Ліверморій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ліверморій (Lv)
Атомний номер 116
Зовнішній вигляд
простої речовини
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
292 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома пм
Енергія іонізації
(перший електрон)
кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація
Хімічні властивості
Ковалентний радіус пм
Радіус іона пм
Електронегативність
(за Полінгом)
Електродний потенціал
Ступені окиснення
Термодинамічні властивості
Густина г/см³
Питома теплоємність Дж/(K моль)
Теплопровідність Вт/(м К)
Температура плавлення K
Теплота плавлення кДж/моль
Температура кипіння K
Теплота випаровування кДж/моль
Молярний об'єм см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки
Період ґратки Å
Відношення c/a
Температура Дебая K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Ліверморій (лат. Livermorium, Lv, стара назва Унунгексій (лат. Ununhexium, Uuh)) — хімічний елемент з атомним номером 116. Найстабільніший ізотоп293Lv з періодом напіврозпаду ~60 мс. Теоретично ліверморій належить до групи 16 періодичної системи.

Історія[ред.ред. код]

Ліверморій відкрито шляхом синтезу ізотопів у 2000 р. в Об'єднаному інституті ядерних досліджень спільно з Ліверморською національною лабораторєю (США), Науково-дослідним інститутом атомних реакторів (Димитровград, Росія) та Електрохімприбором (Лісовий, Росія). 19 липня 2000 вперше спостерігався α-розпад ядра 116-го елемента, отриманого в результаті бомбардування мішені з кюрія іонами кальцію. Результати експерименту були вперше опубліковані 6 грудня 2000[1]. Хоча в цій роботі стверджувалося про синтез ізотопу 292Lv, в подальших роботах дана робота була пов'язана з ізотопом 293Lv[2].
Пізніше в тому ж Об'єднаному інституті ядерних досліджень синтез ізотопів елемента був підтверджений хімічною ідентифікацією кінцевого продукту його розпаду[3].

Походження назви[ред.ред. код]

Назва походить від міста Лівермор, де розташована Ліверморська національна лабораторія [4]. До цього використовувалась назва Унунгексій (латиною означає 116-й). Назва була тимчасовою.

Отримання[ред.ред. код]

Отриманий в результаті ядерних реакцій: \,^{248}_{96}\mathrm{Cm} + \,^{48}_{20}\mathrm{Ca} \, \to \,{}^{293}_{116}\mathrm{Lv} + 3 \; ^1_0\mathrm{n} \; ,

\,^{245}_{96}\mathrm{Cm} + \,^{48}_{20}\mathrm{Ca} \, \to \,{}^{291}_{116}\mathrm{Lv} + 2 \; ^1_0\mathrm{n} \; ,

\,^{245}_{96}\mathrm{Cm} + \,^{48}_{20}\mathrm{Ca} \, \to \,{}^{290}_{116}\mathrm{Lv} + 3 \; ^1_0\mathrm{n} \; ,


а також в результаті α-розпаду 294 Lv[5].

Відомі ізотопи[ред.ред. код]

Ізотоп Маса Період напіврозпаду Тип розпаду зареєстровано подій
290Lv 290 7,1+3,2−1,7 мс α-розпад в 286Uuq 10
291Lv 291 18+22−6 мс α-розпад в 287Uuq 3
292Lv 292 18+16−6 мс α-розпад в 288Uuq  ?
293Lv 293 53+62−19 мс α-розпад в 289Uuq 3

Примітки[ред.ред. код]

  1. Phys. Rev. C 63, 011301 (2000)
  2. Pure Appl. Chem. 2004. 76. № 9. ст. 1715 — 1734
  3. Nuclear Physics A. 2007. 787. № 1-4. ст. 373 — 380.
  4. Елемент 114 названо Флеровієм, елемент 116 названо Ліверморієм(англ.)
  5. Physical Review C. 74. 044602 (2006)

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.