Дмитрів Ігор Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитрів Ігор Федорович
Народився9 жовтня 1983(1983-10-09)
Калуш, Івано-Франківська область, Українська РСР
Помер20 лютого 2014(2014-02-20) (30 років)
Київ, Україна Україна
·Застрелений снайпером на вулиці Інститутській.
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Відомий завдякиГерой Майдану
Alma materНаціональний університет «Одеська юридична академія»
БатькоФедір Дмитрів
РодичіСтарший брат — Микола
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Дми́трів І́гор Фе́дорович (* 9 жовтня 1983, Калуш, Івано-Франківська область, Українська РСР — † 20 лютого 2014, Київ, Україна) — учасник, захисник Євромайдану. Мав загострене відчуття справедливості та прагнув змінити країну на краще. Герой України.

Народився та жив у Калуші на північному заході Івано-Франківської області, центрі Калуського району. Закінчив ЗОШ № 10, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, а 2013 року — Національний університет «Одеська юридична академія».

Віднедавна переїхав до с. Копанки Калуського району, де самотужки звів будинок. Розлучений, дітей не мав. Незадовго до загибелі втратив батька, мати перебувала в Італії на заробітках.

На Майдані

[ред. | ред. код]

Вперше приїхав на Майдан на початку лютого. Після повернення зустрівся з членом Комітету опору диктатурі в Калуші Ігорем Очкуром.

Вдруге поїхав разом з друзями 18 лютого ввечері автобусом з Івано-Франківська, не попередивши нікого з рідних та близьких. Запізнювався на автобус, який вирушав до Києва, тому виїжджав з дому на таксі. Був весь час на передовій. Загинув одним з перших під час контратаки на вул. Інститутській від чотирьох вогнепальних поранень, які пошкодили легеню, нирку та аорту. 20 лютого близько 17:00 надійшла офіційна інформація з Київської міської клінічної лікарні № 17 про те, що Ігор помер.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Дошка у Чернівцях

22 лютого 2014 року в Калуші в ПК «Мінерал» до ранку 23 лютого проходила громадянська панахида за загиблим на Майдані Ігорем Дмитрівим. Вдень тіло Ігоря перевезли для прощання з Калуша до рідного дому в с. Копанки. 24 лютого в Калуші відбувся похорон.

25 лютого 2014 року Ігору Дмитріву було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Калуш» (посмертно)[1].

28 лютого 2014 року, на 9 день від загибелі, в церкві святого Архистратига Михаїла Калуського деканату УГКЦ відбулось вшанування пам'яті Ігоря Дмитріва.

17 квітня 2014 року у Калуші на будинку, де народився та виріс Ігор Дмитрів, відкрили меморіальну дошку.[2]

21 листопада 2016 року на фасаді корпусу Чернівецького юридичного інституту Одеської національної юридичної академії встановили меморіальну дошку полеглому випускнику Ігорю Дмитріву[3].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ігореві Дмитріву присвоїли звання «Почесного громадянина Калуша» посмертно // газета «Вікна», 25 лютого 2014 року. Архів оригіналу за 11 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  2. Герою Небесної Сотні Ігорю Дмитріву встановили барельєф у Калуші (фоторепортаж) [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. Україна Online. 17.04.2014
  3. У Чернівцях встановили меморіальну дошку загиблому на Майдані Ігорю Дмитріву. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 21 листопада 2016.
  4. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  5. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Відспівування та громадянська панахида за загиблим на Майдані Ігорем Дмитрівим, Калуш, 22.02.2014
Перевезення Ігоря Дмитріва з Калуша до рідного дому в с. Копанки, 23.02.2014
Похорон Героя України Ігоря Дмитріва в Калуші, 24.02.2014
Він загинув за Україну! Дмитрів Ігор Федорович

Джерела

[ред. | ред. код]