Абсент
Абсе́нт — спиртний напій, виготовлений з екстракту гіркого полину (Artemisia absinthium). Міцність напою — 40-70 %.
Як і інші спиртні напої, абсент був відомий як лікувальний засіб ще за півтори тисячі років до Різдва Христового в Єгипті. Гіппократ призначав цей напій для лікування жовтухи, анемії, ревматизму. З часом абсент став напоєм, який вживали Мопассан, Ван Гог, Рембо, Едгар По, Аполлінер, Оскар Уайльд, Пікассо, називаючи його зеленим вогнем, який допомагає створювати в уяві поетичні образи. Згодом абсент заборонили, оскільки лікарі зрозуміли, що до складу напою входить туйон — сильний наркотик, що викликає запаморочення, галюцинації, зниження розумової активності. Сьогодні легально абсент виготовляють у Чехії, Іспанії та Андоррі.
[ред.] Заяви щодо отруєння абсентом
Пристрасть до абсенту дорого коштувала споживачам, бо ті божеволіли і не мали дітей. Тривогу підняли лікарі, бо вірили що полин гіркий — отрута. Уряд Франції, як і всі бюрократи, відреагував просто — підняли ціни на абсент. Лиху підвищення цін не завадило. Війна лікарів з урядом тривала декілька десятиліть, бо був ще шалений спротив виробників абсенту і торгівців. Успіх почався лише в перші десятиліття 20 ст. Абсент заборонила Бельгія, що у 1905 р. категорично заборонила виробництво і продаж отруйного напою. За нею заборонили абсент Італія, США, Швейцарія та ін. Франція здалася майже останньою — і заборону ввели там у 1915 році.
Виробництво вермутів і абсенту відновили в кінці 20 століття, хоча й з очищенням. Хоча було заявляння щодо отруєння абсенту, не має ніяких доказів що абсент більш небезпечний, ніж інші алкогольні напої. Його психоактивними властивостями, крім тих від алкоголю, були сильно перебільшені.[1]
[ред.] Тема абсенту у Пікассо
Тема людської самотності, людської спустошеності в великих містах сильно зачіпала молодого Пікассо. Він важко пробивався до визнання і на власні очі бачив п'яничок і невдах, жебраків і самогубців, повій і ділків-бізнесменів, небайдужих лише до грошей. Бідних було вдосталь і в Іспанії. Але там ще не було трущоб, болючої рани і біди теперішніх мегаполісів. Трущоби Пікассо побачив в Парижі на початку 20 століття і уважно придивлявся до їх мешканців.
Тема мешканців трущоб і їх збряклого життя розвинена в цілій низці його картин — «Побачення» 1900 р., «Старий еврей з онуком» 1903 р., «Сліпий гітарист» 1903 р., «Беззахистні мати й дитина» 1903 р. А одне полотно є справжнім продовженням теми Едгара Дега — це «Прихильниця абсента», 1901 р., Ермітаж.
[ред.] Примітки
|
|||||||||||
 |
Це незавершена стаття про алкогольні напої. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
