Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)
Кафедральний собор Святого Духа | ||||
Основні дані | ||||
Церква | УПЦ МП | |||
---|---|---|---|---|
Заснована | 1941[1] | |||
Юрисдикція | Чернівецька область (Північна Буковина) | |||
Єпархіальний центр | Чернівці | |||
Кафедральний собор | Собор Святого Духа (Чернівці) | |||
Благочинь | 12 | |||
Парафій | 379 | |||
Монастирів | 12 | |||
Сайт | chernivtsi.church.ua | |||
58003, Чернівці, вул. Руська, 33 | ||||
Правлячий архієрей | ||||
митрополит Чернівецький і Буковинський | ||||
Вікарні архієреї | ||||
митрополит Банченський | Лонгин (Жар) | |||
Архиєпископ Хотинський | Веніамін (Міжінський) | |||
єпископ Герцаївський | Силуан (Чорней) | |||
єпископ Новоселицький | Клеопа (Мігаєсі) | |||
карта єпархій РПЦ в Україні |
Чернівецько-Буковинська єпархія — єпархія РПЦ в Україні, об'єднує парафії та монастирі на території Чернівецької області.
Єпархією очолює митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій (Єгоренко) (за версією Москви), громадянин Росії[2]. Близько ста румунських парафій єпархії використовуються новоюліанський календар, як і Румунська православна церква.[3]
У X—XII століттях — місцеві парафії та монастирі належали до Київської митрополії та підпорядковувались Київським митрополитам.
У XII-XV століттях — входили до складу Галицької єпархії, та знаходились під зверхністю Галицьких єпископів та митрополитів.
У XV—XVIII століттях — більша частина сьогоднішньої Чернівецько-Буковинської єпархії належала до складу Радівецької єпархії, яка очолювалась Радівецькими єпископами. Богослужбовою та діловою мовою — була церковнослов'янська. Тільки з перенесенням кафедри молдовських митрополитів до Ясс почали впроваджувати церковнорумунську мову. Розпочалася тотальна румунізація православної церкви, яку проводили призначені Османською імперією фанаріоти.
Після захоплення західної частини Буковини Австрійською імперією, Радівецьку єпархію 12 грудня 1781 року було реорганізовано у Чернівецько-Буковинську єпархію Карловацької митрополії на чолі з єпископом Чернівецьким і Буковинським. У січні 1873 року Чернівецько-Буковинську єпархію було реорганізовано у Буковинську митрополію з практично автокефальним статусом, на чолі з Митрополитом Буковини і Далмації.
Парафії східної частини Буковини залишались у складі Молдовської і Буковинської митрополії, з яких було сформовано Хотинську єпархію. Після приєднання Хотинської землі до Російської імперії, місцеві парафії були включені до Кишинівсько-Хотинської єпархії Синодальної російської церкви.
У 1918—1919 роках територію Північної Буковини окупувало Румунське королівство. 1925 року парафії східної Буковини були об'єднані з Буковинською митрополією на чолі з Митрополитом Буковини і Хотина, та включено до складу Румунської православної церкви. З 1935 року до митрополії були приєднані парафії Мармарощини, а архієрею наданий титул — Митрополит Буковини, Хотина та Мармарощини.
29 червня 1940 року Північну Буковину (етнічні українські землі) було окуповано радянськими військами, тут було утворено Чернівецьку область УРСР, місцеву єпархію включено до складу Українського екзархата РПЦ.
Впродовж 1941—1944 років край було окуповано румунського-нацистською армією. З 1944 року Північна Буковина повторно зайнята радянською армією і включена до складу УРСР. Водночас, за виключенням кількох періодів, радянська епоха була часом випробовувань та переслідувань для церкви. Ситуація кардинально змінилась лише у 1980-х.
Після проголошення незалежності України Чернівецько-Буковинська єпархія стала складовою УПЦ московського та Київського патріархатів.
25 листопада 2022 року СБУ провела обшуки в адміністрації єпархії, правоохоронці заскочили секретаря єпархії архімандрита Никиту (Сторожука) в момент фізичної близькості з хлопцем, який співає в місцевому хорі. Правоохоронці викрили листування керівників єпархії з московськими кураторами, в яких вони отримують вказівки щодо «особливостей проведення церковних літургій» після повномасштабного російського вторгнення в Україну[4][5]. Також СБУ виявили ноутбук із дитячою порнографією, було відкрито кримінальне провадження. Також у Мелетія Єгоренка та іншого керівництва організації було виявлено російські паспорти[6].
23 листопада архімандрита Никиту синод РПЦвУ обрав архієреєм Івано-Франківської єпархії РПЦвУ замість митрополита Івано-Франківського і Коломийського Серафима, що втік до Росії[7].
1 грудня 2022 року митрополит Чернівецької єпархії УПЦ МП Мелетій втік до Молдови[8].
27 квітня 2023 року організацію було позбавлено права користування 22 земельними ділянками громади[9].
- Консисторія єпархії — 58003, Чернівці, вул. Руська, 33.
- «Єпархіальний відділ по роботі в місцях позбавлення волі». Голова — протоієрей Карп (Домітращук).
- «Єпархіальний відділ по роботі з військовими». Голова — протоієрей Сергій (Задорожняк).
- «Єпархіальний відділ по роботі з глухонімими». Голова — протоієрей Іоанн (Коржевий).
- «Єпархіальний відділ релігійної освіти та катехізації». Голова — протоієрей Георгій (Собят).
- «Єпархіальний відділ у справах молоді». Голова — протоієрей Василій (Тодерюк).
- «Єпархіальний місіонерський відділ». Голова — протоієрей Іоанн (Веренька).
- «Єпархіальний паломницький відділ». Голова — протоієрей Олексій (Мізюк).
- Вижницьке
- Герцаївське
- Глибоцьке
- Заставнівське
- Кельменецьке
- Кіцманське
- Новоселицьке
- Путильське
- Сокирянське
- Сторожинецьке
- Хотинське
- Чернівецьке
- Вознесенський чоловічий монастир «Банчени», с. Банчени Герцаївського району. (дитячий будинок-притулок), (будинок паломника). Намісник — єпископ Герцаївський Силуан (Чорней).
- Святого рівноапостольного князя Володимира Колінківський чоловічий монастир, с. Колінківці Хотинського району.. Намісник — ігумен Паїсій (Зелінський).
- Іоанно-Богословський Хрещатицький чоловічий монастир, с. Хрещатик Заставнівського району.. Намісник — архімандрит Кукша (Кульчик).
- Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир «Галиця», хутір Галиця, с. Непоротове Сокирянського району. Намісник — архімандрит Амвросій (Доник).
- Різдва Богородиці «Гореча» чоловічий монастир, Чернівці, вул. Троянівська, 1. Намісник — архімандрит Веніамін (Волощук).
- Успенський Кулівецький чоловічий монастир, с. Кулівці Заставнівського району. Намісник — єпископ Веніамін (Міжінський).
- Боянської ікони Божої Матері жіночий монастир, с. Бояни Новоселицького району. Настоятелька — ігуменя Магдалина (Кучурян).
- Жіночий монастир прп. Афанасія Афонського, с. Стальнівці Новоселицького району. Будівничий — протоієрей Валентин (Почтар).
- Святих жон-мироносиць жіночий монастир «Леорда», с. Верхні Петрівці (хутір «Леорда») Сторожинецького району. Настоятелька — монахиня Сусанна (Кермач).
- Свято-Аннинський жіночий монастир, м. Вашківці Вижницького району. Настоятелька — ігуменя Нонна (Ткачук).
- Введенський жіночий монастир (Чернівці), Чернівці, вул. Буковинська, 10. Настоятелька — ігуменя Мелітина (Слижук).
- Святого вмч. Іоанна Сочавського жіночий монастир «Слатина», смт Красноїльськ (хутір «Слатина») Сторожинецького району. Настоятелька — ігуменя Іоанна (Грозаву).
- Покровський жіночий монастир, с. Молодія Глибоцького району. Настоятелька — ігуменя Кіра (Гудима).
Освітня діяльність в межах єпархії здійснюється за допомогою близько 35 парафіяльних недільних шкіл. З 1999 року функціонує Чернівецький православний богословський інститут (московського патріархату), при якому діє приватна загальноосвітня школа.
Єпархіальними структурами друкуються:
- «Православний світогляд» — єпархіальна газета;
- «Світильник» церковно-литературный журнал (з румунським додатком «Candela»);
- «Свет Рождества» — дитячий православний російськомовний журнал.
- ↑ http://www.patriarchia.ru/db/text/76195.html
- ↑ Обшуки в Чернівецько-Буковинській єпархії УПЦ МП: знайшли паспорт РФ у митрополита і 17-го річного хлопця в ліжку архімандрита (фото). LB.ua. Процитовано 31 грудня 2022.
- ↑ Кралюк, Петро (2 січня 2023). «Є сподівання, що ПЦУ і УГКЦ перейдуть на святкування Різдва 25 грудня» – професор Петро Кралюк. Радіо Свобода. Процитовано 27 березня 2023.
- ↑ У Чернівцях секретаря єпархії УПЦ МП заскочили в келії з оголеним хлопцем із місцевого хору — ЗМІ. 5.ua. 25 листопада 2022.
- ↑ Обшуки в Чернівецько-Буковинській єпархії УПЦ МП: знайшли паспорт РФ у митрополита і 17-го річного хлопця в ліжку архімандрита. lb.ua. 25 листопада 2022.
- ↑ У Чернівецько-Буковинській єпархії УПЦ МП знайшли ноутбук із дитячою порнографією. LB.ua. Процитовано 31 грудня 2022.
- ↑ У Феофанії нарекли Никиту (Сторожука) з бази "Миротворець" у єпископа Івано-Франківського і Коломийського.
- ↑ Митрополит УПЦ МП після візиту СБУ втік із України: де його знайшли. ТСН.ua (укр.). 3 грудня 2022. Процитовано 12 лютого 2024.
- ↑ У Чернівцях позбавили УПЦ МП права користуватись землями. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
- Історія Чернівецько-Буковинської єпархії московського патріархату [Архівовано 21 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Єпархіальні відділи УПЦ МП [Архівовано 27 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Монастирі ЧБЄ [Архівовано 21 серпня 2013 у Wayback Machine.] (УПЦ МП)
- Монастирі Чернівецько-Буковинської єпархії — Синодальна комісія УПЦ МП у справах монастирів
- Google-карта: Монастирі Чернівецько-Буковинської єпархії — Синодальна комісія УПЦ МП у справах монастирів
- У Чернівцях газета “Час” виграла суд у митрополита РПЦвУ Мелетія. http://religionpravda.com.ua/. Релігійна правда. 11 вересня 2019. Процитовано 11 вересня 2019.
- «Сволота бандерівська»: на Буковині п'яний священник УПЦ МП лаяв поліцейських (ВІДЕО)
- На Буковині представники УПЦ (МП) не давали відспівати загиблого воїна: у хід пішов навіть сльозогінний газ
- В Онуфрія і ще понад 20 священників УПЦ МП знайшли російські паспорти
- У Чернівцях скандальний Никита з УПЦ МП потрапив у бійку
- Петиція про розірвання всіх договорів міста Чернівці та УПЦ (МП) менш ніж за добу зібрала необхідні підписи
- На Буковині згорів храм УПЦ МП
- Стало відомо, хто підпалив храм УПЦ (МП) на Буковині
- У Чернівцях УПЦ МП позбавили права користування земельними ділянками