Нобелій

Нобелій (No)
Атомний номер	102
Зовнішній вигляд простої речовини	радіоактивний метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	259,1009 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	285 пм
Енергія іонізації (перший електрон)	640(6,63) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Rn] 5f14 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	n/a пм
Радіус іона	n/a пм
Електронегативність (за Полінгом)	1,3
Електродний потенціал	No←No3+ -1,2В No←No2+ -2,5В
Ступені окиснення	3, 2
Термодинамічні властивості
Густина	n/a г/см³
Питома теплоємність	n/a Дж/(K моль)
Теплопровідність	n/a Вт/(м К)
Температура плавлення	1100 K
Теплота плавлення	n/a кДж/моль
Температура кипіння	n/a K
Теплота випаровування	n/a кДж/моль
Молярний об'єм	n/a см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки
Період ґратки	n/a Å
Відношення c/a	n/a
Температура Дебая	n/a K
Періодична система елементів H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Нобелій (No, лат. Nobelium) — штучно отриманий хімічний елемент групи актиноїдів з атомним номером 102. Має кілька 19 ізотопів (2 — ще не добуті), найбільш довгоживучий з яких ²⁵⁹No має період напіврозпаду 58 хвилин.

Історія

Першою про відкриття 102 елемента заявила в 1957 році група вчених, які працювали в Стокгольмі (Швеція). Вони ж і запропонували назвати елемент Нобелій в честь Альфреда Нобеля. Проте пізніше ці дані не були підтверджені роботами інших лабораторій. 102 елемент був вперше отриманий в ході експериментів на прискорювачі Об'єднаного інституту ядерних досліджень в Дубні у 1963 — 1967 роках групою Г. Н. Фльорова. Незалежно від них приблизно в той же час елемент був отриманий і в Каліфорнійському університеті.
Але лише у 1968 році в Берклі було отримано близько 3000 атомів ²⁵⁵No з ²⁴⁹Cf та ¹²C.

$\mathrm{^{249}_{\ 98}Cf \ + \ ^{12}_{\ 6}C \ \xrightarrow[- 2n,\ -\alpha]{}\ \ ^{255}_{102}No}$

У 1992 році міжнародне наукове співтовариство визнало відкриття 102 елементу. Радянські дослідники запропонували назвати новий елемент жоліотій (Jl) на честь Фредеріка Жоліо-Кюрі, а американці дали йому ім'я Нобелій (No). Обидва ці назви (Jl і No) мали використання у виданих в різні роки в періодичні таблиці елементів, поки згідно з рішенням ІЮПАК, за 102 елементом не було закріплено назву Нобелій.

Отримання

У різний час різні ізотопи нобелія були отримані на циклотронах в результаті бомбардування мішеней з важких елементів легкими іонами. В якості мішені можуть використовуватися ізотопи урану, ряду трансуранових елементів (америцій, кюрій, ейнштейній , плутоній, каліфорній) або свинцю. Для бомбардування мішені беруться іони неону ²²Ne, кисню ¹⁸O, вуглецю ¹²С, кальцію ⁴⁸Ca і деякі інші. Нижче наведено приклад однієї ядерної реакції, що приводить до утворення ізотопу ²⁵⁷No:

${}^{248}_{96}\textrm{Cm} + {}^{13}_{6}\textrm{C} \rightarrow {}^{257}_{102}\textrm{No} + 4 {}^{1}_{0}\textrm{n}.$

Посилання

• Нобелій - історія відкриття в C&EN(англ. )

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:»Вебер», 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0