Розточчя (заповідник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Природний заповідник «Розточчя»
Янівський став
Янівський став
49°57′30″ пн. ш. 23°39′00″ сх. д. / 49.95833333336077686° пн. ш. 23.65000000002777724716906960° сх. д. / 49.95833333336077686; 23.65000000002777724716906960Координати: 49°57′30″ пн. ш. 23°39′00″ сх. д. / 49.95833333336077686° пн. ш. 23.65000000002777724716906960° сх. д. / 49.95833333336077686; 23.65000000002777724716906960
Країна  Україна
Розташування Львівська область
Яворівський район
Найближче місто Львів, Новояворівськ
Водні об'єкти р. Верещиця, Янівський став
Площа 2084,5 га
Засновано 1984 р.
Оператор Міністерство освіти України
Об'єкт №: 1133ter-071
Статус: частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Розточчя (заповідник). Карта розташування: Львівська область
Розточчя (заповідник)
Розточчя (заповідник) (Львівська область)
Мапа

CMNS: Розточчя у Вікісховищі
Заповідний ліс
Заповідні озера

«Розто́ччя» — природний заповідник в Україні. Розташований у Яворівському районі Львівської області.

Площа 2 084,5 га. Створений у 1984 році з метою збереження та наукового вивчення унікальних ландшафтів Українського Розточчя. Протяжність території з півночі на південь — 8 км, із заходу на схід — 12 км.

З 13 липня 2017 року ділянка заповідника «Розточчя» площею 384,81 га входить у світову спадщину ЮНЕСКО як один з масивів Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи.[1]

Історія

Природний заповідник «Розточчя» було створено постановою Ради Міністрів УРСР від 5 жовтня 1984 року № 403 на базі державного заказника місцевого значення «Страдчанський ліс», створеного 1974 року, та заповідного урочища «Королева гора» (1978).

Територія заповідника складається з двох ділянок — Верещицького і Ставчанського лісництв.

Контора заповідника розташована біля смт Івано-Франкове, у кварталі 42 Ставчанського лісництва, на відстані 35 км від районного центру м. Яворова та 25 км від обласного центру — м. Львова.

На півночі (Ставчанська ділянка) та сході (Верещицька ділянка) заповідник межує з Яворівським національним природним парком.

Природні умови

Сучасний рельєф Розточчя складається з горбистих пасом і горбів. Абсолютна висота окремих горбів становить 380–390 м, найбільша — 395 м (Середній Горб), відносна висота над дном долини — 60 м. Обриси пасом і горбів заокруглені. Найвищою відміткою заповідника є гора Гострий Горб (350 м).

Територія заповідника представлена трьома підвищеннями. По її межах протікають річки Верещиця та її притока Ставчанка, на яких розташований каскад штучних водоймищ (ставів), найбільшим з яких є Янівський став площею 207 га (біля смт Івано-Франкове).

Безпосередньо на території заповідника протікає нижній відтинок каналізованого річища р. Ставчанки, завдовжки 650–700 м, та обвідне річище Верещиці, завдовжки 3,4 км навколо північно-східного берега Янівського ставу.

По крайньому південно-східному відрізку вододільної лінії гряди Розточчя проходить Головний європейський вододіл, який на цій ділянці розмежовує басейни Балтійського (Вісла) та Чорного (Дністер) морів.

Рельєф Розточчя зумовлює шляхи перенесення повітряних мас: тут переважають вітри західного і південно-західного напрямків. Це спричинює часте надходження вологих мас з Балтики, що своєю чергою, призводить до високої вологості повітря і значної кількості опадів (673 мм за рік), максимум яких припадає на літній період. Середньорічна температура повітря становить +7,6 °C, січня — −3 °C і липня — +17,5 °C. Тривалість вегетаційного періоду в районі заповідника становить 212 днів, зима — м'яка, з частими відлигами.

Флора та фауна

Флора

Особливістю рослинності заповідника є те, що тут перекриваються ареали більшості основних євразійських видів дерев і чагарників.

На долю лісових масивів припадає 92 %, а на лучну, болотну і прибережно-водну рослинність лише 8 %.

Серед лісів переважають широколистяні (букові, дубові, грабово-дубові) та хвойно-широколистяні. Меншу площу займають хвойні ліси. Тут зростають високопродуктивні сосново-букові ліси, що поширюються на територію України з Центральної Європи тільки на Розточчі й східніше на її рівнинній частині не зустрічаються.

Великий інтерес становлять унікальні природні угруповання з участю льодовикових реліктів — берези низької, верби лапландської тощо.

Розташування Розточчя на стику 3 флористичних областей — Карпат, Полісся та Поділля — зумовило високу насиченість території різними за походженням та віком видами рослин: ялиці білої, ялівцю звичайного (північно-східна межа поширення); вільхи сірої, фіалки білої (північна); бука лісового, рясту порожнистого (південно-східна) та багна болотного, верби мирзинолистої, журавлини болотної (південна).

У заповіднику налічується 885 видів судинних рослин, 212 — мохоподібних, 65 — лишайників, 20 — синьо-зелених водоростей.

До Червоної книги України занесено 28 видів судинних рослин.

Фауна

У заповіднику зареєстровано 43 види ссавців, 169 — птахів, 17 — земноводних і плазунів, 16 — риб. До Червоної книги України занесено 17 видів тварин.

Серед ссавців поширені сарна європейська, заєць сірий, кабан дикий, лисиця звичайна, куниця лісова, тхір лісовий, ласиця мала, горностай, іноді трапляються олені — благородний і японський, лось звичайний, вовк.

Зрідка трапляється найменша пташка України — золотомушка жовточуба, одним з найцікавіших птахів у період міграції є баклан великий.

Спроба ліквідації заповідника

1 листопада 2010 року міністр освіти України Д. Табачник видав наказ № 1032, яким заповідник позбавлявся юридичного статусу, що було порушенням закону[2][3]. По суті, йшлося про ліквідацію заповідника. Дві громадські екологічні організації — Київський еколого-культурний центр і Екоправо-Київ подали в суд на Міністерство освіти України й виграли суд. Незаконний наказ був скасований[2].

Рекреаційно-освітня робота

Озеро Янівський став відоме як місце відпочинку під час перельотів та зимівлі багатьох видів птахів.

У заповіднику також функціонує Музей природи Розточчя, проводиться активна еколого-освітня робота з молоддю, влаштовуються тематичні екскурсії екологічними стежками для відвідувачів.

Галерея

Див. також

Виноски

  1. Букові ліси на Львівщині стали світовим надбанням ЮНЕСКО tvoemisto.tv, 14.07.2017
  2. а б Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003–2013. / Мат. независимого расследования. — К.: КЭКЦ, 2014. — 128 с.
  3. Закон України «Про природно-заповідний фонд України»

Джерела

Посилання