Артишок
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Артишок | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Підродина: | Carduoideae |
| Триба: | Cynareae |
| Рід: | Артишок (Cynara) L., 1753 |
 Вікісховище: Cynara
| |
Артишо́к (лат. Cynara) — рід рослин родини айстрові, що налічує понад 10 видів. Один з них — артишок садовий — належить до городини, поширеної головним чином у Середземномор'ї. Якщо назва «артишок» використовується окремо, і у більшості випадків вона посилається саме на цей вид. Слово «артишок» взяте з арабської мови: ارضي شوكي (арді шаукі) або ارضي شوك (арді шаук) і буквально перекладається як «вирваний із землі». Справжні артишоки не слід плутати з «єрусалимським артишоком» — під цією назвою в англомовній літературі описують топінамбур.
- Садовий артишок (Cynara cardunculus subsp. scolymus (L.), англ. Globe artichoke), також відомий як посівний, або колючий артишок. В їжу використовується м'ясисте квітколоже суцвіття. Це — дворічна овочева рослина родини Айстрові. Поширений в багатьох країнах Середземномор'я. Вирощувався арабами до нашої ери. На узбережжі Чорного моря зимує без захисту. На решті територій України необхідно вкривати, оскільки періодично спостерігаються морози з низькими температурами мінус 19°С і без снігу. Вирощують Артишок через розсаду. В їжу використовують недостиглі м'ясисті суцвіття, багаті на вітаміни А, В і С. Урожайність від 5 до 25 т/га.
Їх використовують в їжу вареними, тушкованими, печеними на грилі, вживають маринованими, консервують для подальшого використання.
Також слово «артишок» використовується для:
- Проєкт «Артишок» (Project ARTICHOKE), операція ЦРУ.
- «The Artichokes» (Артишоки) — поп-група із Південної Кароліни (США).
Види[ред. | ред. код]
- Cynara algarbiensis Coss. ex Mariz
- Cynara auranitica Post
- Cynara baetica (Spreng.) Pau
- Cynara cardunculus L.
- Cynara cornigera Lindl.
- Cynara cyrenaica Maire & Weiller
- Cynara humilis L.
- Cynara makrisii Hand & Hadjik.
- Cynara syriaca Boiss.
- Cynara tournefortii Boiss. & Reut.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Вульф Е. В., Малеева О. Ф. Мировые ресурсы полезных растений. Пищевые, кормовые, технические, лекарственные и др. Справочник. // Раздел 977 Cynara — Артишок. — Ленинград: "Наука", 1969. — 566 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Артишок [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
|
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|