Херсон: відмінності між версіями

Херсон
Герб Херсона	Прапор Херсона
Основні дані
Країна	Україна
Область	Херсонська область
Район	Херсонська міська рада
Код КОАТУУ:	6510100000
Засноване	18 червня 1778
Статус міста	з 1778 року
Поділ міста	3 райони
Населення	312 000 (01.01.2008)
Агломерація	Херсонська агломерація
Площа	145 км²
Густота населення	1 901 осіб/км²
Поштові індекси	73000-480
Телефонний код	+380-552
Координати	46°38′ пн. ш. 32°35′ сх. д. / 46.633° пн. ш. 32.583° сх. д.
Водойма	Дніпро
Міста-побратими	Угорщина Залаегерсег ; Болгарія Шумен ; США Кент ; Норвегія Осло ; Туреччина Зонгулдак ; Польща Жешув
День міста	3-я неділя вересня
Відстань
До Києва
- фізична	446 км
- залізницею	582 км
- автошляхами	538 км
Міська влада
Адреса	73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, тел. 22-34-57
Міський голова	Володимир Васильович Сальдо
Карта
	Херсон
	Херсон

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 19:26, 2 жовтня 2008

Херсо́н — обласний центр на півдні України, місто розташоване на правому високому березі Дніпра.

Населення різом з агломерацiями — 425 000

Населення міста — 312 000 (2008). Має значний залiзничний вузол (лiнiї на Миколаїв, Снігурівку, Джанкой), морський торговий порт, рiчковий порт. Важливий економiчний центр півдня України. Херсон має місто-супутник Цюрупинськ. З 2002 р. мером міста є Володимир Сальдо.

Населення

Файл:Ukraine Cherson Memorial.jpg

Символ Херсона

Національний склад населення у 1926 і 1959 pp. був такий:

українці — 36 % і 63 %
росіяни — 36 % і 29 %
євреї — 25 % і 6 %
інші — 3 % і 2 %


Рік	Населення
1790	24 000
1926	58 000
1939	97 000
1959	158 000
1981	361 000
2004	354 000
2007	347 000 (5 міськрада)

Адміністративний поділ

Херсон розділений на три райони: Суворівський — найстаріший район мicта, у якому є історичний центр, Комсомольський — промисловий район і Дніпровський.

Суворівський район включає мікрорайони Таврійський, Північнй і район Млини.
Комсомольський район включає райони Шуменський, Корабел, Західний, Забалка, Сухарне, Житлоселище, Селище - 4, Селище-5.
Дніпровский район включає ХБК, Текстильний, Склотари, Слобідка (1-ша, 2-а), Віськове, Східний.

Історія

Херсон — місто обласного підпорядкування, адміністративний, промисловий, культурний центр Херсонської області, одне із найзеленіших міст на півдні України. Заснований у 1778 році князем Потьомкіним на місці укріплення Олександрівського шанця, зруйнованого турками, Херсон запозичив свою назву в давньогрецького міста Херсонеса Таврійського (грецьке Χερσόνησος, Херсонесос значить півострів). Херсонщина — край козацької вольниці. За Кючук-Кайнарджинською мирною угодою 1774 року між Туреччиною і Росією, до останньої відійшли землі між Дніпром і Південним Бугом. Аби убезпечити їх від можливих нападів, необхідно було спорудити нову потужну фортецю, а заодно створити надійний флот. Для верфі вибрали зручне місце — старий Олександрівський шанець. На карті імперії з'явилося нове місто — Херсон, указ про заснування якого 18 червня 1778 року підписаний Катериною ІІ. У Херсоні починалося будівництво Чорноморського флоту. Вересневим днем 1783 р. зі стапелів адміралтейської верфі було спущено на воду перший 66-пушечний великий корабель «Слава Екатерины».

З Херсоном було тісно пов'язано долі багатьох історичних осіб України, Польщі та Росії 18 ст. Саме тут колишню запорозьку славу примножували козаки та їхні отамани: Сидір Білий, Захарій Чепіга, Антон Головатий, зусиллями яких було створене Чорноморське козацьке військо.

Одним з засновників міста став князь Г. О. Потьомкін-Таврійський, а керівником будівництва фортеці — І.А. Ганнібал — двоюрідний дід Олександра Пушкіна. Визначним організатором флоту був адмірал М. С. Мордвінов, а адмірал Ф.Ф. Ушаков не лише брав участь у створенні бойових кораблів, а й готував їхні екіпажі до дій проти турецького флоту.

У 1787 році командувачем військами при Херсоні та Кінбурні було призначено видатного полководця Олександра Суворова. Він першим відзначив відчайдушність херсонців, готовність захищати своє місто у важкий воєнний час.

Наприкінці 18 ст. Херсон відіграв важливу роль у розвитку внутрішніх та зовнішніх економічних зв'язків Російської імперії. Через Херсонський порт здійснювалася торгівля з Францією, Італією, Іспанією та іншими країнами Європи.

У 1803 р. Херсон став центром ґубернії, що охоплювала мало не цілий Південь тодішньої України. У місті розвивалося цивільне суднобудування, виростали підприємства з переробки продукції сільського господарства. Після 1861 року намітилось значне зростання економічного потенціалу краю. З проведенням днопоглиблювальних робіт у руслі Дніпра, Херсон знов набув значення важливого морського порту. На початку 20 ст. десятки мільйонів пудів хліба щорічно вивозилися звідси до Англії, Німеччини, Данії та інших держав.

Промислові підприємства міста постачали продукти харчування, легкої промисловості, суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, лісообробки. У 1907 р. залізнична колія з'єднала Херсон з великими містами країни, а у 1908 р. дала струм перша міська електростанція.

На 1914 рік населення Херсона перевищило 80 тис.чоловік. Місто було не лише адміністративним, а й культурним центром Півдня України. Тут функціонувало більше 50 шкіл, училища, 6 гімназій. Визначних спеціалістів готувало земське сільськогосподарське, морехідне, медичне, комерційне училища, учительська семінарія. У місті діяли театр, музичне товариство, бібліотеки, два музеї. Значну роботу з розбудови та благоустрою виконувала міська дума.

Звістка про повалення самодержавства була отримана в Херсоні 2 березня 1917 р. Проголошення першого універсалу Центральної Ради було зустріто в місті з великими сподіваннями. Влада в місті перейшла до української ґубернської Ради на чолі з колишнім вчителем В. М. Чехівським.

10 грудня 1917 Херсонська ґубернська Рада визнала Херсонщину невід'ємною складовою УНР.

Всі партії перейшли в місті на леґальне становище. У Херсоні діяли партії українських націонал-демократів, есерів, кадетів, більшовиків, меншовиків тощо.

18 січня 1918 р. місто окупували російські більшовицькі війська. Цей період тривав два місяці. Було проведено «націоналізацію» підприємств, ліквідовано попередній адміністративний апарат, встановлено в місті «революційний порядок».

5 квітня 1918 р. Українські Січові Стрільці разом з австро-німецькими союзниками визволили Херсон. Російська окупаційна адміністрація залишила місто. В Україні настала доба правління гетьмана П. Скоропадського, яка протрималася 8 місяців.

На зміну прийшла влада Директорії, а 29 січня 1919 р. в місто прибули англо-франко-грецькі війська.

8 березня 1919 р., внаслідок україно-радянської війни більшовицькі загони Г. М. Григор'єва захопили місто, і влада перейшла до «Ради робітничих та солдатських депутатів». Під її керівництвом проводилася політика «військового комунізму». В місті почався голод.

З 13 серпня 1919 р. Херсон перейшов під головування російських військ Денікіна.

16 квітня 1920 р. Херсон було остаточно окуповано Червоною Армією.

В березні 1923 р. Херсон став центром Херсонської округи. До червня 1925 р., до ліквідації ґуберній він входить до складу Одеської ґубернії. У 1925 р. в місті проживало 46 тис. 230 чоловік. Було збудовано великі промислові підприємства: кондитерську фабрику (1928 р.), консервний завод (1929 р.), електромашзавод (1932 р.), бавовняно-переробний завод (1933 р.), у 1931 р. збудовано нові корпуси судноремонтного завода, закінчилося спорудження елеватора — одного з найкрупніших в державі, споруджувався нафтоперепобний завод. Збільшив обіг вантажів херсонський порт (у 1939 р. з нього було перевезено 1 млн. тонн вантажів).

У 1941 р. в Херсоні було відкрито аеропорт. На цей рік в Херсоні працювали чотири полікліники, 3 лікарні, 22 дитсадка, 59 шкіл, 7 дитячих будинків, 2 ВИШі. Також у Херсоні існувала авіашкола, яка випустила велику кількість пілотів-героїв Радянського союзу.

З початком Другої Світової Війни 22,5 тис.чол. з Херсонщини вступили до лав добровольців. З Херсона у серпні 1941 р. було евакуйовано три заводи: нафтопереробний, сільськогосподарського машинобудування, судноремонтний. За 20 діб евакуації на лівий берег Дніпра було переправлено 130 тис.чоловік. У середині серпня 1941 р. німецько-фашистські війська підійшли до Херсону. Місто захищали воїни 51-ої стрілецької дивізії і моряки Дунайської військової флотилії. Оборона тривала з 15 по 18 серпня, коли Херсон було захоплено німцями. Він увійшов до складу німецького протекторату Райхскомісаріат Україна. 13 березня 1944 р. період німецької окупації закінчився і до міста увішли війська 49-ої гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника В. П. Маргелова та 295-ої стрілецької дивізії під командуванням полковника О. П. Дорофєєва. Місто й область було повернено до складу Радянського Союзу.

В період німецької окупації у Херсоні активно діяла Організація Українських Націоналістів (революційна). Херсонський окружний провід ОУН (р) очолював Богдан Бандера (рідний брат Степана Бандери). Під прикриттям діяльності загонів самооборони, дозволених окупаційною владою, вони проводили збори з метою пропаганди програми ОУН, на які збиралося до двох тисяч осіб. Прихильники ОУН(Б) гуртувалися навколо командира самооборони на ім'я "Конрад". Вони мали зв'язок з іншою групою, що діяла в муніципальній адміністрації Херсона. Керував нею заступник мера Гриць. До середини січня 1942 р. обидві групи були заарештовані. 12 серпня того ж року в Херсоні було заарештовано ще вісім осіб, запідозрених у приналежності до українського підпілля. У листопаді 1942 організаційну мережу ОУН (р) було ліквідовано німцями.

30 березня 1944 р. Херсон знов отримав статус обласного міста УРСР.

У повоєнні роки м. Херсон перетворилося на крупний промисловий, сільськогосподарський та культурний центр на півдні України.

Галузеве формування промисловості Херсона, в цілому, закінчилося в 50-ті роки, коли запрацювали виробничі потужності суднобудівного заводу, заводів ім. Петровського, нафтопереробного, бавовняного комбінату.

У 1951 р. розпочалося будівництво суднобудівного заводу, а вже через три роки з його стапелів зійшли перші 2 танкери «Херсон» та «Грізний». Всесоюзною будовою був бавовняний комбінат, закладення першої черни якого — прядильно-ткацької фабрики №1, відбулося в грудні 1952 р. В січні 1955 р. було випущено перщі метри тканини.

У 60 рр. у місті відкрито тролейбусне сполучення. З 1961 р. розпочався регулярний рух суден на підводних крилах за маршрутом Херсон-Одеса.

В березні 1977 р. в Херсоні почалося будівництво автомобільного мосту через Дніпро, який зв'язав місто з лівобережжям та Кримом.

Після відновлення незалежності Херсон збагатився новими підприємствами та заводами, зокрема автомобілебудівним заводом СКІФ підприємства Анто-Рус, що випускає автобуси. Було проведено структурну перебудову великих херсонських підприємств. Суднобудівний завод отримав багато замовлень з-за кордону, на нафтопереробний завод прийшли потужні інвестори з Казахстану та Росії.

Окремо належить сказати про відновлення історичних пам'яток, зокрема, про пам'ятник засновникові міста Григорію Потьомкіну, зруйнований за російської окупаційної адміністрації, встановлено знак у пам'ять жертв комуністичних репресій. 2002 року почалася реставрація Успенського Собору, найбільшого на Півдні України, відновлюється римо-католицький костел, будується лютеранська кірха. На початку 90-х років у Херсоні було утворено греко-католицький монастир оо. Василіян.

Освіта

Херсон — важливий навчальний та освітній центр. Працюють 15 ВУЗів:

Геральдика

Перший герб Херсона
Герб часів існування Херсонської губернії
Радянський герб міста
Сьогоденний герб Херсона

Природні ресурси

Корисні копалини: підземна питна вода, мінеральна вода, глини, суглинки.

Заповідники: на території міста знаходиться 11 об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, загальнодержавного — відсутні. Ботанічний сад Херсонського державного університету. Площа 14 га. Закладено в 1934 р. В колекціях ботанічного саду більше 200 видів інтродукованих деревних та чагарникових рослин, понад 180 видів трав'янистих рослин, 15 видів мохів та 21 вид лишайників. Дендропарк аграрного університету. Площа 2,4 га. Закладено в 1951—1952 рр. Зростає понад 90 видів хвойних і листяних дерев і чагарників. Дендропарк Науково-дослідного інституту землеробства південних регіонів. Площа 5,6 га. парк закладено в 1956 р. в регулярно-ландшафтному стилі. Зростає понад 90 видів і форм дерев і чагарників. Парк обласного ліцею («Казенний сад»). Площа 8 га. Один з найстаріших парків міста, закладений в 1868 р. Пам'ятник садово паркового мистецтва, зростає близько 50 видів дерев та чагарників.

Пам'ятки природи місцевого значення:

дуб черешчатий в парку ім. Леніна, висаджений у 1869 р. при закладці парку;
дуб черешчатий в районі аграрного університету, понад 150 років;
віковий дуб біля шахового клубу;
віковий дуб в парку обласного ліцею по вул. Полтавській;
віковий в'яз по вул. Суворова, 6 ;
віковий дуб біля пожежної частини Комсомольського району;
дуб черешчатий по вул. Декабристів, 31.

Економіка

Промисловість і транспорт

У радянський період Херсон став великим промисловим містом (попри занепад у роки війни 1941—1944).

Провідні галузі промисловості: металообробна і машинобудівна (зокрема, суднобудування і с.-г. машинобудування), харчова і текстильна. Найважливіші підприємства машинобудування та металообробної промисловості: Херсонський комбайновий завод ім. Г.Петровського, суднобудівний і судноремонтний завод, судноремонтний завод, електромашинобудівний завод, завод карданих валів.

З підприємств харчової промисловості найбільшими є Херсонський консервний комбінат, хлібний, м'ясний, рибний комбінати, млинокомбінат, молочний, виноробний заводи, макаронна фабрика.

Легка промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, шкіряно-взуттевим комбінатом, взуттєвою і швейною фабриками.

Працюють нафтоперегінний завод (нафта надходить з Росії системою «Придніпровських нафтопроводів»), великий склотарний завод, завод залізобетонних виробів тощо.

Промислові підприємства виробляють морські вантажні судна, танкери, сейнери, теплоходи, тракторні причепи тощо.

Херсонський морський порт провадить великі експортноімпортні операції з багатьма країнами світу. Є річковий порт.

Аеропорт «Херсон» (Чернобаевка) (Код IATA: KHE, код ICAO UKOH; коорд. 46°40'22.14" П 32°30'23.71" С).

Освіта та культура

Херсон — значний науковий і культурний центр: один з найбільший у південній Україні університетів (ХДУ), Херсонський національний технічний університет, Аграрний університет, 12 середніх спеціальних училищ і технікумів (між іншим, судномеханічний, машинобудівний, гідрометеорологічний, медичний, два морехідні); два театри — обласний музично-драматичний і ляльковий, філармонія; Херсонський краєзнавчий музей; Український науково-дослідний інститут зрошуваного хліборобства.

Мiста - побратими

Музеї

Літературна Херсонщина, музей-квартира Б. А. Лавреньова.
Природно-экологичний музей.
Херсонський обласний краєзнавчий музей.
Художній музей iм. О. О. Шовкуненко.

Театри

Драматичний театр iм. Кулиша.
Детячий ляльковий театр.
Філармония.

Кінотеатри

Україна
Ювілейний
Илюзион
Супутник
Іскра

Парки

Парк iм. Лениньского Комсомолу.
Парк iм. В. И. Ленина.
Парк славы.
Придніпровський парк.
Парк iм. Димітрова.
Ботанічний сад при ХДУ

Пам'ятки історії та культури

Старе міське кладовище у Херсоні
залишки валів і воріт фортеці (XVIII ст.)
Чорноморський госпіталь (1803—1810, архітектор А.Захаров)
адміралтейський арсенал (кінець XVIII ст.)
Спаський собор (1781)
Аджигольський маяк (1910) побудований за проектом інженера і вченого В. Г. Шухова.
Костел імені Пресвятого Серця Ісуса (XVIII ст.)
Український Народний Будинок (ХІХ ст.)

Видатні уродженці міста

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Барабашов Ю. Херсон. — К., 1964
Херсон за 50 років радянської влади. 1917—1967. — Одеса, 1967
Сергеева Г., Архипов Е. Херсон. — К., 1968
Херсон. Путеводитель. — Симферополь, 1977

Дивись також

Посилання

↑ Держкомстат України

Шаблон:Міста Херсонської області

[1] Держкомстат України

[1]

@@ Рядок 290: / Рядок 290: @@
 * [http://www.city.kherson.ua/ Офіційний сайт міста]
 * [http://www.tavrida.in.ua/history/ Хронологічний літопис Херсону]
+* [http://www.fotki.ks.ua/index.php?cat=12&lang=ukrainian Херсоньська фотогалерея та області]
 * [http://old.kherson.ua/ Українська Революція на Херсонщині]
 * [http://kherson.ucoz.ru/publ/2-1-0-10/ ОУН на Херсонщині]
 * [http://kherson.ucoz.ru/publ/2-1-0-19/ Голодомор на Херсонщині]
-* [http://www.oda.kherson.ua/cgi-bin/control.pl?lang=uk&type=body&id=../control/uk/data/history/nez/nez15.html/ Виставка документів. Херсонщина у 1917-1922 рр.]
+*[http://www.oda.kherson.ua/cgi-bin/control.pl?lang=uk&type=body&id=../control/uk/data/history/nez/nez15.html/ Виставка документів. Херсонщина у 1917-1922 рр.]
 * [http://blog.kherson.ua/ Новини Херсонщини]
 * [http://kherson.org.ua./ Портал Український Херсон]

Херсон: відмінності між версіями

Версія за 19:26, 2 жовтня 2008

Зміст

Населення

Адміністративний поділ

Історія