Жарків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Жарків
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада/громада Голубицька сільська рада
Код КОАТУУ 4620381602
Основні дані
Населення 162[1]
Площа 0,567 км²
Густота населення 285,71 осіб/км²
Поштовий індекс 80663[2]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 49°55′46″ пн. ш. 25°06′51″ сх. д. / 49.92944° пн. ш. 25.11417° сх. д. / 49.92944; 25.11417Координати: 49°55′46″ пн. ш. 25°06′51″ сх. д. / 49.92944° пн. ш. 25.11417° сх. д. / 49.92944; 25.11417
Середня висота
над рівнем моря
340[3] м
Водойми р. Грабарка
Відстань до
обласного центру
95 км
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Пониковиця
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради 80630, Львівська область, Бродівський район, с. Голубиця; тел. 3-26-74
Сільський голова Крутяк Любов Степанівна[4]
Карта
Жарків. Карта розташування: Україна
Жарків
Жарків
Жарків. Карта розташування: Львівська область
Жарків
Жарків
Мапа

Жа́рків — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Відстань до районного центру становить 20 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Пониковиця становить 18 км.

Село Жарків, а також Голубиця підпорядковані Голубицькій сільській раді.[4] Населення становить 162 особи.[1]

Географія[ред. | ред. код]

За кілька кілометрів на південь від села до другої світової війни існувало село Гута-Пеняцька.

На захід від села розташована пам'ятка природи місцевого значення Голубі Вікна.

Історія і сьогодення[ред. | ред. код]

Колись Жарків був невеликим присілком села Голубиця, де було лише декілька будинків.[5] 4 квітня 1687 року Костянтин Козьміньський, заступник королівського ротмістра при панцирній корогві Яна Олександра Конецпольського, зробив заповіт у Бродах, яким дарував домініканському монастирю у Підкамені 1000 польських злотих в частині земель Ясенова та Жаркова, а в обмін отримав право на поховання у костелі Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Підкамені.[6],[7] У другій половині XIX століття власником маєтку у Жаркові був спольщений граф українського походження, природознавець Володимир Дідушицький.[8]

17 вересня 1991 року зареєстровано місцеву релігійну громаду УГКЦ Успіння Пресвятої Богородиці.[9] У 1996 році в селі освячено храм Успіння Пресвятої Богородиці.[10] На той час в парафії Успіння Пресвятої Богородиці душпастирював о. Ігор Коць.[9] На сьогодні чисельність парафії складає 50 вірних.[10]

Місцеві римо-католики належать до релігійної громади Воздвиження Всечесного Хреста РКЦ у Бродах.[11]

В селі діє Народний дім «Просвіта» (керівник Довгань Людмила Михайлівна)[12] та два фермерських господарства — «Джерела лугу»[13] та «Метеор. Жарків»[14], що спеціалізуються на вирощуванні зернових (крім рису), бобових та насіння олійних культур.

Боротьба ОУН -УПА[ред. | ред. код]

5.VIII[.1947 р.] в с. Жарків під час облави (проводило ок[оло] 100 більшовиків) арештувал[и] більшовики гром[адянина] Якимова Костя та відвезли в район. Якимова арештували під замітом співпраці з нашим рухом.

19.VIII[.1947 р.] ок[оло] 150 більшовиків провело облаву в с. Жарків (правдоподібно, у зв’язку з вбивством Наливайка). В часі облави був прокурор, який проводив суд над гром[адянином] Демчуком Адамом за це, що цей не здав наложеного на нього контінгенту. Підсудного [о]штрафували штрафом в 6000 крб., у рахунок чого зразу ж забрали корову, коня, віз та січкарню. Демчука забрали в районну тюрму.(NS_Tom_24_Zolochivska_Okruha_OUNOrhanizatsiini_dokumenty_1941-1952.pdf)

14 січня 1949 р. чекістсько-військовий наряд МДБ в Підкамінському районі Львівської області на околиці лісу за 4 км. від с. Жарків виявив бункер з підпільниками ОУН, який одразу ж був блокований з усіх боків. На пропозицію здаватися підпільники відповіли активним збройним спротивом, але під час бою усі загинули. Серед вбитих були ідентифіковані організаційний референт Золочівського окружного проводу ОУН Кирило Якимець–«Бескид», референт пропаганди цього проводу «Мороз» та ще 4 підпільники. У бункері було виявлено та вилучено ротатор, 2 друкарські машинки, 200 кг. літератури, 21 кулемет, 3 автомати, 1 гвинтівка, 6 пістолетів і до 2000 набоїв ( ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 77. – Арк. 20-21.)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]