Нововолинськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нововолинськ
Nowowolynsk - herb.png Novvol h.png
Герб Нововолинська Прапор Нововолинська
Центральний майдан Нововолинська. У центрі — пам'ятник Тарасові Шевченку
Центральний майдан Нововолинська. У центрі — пам'ятник Тарасові Шевченку
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Волинська область
Район/міськрада Нововолинська міська рада
Код КОАТУУ 0710700000
Засноване 1951
Статус міста з 1957 року
Населення 57936 (1 листопада 2012)[1]
Агломерація 57831
Площа 17 км²
Густота населення 3406 осіб/км²
Поштові індекси 45400-45489
Телефонний код +380-3344
Координати 50°44′08″ пн. ш. 24°09′45″ сх. д. / 50.73556° пн. ш. 24.16250° сх. д. / 50.73556; 24.16250Координати: 50°44′08″ пн. ш. 24°09′45″ сх. д. / 50.73556° пн. ш. 24.16250° сх. д. / 50.73556; 24.16250
Висота над рівнем моря 225 м
День міста остання неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Іваничі
До станції 18 км
До обл./респ. центру
 - фізична 81 км
 - автошляхами 97,4 км
До Києва
 - фізична 451 км
 - залізницею 532 км
 - автошляхами 515 км
Міська влада
Адреса 45400, Волинська область, м. Нововолинськ, пр-т Дружби, 27, 4-12-02
Веб-сторінка Нововолинська міська рада
Міський голова Сапожніков Віктор Борисович

Нововоли́нськ — (нове місто на Волині) місто обласного значення в Україні, Волинська область. Населення 53 838 мешканців (перепис 2001). (Населення міськради 58 688 мешканців). Розташоване за 18 км від залізничної станції Іваничі на лінії Червоноград—Володимир-Волинський. До облцентру можна дістатися автошляхом Н22, який згодом переходить в Р15.

Видобуток вугілля. Заводи: залізобетонних виробів, з ремонту гірського обладнання, цегельний; деревообробний комбінат. До складу міськради також входить смт Жовтневе. Статус міста з 1957 року.

Історія[ред.ред. код]

Місто виникло на землях сіл Низкиничі, Дорогиничі, Будятичі та Русовичі Іваничівського району. Перша згадка про ці села, зокрема про Низкиничі, належить до першої половини XV століття: Литовський князь Свидригайло подарував їх своєму маршалкові О. Киселю.

У 1570–1583 рр. Низкиничі, де налічувалося 8 димів, були власністю О. Киселя. У 1570 році згадується про село Будятичі, яке мало 4 дими і належало аж чотирьом поміщикам, і село Русовичі — власність володимир-волинського єпископа. В 1583 році згадується село Дорогиничі, яким володів поміщик А. Романовський. У Низкиничах Киселі побудували дерев'яний замок, сліди якого збереглися й досі. В першій половині XVII століття на старому замковищі Адам Кисіль спорудив цегляну церкву і дерев'яний монастир.

Ще у 1912 році російським вченим М. М. Тетяєвим було висловлено думку про наявність запасів кам'яного вугілля на землях західної України в районі Волинсько-Подільської підвищеності. І лише у 1938 році Селезьким промисловим концерном «Вспульнота інтересув Гурничо—гутничих» був відкритий у Львові буровий відділ геологічного управління під керівництвом Я. Самсоновича.

У 1939 році 17 вересня всі ті багатства перейшли в єдину УРСР. У 1940 році був організований трест «Львіввуглерозвідка». Але почалася війна і роботи залишились незакінченими. Поновилися роботи у 1946-47 роках, але бажаних результатів не було. В кінці 1948 року уже «Волиньвуглерозвідка» продовжувала пошукові роботи. Місто будувалося і зростало. У липні 1950 року на околиці села Дорогиничі було закладено першу Волинську шахту потужністю 1000 тонн вугілля на добу, а вже 23 червня 1954 року перші тонни чорного золота видали на-гора гірники шахти № 1.

У 1953 році було запроектоване селище Жовтневе, що увійшло до складу міста. Його побудовано на території шахти № 6, яка здана в експлуатацію в грудні 1956 року, та шахти № 7, зданої в листопаді 1957 року.

Указом Президії Верховної Ради України від 10 квітня 1951 року селищу шахтарів було надано назву Нововолинськ, районного підпорядкування Іваничівському району. Утворилась Нововолинська селищна рада. Першим головою виконкому був обраний Г. О. Соколов.[2] У квітні 1957 року робітниче селище стало містом районного підпорядкування. 25 вересня 1958 року його віднесено до міст обласного підпорядкування.

Перший уродженець міста Нововолинська — Садовський Анатолій Архипович (народився 25 травня 1951 року). Як і батько, він став шахтарем[3].

На даний час з 11 шахт, що отримала Україна після розпаду Радянського Союзу, працюють: шахта № 1, шахта № 5, шахта № 9, шахта Бужанська, і в стані будівництва шахта № 10. До речі, ця шахта (10) єдина в Україні, яка будується.

Географія[ред.ред. код]

Нововолинськ розташований на південному заході Волинської області, яка розташована на північному заході України. Площа міста становить близько 17 км². Воно розташоване на відстані близько 15 км від кордону з Польщею і приблизно за 92 км від кордону з Білоруссю.

Місто Нововолинськ має досить вигідне розташування. До національної автомагістралі Н22 Устилуг-Луцьк-Рівне всього 18 км, а до міжнародної автомагістралі E373 (збігається із М07) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ — 76 км.

Відстань від Нововолинська до інших населених пунктів (автошляхами)
Польща Грубешів ~ 50 км
ПольщаЛюблін ~ 160 км
ПольщаВаршава ~ 325 км
Білорусь Берестя ~ 195 км
УкраїнаУстилуг ~ 30 км
УкраїнаЛюбомль ~ 70 км
УкраїнаЛюбешів ~ 170 км
УкраїнаВолодимир-Волинський ~ 18 км
УкраїнаКовель ~ 76 км
Польща Замостя ~ 100 км
Польща Краків ~ 410 км
ЧехіяПрага ~ 890 км
Сторони світу.jpg
УкраїнаЛуцьк ~ 90 км
УкраїнаКиїв ~ 490 км
УкраїнаРівне ~ 170 км
УкраїнаУжгород ~ 345 км
Польща Ряшів ~ 235 км
Угорщина Будапешт ~ 660 км
УкраїнаЛьвів ~ 110 км
УкраїнаЧервоноград ~ 43 км
УкраїнаІвано-Франківськ ~ 220 км
Молдова Кишинів ~ 705 км
УкраїнаТернопіль ~ 225 км
УкраїнаХмельницький ~ 350 км

Видатні люди[ред.ред. код]

Пам'ятки історії та мистецтва[ред.ред. код]

№ п/п Охоронний номер Місцезнаходження пам'ятника, його адреса Найменування пам'ятника Датування Автор Дата спорудження Дата і № рішення облвиконкому (адміністрації), постанови Кабінету Міністрів України про взяття пам'ятника під охорону На чиєму утриманні знаходиться
1. 621 бульвар Шевченка Пам'ятник на честь радянських прикордонників 1941 Якунін І. В., Каневський М. І. 1982 267-р від 25.08.86р. Виконкому Нововолинської м/р
2. майдан Незалежності Пам'ятник Т.Г. Шевченку Посікіра М., Аремчук Л. 1995 Виконкому Нововолинської м/р

Освіта[ред.ред. код]

Ліцей Нововолинська:

Школи Нововолинська:


Культура[ред.ред. код]

У місті існує музичний гурт LEZO.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чисельність населення на 1 листопада 2012 року
  2. Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. ISBN 5-7707-2014-1/4., с. 8
  3. Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня – Любешів: Ерудит, 2005. – 302 с. ISBN 966-361-079-4.

Література[ред.ред. код]

В інтернеті[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.