Ремезівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ремезівці
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Золочівський район
Рада/громада Ремезівцівська сільська рада
Код КОАТУУ 4621886101
Основні дані
Засноване 1469
Населення 1098
Площа 4,743 км²
Густота населення 231,5 осіб/км²
Поштовий індекс 80755[1]
Телефонний код +380 3265
Географічні дані
Географічні координати 49°43′12″ пн. ш. 24°52′58″ сх. д. / 49.72000° пн. ш. 24.88278° сх. д. / 49.72000; 24.88278Координати: 49°43′12″ пн. ш. 24°52′58″ сх. д. / 49.72000° пн. ш. 24.88278° сх. д. / 49.72000; 24.88278
Середня висота
над рівнем моря
361 м
Водойми Липа
Місцева влада
Адреса ради 80755, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Ремезівці, тел. 54-2-18
Карта
Ремезівці. Карта розташування: Україна
Ремезівці
Ремезівці
Ремезівці. Карта розташування: Львівська область
Ремезівці
Ремезівці
Мапа

Ремезівці у Вікісховищі?

Ремезі́вці — село в Україні, в Золочівському районі Львівської області. Населення становить 1098 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ремезівцівська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Село відоме в давніх актах під назвою «Желшезовче», що належало до Петра Желшешовського.

У 1415 році Дмитро з сусіднього села Шпиколос дав оо. домініканцям позику в сумі 4 кіп грошів, заставивши став у Ремезівцях, і 12 кіп — на став у селі Урманю. Отці Домініканці мали в своїх руках або ціле село, або тільки став у Ремезівцях. Щоб обмінятися послугами за корисну для оо. Домініканців транзакцію з Дмитром, вони зобов'язалися правити Богослуження перед престолом Ісуса Христа. Згаданий Дмитро зі Шпиколосів був напевно хитрою і користолюбною людиною, бо з давніх-давен брав мито в Ремезівцях від мешканців села, хоч не мав до цього ніяких правних підстав, бо був власником Шпиколос і до Ремезовець не мав ніякого відношення. У 1469 році королівська канцелярія заборонила йому продовжувати незаконну експлуатацію села. Але в багатьох інших випадках події в Ремезівцях зазублювалися з інтересами Шпиколос, бо обидва села мали переважно спільних власників.

У 1579 році Петро і його брат Микола Кердеї, з дозволу короля Стефана Баторія, збудували в Ремезівцях замок, але з нього не залишився ніякий слід. У 1604 році татарська орда знищила село, але новий його власник — дідич Ян Пекарський — відбудував і заселив село наново й опісля продав його Александеру Бжоздовському, який у 1630 році, з якоїсь невідомої причини, подарував село Марґареті з Бенькової Вишні. Від неї село перейшло до рук Конєцпольських.

Черговим власником села був король Ян III Собеський, що купив село від Конєцпольського. Завдяки королеві село одержало в 1694 році привілей магдебурзького права, що було рідкісним випадком, бо звичайно таке право діставали тільки міста, або села в перехідній стадії до статусу міст. У 1699 році одержав Ремезівці шляхом дідизни син короля Якуб Людвік Собеський, але після короткого часу він відступив село своєму братові, Марекові[джерело?], який у 1723 році передав цю свою даровизну третьому братові, Константію Владиславу. Цей останній передав село на три роки в оренду Антонієві Бекерському за ціну 63000 золотих польських. Видно, що прибуткова вартість ресурсів Ремезовець мусіла бути замітно висока, коли оренда досягла такої велкої суми.

На північ від села є поля, звані «Коропчик», на згадку знищеного татарами села, що мало цю ж саму назву. Воно ніколи не відбудовувалося, тільки в старих актах і в місцевих переказах є згадки про його існування. Із землі знищеного Коропчика виорюють кості людей, ножі, ключі тощо. На полях, званих «Довгий Лан», ще донедавна було три могили, але їх розорали місцеві жителі. До села нележать окремі групи домів: на схід від ставу «Цици» і «Гуляки», а на північ від них «Курпіти» і «Лісові». Там на вапняках трапляються відтиски скам'янілих рослин. Дерев'яна церква в селі сягає своїм початком 18 сторіччя. У самих Ремезівцях біля ставища є оболоні, зовсім замулені піском, нанесеним із зверх двокілометрової дебри. Для охорони оболоней, призначених на пасовисько, від ерозійних пісків, селяни насипали греблі, але з малим успіхом, бо кожний зливний дощ наново наносив маси піску. За селом є грубі нашарування гончарської глини, у якій, як і в вапняках, є відтиски рослин.

У 1880 році дідич мав у селі 1546 морґів поля, а селяни мали 3274. Тоді було в Ремезівцях 190 домів і 1173 мешканців, а саме 1048 католиків, 76 римокатоликів і 49 жидів. В селі була одноклясова етапова школа, фільварок, ґуральня і млин.

Сучасність[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народилися:

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]