Камерунська кухня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Камерунська кухня - одна з найрізноманітніших в Африці через розташування Камеруну на перехресті шляхів між північчю, заходом та центром континенту; етнічної різноманітності, змішання культур племен банту, семі-банту та арабів. До цього слід додати вплив німецької колонізації, а потім французької та англійської анексії різних частин країни.

Ндоле - камерунська страва

Огляд[ред. | ред. код]

Основні продукти харчування в Камеруні включають маніоку, ямс, рис, банани, картоплю, солодку картоплю, кукурудзу, квасолю, просо, кокоямі (таро, ксантосома), а також різні овочі. Французи привезли в країну французький хліб, який широко вживається і є основним продуктом на сніданок у франкомовних частинах Камеруну мешканці є риба; також їдять птицю та яловичину. М'ясо диких тварин вживається в їжу повсюдно, одними з найпопулярніших видів є панголін, їжатець та гігантський щур, хоча через рідкість вони тепер вважаються делікатесами. Також процвітає нелегальна торгівля м'ясом зникаючих видів диких тварин, таких як шимпанзе та горила.

Фактори[ред. | ред. код]

Камерун неодноразово піддавався колонізації, продукти харчування з Нового Світу були завезені декілька століть тому, як і європейські методи приготування і, власне, європейська культура. На кухню країни також впливає її географія, з чіткими відмінностями між північним і південним регіонами [1]. Населення Камеруну складається з більш ніж 250 етнічних груп, таким чином, місцева кухня розрізняється залежно від етнічної групи та регіону[2].

Інгредієнти[ред. | ред. код]

Ґрунт на більшій частині території країни дуже родючий, і тут вирощуються найрізноманітніші овочі та фрукти, як місцеві, так і завезені. Вони включають:

Специалітети[ред. | ред. код]

Традиційні страви Центрального регіону Камеруну

Серед камерунських делікатесів:

  • Фуфу з кукурудзи і ньяма ньяма (листя садової чорниці Solanum scabrum)
  • Brochettes, місцеві жителі називають soya (різновид шашлику або кебаба, приготованого з курки, яловичини або кози)
  • Санг (суміш кукурудзи, листя маніоки та соку пальмових горіхів)
  • Суп мбанга і квакоко (kwacoco), що складається з перетертої рослини кокояма
  • Еру (овочевий суп з дрібно подрібненого листя рослини Gnetum africanum) і фуфу на воді
  • Ндоле (гостре рагу, що містить гірке листя, м'ясо, креветки, свинину та арахісову пасту)
  • Кокі (в основному складається з чорноокого гороху і червоної пальмової олії)
  • Суп Ачу (кокоям фуфу з помаранчевим/жовтим супом з олії червоної пальми)
  • Мбонго'о чобі (гострий чорний суп з місцевих трав та спецій)
  • Суп егусі (мелене гарбузове насіння, яке часто готують з темною листовою зеленню або окрою)
  • Кондрех (тушковані незрілі банани з травами та спеціями, зазвичай готуються з козячим м'ясом)
  • Каті Каті, страва з курки на грилі [3][4][5], традиционная еда народа ком. [6]

Популярністю користуються карі, супи та рибні страви, а також м'ясо на шпажках. У деяких частинах країни (особливо в лісових районах) їдять комах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cameroon. Food by Country. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 13 травня 2012.
  2. Mbaku, John Mukum (2005). Culture and Customs of Cameroon. Westport, Conn. [u.a.]: Greenwood Press. ISBN 0-313-33231-2.
  3. Kouega, Jean-Paul (26 листопада 2007). A Dictionary of Cameroon English Usage. Peter Lang. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021 — через Google Books.
  4. Planet, Lonely; Ham, Anthony; Grosberg, Michael; Luckham, Nana; Maric, Vesna; Ranger, Helen; Sieg, Caroline; Smith, Helena; Louis, Regis St; Stiles, Paul; Butler, Stuart (1 вересня 2017). Lonely Planet West Africa. Lonely Planet. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021 — через Google Books.
  5. Nde, Nkwentie, Susan (16 березня 2014). The Mirror and Nine Other Short Stories. Langaa RPCIG. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021 — через Google Books.
  6. Loh, Choves (31 січня 2018). Cameroon: Laikom - the Bedrock of Kom Culture. allAfrica.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 3 травня 2021.