Лукавець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лукавець
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Підкамінська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46040110120067319
Основні дані
Населення 198
Площа 0,871 км²
Густота населення 227,33 осіб/км²
Поштовий індекс 80665[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 49°51′08″ пн. ш. 25°10′20″ сх. д. / 49.85222° пн. ш. 25.17222° сх. д. / 49.85222; 25.17222Координати: 49°51′08″ пн. ш. 25°10′20″ сх. д. / 49.85222° пн. ш. 25.17222° сх. д. / 49.85222; 25.17222
Середня висота
над рівнем моря
350 м
Водойми р. Вятина
Відстань до
обласного центру
96 км
Відстань до
районного центру
42 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції
42 км
Місцева влада
Адреса ради 80665, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Батьків
Сільський голова Гавришко Володимир Іванович[2]
Карта
Лукавець. Карта розташування: Україна
Лукавець
Лукавець
Лукавець. Карта розташування: Львівська область
Лукавець
Лукавець
Мапа
Мапа

Лу́кавець — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Відстань до колишнього райцентру становить 42 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 42 км.

Села Лукавець, Звижень, Батьків, Межигори раніше були підпорядковані Батьківській сільській раді.[3] Населення становить 198 осіб.[4]

Назва[ред. | ред. код]

Через наявність колись великих луків, ймовірно й походить назва села — Лукавець.

Географія[ред. | ред. код]

У географічному словнику Королівства Польського та інших слов'янських теренів подається інформація, що Лукавець — село у Бродському повіті, що знаходиться південніше Бродів та на північний захід від окружного суду у Залізцях.

Навколишні землі добре пристосовані для ведення сільського господарства, незважаючи на піщаний ґрунт. У 1970-х роках було проведено осушування великих територій лук довкола річки В'ятина, яка протікає у безпосередній близькості до села. Нині на місці висушених лук є великі території, які використовуються для випасання худоби.

З північної сторони село оточене великим лісовим масивом, який простягається на десятки кілометрів. Види дерев у лісах — сосна, ялиця, дуб, береза, осика, липа. У лісах багато зайців, козуль, лисиць, зустрічаються кабани. В літку ліси багаті на суницю, малину, ожину, гриби. В період цвітіння медоносної липи у цей район з'їжджаються на медозбір пасічники з різних районів Львівщини та сусідньої Тернопільщини. Також ліси багаті на рідкісні види тварин — борсуки, ондатри, мідянки, білі та сірі чаплі, гуска сіра.

Історія[ред. | ред. код]

В селі Луковець в урочищі «Під Ставками» під час розкопок виявлено поселення висоцької культури.[5]

В 1880р в селі проживали 393 особи ,87 осіб проивали на панському дворі.

15 червня 1934 року село передане до Бродського повіту зі Зборівського[6]. 1935р в селі проживало 670 осіб

У той час село було набагато більшим, ніж тепер. Було краще розвинене пасічництво. В селі мешкало дві, як на той час, заможні польські родини Вудрецьких та Шафіровичів. У їхній власності були великі лісові угіддя, стави у лісі та величезні пасовиська. 1939 року в село прийшла радянська влада, їх «розкуркулили» — вивезли до Сибіру. В одній з панських хат відкрили початкову школу, а решта будівель просто занепали, вапнякові камені пішли на будову ферми та конюшні.

У 1941 році село було окуповане німецькими військами. Восени того ж року окупаційною владою був утворений табір примусової праці для євреїв у Сасові, де утримувалося близько 250 євреїв із Сасова та навколишніх сіл, у тому числі і з Лукавця. У липні 1943 року табір був ліквідований, а всі в’язні розстріляні.[7]

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

З'єднане автошляхами з такими селами: Кругів, Батьків, Пеняки, Верхобуж.

Доїхати до Лукавця можна рейсовими автобусами сполученням Золочів — Батьків, Броди — Лукавець, Тернопіль — Лукавець.

Власним транспортом можна доїхати за таким маршрутом: Золочів — Єлиховичі — Сасів — Колтів — Кругів — Лукавець.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Церква Покрова Пресвятої Богородиці з дзвіницею
Пам'ятки архітектури національного значення № 1338/1, 1338/2.
У північній частині села, при дорозі, біля цвинтаря знаходиться старовинна дерев'яна церква Покрова Пресвятої Богородиці, що була збудована у 1740 році на місці більш давнішої. Будівля тризрубна, одноверха з соснового дерева на дубових підвалинах. Відновлена у 1879 році. Стіни надопасання покриті бляхою у 1979 році. Церква була дочірньою до парафіяльної церкви Апостола і Євангеліста Іоана Богослова в сусідньому селі Батьків. На захід від церкви знаходиться дерев`яна двоярусна дзвіниця з чотирма дзвонами, накрита наметовим дахом.[8] Нині церква знаходиться у користуванні громад УГКЦ та ПЦУ.[9] За переказами старших людей у ній молився Богдан Хмельницький, який проїжджав через село у 1600-х роках.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  2. Обрані на посаду сільського голови: Львівська область. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
  3. Батьківська сільська рада. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
  4. Повний перелік населених пунктів Бродівщини. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
  5. Археологія Бродівського району Львівської області. Село Лукавець. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018.
  6. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów zborowskiego i brodzkiego w województwie tarnopolskiem [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  7. Місця нацистського терору на території Львівщини, 1941–1944 рр. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2018.
  8. а б Церква Покрова Пр. Богородиці 1740. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 1 лютого 2013.
  9. Конфесійні громади Бродівського району. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. — Львів : Місіонер, 2000. — 192 с.
  • Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект) // Пам’ятки України — Київ: 1999. — № 2 — 3.
  • Лукавець // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3. — С. 167.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Иллюстрированный справочник-каталог) / Жариков Н., Артеменко И. и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 105. (рос.)
  • Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація. — Львів, 1996. — Т. 4. — С. 102.
  • Łukawiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 814. (пол.). — S. 814. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]