Макіївський тролейбус
| Макіївський тролейбус | |
|---|---|
 | |
| Тролейбусна система | |
| Країна |  Україна |
| Регіон |  Донецька область |
| Місто |  Макіївка |
| Дата відкриття | 13 листопада 1969 (54 роки) |
| Кількість маршрутів | 3 |
| Довжина контактної мережі | 38,5км |
| Кількість депо | 1 |
| Кількість тролейбусів | 25(на 26.01.2023)[1] |
| Моделі тролейбусів в експлуатації | ЗіУ-682, ЮМЗ Т2 УТТЗ,КТГ-1 |
| Вартість проїзду | 9 руб |
| Оператор | Комунальне підприємство «МУП АГМ МЕТ" |
 Макіївський тролейбус у Вікісховищі | |
Макіївський тролейбус — діюча (з 13 листопада 1969 року) в місті Макіївці Донецької області тролейбусна система України. Нині перебуває у кризовому становищі.
Власником, що здійснює експлуатацію тролейбусної мережі в Макіївці, є комунальне підприємство «Макелектротранс».
Тролейбусний рух у Макіївці було відкрито 5 листопада 1969 року. В цей день вулицями міста тролейбуси проїхали без пасажирів, а вже за декілька днів тролейбус став невід'ємною частиною макіївських пасажирів. Регулярний рух відкрито 13 листопада 1969 року за кільцевим маршрутом № 1 «Центр — Трубзавод» вулицями Панченка, Московською, Свердлова, Мінською, Карбидною. Парк тролейбусів налічував тоді всього 4 машини МТБ-82, які раніше експлуатувалися у Донецьку. Депо ще не було відкрито, відстій і обслуговування здійснювався на кінцевій зупинці «Трубзавод».
Станом на 2000 рік, попри дуже складні економічно 1990-ті, в Макіївці діяли 10 тролейбусних маршрутів. До 2000 року Макіївське трамвайно-тролейбусне управління (МТТУ) входило до складу «Облелектротранса» і перебувало в обласній власності. У 2000 році міська рада ухвалила рішення про передачу МТТУ в міську комунальну власність. У 2001 році було створено нове підприємство «Міськелектроавтотранс» (МЕАТ), на баланс якого передали частину маршрутів і частину рухомого складу. Решту маршрутів закрили, рухомий склад — порізали. За рік, у 2002 році, було створено ще одне нове підприємство — «Макелектротранс» (МЕТ). Йому було передано частину маршрутів та рухомого складу ГЕАТа. Решту рухомого складу знову порізали, маршрути — закрили.
Влітку 2008 року відновлена тролейбусна лінія від тролейбусного депо до селища шахти ім. Бажанова вулицями Волгоградською, Дніпровською, Ярошенка до кільця на перехресті з вулицею Макарова. Відновлено роботу тролейбусного маршруту № 3 «Дитячий світ — Селище шахти ім. Бажанова».
З квітня 2008 року в Макіївці працює 4 тролейбусних маршрути.
У березні 2013 року планувалося здійснити тролейбусне сполучення Макіївки з Донецьком[2].
26 серпня 2014 року рух тролейбусів було припинено через бойові дії. З 4 вересня 2014 року рух тролейбусів було відновлено.
| Перелік тролейбусних маршрутів в м. Макіївка | ||||
|---|---|---|---|---|
| № | Пункт відправлення | Пункт прибуття | Примітки | |
| Діючі маршрути | ||||
| 2 | Дитячий світ | Вокзал | Призначений з 2002 року, колишній 2А | |
| 3 | Дитячий світ | Шахта ім. Бажанова | Відкритий у 1970 році за маршрутом «Автовокзал — Тролейбусне депо». 8 жовтня 1972 року відкрита тролейбусна лінія від тролейбусного депо до селища шахти імені Бажанова. Подовжено маршрут № 3 «Центр — Шахта ім. Бажанова». З 21 жовтня 1972 року курсував за маршрутом «Трубзавод — Шахта ім. Бажанова». З 22 листопада 1972 року відкрито розворотне кільце і к/с «Дитячий світ». Скасовувався у 2003 році. Відновлено у 2008 році | |
| 4 | Дитячий світ | Даки | Призначений з 2002 року, колишній 4А | |
| Скасовані маршрути | ||||
| 1 | Центр | Молокозавод | Відкритий 13 листопада 1969 року. Кільцевий маршрут. Скасований у 2003 році | |
| 2 | Автовокзал | Вокзал | Відкритий 29 квітня 1970 року. З 21 жовтня 1972 року змінено маршрут. Скасований у 2002 році | |
| 2А | Дитячий світ | Вокзал | Скасований у 2002 році, перейменований на маршрут № 2 | |
| 4 | Автовокзал | Даки | Відкритий наприкінці 1970 року. З 21 жовтня 1972 року змінено маршрут «Трубзавод — Даки». З 22 листопада 1972 року відкрито розворотне кільце і к/с «Дитячий світ» | |
| 4А | Трубзавод | Даки | Скасований у 2002 році, перейменований на маршрут № 4 | |
| 6 | Автовокзал | Даки | Відкритий 25 вересня 1971 року за маршрутом «Центр — Шахта "Капітальна"». | |
| 5 | Дитячий світ | Горностаєвська вулиця | Відкритий 3 вересня 1971 року за маршрутом «Автовокзал — Горностаєвська вулиця». З 21 жовтня 1972 року змінено на маршрут «Центр — Горностаєвська вулиця». З 22 листопада 1972 року маршрут руху перенесено з вулиці Панченка на Донецьку вулицю | |
| 6 | Трубзавод | Шахта «Холодна Балка» | З 21 жовтня 1972 року змінено маршрут руху через «Дитячий світ». Скасований у 2002 році | |
| 7 | Центр (Дитячий світ) | Кільце шахти № 4/13 | Відкритий у листопаді 1974 року. Скасований у 2002 році | |
| 8 | Трубзавод | Блюмінг | Відкритий маршрут з 7 листопада 1974 року вулицями Мінською, Карбидною, Панченка, Плеханова, Жданова (Металургійною), Глінки, Папаніна, Кірова, Плеханова, Панченка, Московській, Свердлова. Закритий у 1987 році, лінія демонтована в середині 1990-х | |
| 9 | Селище Об'єднаний | Ханженкове | Скасований у 2001 році | |
| 10 | Дитячий світ | Мікрорайон «Калінінський» | Скасований у 2001 році | |
На все місто, в якому раніше працювали 2 тролейбусних депо, станом на 1 вересня 2023 року на балансі підприємства налічується 26 тролейбусів (17 ЗіУ-682,7 ЮМЗ Т2,1 УТТЗ).
| Експлуатація рухомого складу | |||
|---|---|---|---|
| Модель | Роки експлуатації | Всього надійшло | Примітки |
| МТБ-82 | 1969—1972 | 4 | Передані з Донецька |
| Київ-6 | 1970—1982 | 67 | |
| Škoda 9Tr | 1972—1976 | 6 | Передані в Маріуполь |
| ЗіУ-682 | 1980 — понині | 81 | |
| ЮМЗ Т1 | 1993 — 2005 | 7 | |
| ЮМЗ Т2 | 1994 — понині | 16 | 13 жовтня 3 машини передані з Донецька |
| КТГ-1 | 1988 — понині | 1 | |
- ↑ Статистика рухомого складу. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
- ↑ Тролейбус між Донецьком і Макіївкою поїде не скоро?. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
- Макіївський тролейбус на сайті «Міський електротранспорт» [Архівовано 10 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.) (укр.)
- Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.
| ||||||||||||||