Трансуранові елементи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Трансуранові елементи — радіоактивні хімічні елементи, розташовані в періодичній системі елементів за ураном, тобто з атомним номером вище 92.
Одинадцять відомих трансуранових елементів (93-103) належить до числа актиноїдів. Трансуранові елементи з атомним номером більше 103 називаються трансактіноідами. Всі відомі ізотопи трансуранових елементів мають період напіврозпаду значно менший, ніж вік Землі. Тому трансуранові елементи практично відсутні в природі та отримуються штучно за допомогою різних ядерних реакцій. Перший з трансуранових елементів нептуній Np (п.н. 93) був отриманий в 1940 р. бомбардуванням урану нейтронами. За ним слідувало відкриття плутонію (Pu, п.н. 94), америцію (Am, п.н. 95), кюрію (Cm, п.н. 96), берклію (Bk, п.н. 97), каліфорнію (Cf, п.н.98), Ейнштейнію (Es, п.н.99), фермію (Fm, п.н. 100), Менделєвію (Md, п.н. 101), Нобелію (No, п.н. 102) і Лоуренсію (Lr, п.н. 103). Отримані також трансактіноіди з порядковими номерами 104—116 і 118; в цьому ряду імена присвоєні елементам 104—111: Резерфордій (Rf, 104), Дубній (Db, 105), Сіборгій (Sg, 106), Борій (Bh, 107), Гасій (Hs, 108), Майтнерій (Mt, 109), Дармштадтій (Ds, 110), Рентгеній (Rg, 111). Елементи 112—116 і 118 поки що мають тимчасові назви, похідні від відповідних латинських числівників: Унунбій (Uub, 112), Унунтрій (Uut, 113), Унунквадій (Uuq, 114), Унунпентій (Uup, 115), Унунгексій (Uuh, 116), Унуноктій [6] (Uuo, 118).

Хімічні властивості легких трансуранових актиноїдів, одержуваних у вагомих кількостях, вивчені більш-менш повно; важкі актиноїди (Md, No, Lr) і трансактіноїди вивчені слабко у зв'язку з труднощами отримання і короткими часом життя. Кристалографічні дослідження, вивчення спектрів поглинання розчинів солей, магнітних властивостей іонів та інших властивостей показали, що елементи до п. н. 93-103 — аналоги лантаноїдів. З усіх трансуранових елементів найбільше застосування знайшов 239Pu як ядерне паливо.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]