович[6] |
| Карта | |
  Бібщани | |
 Бібщани | |
| Мапа | |
| |
Бібща́ни — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Бібщанська сільська рада[6], що нині входить до складу Поморянської об'єднаної територіальної громади. Населення становить 370 осіб[1].
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване за 28 кілометрів від райцентру[5] на лівому березі річки Золота Липа.
Історія[ред. | ред. код]
1492 року Ян Сененський постав перед судом під загрозою відібрання маєтку Бібщани, який належав дружині теребовлянського старости Зигмунта з Поморян (Кердея); за вироком суду, Бібщани залишились у Яна Сененського. Суперечка закінчилась після його смерті (в середині XVI ст.)[7].
У другій світовій війні на боці радянської армії воювали 23 жителі села, з них 5 загинули[8].
Інфраструктура[ред. | ред. код]
У радянські часи в селі працювали цегельно-черепичний завод, головна садиба колгоспу «Більшовик». До нього входило 1600 га сільгоспугідь та 1200 га ріллі зокрема. Спеціалізувався колгосп на тваринництві й вирощуванні льону. Нині у селі діє народний дім, працюють медпункт та початкова школа.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У Бібщанах є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, споруджена 1739 року майстром Теодором (Федором) Бреґінем. У 1841 року перероблена майстром І. Росошкою[9]. До 1939 року покровителем церкви був відомий землевласник Юрій граф Потоцький. На південний схід від церкви розташована дерев'яна квадратова в плані двоярусна дзвіниця, накрита пірамідальним дахом. Церква внесена до Реєстру пам'яткок архітектури національного значення[10]. Нині перебуває у користуванні громади ПЦУ[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Поморянська громада. gromada.info. Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: ВПЗ с. Бібщани. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ Коди автоматичного мiжмiського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ Прогноз погоди в с. Бібщани. weather.in.ua. Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ а б в Відстані від села Бібщани. della.com.ua. Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ а б в Бібщанська сільська рада. rada.info. Процитовано 21 грудня 2020.
- ↑ F. Kiryk Sienieński Jan z Sienna i Gołogór h. Dębno (zm. po 1526) // Polski Słownik Biograficzny. Warszawa — Kraków, 1996. t. XXXVII/2, zeszyt 153. — S. 181. (пол.)
- ↑ ІМСУ, 1968, с. 691.
- ↑ Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996. — т. 4. — С. 109.
- ↑ Державний реєстр національного культурного надбання: пам'ятки містобудування і архітектури України (проект) // Пам’ятки України. — 1999. — № 2—3
- ↑ Церква Різдва Пр. Богородиці (1739). decerkva.org.ua. Процитовано 21 грудня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бібщани // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / В. Ю. Маланчук (голова редколегії), М. Я. Гнидюк, Б. К. Дудикевич, М. К. Івасюта, I. П. Крип'якевич, В. П. Огоновський, М. М. Олексюк, П. I. Пастер (відповідальний секретар редколегії), А. Г. Сісецький, М. Ю. Смішко, П. П. Челак, В. П. Чугайов. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 691.
- Пам'ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. — К.: Держбудвидав, 1956. — С. 62.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.png){kind=small}