Гончарівка (Золочівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гончарівка
Вид на село з вежі мобільного зв'язку.
Вид на село з вежі мобільного зв'язку.
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Золочівський район
Рада/громада Гончарівська сільська рада
Код КОАТУУ 4621882701
Основні дані
Засноване 1488
Населення 1006 (2001 р.)
Площа 1,646 км²
Густота населення 611,18 осіб/км²
Поштовий індекс 80715[1]
Телефонний код +380 3265
Географічні дані
Географічні координати 49°52′28″ пн. ш. 24°47′09″ сх. д. / 49.87444° пн. ш. 24.78583° сх. д. / 49.87444; 24.78583Координати: 49°52′28″ пн. ш. 24°47′09″ сх. д. / 49.87444° пн. ш. 24.78583° сх. д. / 49.87444; 24.78583
Середня висота
над рівнем моря
234 м
Водойми р. Золочівка
Відстань до
районного центру
10 км
Найближча залізнична станція Скварява
Місцева влада
Адреса ради 80715, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Гончарівка, тел. 54-7-40
Карта
Гончарівка. Карта розташування: Україна
Гончарівка
Гончарівка
Гончарівка. Карта розташування: Львівська область
Гончарівка
Гончарівка
Мапа

Гончарі́вка (раніше Белзе́ць, пол. Bełżec) — село у Золочівському районі Львівської області (Україна). Населення — 1006 осіб (2001). Орган місцевого самоврядування — Гончарівська сільська рада.

Розташування, околиці[ред. | ред. код]

Село Гончарівка простягається в північно-західному напрямку від районного центру міста Золочева, розташована на рівнинній території. За селом у північно-західному напрямку протікає річка Золочівка. На північний схід від села розміщений піщаний кар'єр. Тут знаходиться пісок високої якості і користуються ним не тільки жителі Гончарівки, але й навколишніх сіл.

По обидві сторони села розкинулися широкі поля Гончарівки. У південній їх стороні є родючі ґрунти — чорноземи типові, а у північній — менш родючі — сірі лісові. Кожне поле має свою назву: Межидороги, Селесько, Береги, Озірці, Смужалі, Чайло, Підвільша, Зарудоча, Окопи, Давилники, Загаття.

Біля Загаття росте мішаний ліс. Він багатий на ягоди, гриби, і плоди дикорослих та лікарських рослин.

Попід лісом простягається штучно створений ставок, який разом з лісом утворює прекрасне місце відпочинку для населення Гончарівки. Із великого ставу біля села витікає річка Белзець (або Бельзець, чи Золочівка) — ліва притока Полтви, назва якої походить від колишньої назви села.

Розташоване біля місцевої автодороги Золочів — Красне.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат помірно-континентальний. Найхолодніше в січні, найтепліше в липні. Середня температура повітря взимку −3º С, влітку +19º С; мінімальна температура повітря опускається не нижче −27º С, а максимальна — не перевищує +32º С. Вітри західні, південно-західні, що приносять взимку тепло, а відтак є причиною частих відлиг. А морозну погоду формують східні вітри. Середньо річна кількість опадів становить 650 мм. Найчастіше посухи трапляються в травні, найбільше опадів випадає у вигляді дощів в липні. Висота снігового покриву 15-20 см. Перший сніг випадає, як правило, в листопаді, й довго не лежить. Наступні випадання снігу теж не утворюють постійного снігового покриву через відлиги. Тануть сніги у березні, але ще у квітні можуть бути великі снігопади. Вони, а також їхні моментальні танення можуть завдати шкоди населенню. Через випадання дощів, мряки, туману взимку утворюється ожеледь та ожеледиця, намерзання льоду на деревах, лініях електропередач. Приморозки можуть трапитися у жовтні, а заморозки — у червні. Зі стихійних явищ зимою характерні хуртовини, а влітку — буревії, град.

Назви[ред. | ред. код]

Раніше село називалося Белзець. З післявоєнних часів перейменоване у Гончарівку — на честь льотчика Гончарова, який в роки війни загинув недалеко від села.

Існує декілька версій, чому село називалося Белзець:

  1. Ця назва походила від колишнього пана, власника села Бельзецького (Белжецького).
  2. Назву виводять від міста Белз із зменшувальним суф. -ець. Старожили села кажуть, що колись давно частина жителів Белза заснувала тут нове велике поселення, яке і названо Белзець. Територія села входила свого часу до складу Белзького князівства (ХІІ-ХІІІ ст.).

Історія[ред. | ред. код]

Гончарівка розташована на рівнинній території; до монголо-татарського нашестя населення було розміщене на урочищі. Після повної руйнації села жителі перемістилися на сучасну територію.

Згадується село 23 жовтня 1453 року в книгах галицького суду.[2].

Місцева греко-католицька громада до 1880 року мала 2 церкви, утворювала власну парафію.

Місцева римо-католицька громада раніше належала до парафії в Білому Камені.

У травні 1937 група боївкарів ОУН на чолі з Ілярієм Куком здійснила напад на фільварок (двір) поміщиків Ясіньських у Белзці, внаслідок чого господарі маєтку загинули. У березні 1938 в Золочеві відбувся судовий процес над учасниками нападу. Двоє з них отримали смертні вироки, решта були засуджені на тривалі терміни ув'язнення[3][4].

Економіка[ред. | ред. код]

Населення села переважно зайняте в сільському господарстві.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На околиці села збудовані каплички, а біля місцевої автодороги Золочів — Красне стоїть Хрест, збудований на честь скасування панщини. У кінці села збудований хрест Яцком Квасницею. Також при трасі стоїть фігура Святої Анни, але не відомо, хто її поставив. На куті села за річкою Золочівкою, збудований пам'ятний Хрест.

У центрі села є церква святого Миколая, поряд двоповерхові приміщення неповної середньої школи, будинок побуту, магазин, Будинок «Просвіти».

Видатні люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]