Клекотів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Клекотів
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада/громада Шнирівська сільська рада
Код КОАТУУ 4620388404
Основні дані
Населення 314
Площа 0,947 км²
Густота населення 331,57 осіб/км²
Поштовий індекс 80620[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 50°09′18″ пн. ш. 25°11′45″ сх. д. / 50.15500° пн. ш. 25.19583° сх. д. / 50.15500; 25.19583Координати: 50°09′18″ пн. ш. 25°11′45″ сх. д. / 50.15500° пн. ш. 25.19583° сх. д. / 50.15500; 25.19583
Середня висота
над рівнем моря
216 м
Відстань до
обласного центру
113 км
Відстань до
районного центру
10 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 80620, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Шнирів, тел. 3-77-82
Сільський голова Іванів Андрій Михайлович[2]
Карта
Клекотів. Карта розташування: Україна
Клекотів
Клекотів
Клекотів. Карта розташування: Львівська область
Клекотів
Клекотів
Мапа

Клекотів у Вікісховищі?

Кле́котів — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області, розташоване за 10 км на північний схід від міста Броди.

Село Клекотів, а також Шнирів, Білявці та Бовдури підпорядковані Шнирівській сільській раді.[2] Населення становить 314 осіб.[3]

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване на території Малого Полісся.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка належить до 1419 року. Хоча заселення території відбулося значно раніше. У 1880 році тут нараховувалося 50 дворів, де мешкало 520 осіб. Основну частину населення становили українці, були поляки та декілька єврейських родин.

Під час першої світової війни австро-угорська влада евакуювала селян до австрійського Гмюнду, де функціонував табір для українців-галичан, вивезених із районів воєнних дій. Під час бойових дій більша частина села була знищена.

Село Клекотів належало до національно свідомих сіл Брідщини: з кінця XIХ століття тут діяла читальня «Просвіти», яка мала свій будинок і бібліотеку; у міжвоєнний період у селі працювала молодіжна організація «Луг», при церкві діяв осередок молодіжної організації «Українська молодь — Христові», досить дієвим було товариство «Сокіл»; Клекотів, одне з чотирьох сіл Бродівського повіту (у 1930-х роках), мало свій духовий оркестр.

Нині в селі працюють Народний дім (керівник Саваринська Г. В.)[4], бібліотека та ФАП (керівник Поліщук Л. В.)[5], а ось Клекотівська загальноосвітня школа І ступеня через відсутність учнів з 1 вересня 2018 року тимчасово припинила свою роботу.[6] В селі зареєстровано селянське (фермерське) господарство «Первоцвіт» (керівник — Олендій П. М.), що займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.[7]

Поблизу села знаходиться військовий аеродром, перенесений сюди наприкінці 1950-х років з-під Бродів. [8]

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

  • Дерев'яна церква Святого Івана Богослова з дзвіницею, збудовані у 1720 році. Нині церква перебуває в аварійному стані: іконостас відсутній, дверей немає, дах протікає. З церкви викрадено ікони, що були намальовані на стінах церкви. Трагічною є доля дзвіниці церкви Святого Івана Богослова, яку було розібрано у 1993 році (незважаючи на те, що це була пам'яткою архітектури), а на її місці споруджена нова мурована з білої цегли дзвіниця. Обидві пам'ятки 1969 року було внесено до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 430-1/м та № 430-2/м.
  • Церква Святого Апостола і Євангеліста Іоана Богослова, збудована у 1936-1939 роках.[9] З приходом незалежної України добудували і відкрили нову муровану церкву, а стару дерев'яну перетворили на склад, в якому зберігали риштування, дошки та інші господарські матеріали, які зараз перетворилися на будівельне сміття. Під час облаштування мурованої церкви було продано давній іконостас старого храму. За отримані кошти громада справила сучасний іконостас в новому храмі, однак безповоротно втратила давній безцінний мистецький твір з унікальними іконами. Неприпустимим є те, що церква, яка простояла лихоліття І світової, українсько-польської, радянсько-польської, другої світової воєн, коли фронти нищили майже все село дощенту, втрачається в роки незалежної України.[10] Церква знаходиться в користуванні релігійної громади ПЦУ парафії Апостола і Євангеліста Іоана Богослова.[11]

Музей-садиба родини Федунів[ред. | ред. код]

30 липня 2011 року відбулося урочисте відкриття приватного музею-садиби родини Федунів. Заклад розташований у мурованому будинку збудованому у 1938 році Михайлом Федуном (1902—1941).

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися

Джерела[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / П. Т. Тронько (голова) та ін. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3. — 980 с.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Иллюстрированный справочник-каталог) / Жариков Н., Артеменко И. и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 339 с. (рос.)
  • Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник / П. Т. Тронько (главный редактор) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 321. (рос.)
  • Палій А. Історична довідка і пропозиція герба с. Клекотів Бродівського району Львівської області// Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам'яток історії та культури) — Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — С. 69—73.
  • Ремарчук Т. Клекотівщина у вирі боротьби комуністичного режиму з українським визвольним рухом // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 2. (Матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-й річниці першої писемної згадки про Броди та 425-й річниці надання Бродам магдебурзького права. 3 квітня 2009 р.) — Броди, 2009. — С. 61-68.
  • Ремарчук Т. Справа № П 28634 як джерело до новітньої історії села Клекотова // Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам'яток історії та культури) — Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — С. 73—77.
  • Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація. — Львів: 1996. — т. 4. — С. 102.
  • Стрільчук В. Клекотів — село на кордоні. Матеріали з історії. — Дрогобич : Трек ЛТД, 2012. — 416 с. — ISBN 978-966-97215-0-1.
  • Стрільчук В. До питання першої письмової згадки про село Клекотів // Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам'яток історії та культури) — Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — С.66—69.
  • Стрільчук В. З історії села Клекотів // Голос відродження. — 5 серпня 2003 року.— № 60 (1444). — С. 4.
  • Стрільчук В. Зберегти для нащадків! // Голос відродження. — 16 квітня 2010 року. — № 16 (2123). — С. 5.
  • Стрільчук В. Пам'яті героїв // Голос відродження. — 30 жовтня 2009 року — № 86-87 (2089—2090) — С. 2.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]