Шпиколоси (Золочівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шпиколоси
При в'їзді до села
При в'їзді до села
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Золочівський район
Громада Поморянська селищна громада
Основні дані
Засноване 1415
Населення 903
Площа 3,249 км²
Густота населення 267,16 осіб/км²
Поштовий індекс 80756[1]
Телефонний код +380 3265
Географічні дані
Географічні координати 49°44′12″ пн. ш. 24°51′30″ сх. д. / 49.73667° пн. ш. 24.85833° сх. д. / 49.73667; 24.85833Координати: 49°44′12″ пн. ш. 24°51′30″ сх. д. / 49.73667° пн. ш. 24.85833° сх. д. / 49.73667; 24.85833
Середня висота
над рівнем моря
334 м
Водойми Східна Золота Липа
Місцева влада
Адреса ради 80756, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Шпиколоси
Карта
Шпиколоси. Карта розташування: Україна
Шпиколоси
Шпиколоси
Шпиколоси. Карта розташування: Львівська область
Шпиколоси
Шпиколоси
Мапа

CMNS: Шпиколоси у Вікісховищі

Шпиколоси — село Золочівського району Львівської області. Село розташоване за 12 км. від районного центру міста Золочів.

Історія[ред. | ред. код]

Шпиколоси вперше згадуються у 1415 році, у цей час поселення належало Петру Шпиколовському. У XVI столітті власниками Шпиколос були Петро та Микола Кірдеї. Іван Пекарський у 1604 році відкупив село. Згодом село перейшло у власність Маргарити Броздовської з Бенькової, а у 1630 року до Конецпольських, два роки пізніше – до Собеських. Константан Собеський віддав село у 1723 році Антонієві Бекерському.[джерело?]

У 1920-30-ті роки в селі діяли осередок Товариства української мови імені Т. Шевченка «Просвіта», сільська читальня, збудована за кошти жителів села, школа, споруджена ще у 1872 р. Організовувались драматичні гуртки, хорові колективи.[2]

У квітні 1944 року в околицях сіл Ремезівці та Шпиколоси відбувся кривавий бій курсантів підстаршинської школи УПА, яка була розташована в с. Підгір я, із німецько-польськими карателями, які намагалися знищити село Шпиколоси.[3]

18 квітня 1944 року о 7 годині ранку, коли люди готувалися йти до храму, німецько-польський каральний загін[4] [5]оточив село. Побачивши небезпеку, жителі почали втікати. Однак, хто почав втікати з села в сторону поля і лісу, падав від куль окупантів. Тоді загинули Семчук Іван із синами Григорієм та Михайлом, Здирко Іван із сином Євгеном 10-12 років, Іван та Олекса Гулінські, Меланія Буняк, Блашко Лабаз, Василь Галян, Микола Богуш із сином Михайлом. Всього загинуло 15 чоловік. Більша частина хат була спалена. Велику кількість людей забрали на роботи у Німеччину.[6]

На території села проживали вояки УПА і активісти національного- визвольного руху: Карванський Ярослав, Вульчак Микола, Пасала Петро, Попадюк Володимир, Чепак Михайло і ряд інших. Всі ці вояки загинули в 1946-47 роках, а їхні сім’ї депортовали в Сибір. В часи колективізації в людей забирали худобу, будівлі, поле – все, що потрібно було для колективного господарства.

Шпиколоси почали розбудовуватись з 1964 року, коли на території звели цегельний завод потужністю 8 млн. шт. цегли. Цей завод пропрацював до 1994 року, за потужністю він займав третє місце в області. В даний час завод повністю розкомплектований.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Золочівський район
  2. Шпиколоси. Золочів.нет (укр.). 1 травня 2011. Процитовано 23 березня 2021. 
  3. Zaxid.net. На Львівщині вшанували вояків УПА, загиблих від рук фашистів. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 23 березня 2021. 
  4. Пам'ять про 1944-й у с.Шпиколоси. Золочів.нет (укр.). 19 квітня 2017. Процитовано 23 березня 2021. 
  5. В'ятрович, Володимир (Львів 2011). Польсько-українські стосунки в 1942—1947 роках у документах ОУН та УПА. с. 565. 
  6. ШПИКОЛОСИ ВІДСВЯТКУВАЛИ СВОЄ 600-РІЧЧЯ. Наша Українська Справа (рос.). Процитовано 23 березня 2021.