Рентгеній

Рентгеній (Uub)
Атомний номер	111
Зовнішній вигляд простої речовини	Метал.Колір не відомий,їмовірно,металічний
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	280 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	пм
Енергія йонізації (перший електрон)	кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	ймовірно [Rn] 5f14 6d10 7s1
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	пм
Радіус йона	пм
Електронегативність (за Полінгом)
Електродний потенціал
Ступені окиснення
Термодинамічні властивості
Густина	г/см³
Питома теплоємність	Дж/(K моль)
Теплопровідність	Вт/(м К)
Температура плавлення	K
Теплота плавлення	кДж/моль
Температура кипіння	K
Теплота випаровування	кДж/моль
Молярний об'єм	см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки
Період ґратки	Å
Відношення c/a
Температура Дебая	K
Періодична система елементів H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Загальна інформація

Рентгеній (лат. Roentgenium, колишній Unununium (Uuu)або унунуній - тобто один-один-один) — штучно синтезований хімічний елемент I групи періодичної системи, атомний номер 111, позначення Rg. Найстабільнійший ізотоп має атомну масу 280 і період напіврозпаду 3,6 секунд

Історія

Вперше його синтезовано у 1994 році в Центрі дослідження важких іонів (Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI)) у місті Дармштадт. Було синтезовано ще декілька ізотопів після його відкриття. Найбільш стабільним з відомих ізотопів є ²⁸¹Rg з періодом напіврозпаду близько 20 секунд, який розпадається самовільно, як і багато інших N=170 ізотопів. Названий в честь Вільгельма Конрада Рентгена. IUPAC офіційно признав цю назву з листопада 2004 року.

Отримання

$\mathrm{^{64}_{28}Ni \ + \ ^{209}_{\ 83}Bi \ \longrightarrow \ ^{272}_{111}Rg \ + \ ^{1}_{0}n}$

Відомі ізотопи

Ізотоп	Маса	Період напіврозпаду	Тип розпаду
272Rg	272	3,8+1,4−0,8 мс	α-розпад в 268Mt
274Rg	274	6,4+30,7−2,9 мс	α-розпад в 270Mt
278Rg	278	4,2+7,5−1,7 мс	α-розпад в 274Mt
279Rg	279	0,17+0,81−0,08 с	α-розпад в 275Mt
280Rg	280	3,6+4,3−1,3 с	α-розпад в 276Mt

Джерела

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
• Nudat 2.3