Прометій

Прометій (Pm)
Атомний номер	61
Зовнішній вигляд простої речовини	невідомий
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	144,9127 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	n/a пм
Енергія іонізації (перший електрон)	536,0(5,56) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Xe] 4f5 6s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	163 пм
Радіус іона	(+3e)97,9 пм
Електронегативність (за Полінгом)	0,0
Електродний потенціал	Pm←Pm3+ -2,29В
Ступені окиснення	3
Термодинамічні властивості
Густина	7,2 г/см³
Питома теплоємність	0,185 Дж/(K моль)
Теплопровідність	17,9 Вт/(м К)
Температура плавлення	1441 K
Теплота плавлення	n/a кДж/моль
Температура кипіння	3000 K
Теплота випаровування	n/a кДж/моль
Молярний об'єм	n/a см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки
Період ґратки	n/a Å
Відношення c/a	n/a
Температура Дебая	n/a K
Періодична система елементів H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Загальна характеристика

Прометій (рос. прометий, англ. promethium, нім. Promethium n) – радіоактивний хімічний елемент. Символ Pm, ат. н. 61; ат. м. 145,0. Належить до лантаноїдів. Відомо 14 ізотопів з мас. числом 141–154, найбільш довгоживучий ¹⁴⁵Pm з періодом напіврозпаду бл. 18 років. Вперше виділений амер. вченими Дж. Маріїнським, Л.Гленденіном і Ч.Коріеллом у 1945 р. із суміші радіоактивних ізотопів інших хімічних елементів, які виникають у ядерному реакторі. У вільному стані П. являє собою метал білого кольору з густиною 7260 кг/м³. Кристалічна ґратка гексагональна. t_пл = 1170 °С; t _кип = бл. 3000 °С. За хім. властивостями поводить себе як типовий лантаноїд. Використовується в люмінофорах (світність – декілька років), у мініатюрних атомних батарейках. Присутній у природних уранових рудах. Одержують з продуктів поділу ²³⁵U при роботі ядерних реакторів, для чого використовують методи йонообмінної хроматографії. Назва – від імені міфологічного титана Прометея.

Історія

Вперше виділений амер. вченими Дж. Маріїнським, Л.Гленденіном і Ч.Коріеллом у 1945 р. із суміші радіоактивних ізотопів інших хімічних елементів, які виникають у ядерному реакторі.

Походження назви

Від імені міфічного героя Прометея, який викрав у Зевса вогонь і передав його людям.

Отримання

Присутній у природних уранових рудах. Одержують з продуктів поділу ²³⁵U при роботі ядерних реакторів, для чого використовують методи йонообмінної хроматографії.

• Розпад урану:

${}^{238}_{\ 92} {\rm U} \xrightarrow {sf} {} ^{147}_{\ 57} {\rm La} + {} ^{89}_{35} {\rm Br} + 2 {} ^{1}_{0} {\rm n}$

$\mathrm{^{147}_{\ 57}La\ \xrightarrow [{4,015} \ {\ s}]{\beta^{-}} \ ^{147}_{\ 58}Ce\ \xrightarrow [{56,4} \ {\ s}]{\beta^{-}} \ ^{147}_{\ 59}Pr\ \xrightarrow [{13,4} \ {\ min}]{\beta^{-}} \ ^{147}_{\ 60}Nd\ \xrightarrow [{10,98} \ {\ d}]{\beta^{-}} \ ^{147}_{\ 61}Pm\ \xrightarrow [{2,6234} \ {\ a}]{\beta^-} \ ^{147}_{\ 62}Sm\ \xrightarrow [{1,06} \ \cdot \ {10^{11}} {\ a}]{\alpha} \ ^{143}_{\ 60}Nd }$

• Альфа-розпад ¹⁵¹Eu

$\mathrm{^{151}_{\ 63}Eu\ \xrightarrow [{5} \ \cdot \ {10^{18}} {\ a}]{\alpha} \ ^{147}_{\ 61}Pm\ \xrightarrow [{2,6234} \ {\ a}]{\beta^-} \ ^{147}_{\ 62}Sm\ \xrightarrow [{1,06} \ \cdot \ {10^{11}} {\ a}]{\alpha} \ ^{143}_{\ 60}Nd }$

Застосування

Використовується в люмінофорах (світність – декілька років), у мініатюрних атомних батарейках.

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:»Вебер», 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.