Рівненський тролейбус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рівненський тролейбус
Trol-ua-rivne.jpg
Тролейбусна система
Країна Україна Україна
Місто  Рівне
Дата відкриття 25 грудня 1974
Кількість маршрутів 13
Пасажиропотік 34 304,4 тис. чол. (2016)[1][2]
Довжина контактної мережі 60,8 км[3]
Кількість депо 1
Кількість тролейбусів 89 пасажирських,
1 службовий
(01.01.2017)[4]
Моделі тролейбусів в експлуатації Škoda 9Tr, Škoda 14Tr, ЮМЗ Т1, ЮМЗ Т2, ЛАЗ Е183, Богдан Т601.11, Jelcz PR110E, Jelcz PR110T, Jelcz 120MT, АКСМ-433[5], КТГ-1
Вартість проїзду 2,00
Експлуатуюче підприємство КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР
Сайт компанії troleybusrivne.pp.ua

Рі́вненський троле́йбус — вид громадського транспорту у місті Рівне. Рух відкрито 24 грудня 1974 року. Тепер наявні 13 маршрутів, 2 з яких за вимогою, у тролейбусному парку перебуває 90 машин.

Терміни експлуатації тролейбусів

Роки експлуатації Кількість тролейбусів Частка, %
Більше 10 років 77 96,3
до 10 років 3 3,7

Середній вік тролейбусів 26,4 роки[6].

У 2011 році тролейбусами міста було перевезено 27 371 тис. чол., що на 8 % менше ніж у 2010 році, коли було перевезено 29 761 тис. пасажирів[2]. У 2016 році міським електротранспортом перевезено 34,3 млн пасажирів, що на 2,4 % більше, ніж у 2015 році[1].

Історія[ред.ред. код]

У Рівному, на центральній вулиці і тепер (2014) можна побачити тролейбуси архаїчних моделей.

Рішення про створення тролейбусних мережі у місті Рівне було прийняте у 1974 році, у цьому ж році збудовано тролейбусне депо та змонтовано кілька кілометрів контактної мережі. Восени 1974 року на баланс приходять 50 одиниць рухомого складу моделі Škoda 9Tr (РКСУ), виробництва Шкода-Остров; вони отримали номери № 1—50. 24 грудня 1974 року офіційно відкрито тролейбусний рух по маршруту № 1, що мав довжину 13,1 кілометра.

У 1975 році відкрито новий маршрут № 2 довжиною 17,8 кілометрів, а з квітня 1976 по січень 1977 у місто прийшло ще 25 машин Skoda 9Tr, що отримали номери № 51—75. 5 грудня 1976 року відкрито маршрут № 3 (сполучав Залізничний вокзал, Автовокзал і мототрек). Довжина маршруту склала 11,4 кілометрів. 18 серпня 1977 року відкрито новий маршрут № 4, його довжина склала 11,9 кілометра. Навесні 1978 прийшло ще 7 машин Skoda 9Tr, що отримали номери 76—83. У грудні 1978 року у місто прийшов тролейбус Skoda 9Tr, обладнаний гідропідсилювачем керма, що значно полегшує керування тролейбусом (до того машини оснащувались пневмопідсилювачем).

До 1981 року у місті працювали лише дводверні Skoda 9Tr, дана дводверна модифікація випускалася спеціально для міст СРСР. На початку цього року прибули 9 тролейбусів модифікації Skoda 9TrH з гідропідсилювачем керма, з РКСУ. У 1982 році у місто надійшло 5 Skoda 9Tr, і цих машин стало 100 штук. Наступні тролейбуси прийшли лише у 1989 році, це були Skoda 14Tr, ТІСУ. Машини з тиристорно-імпульсною системою управління споживали на 20—30 % менше електроенергії аніж РКСУ. ТІСУ забезпечує економію електроенергії, безступінчастий розгін та гальмування а також відсутність теплових втрат під час гальмування (деякі ТІСУ мають рекуперацію), на відміну від РКСУ. Навесні 1989 року придбано 15 тролейбусів Skoda 14Tr з ТІСУ.

31 грудня 1989 року відкрито маршрут № 5 довжиною 10 кілометрів. Восени 1991 року один Skoda 9Tr (№ 81) потрапив у ДТП, після чого був списаний трохи пізніше. Його місце зайняв тролейбус тієї ж моделі, що був переданий з Києва. У вересні 1992 року відкрито маршрут № 6. 27 грудня 1992 року списано № 81, а київський тролейбус виведено з експлуатації. У 1993 році списано ще 6 Skoda 9Tr: № 84, 59, 55, 21, 9, 67. У 1993 року у місто надійшли двохсекційні тролейбуси ЮМЗ Т1 виробництва Південмашу, Дніпропетровськ (РКСУ). Їх надійшло 3 штуки, а 28 квітня 1993 року ЮМЗ Т1 вперше виїхав на маршрути міста, а у травні 1994-го надійшло іще два ЮМЗ Т1; більше Т1 у місто не надійшло. У серпні 1995 року надійшов перший ЮМЗ Т2 (РКСУ), пізніше у 2000-них прийшло ще два у модернізованих варіантах.

У 1996 році приходили б/в тролейбуси з Чехії, а старі 9Тр почали списувати, списано близько 20 машин; старі тролейбуси стали списувати менш інтенсивно лише наступнього року. У 1998 році тролейбус № 138 пройшов КР: у нього тріснула рама (тролейбуси Skoda 14Tr випускалися з рамною основою).

1 листопада 2000 року Рівненське тролейбусне управління змінило назву на Рівнеелектротранс. Рівно через 2 роки маршрут 5 тролейбуса змінено, відтепер він курсуватиме до мототреку. 20 лютого 2003 року прийшли 4 тролейбуси б/в з Брно. У березні 2003 року згорів Skoda 14Tr № 136.

У 2008 році списано єдиний вантажно-технічний тролейбус КТГ-1, і його частково розібрано.

У 2008 році до міста прийшов новий тролейбус ЛАЗ Е183 (IGBT-транзисторна СУ) виробництва Львівського автобусного заводу. У вересні 2009 року тролейбус Богдан Т601-11 (IGBT-транзисторна СУ) проходив пробну експлуатацію у місті. Окрім цього міста, він проходив пробну експлуатацію у ще декількох містах України, бував у Донецьку і навіть в Криму. Jelcz PR110E (1980—[1982], 1986—1992)162-168 Станом на 1 квітня 2010 року вартість квитка для одноразової поїздки в рівненському тролейбусі становила 80 копійок (0,8 гривні), таким чином цей вид рівненського громадського транспорту був на той час одним з найдешевших по країні. Однак квиток на рівненський тролейбус поетапно (у 3 етапи) дорожчатиме протягом 2010 року — так, уже від 15 квітня він коштував 1 гривню, від 1 серпня має коштувати 1,25 гривні, і, нарешті, від 1 листопада його ціна повинна зрости до 1,50 гривні. Ініціаторами такого непопулярного рішення є комунальне підприємство «Рівнеелектроавтотранс» та міська влада Рівного — са́ме вони підготували відповідні розрахунки і направили їх до двох Міністерств — економіки та житлово-комунального господарства, сподіваючись отримати дозвіл на підвищення цін на проїзд у тролейбусах[7].

Маршрути[ред.ред. код]

Рівненський тролейбус № 7 біля будівлі Рівненської мерії
  • 1: Мототрек — (пл. Перемоги — Рівненський завод високовольтної апаратури) — селище Ювілейне;
  • 2: Боярка — Льонокомбінат;
  • 3: Мототрек — Залізничний вокзал (цілодобовий);
  • 4: Мототрек — Льонокомбінат (по буднях);
  • : Мототрек — Льонокомбінат (через автовокзал);
  • 6: Рівненський завод високовольтної апаратури — Рівненський завод тракторних агрегатів;
  • 7: Боярка — Мікрорайон Північний;
  • 9: Мототрек — Мікрорайон Північний (по буднях);
  • : Мототрек — Мікрорайон Північний (через автовокзал, по буднях);
  • 10: Мототрек — (Автовокзал) — селище Ювілейне (не заïжджає до РЗВА; у майбутньому маршрут буде продовжено до Луцького кільця після будівництва новоï автостанціï);
  • 11': Енергетиків — Торгові центри (Енергетиків, мотрек, Автовокзал, Кооперативний коледж, майдан Незалежності, ринок, Пивзавод, Ремзавод, селеще Ювілейне, вул. Макарова, мікрорайон Боярка, вул. Дубенська, Пивзавод, ринок, майдан Незалежності, Автовокзал, Мототрек, Енергетиків)

Маршрути за вказівкою:

  • 5: Мототрек — Рівненський завод високовольтної апаратури;
  • 8: Залізничний вокзал — Мікрорайон Північний.

Рухомий склад[ред.ред. код]

Фото[8] Модель Короткий опис[9]
Тридверна модифікація Skoda 9Tr Škoda 9Tr Тролейбус випускався фірмою Skoda Ostrov з 1961 по 1982 роки з реостатно-контакторною системою керування, має рамну основу. Переваги: добре опалення у салоні, добра пристосованість до українських доріг. Недоліки: не дуже надійна рама, саме поступова зміна супротиву диктується необхідність плавного розгону та гальмування, а збої у СУ, часто призводять до руху з сильними ривками. Випускалися дво- і тридверні модифікації, у Рівному є і такі і такі. Зараз їх у місті 31 пасажирський та 1 службовий (за увесь час існування системи було 118)
Skoda 14TrM у Брно Škoda 14Tr Тролейбус випускався з початку 1980-х до середини 1990-х років. 14-ка комплектувалася ТІСУ (споживав на 20—30 % менше електроенергії аніж РКСУ), перевагою тролейбуса є висока місткість та плавний хід; двері стали ширшими і планетарного (поворотно-зсувного) типу. Недоліки: жахливе опалення салону, з часом підвіска втрачає демпфуючі властивості[10], якість збірки салону невисока. У місті з 1989 року, на 1.1.2014 працює 34 Шкода 14Тр.
Lublin-trolleybus-Jelcz-PR110E-3825-120514-115600.jpg Jelcz PR110E[pl] Тролейбус випускався фірмою Jelcz з 1980 по 1992 роки. Тролейбус з'явився в Рівному в 2014 році. У місті працюють 6 Jelcz PR110E[11]. Випускаються тридверні модифікації.
Lublin trolleybus 5.jpg Jelcz PR110T[pl] Тролейбус випускався фірмою Jelcz з 1981 по 1991 роки. У місті працюють 3 Jelcz PR110T. Тролейбус з'явився в Рівному в 2014 році[11].
Jelcz.JPG Jelcz 120MT[pl] Тролейбус випускався фірмою Jelcz з 1997 по 2000 роки. У Рівному працює 1 Jelcz 120MT. Тролейбус з'явився в Рівному в 2014 році[11].
ЮМЗ Т1 ЮМЗ Т1 Являє собою модернізацію тролейбуса Київ-11 (щоправда ним не є, Київ-11 випускався ще окремо), випускався з 1992 по 1998 роки. Комплектується двома двигунами ЕД-138У2 (130 кВт) і реостатно-контакторною системою керування. Переваги: рама (має рамний кузов) з високоміцної сталі, велика пасажиромісткість у 180 чоловік, ресурс кузова досить високий. Недоліки: дуже велике споживання електроенергії, жорстка підвіска, погана пристосованість до українських доріг, погане опалення у салоні. У місті працюють 2 машини ЮМЗ Т1 (всього було 5).
ЮМЗ Т2 у Донецьку ЮМЗ Т2 Являє собою коротку версію ЮМЗ Т1, вдалішу у застосуванні і більш пристосовану до українських доріг, випускався з 1993 по 2009 роки. Фактично є наступником менш вдалого Київ-11У. Тролейбус комплектується двигуном ЕД-138АУ2 або ЕД-139 (модернізовані), за час його виробництва було внесено ряд модернізацій, як нова обробка салону або встановлення ТІСУ і ТрСУ замість РКСУ. У місті працюють 3 ЮМЗ Т2, з яких 2 модернізовані і 1 старого зразку.
ЛАЗ Е183 у Львові ЛАЗ Е183 Випускався на ЛАЗі з 2006 по 2013 роки. Цей тролейбус оснований на автобусі ЛАЗ А183. Має тримальний (з інтегрованою рамою) кузов з оцинкованої сталі, а також дюралюмінієвою обшивкою дверних відсіків і кришки мотовідсіку. Має сучасний дизайн та повністю низьку підлогу у салоні, завдяки чому є зручним для пасажирів та може перевозити інвалідів у візках (наявна відкидна апарель). Комплектується харківським двигуном ЕД-139АУ2 (140 кіловат) і IGBT-транзисторною СУ; розвиває швидкість не менше 75км/год. У його опціях: обладнання підвіски наклону кузова кнілінг, коли тролейбус присідає на праві півосі; встановлення кондиціонера тощо. Має антиблокувальну систему ABS і може комплектуватися атибуксувальною ASR. Перші моделі мали ряд недоліків (наприклад, погане опалення і вентиляція, відсутність системи протизащемлення пасажирів), що у пізніших випусках були виправлені. Недолік, як писк під час гальмування, спричинений гальмівними резисторами у найновіших моделей частково усунено. У Рівному працює 1 ЛАЗ Е183, що прийшов у 2008 році.
Богдан Т601-11 Богдан Т601.11 Випускається на Луцькому автомобільному заводі з 2008 року. Тролейбус має тримальний кузов з інтегрованою рамою, кузов зроблено з оцинкваної сталі з ресурсом понад 15 років. Довжина тролейбуса становить 10,6 метра, що є незвичним. Машина повністю низькопідлогова, завдяки чому є зручною для пасажирів та може перевозити інвалідів у візках (наявна відкидна апарель). Комплектується харківським двигуном ЕД-139А (140 кіловат) і IGBT-транзисторною системою керування електродвигуном (виробництва Cegelec a.s. Praha, Чехія); розвиває швидкість не менше 55км/год (обмежувач). Має хорошу вентиляцію та потужний пвітряний конвектор у салоні; плюсом є сучасний дизайн ззовні і зсередини, тролейбуси обладнують електронними рейсовказівниками. Має ABS. У Рівному проходив пробну експлуатацію 15—26 вересня 2009 року, цей екземпляр є 13-м випущеним ЛуАЗом. Нині перебуває на заводі.
АКСМ-433 «Вітовт» АКСМ-433[ru] Виготовлений на Белкомунмаші. Має 38 місць, а також два накопичувальні майданчики в районі другої і третьої дверей. Всього салон може вмістити 153 пасажири. Кузов виготовлений з композитних матеріалів. Машина обладнана електричним висувним пандусом і системою «присідання» до рівня тротуару. Салон оснащений системою клімат-контролю. На справді цей тролейбус не є дуобусом і обладнаний дизель-генераторною установкою Kirsch з об'ємом бака 120 літрів і завдяки ній здатний проїхати до 300 км без використання контактної мережі. В кінці листопада 2016 року, після закінчення випробувань в Москві тролейбус був викуплений[12] українським комунальним підприємством «Рівнеелектроавтотранс» [2]. З 7 грудня один екземпляр працює на новому маршруті 11.

Експлуатуюче підприємство[ред.ред. код]

Комунальне підприємство «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради (КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР), адреса: 33027, Рівне, вулиця Данила Галицького, 23. 50°36′26″ пн. ш. 26°17′04″ сх. д. / 50.607105° пн. ш. 26.284433° сх. д. / 50.607105; 26.284433

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Пасажирські перевезення у 2016 році // Головне управління статистики у Рівненській області
  2. а б Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування (1995—2015). Головне управління статистики у Рівненській області. Процитовано 4 жовтня 2016. 
  3. Технічні показники підприємств міського електричного транспорту України. Державна служба України з безпеки на транспорті. 
  4. Інвентарний парк тролейбусів по містах України на 01.01.2017 з аналізом його змін за 2016 рік // Корпорація «Укрелектротранс»
  5. Проходив пробну експлуатацію у вересні 2009. У місті не залишився.
  6. [1]
  7. Дутко Павло (м. Рівне) Пасажирам наставлять «роги». У Рівному може подорожчати проїзд у тролейбусах. // «Україна Молода» № 057 за 27 березня 2010 року
  8. фото тролейбуса використовується виключно для освітніх цілей. Дані тролейбуси зняті не обов'язково у Рівному
  9. значно детальніший опис і технічну характеристику можна знайти у статтях про тролейбуси
  10. внаслідок тривалої експлуатації втрачають пружність пневмобалони і виходять з ладу амортизатори, тому навіть на невеликих кочках тролейбус буквально «стрибає»
  11. а б в transphoto.ru
  12. «Звідки роги ростуть», або які таємниці приховує рівненський дуобус – розслідування. 4vlada.com. 2017-02-06. Процитовано 2017-02-06. 

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]