JavaScript

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Javascript)
Перейти до: навігація, пошук
JavaScript
Unofficial JavaScript logo 2.svg
Скриптова мова, обчислювальна платформа, Інтерпретована мова програмування, мультипарадигмальна мова програмування, prototype-based programming language[d], імперативна мова програмування, мова функціонального програмування і event-driven programming language[d]
Парадигма: імперативна, елементи функціональної, об'єктно-орієнтована (прототип-орієнтована)
Дата появи: 1995
Творці: Брендан Айк
Розробник: Netscape Communications Corporation, Mozilla Foundation
Останній реліз: ECMAScript 2017[1] (червня 2017)
Тестова версія: (27 липня 2010)
Система типізації: динамічна, качина
Основні реалізації: KJS, Rhino, SpiderMonkey, V8, Carakan, Chakra (Microsoft)
Під впливом від: Scheme, Self, Java, C, Python
Вплинула на: ActionScript, CoffeeScript, Dart, JScript .NET, Objective-J, QML, TypeScript, LiveScript
Звичайні розширення файлів: js[2]
Сайт: developer.mozilla.org/en-US/docs/Web/JavaScript
CMNS: JavaScript на Вікісховищі
JavaScript
Javascript icon.svg
Розширення файлу: .js
MIME-тип: application/javascript
text/javascript (застаріла)[3]
Uniform Type Identifier: com.netscape.javascript-source[4]
Тип формату: текстовий файл

JavaScript (JS) — динамічна, об'єктно-орієнтована[5] мова програмування. Реалізація стандарту ECMAScript. Найчастіше використовується для створення сценаріїв веб-сторінок, що надає можливість на стороні клієнта (пристрої кінцевого користувача) взаємодіяти з користувачем, керувати браузером, асинхронно обмінюватися даними з сервером, змінювати структуру та зовнішній вигляд веб-сторінки.

JavaScript класифікують як прототипну (підмножина об'єктно-орієнтованої), скриптову мову програмування з динамічною типізацією. Окрім прототипної, JavaScript також частково підтримує інші парадигми програмування (імперативну та частково функціональну) і деякі відповідні архітектурні властивості, зокрема: динамічна та слабка типізація, автоматичне керування пам'яттю, прототипне наслідування, функції як об'єкти першого класу.

Мова JavaScript використовується для:

Незважаючи на схожість назв, мови Java та JavaScript є двома різними мовами, що мають відмінну семантику, хоча й мають схожі риси в стандартних бібліотеках та правилах іменування. Синтаксис обох мов отриманний «у спадок» від мови С, але семантика та дизайн JavaScript є результатом впливу мов Self та Scheme.[6]

Історія[ред.ред. код]

Поява в Netscape[ред.ред. код]

1995 року компанія Netscape поставила завдання вбудувати мову програмування Scheme чи «якусь схожу» в браузер Netscape. Для цього був запрошений Брендан Айк, американський розробник, що спеціалізувався на системному програмуванні. Також, для прискорення розробки, Netscape почали співробітництво з компанією Sun Microsystems.

З часом, концепція розроблюваної мови програмування була розширена до можливості використання безпосередньо в HTML-коді сторінки. Компанії мали на меті створити мову, що могла зв'язати різні частини веб-сайтів: зображень, Java-аплетів, об'єктної моделі документа. Ця мова повинна була стати зручною для веб-дизайнерів та некваліфікованих програмістів. Робочою назвою нової мови була Mocha, яка була змінена на LiveScript в перших двох бета-версіях браузера Netscape 2.0. А дещо пізніше, користуючись популярністю бренду Java, LiveScript був перейменований на JavaScript і третя бета-версія (2.0B3) Netscape 2.0 вже вийшла з сучасною назвою[7][8]. Для цього була придбана відповідна ліцензія у компанії Sun Microsystems, що володіла брендом Java.

1992 року компанією Nombas була розроблена скриптова мова програмування Cmm (англ. С-minus-minus, гра слів навколо мови С++), яка пізніше була перейменована на ScriptEase та могла вбудовуватися в веб-сторінки. Існує хибна думка, що JavaScript був створений під впливом Cmm. Насправді, Брендан Айк ніколи не чув про Cmm до того, як він створив LiveScript[9]. Пізніше, Nombas зупинили розробку Cmm та почали використовувати JavaScript, а згодом брали участь у групі зі стандартизації JavaScript.

Стандартизація[ред.ред. код]

У листопаді 1996 року Netscape заявила, що відправила JavaScript в організацію Ecma International для розгляду мови як промислового стандарту. В результаті подальшої роботи з'явилась стандартизована мова з назвою ECMAScript. У червні 1997 року, Ecma International опублікувала першу редакцію специфікації ECMA-262. Рік по тому, у червні 1998 року, щоб адаптувати специфікацію до стандарту ISO/IEC-16262, були внесені деякі зміни і випущена друга редакція. Третя редакція побачила світ в грудні 1999 року.[10]

Четверта версія стандарту ECMAScript так і не була закінчена і четверта редакція не вийшла[11]. Тим не менш, п'ята редакція з'явилася в грудні 2009 року.

У червні 2015 року[12] вийшла версія шоста версія, починаючи з якої комітет ECMAScript прийняв рішення перейти на щорічны оновлення і нова версія отримала назву ES2015. Вона отримала цілу низку нововведень, серед яких: об'єкт Promise для зручного асихронного виконування коду, деструктурірующее присвоювання, стрілочні функції, функції-генератори, шаблонні рядки, оператори оголошення змінних let та const тощо.

Версія ES2016 вийшла у червні 2016 року, серед нововведень оператор піднесення до степеня ** та метод Array.prototype.includes, який перевіряє, чи міститься переданий аргумент в масиві.

Версія ES2017, що вийшла в червні 2017 року і на сьогодні є актуальною версією стандарту додала можливість використання асихронних функцій, «висячих» ком в параметрах функцій, об'єкт Atomics, декільких нових методів для роботи з рядками.

Актуальний стан[ред.ред. код]

JavaScript, наразі, є однією з найпопулярніших мов програмування в інтернеті[13]. Але спочатку багато професіональних програмістів скептично ставилися до мови, цільова аудиторія якої складалася з програмістів-любителів[14]. Поява AJAX змінила ситуацію та повернула увагу професійної спільноти до мови, а подальші модифікації мови за стандартами ES2015 та ES2017 внесли багато корисних можливостей, яких не вистачало для ефективного програмування. В результаті, були розроблені та покращені багато практик використання JavaScript (зокрема, тестування та налагодження), створені бібліотеки та фреймворки, поширилося використання JavaScript поза браузером.

Про мову[ред.ред. код]

JavaScript має низку властивостей об'єктно-орієнтованої мови, але завдяки концепції прототипів підтримка об'єктів в ній відрізняється від традиційних мов ООП. Крім того, JavaScript має ряд властивостей, притаманних функціональним мовам, — функції як об'єкти першого класу, об'єкти як списки, каррінг, анонімні функції, замикання (closures) — що додає мові додаткову гнучкість.

JavaScript має C-подібний синтаксис, але в порівнянні з мовою Сі має такі корінні відмінності:

JavaScript містить декілька вбудованих об'єктів: Global, Object, Error, Function, Array, String, Boolean, Number, Math, Date, RegExp. Крім того, JavaScript містить набір вбудованих операцій, які, строго кажучи, не обов'язково є функціями або методами, а також набір вбудованих операторів, що управляють логікою виконання програм. Синтаксис JavaScript в основному відповідає синтаксису мови Java (тобто, зрештою, успадкований від C), але спрощений порівняно з ним, щоб зробити мову сценаріїв легкою для вивчення. Так, приміром, декларація змінної не містить її типу, властивості також не мають типів, а декларація функції може стояти в тексті програми після неї

Семантика мови схожа з семантикою мови Self.

Приклад оголошення і використання класу в JavaScript (клас є одночасно функцією, оскільки функції — це об'єкти першого рівня):

 function MyClass() {
   this.myValue1 = 1;
   this.myValue2 = 2;
 }

 var mc = new MyClass();
 mc.myValue1 = mc.myValue2 * 2;

Одна з популярних технологій, що дозволила зробити сторінки динамічнішими і забезпечити нові можливості — це динамічне завантаження і вставка даних в документ, що отримала назву AJAX.

Використання в HTML[ред.ред. код]

При використанні в рамках технології DHTML JavaScript код включається в HTML-код сторінки і виконується інтерпретатором, вбудованим в браузер. Код JavaScript вставляється в теги <script></script> з обов'язковим по специфікації HTML 4.01 атрибутом type="text/javascript", хоча в більшості браузерів мова сценаріїв за умовчанням саме JavaScript.

Скрипт, що виводить модальне вікно з класичним написом «Hello, World!» усередині браузера:

<script type="text/javascript">
  alert('Hello, World!');
</script>

Слідуючи концепції інтеграції JavaScript в існуючі системи, браузери підтримують включення скрипта, наприклад, в значення атрибуту події:

 <a href="delete.php" onclick="return confirm('Ви впевнені?');">Видалити</a>

Тут при натисненні на посилання функція confirm('Ви впевнені?'); викликає модальне вікно з написом «Ви впевнені?», а return false; блокує перехід за посиланням. Зрозуміло, цей код працюватиме тільки якщо в браузері є і включена підтримка JavaScript, інакше перехід за посиланням відбудеться без попередження.

Є і третя можливість підключення JavaScript — написати скрипт в окремому файлі, а по тому підключити його за допомогою конструкції:

<script type="text/javascript" src="http://Шлях_до_файла_зі_скриптом"></script>

Зневадження[ред.ред. код]

При розробці великих і нетривіальних веб-застосунків з використанням JavaScript, критично важливим є доступ до інструментів зневадження. Оскільки браузери від різних виробників дещо відрізняються у поведінці JavaScript і реалізації Об'єктної Моделі Документа, треба мати в руках зневаджувач для кожного браузера, якщо веб-застосування орієнтовано на нього.

На даний час Firefox, Opera, Google Chrome, Edge та Safari мають зневаджувачі для себе.

Також існують такі корисні інструменти, як:

  • ESLint — перевірка якості коду, що сканує JavaScript програму, шукаючи проблеми коду;
  • Prettier — автоматичне форматування коду у корректний вигляд;
  • Babel — транспайлер Javascipt коду до більш старих версій стандартів ECMAScript, що допомагає розробникам використовувати найновіші можливості мови для оточення, що не встигло реалізовати останній стандарт.

Оскільки JavaScript є інтерпретатором, без строгої типізації, і може виконуватися в різних середовищах, кожне зі своїми власними особливостями сумісності, програміст має бути дуже уважним, і повинен перевіряти, що його код виконується як очікується в широкому переліку можливих конфігурацій.

Кожен блок сценарію інтерпретатор розбирає окремо. На веб-сторінках, коли треба комбінувати блоки JavaScript та HTML, синтаксичні помилки знайти легше, якщо тримати функції сценарію в окремому блоці коду, або (ще краще) використовувати багато малих пов'язаних .js файлів. В такий спосіб синтаксична помилка не спричинятиме «падіння» цілої сторінки, і можна надати допомогу, елегантно вийшовши зі сторінки.

Примітки[ред.ред. код]

  1. https://developer.mozilla.org/pl/docs/Web/JavaScript/New_in_JavaScript/ECMAScript_Next_support_in_Mozilla#ECMAScript_2017.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  2. https://www.iana.org/assignments/media-types/application/javascript
  3. RFC 4329. tools.ietf.org. 
  4. System-Declared Uniform Type Identifiers. Mac OS X Reference Library. Apple Inc. Процитовано 2010-03-05. 
  5. ECMAScript Language Specification. 
  6. ECMAScript Language Overview (PDF). 2007-10-23. с. 4. Процитовано 2009-05-03. 
  7. Press release announcing JavaScript, «Netscape and Sun announce Javascript», PR Newswire, December 4, 1995
  8. TechVision: Innovators of the Net: Brendan Eich and JavaScript. Web.archive.org. Архів оригіналу за 2008-02-08. 
  9. Brent Noorda's Answers on ECMA. Quora. Процитовано 2014-04-13. 
  10. ECMAScript 3rd Edition specification (PDF). Процитовано 2013-05-26. 
  11. Documentation. ECMAScript. Процитовано 2014-04-13. 
  12. ES6, ES8, ES2017: что такое ECMAScript и чем это отличается от JavaScript. Tproger (ru-RU). 2017-09-07. Процитовано 2017-10-08. 
  13. 15 самых популярных языков программирования по версии GitHub (ru-RU). Процитовано 2017-10-08. 
  14. JavaScript: The World's Most Misunderstood Programming Language. Crockford.com. Процитовано 2009-05-19. 

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]