Глухий губно-зубний африкат
| Глухий губно-зубний африкат | |
|---|---|
| p̪f | |
| Звучання | |
|
|
Глухий губно-зубний африкат ([p̪͡f] у МФА) — рідкісний приголосний-африкат, що починається як губно-зубний проривний [p̪] та закінчується як глухий губно-зубний фрикативний [f].
Цей звук є у діалекті СіНкуна мови тсонга, як-от у слові [tiɱp̪͡fuβu] — «гіпопотами», а також аспірована його версія [ɱp̪͡fʰuka] — «відстань» (на відміну від [ɱfutsu] — «черепаха», що показує, що звук [p] не є епентезою). Також у цьому діалекті є дзвінкий губно-зубний африкат, [b̪͡v], наприклад у слові [ʃileb̪͡vu] — «підборіддя». У згаданому діалекті немає глухого губно-зубного фрикативного [f], є лише глухий губно-губний фрикативний, наприклад, [ɸu] — «завершений». (Втім, є обидва дзвінкі фрикативні: [β] та [v].)
У німецькій мові є подібний звук, /p͡f/ у слові Pfeffer /ˈp͡fɛfɐ/ ('перець') та у слові Apfel /ˈap͡fəl/ ('яблуко'). Через фонотактичні обмеження, цей звук не виникає після подовження голосних, дифтонгів або фонеми /l/. Відрізняється від справжнього губно-зубного африката тим, що починається, як губно-губний звук, після чого при вимові нижня губа трохи висувається назад, і звук завершується як фрикативний.
Звук може виникати в англійській мові у словах, де один склад завершується на «p» та наступний починається з «f», як у наступних словах: «helpful», «stepfather».
Властивості[ред. | ред. код]
- Спосіб творення — несибілянтний африкат.
- Є два варіанти творення проривної частини звуку:
- Губно-губний, тобто артикулюється обидвома губами. Африкат з таким проривним звуком зветься губним-губно-зубним.
- Губно-зубний, тобто артикулюється нижньою губою та верхніми зубами.
- Місце творення фрикативної частини звуку — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади[ред. | ред. код]
| Мова | Слово | МФА | Переклад | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Бурушаскі[джерело?] | iphusimi | [ip̪͡fusimi] | 'він його зав'язує' | Варіюється з /pʰ/. Також може звучати, як /f/. | |
| Англійська | Деякі носії | helpful | [ˈhɛɫp̚ˌp̪͡fəɫ] | 'корисний' | Виникає в деяких мовців при стику приголосних /pf/ |
| info | [ˈɪɱˌp̪͡fəʊ̯] | 'інформація' | Алофон /f/ після носових приголосних, виникає як епентеза, зазвичай під час швидкої розмови. | ||
| Німецька | Стандартизована[1] | Pfirsiche | [ˈp͡fɪɐ̯zɪçə] | 'персики' | Губний-губно-зубний[1] . Виник на місці /p/ при пересуванні приголосних у верхньонімецькій у VIII сторіччі[2]. Див. Фонетика і фонологія німецької мови |
| Швейцарська[3][4] | Soipfe | [ˈz̥oi̯p͡fə] | 'мило' | Губний-губно-зубний. Приклад з цюрихського діалекту. | |
| Італійська | Деякі центрально-
південні діалекти[5] |
infatti | [iɱˈp̪͡fät̪̚t̪i] | 'дійсно, звичайно' | Губно-зубний, алофон /f/ після носових[5]. |
| Люксембурзька[6] | Kampf | [ˈkʰɑmp͡f] | 'бій' | Тільки у запозиченнях з німецької[6]. | |
| Нгіті[7] | pfɔ̀mvɔ | [p̪͡fɔ̀ɱ(b̪)vɔ̄] | 'дух води' | Рідше [p͡ɸ][8] | |
| Кіньяруанда | gupfundikira | [gup̪͡fu:ndiciɾa] | 'зачиняти' | ||
| Мандаринська | Сіаньський діалект | 猪/豬 zhū | [p̪͡fú²¹] | 'свиня' | Через огублення ретрофлексних проривних у середньокитайській. |
| Словенська | pfenig | [ˈp̪féːnìk] | 'пфеніг' | Трапляється рідко, переважно у запозиченнях з німецької. | |
| Сопвома[9] | ōpfǒ | [o̞˧p̪͡fo̞˦] | 'батько' | У деяких словах може звучати, як аспірований [p̪͡fʰ]. | |
| Тсонга | діалект СіНкуна | timpfuvu | [tiɱp̪͡fuβu] | 'гіпопопотами' | Протиставляється придиховій формі того ж звуку. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Mangold, (2005), p. 45.
- ↑ Fausto Cercignani, The Consonants of German: Synchrony and Diachrony, Milano, Cisalpino, 1979.
- ↑ Fleischer та Schmid, (2006), p. 244.
- ↑ Marti, (1985), p. ?.
- ↑ а б Canepari, (1992), p. 71.
- ↑ а б Gilles та Trouvain, (2013), p. 72.
- ↑ Kutsch Lojenga, (1994), p. 31.
- ↑ Kutsch Lojenga, (1994), p. 45.
- ↑ Giridhar, P P. «Mao Naga Grammar.» 1994, p. 26. https://archive.org/details/dli.language.2262/page/n9/mode/2up
Джерела[ред. | ред. код]
- Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (італ.), Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
- Fleischer, Jürg; Schmid, Stephan (2006), Zurich German (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 243—253, doi:10.1017/S0025100306002441
- Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278
- Kutsch Lojenga, Constance (1994), Ngiti: a Central-Sudanic language of Zaire, Köln: Rüdiger Köppe Verlag, ISBN 978-3-927620-71-1
- Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch (вид. 6th), Mannheim: Dudenverlag, ISBN 978-3-411-04066-7
- Marti, Werner (1985), Berndeutsch-Grammatik, Bern: Francke, ISBN 3-7720-1587-5
