Рівненський тролейбус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рівненський тролейбус
Trol-ua-rivne.jpg
Тролейбусна система
Країна Україна Україна
Місто  Рівне
Дата відкриття 24 грудня 1974 (43 роки)
Кількість маршрутів 12+2 (за вказівкою)
Пасажиропотік 34 304,4 тис. чол. (2016)[1][2]
Довжина контактної мережі 60,8 км[3]
Кількість депо 1
Кількість тролейбусів 90 пасажирських, 1 службовий
(01.05.2018)[4]
Моделі тролейбусів в експлуатації Škoda 9Tr, Škoda 14Tr, Дніпро Т203, ЮМЗ Т1, ЮМЗ Т2, ЛАЗ Е183, Богдан Т601.11, Jelcz PR110E, Jelcz PR110T, Jelcz 120MT, АКСМ-433[5], КТГ-1
Вартість проїзду 3,00 (з 1 квітня 2018)
Експлуатуюче підприємство КП «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради
Сайт компанії troleybusrivne.pp.ua
Рівненський тролейбус у Вікісховищі?

Рі́вненський троле́йбус — вид громадського транспорту у місті Рівне. Рух відкрито 24 грудня 1974 року.

Станом на 1 травня 2018 року 13 маршрутів, 2 з яких за вказівкою, у тролейбусному парку перебуває 90 машин у робочому стані:

Терміни експлуатації тролейбусів в місті Рівне
Роки експлуатації Кількість тролейбусів Частка, %
Більше 10 років 82 91,11
до 10 років 8 8,89
Всього: 90

Середній вік тролейбусів 26,4 роки[6].

У 2011 році тролейбусами міста було перевезено 27 371 тис. чол., що на 8 % менше ніж у 2010 році, коли було перевезено 29 761 тис. пасажирів[2]. У 2016 році міським електротранспортом перевезено 34,3 млн пасажирів, що на 2,4 % більше, ніж у 2015 році[1]. У 2017 році перевезено 35,2 млн пасажирів, що на 2,6 % більше, ніж у 2016 році[7]

Історія[ред. | ред. код]

Škoda 9Tr на центральній вулиці Рівного

Рішення про створення тролейбусних мережі у місті Рівне було прийняте у 1974 році, у цьому ж році збудовано тролейбусне депо та змонтовано кілька кілометрів контактної мережі. Восени 1974 року на баланс приходять 50 одиниць рухомого складу моделі Škoda 9Tr (РКСУ), виробництва Škoda Holding; вони отримали номери № 1—50. 24 грудня 1974 року офіційно відкрито тролейбусний рух по маршруту № 1, що мав довжину 13,1 кілометра.

У 1975 році відкрито новий маршрут № 2 довжиною 17,8 кілометрів, а з квітня 1976 по січень 1977 роки у місто прийшло ще 25 машин Škoda 9Tr, що отримали номери № 51—75. 5 грудня 1976 року відкрито маршрут № 3 (сполучає залізничний вокзал, автовокзал і мототрек). Довжина маршруту склала 11,4 кілометрів. 18 серпня 1977 року відкрито новий маршрут № 4, його довжина склала 11,9 кілометра. Навесні 1978 прийшло ще 7 машин Škoda 9Tr (№ 76—83). У грудні 1978 року у місто надійшов тролейбус Škoda 9Tr, обладнаний гідропідсилювачем керма, що значно полегшує керування тролейбусом (до того машини оснащувались пневмопідсилювачем).

До 1981 року у місті працювали лише дводверні Škoda 9Tr, дана дводверна модифікація випускалася спеціально для міст СРСР. На початку 1981 року прибули 9 тролейбусів модифікації Škoda 9TrH з гідропідсилювачем керма, з РКСУ. У 1982 році у місто надійшло 5 Škoda 9Tr, і цих машин стало 100 штук. Наступні тролейбуси прийшли лише у 1989 році, це були Škoda 14Tr, що мали ТІСУ. Машини з тиристорно-імпульсною системою управління споживали на 20—30 % менше електроенергії, аніж з РКСУ. ТІСУ забезпечує економію електроенергії, безступінчастий розгін та гальмування, а також відсутність теплових втрат під час гальмування (деякі ТІСУ мають рекуперацію), на відміну від РКСУ. Навесні 1989 року придбано 15 тролейбусів Škoda 14Tr з ТІСУ.

31 грудня 1989 року відкрито маршрут № 5 довжиною 10 кілометрів. Восени 1991 року один Škoda 9Tr (№ 81) потрапив у ДТП, після чого був списаний. Його місце зайняв тролейбус тієї ж моделі, що був переданий з Києва. У вересні 1992 року відкрито маршрут № 6. 27 грудня 1992 року списано № 81, а київський тролейбус виведено з експлуатації. У 1993 році списано ще 6 Škoda 9Tr (№ 9, 21, 55, 59, 67, 84). У 1993 року у місто надійшли три двохсекційні тролейбуси ЮМЗ Т1 виробництва Південмашу, Дніпропетровськ (РКСУ), а 28 квітня 1993 року ЮМЗ Т1 вперше виїхав на маршрути міста. У травні 1994 року надійшло іще два ЮМЗ Т1; більше ЮМЗ Т1 у місто не надходило. У серпні 1995 року надійшов перший ЮМЗ Т2 (РКСУ), пізніше у 2000-х роках надійшло ще два у модернізованих варіантах.

У 1996 році приходили б/в тролейбуси з Чехії, а старі Škoda 9Tr почали списувати, списано близько 20 машин; старі тролейбуси стали списувати менш інтенсивно лише наступнього року. У 1998 році тролейбус № 138 пройшов капітальний ремонт: у нього тріснула рама (тролейбуси Škoda 14Tr випускалися з рамною основою).

1 листопада 2000 року Рівненське тролейбусне управління змінило назву на КП «Рівнеелектроавтотранс». Через 2 роки тролейбусний маршрут № 5 було змінено, відтепер він курсуватиме до мототреку. 20 лютого 2003 року надійшли 4 тролейбуси б/в з Брно. У березні 2003 року згорів Škoda 14Tr (№ 136). Вважається, що Рівненський тролейбусний парк найстаріший в Україні, після Сімферопольського.

Досягненню стабільної роботи підприємства сприяла «Програма стабілізації та розвитку електротранспорту у місті Рівне на 2003—2005 роки», яка затверджена у 2002 році рішенням Рівненської міської ради. Згідно наміченої Програми здійснено будівництво нової тролейбусної лінії, яка пролягла від вулиці Будівельників по вулиці Черняка до Молокозаводу, довжиною 3 км. Нові тролейбусні маршрути, які відкриті 20 травня 2005 року, з'єднали один з найбільших «спальних» районів міста з центром та іншими районами.

У 2005 році обсяги пробігу зростають завдяки відкриттю трьох нових маршрутів і перегляду розкладів руху у сторону збільшення, впровадження двозмінних режимів роботи тролейбусів на лінії[8].

У 2008 році списано єдиний вантажно-технічний тролейбус КТГ-1, і його частково розібрано.

У 2008 році до міста прийшов новий тролейбус ЛАЗ Е183 (IGBT-транзисторна СУ) виробництва Львівського автобусного заводу. У вересні 2009 року тролейбус Богдан Т601.11 (IGBT-транзисторна СУ) проходив пробну експлуатацію у місті. Окрім цього міста, він проходив пробну експлуатацію у ще декількох містах України, бував у Донецьку і навіть в Криму. Jelcz PR110E 1980—1982, 1986—1992 р.в. (№ 162—168)

Вартість проїзду[ред. | ред. код]

Станом на 1 квітня 2010 року вартість квитка для одноразової поїздки в рівненському тролейбусі становила 80 копійок (0,80 гривні), таким чином, цей вид рівненського громадського транспорту був на той час одним з найдешевших в Україні. Однак квиток на рівненський тролейбус поетапно (у 3 етапи) подорожчав протягом 2010 року — так, уже від 15 квітня він коштував 1 гривню, від 1 серпня — 1,25 гривні, і, нарешті, від 1 листопада його ціна повинна була зрости до 1,50 гривні. Ініціаторами такого непопулярного рішення були комунальне підприємство «Рівнеелектроавтотранс» та міська влада Рівного — са́ме вони підготували відповідні розрахунки і направили їх до двох Міністерств — економіки та житлово-комунального господарства, сподіваючись отримати дозвіл на підвищення цін на проїзд у тролейбусах[9]. Станом на 1 вересня 2017 року вартість проїзду становила 2 .

Рішенням виконкому Рівненської міської ради № 33 від 13 березня 2018 року «Про встановлення тарифу на проїзд міським електротранспортом» вартість проїзду з 1 квітня 2018 року становить 3 [10].

Маршрути[ред. | ред. код]

Рівненський тролейбус № 7 біля будівлі Рівненської мерії
Перелік тролейбусних маршрутів в місті Рівне[11]
Кінцевий пункт, А Кінцевий пункт, Б Дата відкриття Примітки
1 Мототрек селище Ювілейне 24 грудня 1974 Через пл. Перемоги — Рівненський завод високовольтної апаратури (РЗВА)
2 Боярка Льонокомбінат 1975
3 Мототрек Залізничний вокзал 5 грудня 1976 З 10 вересня 2015 маршрут — цілодобовий, вночі інтервал — 40 хвилин, курсує одна машина
4 Мототрек Льонокомбінат 18 серпня 1977 По буднях
Мототрек Льонокомбінат 16 серпня 2016 Через автовокзал
5 Мототрек Рівненський завод високовольтної апаратури (РЗВА) 31 грудня 1989, з 2002 — продовжено до Мототреку За вказівкою
6 Рівненський завод високовольтної апаратури (РЗВА) Рівненський завод тракторних агрегатів (РЗТА)
7 Боярка Мікрорайон Північний 20 травня 2005
8 Залізничний вокзал Мікрорайон Північний 20 травня 2005 За вказівкою
9 Мототрек Мікрорайон Північний 20 травня 2005 По буднях
Мототрек Мікрорайон Північний 16 серпня 2016 Через автовокзал, по буднях
10 Мототрек селище Ювілейне 12 січня 2015 Через автовокзал, не заïжджає до РЗВА. У майбутньому маршрут планується продовженння маршруту до Луцького кільця після будівництва новоï автостанціï
11 Вулиця Енергетиків Торгові центри 7 грудня 2016 Через Моторек, Автовокзал, Кооперативний коледж, майдан Незалежності, ринок, Пивзавод, Ремзавод, селище Ювілейне, вул. Макарова, мікрорайон Боярка, вул. Дубенська, Пивзавод, ринок, майдан Незалежності, Автовокзал, вул. Вербова, Мототрек. Маршрут має дільниці без контактної мережі, через що на ньому експлуатується тролейбус БКМ 43303А «Вітовт Max Duo» (№ 182)[12]. З 30 грудня 2017 року на маршрут вийшов перший тролейбус «Дніпро Т203» (№ 188), що також має опцію автономного ходу, однак, на відміну від «Вітовт Max Duo», оснащений не дизель-генераторною установкою, а блоком акумуляторів
12 м/н «Північний» Луцьке кільце 7 березня 2018 Використовуються тролейбуси з автономним ходом Дніпро Т203, через вул. Волинської Дивізії, Євгена Коновальця, Богоявленська, Грушевського, Київська, Соборна, Коцюбинського, Соборна, Князя Острозького, Макарова, Млинівська, Луцьке Кільце, Соборна, Київська, Грушевського та Богоявленська

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Фото[13] Модель Короткий опис[14]
Тридверна модифікація Skoda 9Tr Škoda 9Tr Тролейбус випускався фірмою Skoda Ostrov з 1961 по 1982 роки з реостатно-контакторною системою керування, має рамну основу. Переваги: добре опалення у салоні, добра пристосованість до українських доріг. Недоліки: не дуже надійна рама, саме поступова зміна супротиву диктується необхідність плавного розгону та гальмування, а збої у СУ, часто призводять до руху з сильними ривками. Випускалися дво- і тридверні модифікації, у Рівному є і такі і такі. Зараз їх у місті 31 пасажирський та 1 службовий (за увесь час існування системи було 118)
Skoda 14TrM у Брно Škoda 14Tr Тролейбус випускався з початку 1980-х до середини 1990-х років. Škoda 14Tr комплектувалася ТІСУ (споживав на 20—30 % менше електроенергії аніж РКСУ), перевагою тролейбуса є висока місткість та плавний хід; двері стали ширшими і планетарного (поворотно-зсувного) типу. Недоліки: жахливе опалення салону, з часом підвіска втрачає демпфуючі властивості[15], якість збірки салону невисока. У місті з 1989 року, на 1.1.2014 працює 34 Škoda 14Tr
Lublin-trolleybus-Jelcz-PR110E-3825-120514-115600.jpg Jelcz PR110E[pl] Тролейбус випускався фірмою Jelcz з 1980 по 1992 роки. Тролейбус з'явився в Рівному в 2014 році. У місті працюють 6 Jelcz PR110E[16]. Випускаються тридверні модифікації
Lublin trolleybus 5.jpg Jelcz PR110T[pl] Тролейбус випускався фірмою Jelcz з 1981 по 1991 роки. У місті працюють 3 Jelcz PR110T. Тролейбус з'явився в Рівному в 2014 році[16]
Jelcz.JPG Jelcz 120MT[pl] Тролейбус випускався фірмою Jelcz з 1997 по 2000 роки. У Рівному працює 1 Jelcz 120MT. Тролейбус з'явився в Рівному в 2014 році[16]
ЮМЗ Т1 ЮМЗ Т1 Являє собою модернізацію тролейбуса Київ-11 (щоправда ним не є, Київ-11 випускався ще окремо), випускався з 1992 по 1998 роки. Комплектується двома двигунами ЕД-138У2 (130 кВт) і реостатно-контакторною системою керування. Переваги: рама (має рамний кузов) з високоміцної сталі, велика пасажиромісткість у 180 чоловік, ресурс кузова досить високий. Недоліки: дуже велике споживання електроенергії, жорстка підвіска, погана пристосованість до українських доріг, погане опалення у салоні. У місті працюють 2 машини ЮМЗ Т1 (всього було 5)
ЮМЗ Т2 у Донецьку ЮМЗ Т2 Являє собою коротку версію ЮМЗ Т1, вдалішу у застосуванні і більш пристосовану до українських доріг, випускався з 1993 по 2009 роки. Фактично є наступником менш вдалого Київ-11У. Тролейбус комплектується двигуном ЕД-138АУ2 або ЕД-139 (модернізовані), за час його виробництва було внесено ряд модернізацій, як нова обробка салону або встановлення ТІСУ і ТрСУ замість РКСУ. У місті працюють 3 ЮМЗ Т2, з яких 2 модернізовані і 1 старого зразку
ЛАЗ Е183 у Львові ЛАЗ Е183 Випускався на ЛАЗі з 2006 по 2013 роки. Цей тролейбус оснований на автобусі ЛАЗ А183. Має тримальний (з інтегрованою рамою) кузов з оцинкованої сталі, а також дюралюмінієвою обшивкою дверних відсіків і кришки мотовідсіку. Має сучасний дизайн та повністю низьку підлогу у салоні, завдяки чому є зручним для пасажирів та може перевозити інвалідів у візках (наявна відкидна апарель). Комплектується харківським двигуном ЕД-139АУ2 (140 кіловат) і IGBT-транзисторною СУ; розвиває швидкість не менше 75км/год. У його опціях: обладнання підвіски наклону кузова кнілінг, коли тролейбус присідає на праві півосі; встановлення кондиціонера тощо. Має антиблокувальну систему ABS і може комплектуватися атибуксувальною ASR. Перші моделі мали ряд недоліків (наприклад, погане опалення і вентиляція, відсутність системи протизащемлення пасажирів), що у пізніших випусках були виправлені. Недолік, як писк під час гальмування, спричинений гальмівними резисторами у найновіших моделей частково усунено. У Рівному працює 1 ЛАЗ Е183, що прийшов у 2008 році
Богдан Т601.11 Богдан Т601.11 Випускається на Луцькому автомобільному заводі з 2008 року. Тролейбус має тримальний кузов з інтегрованою рамою, кузов зроблено з оцинкваної сталі з ресурсом понад 15 років. Довжина тролейбуса становить 10,6 метра, що є незвичним. Машина повністю низькопідлогова, завдяки чому є зручною для пасажирів та може перевозити інвалідів у візках (наявна відкидна апарель). Комплектується харківським двигуном ЕД-139А (140 кіловат) і IGBT-транзисторною системою керування електродвигуном (виробництва Cegelec a.s. Praha, Чехія); розвиває швидкість не менше 55км/год (обмежувач). Має хорошу вентиляцію та потужний пвітряний конвектор у салоні; плюсом є сучасний дизайн ззовні і зсередини, тролейбуси обладнують електронними рейсовказівниками. Має ABS. У Рівному проходив пробну експлуатацію 15—26 вересня 2009 року, цей екземпляр є 13-м випущеним ЛуАЗом. Нині перебуває на заводі
АКСМ-433 «Вітовт» АКСМ-433[ru] Виготовлений на Белкомунмаші. Має 38 місць, а також два накопичувальні майданчики в районі другої і третьої дверей. Всього салон може вмістити 153 пасажири. Кузов виготовлений з композитних матеріалів. Машина обладнана електричним висувним пандусом і системою «присідання» до рівня тротуару. Салон оснащений системою клімат-контролю. На справді цей тролейбус не є дуобусом, а обладнаний дизель-генераторною установкою Kirsch з об'ємом бака 120 літрів і завдяки ній здатний проїхати до 300 км без використання контактної мережі. В кінці листопада 2016 року, після закінчення випробувань в Москві тролейбус був викуплений[17]українським комунальним підприємством «Рівнеелектроавтотранс» [2]. З 7 грудня 2016 року один екземпляр працює на новому маршруті № 11
Тридверна модифікація Skoda 9Tr Дніпро Т203 12-метровий низькопідлоговий тролейбус, виготовлений з аутентичної моделі «МАЗ-Етон Т203», що з 2017 року комплектується в Україні, на Південному машинобудівному заводі. На відміну від «МАЗ-Етон Т203», тролейбус «Дніпро Т203» має опцію автономного ходу до 20 км від літій-іонної батареї GMI на 100 кВт/год. Час зарядки від контактної мережі становить до 40 хвилин. Станом на 29 грудня 2017 року в Рівне надійшло три із шести замовлених «Дніпро Т203».[18] Тролейбуси «Дніпро Т203», як і АКСМ-433, призначені для експлуатації на маршруті № 11

Експлуатуюче підприємство[ред. | ред. код]

Комунальне підприємство «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради (КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР), адреса: 33027, Рівне, вулиця Данила Галицького, 23. 50°36′26″ пн. ш. 26°17′04″ сх. д. / 50.607105° пн. ш. 26.284433° сх. д. / 50.607105; 26.284433

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Пасажирські перевезення у 2016 році // Головне управління статистики у Рівненській області
  2. а б Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування (1995—2015). Головне управління статистики у Рівненській області. Процитовано 4 жовтня 2016. 
  3. Технічні показники підприємств міського електричного транспорту України. Державна служба України з безпеки на транспорті. 
  4. Інвентарний парк тролейбусів по містах України на 01.01.2017 з аналізом його змін за 2016 рік // Корпорація «Укрелектротранс»
  5. Проходив пробну експлуатацію у вересні 2009 року, у місті не залишився
  6. [1]
  7. Пасажирські перевезення за 2017 рік. rv.ukrstat.gov.ua. Процитовано 2018-03-13. 
  8. Історія підприємства «Рівнеелектроавтотранс»
  9. Дутко Павло (м. Рівне) Пасажирам наставлять «роги». У Рівному може подорожчати проїзд у тролейбусах // «Україна молода» № 057, 27 березня 2010
  10. [Рішення виконкому РМР № 33 «Про встановлення тарифу на проїзд міським електротранспортом»]
  11. Схема тролейбусних маршрутів в місті Рівне станом 2015 рік
  12. Тролейбус БКМ 43303А «Вітовт Max Duo» (№ 182)
  13. фото тролейбуса використовується виключно для освітніх цілей. Дані тролейбуси зняті не обов'язково у Рівному
  14. значно детальніший опис і технічну характеристику можна знайти у статтях про тролейбуси
  15. внаслідок тривалої експлуатації втрачають пружність пневмобалони і виходять з ладу амортизатори, тому навіть на невеликих кочках тролейбус буквально «стрибає»
  16. а б в transphoto.ru
  17. «Звідки роги ростуть», або які таємниці приховує рівненський дуобус — розслідування. 4vlada.com. 2017-02-06. Процитовано 2017-02-06. 
  18. У Рівному вже три «Блакитних мрії» — нові тролейбуси-електробуси «Дніпро» // Газета «Сім днів» Рівненської міської ради

https://rivnepost.rv.ua/news/u-rivnomu-pochali-izditi-troleybusi-12-foto

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]