Рогатки (заказник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рогатки
48°40′19″ пн. ш. 27°27′36″ сх. д. / 48.67194° пн. ш. 27.46000° сх. д. / 48.67194; 27.46000Координати: 48°40′19″ пн. ш. 27°27′36″ сх. д. / 48.67194° пн. ш. 27.46000° сх. д. / 48.67194; 27.46000
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Вінницька область,
Мурованокуриловецький район
Найближче місто с. Виноградне
Площа 88,9 га
Засновано 2019 р.
Оператор Вербовецька сільська рада
Рогатки (заказник). Карта розташування: Вінницька область
Рогатки (заказник)
Рогатки (заказник) (Вінницька область)

Рогатки — ботанічний заказник місцевого значення в Україні.

Розташований на південь від с. Виноградне Могилів-Подільського району Вінницької області на вододільно-схиловій місцевості між двома струмками, що живлять річку Жван. Оголошений відповідно до Рішення 37 сесії 7 скликання Вінницької обласної ради від 05.03.2019 року № 812[1].

Площа - 88,9 га, перебуває у користуванні Вербовецької сільської ради.

Охороняється добре збережена ділянка лучно-степової та чагарникової рослинності[2].

Географічні умови[ред. | ред. код]

За фізико-географічним районуванням ця територія належить до району Могилівського Придністров'я, Придністровсько-Подільської лісостепової області, Дністровсько-Дніпровської Лісостепової провінції лісостепової зони.

Рельєф розчленований зі значними перепадами висот. Глибина врізу річкових долин становить 160—200 метрів. Густота яружно-балкової мережі — 1—1,25 км/км². Ґрунтовий покрив представлений сірими лісовими ґрунтами та чорноземами опідзоленими. Через інтенсивні процеси ерозії ґрунти місцями змиті, на денну поверхню виходять девонські пісковики, силурійські сланці та третинні вапняки.

Клімат помірно континентальний. Літо довге не жарке, зима коротка й тепла, з нестійким сніговим покривом. Середня температура січня становить −6°С, липня +20,5°С. Безморозний період триває 250—260 днів на рік. Кількість опадів — 525 мм.

Рослинність[ред. | ред. код]

У заказнику зростає лучно-степова рослинність з поодинокими чагарниками. Тут домінують бородач, пирій, костриця валіська, червона. У рослинному покриві присутні типові степові елементи: маренка рожева, деревій щетинистий, самосил гайовий, любочки, перстач пісковий, гвоздики перетинчасті, чистець німецький, шавлія гайова, бедринець ломикаменевий, астрагал еспарцетний, тим'ян. Трапляється ендемічний вид підмаренник дністровський.

Внаслідок антропогенного впливу на території заказника відзначається поширення синантропних рослин: цикорій дикий, різак звичайний, щебрушка польова, головатень круглоголовий, берізка польова, будяк акантовидний та мезофітизація травостою.

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Завданням заказника є збереження ландшафтного комплексу в каньйоні р. Жван. Територія має рекреаційне, естетичне, освітньо-виховне, водорегулююче значення. Долина р. Жван із добре збереженою природною екосистемою відіграє важливу роль у підтриманні екологічного балансу та формуванні екомережі району та області.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Наукове обґрунтування необхідності створення заказника. Автор: Кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського О. А. Матвійчук.
  • Науковий звіт «Розробка місцевих схем екологічної мережі Мурованокуриловецького та Жмеринського районів». Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського. Науковий керівник — доцент, к.геогр.н. Ю. В. Яцентюк. Вінниця, 2013.
  • Повний науковий звіт про науково-дослідну роботу «Створення кадастру рідкісних рослин області та виділення на його основі природних ядер екомережі». Інститут ботаніки ім. Холодного НАН України. Науковий керівник с.н.с. відділу систематики та флористики судинних рослин, к.б.н. М. М. Федорончук. Київ-2005.
  • На Вінниччині створять три нових заказники на території однієї громади
  • На території Вербовецької сільської ради створено чотири ботанічних заказники місцевого значення

Примітки[ред. | ред. код]